Визначення напрямку крутіння, числа скручень, складень та укрутки ниток та пряжі

Для проведення досліджень застосовують круткоміри. На рисунку 4.3. приведено універсальний круткомір, який застосовується для визначення крутки та числа скручень методом безпосереднього розкручування та методом подвійного скручування.

Прилад складається з корпусу12, натяжного пристрою й окуляра, які закріплені на направляючій22, відповідно, скобами4і18. Корпус12являє собою коробку, усередині якої змонтований електродвигун, муфта з набором зубчастих коліс для здійснення обертання правого затиску10і механізм виміру напрямку обертання рахункового пристрою11. Натяжний пристрій складається зі скоби4із закріпленої на ній шкалою подовження5і балансуючої системи зі стрілкою6, лівим затиском7, навантажувальною шкалою2з тягарем3і противагою20. Для фіксації стрілки6у нульовому положенні передбачений фіксатор21. Окуляр складається з лупи8і екрану9з чорним і білим фоном.

Перед заправленням нитки в затиски круткоміру встановлюють метод визначення числа скручень, напрямок крутіння нитки і параметри випробувань: кількість точечних проб, затискну відстань і попереднє навантаження.

Метод подвійного крутіння застосовують для визначення числа скручень одиночної бавовняної пряжі і пряжі з хімічних волокон лінійної густини 84 текс і менше. Для інших видів ниток застосовують метод безпосереднього розкручування.

Визначення напрямку кручення проводять на вертикально підвішеному відрізку нитки довжиною не менш 100 мм. Перевіряють відповідність напрямку складових витків нахилові центральної частини букв Z або S.

Відстань між затисками круткоміра приймають наступною:

• для пряжі одиночної вовняної гребінного прядіння, лляної, шовкової (натуральної) та змішаної всіх лінійних густин, а також бавовняної і з хімічних волокон лінійної щільності більш 84 текс – 50 мм;

• для одиночної вовняної пряжі апаратного прядіння – 100 мм;

• при використання методу подвійного кручення або скручування, а також для крученої пряжі, шовкових (натуральних) кручених комплексних, хімічних комплексних, кручених комплексних і комбінованих ниток з числом крутінь на 1м не більш 400 – 250мм;

• для шовкових (натуральних) кручених комплексних, хімічних комплексних, кручених комплексних і кручених комбінованих ниток з числом крутінь на 1 м 400 і менше в одному з процесів крутіння, для текстурованих ниток – 500 мм.

Зусилля попереднього навантаження при визначенні числа скручень одиночної бавовняної пряжі або пряжі з хімічних волокон методом подвійного скручування залежить від лінійної густини:

Лінійна густина пряжі, текс	Зусилля попереднього навантаження, сН
4,2-10	2
10-25	5

В інших випадках зусилля попереднього навантаження визначають в залежності від номінальної лінійної густини або від номінальної результуючої лінійної густини з розрахунку 0,5±0,1 сН/текс.

Після визначення параметрів випробувань встановлюють необхідну відстань між затисками 7 та 10. Потім за допомогою переміщення тягаря 3 по навантажувальній шкалі 2 утворюють відповідне зусилля попереднього навантаження. Перемикач муфти 13 ставлять у положенні Z або S, що відповідає направленню крутки досліджувальної нитки. Пакунок з ниткою, що досліджується, надягають на стержень 17, кінцівку нитки протягують через вічка нитконаправлювачів 1 та 23 та закріплюють спочатку у лівому затиску 7, який качається, а потім у правому затиску 10 таким чином, щоб покажчик стрілки 6 показував нульове положення шкали подовження 5.

При визначенні числа скручень методом безпосереднього розкручування стрілку 6 закріплюють у нульовому положенні фіксатором 21. Тумблер 15 ставлять у положення Z або S аналогічно перемикачу 13. Регулювання частоти обертання правого затиску 10 здійснюється змінним опором за допомогою рукоятки 16. Обертаючись, правий затискач розкручує нитку. Паралельність складових ниток або волокон перевіряють препаративною голкою, проводячи нею між нитками від лівого затиску до правого. Якщо нитки близькі до паралелізації, розкручування закінчують обертанням рукоятки 14. Потім реєструють число скручень на 1 м за формулою (5.8.).

При визначенні числа скручень методом подвійного кручення обмежувач стрілки 6 встановлюють таким чином, щоб стрілка змогла б відхилитися ліворуч від нульової відмітки шкали не більше ніж на два ділення. Вмикають прилад. Правий затискач, обертаючись у бік, протилежний напрямку крутіння, буде спочатку розкручувати нитку, а потім закручувати. При розкручуванні нитка подовжується та стрілка 6 відхиляється ліворуч до обмежувача, а при закручуванні нитка скорочується та стрілка рухається до нульової відмітки шкали. При повертанні покажчика стрілки 6 у нульове положення електродвигун вимикають. Показання лічильника дорівнюють подвійному числу скручень на даній затискній довжині. Розрахунок числа скручень на 1м виконують за формулою (5.8), враховуючи, що зафіксоване за лічильником число кручень перед підстановкою у формулу слід поділити навпіл.

Одночасно з визначенням числа скручень комплексних ниток підраховують число елементарних ниток, а в кручених нитках – число складень. Число складань у швейних нитках визначають розкручуванням відрізка довжиною 100 мм з кожної з п’яти одиниць продукції.

Укрутку ниток визначають одночасно з визначенням числа кручень, якщо це передбачено нормативно-технічною документацією. В цьому випадку стрілку 6 не фіксують у нульовому положенні та правий затискач 10 обертають до тієї пори, доки покажчик стрілки 6 лівого затискача 7 не досягне найбільшого відхилення. Укрутку визначають за формулою (4.9.).

Результати випробувань та розрахунків заносять у таблицю 4.2.

Таблиця 4.2

Вид та лінійна густина ниток, текс	Напрямок крутіння та число складань нитки	Число скручень на затискній довжині, Кі	Фактичне число скручень на 1м, Кф	Довжина нитки після розкручування, L1, мм	Укрутка, %, У
1	2	3	4	5	6