
- •Лабораторна робота № 3 Світлова мікроскопія текстильних волокон
- •Завдання:
- •Загальні відомості:
- •Методика виконання роботи
- •Натуральні текстильні волокна Бавовна
- •Натуральний шовк
- •Штучні волокна Віскозні волокна
- •А – віскозних, б – діацетатних, в – триацетатних.
- •Ацетілцелюлозні волокна
- •Синтетичні волокна
- •Штучні текстильні волокна
- •Синтетичні текстильні волокна
- •Розпізнавання волокон рослинного та тваринного походження за характером горіння
- •Характер горіння натуральних волокон
- •Таблиця 3.5
- •Характер горіння хімічних волокон
- •Контрольні запитання
- •Визначення характеристик скрученості пряжі та швейних ниток
- •Методика виконання работи Визначення лінійної густини пряжі та ниток
- •Визначення напрямку крутіння, числа скручень, складень та укрутки ниток та пряжі
- •Контрольні запитання
- •Визначення напівциклових розривних характеристик пряжі та швейних ниток.
- •Завдання
- •Загальні відомості
- •Будова та принцип дії розривної машини рм-3-1
- •Методика виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Визначення повної деформації та її компонентів при одноцикловому розтягуванні текстильних та швейних ниток
- •Завдання
- •Загальні відомості
- •Методика виконання роботи
- •Будова та принцип дії релаксометра рм-5
- •Таблиця 6.1 Найменування проби _____________________________________ Величина навантаження __________________________________
- •Контрольні запитання
- •Визначення багатоциклових характеристик ниток при багатократному розтягуванні
- •Завдання
- •Загальні відомості
- •Методика виконнання роботи
- •Контрольні запитання
- •Визначення витривалості пряжі та швейних ниток при багатократному згинанні
- •Завдання
- •Загальні відомості
- •Методика виконнання роботи
- •Контрольні запитання
- •Характеристики типу приладу км-20-2м
- •Методика виконнання роботи Визначення нерівноважності ниток
- •Визначення жорсткості ниток
- •Контрольні запитання
- •Бавовняні швейні нитки
- •Таблиця 10.1 Характеристика бавовняних швейних ниток
- •Методика виконання роботи Бавовняна пряжа
- •Таблиця 10.2 Нормативні показники якості до основної кардної бавовняної пряжі
- •Таблиця 10.3
- •Бавовняні нитки
- •Контрольні запитання
- •Iso 6989 : 2005
- •Хімічні волокна
- •Iso 2060 : 2005
- •Искусственные волокна
- •4.127 – 84
Методика виконання роботи
Перед випробуванням на машині встановлюють затискну відстань та швидкість опускання нижнього затиску. Стандартами на текстильні нитки передбачається затискна довжина 500, 200 та 250 мм. Для пряжі розтягнення триває 10±1с. Швидкість опускання нижнього затиску перевіряють секундоміром та лінійкою.
Швидкість опускання нижнього затиску розривальної машини визначається за формулою:
,
(5.10)
де Sн –шлях нижнього затиску, мм; t – час розтягання проби до моменту розриву, с.
Шлях нижнього затиску визначають за формулою:
(5.11)
де Sн – путь нижнього затиску, т.б. відстань, на яку опускається верхній затиск до розривання нитки, мм; l – подовження нитки, мм.
Крім цього, необхідно перевірити надійність зчеплення собачок 8 з рейкою 9 та роботу механізму підйому собачок.
Нитки витримують у стандартних кліматичних умовах (ГОСТ 10681), потім надягають на веретено або на спеціальний пристрій. Заздалегідь з кожного пакунку відмотують та видаляють до 10 м нитки, а між випробуваннями відмотують 1-3 м. Слід пам’ятати, що не можна торкатися руками до робочої ділянки нитки у процесі заправлення.
Нитки, що змотуються, протягають послідовно через нитконаправлювачи та заправляють у затиски розривної машини. Зусилля попереднього навантаження вибирають за даними, що наводяться нижче :
-
Номінальна лінійна густина нитки, текс
Зусилля попереднього навантаження, сН
До 3 включно
1
Більше 3 до 5 включно
2
Більше 5 до 14 включно
5
Більше 14 до 30 включно
10
Більше 30 до 50 включно
20
Більше 80 до 120 включно
50
Більше 120 до 180 включно
80
Більше 180 до 300 включно
100
Більше 300до 500 включно
200
Припускається застосування прокладок товщиною 1 мм у затисках або спеціальних затисків. Випробування вважається проведеним правильно, якщо розрив відбувається на відстані 5 мм від затиску. Після розривання нитки результати випробувань записують у вигляді таблиці 5.1.
Пробу, яка була вирізана між затисками, зважують на торсійних вагах та результат зважування заносять у таблицю 5.1. Решту показників визначають за формулами (5.1)-(5.9). Студент повинен провести статистичну обробку результатів дослідження.
Виходячи з результатів випробувань, встановлюють сорт нитки за стандартом.
Таблиця 5.1
Вид нитки |
№ випробування |
Рр, сН |
lр, мм |
εр, % |
Маса проби, m, г |
Лінійна густина нитки, текс |
Коефіцієнт С варіації (Рр), % |
Питоме розривальне зусилля, Ро сН/текс |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
При розриванні швейних ниток визначають напівциклові характеристики на розривній машині РМ-30-1, яка має максимальне випробувальне зусилля 300Н з трьома діапазонами вимірювання зусиль:
0-50 Н з ціною ділення 0,2Н;
0-100 Н з ціною ділення 0,5 Н;
0-300 Н з ціною ділення 1 Н.
Діапазон вимірювання деформації: у міліметрах (від 0 до 300 мм) з ціною ділення 1 мм у процентах (від 0 до 60 %), відносно затискної довжини 500мм. Діапазон варіювання швидкостей руху активного захвату 80-800мм/хв.
Слід зазначити, що методика випробування швейних ниток майже співпадає з методикою випробування текстильних ниток. Зусилля попереднього навантаження для швейних ниток береться у відповідності з даними, які наведені нижче:
-
Результуюча лінійна густина швейної нитки, текс
Зусилля попереднього навантаження, сН
До 50 включно
9,8
Більше 50 до 100 включно
19,6
Більше 100 до 150 включно
29,4
Зусилля попереднього навантаження швейних ниток, які мають лінійну густину більшу, ніж 150 текс, встановлюють з розрахунку 0,2 сН/текс.
Випробування ниток на розривання пасмами виконують на машині РП-100 маятникового типу. Замість верхнього та нижнього затисків в машині встановлені гачки, на які надягають пасми при виконанні випробувань. Нижній гачок встановлено на ходовому гвинті, якій приводить до руху електродвигун, що розташовується у корпусі машини. Зусилля, які прикладаються при розтягуванні пасми, передаються на гачок та сергу, що підвішені на призмі, яка жорстко закріплена на важелі та осі.
Довжину пасми обирають в залежності від лінійної густини нитки: 5, 10, 25, 50, 100, 200 м. Кінцівки ниток у пасмі обов’язково зв’язують. Після намотування ниток на мотовило пасми знімають і в розправленому стані надягають на гачки машини. Для випробування ниток пасмами застосовується постійна швидкість опускання нижнього гачка, вона дорівнює 600±30мм/хв. Після розривання пасми на шкалі машини фіксують розривне зусилля. Одночасно з визначенням розривного зусилля можна встановити лінійну густину ниток, зваживши пасми на ваговому квадранті. Фактичну лінійну густину нитки визначають за формулою:
,
(5.12)
де
–
загальна маса усіх пасм, г;
– довжина нитки в одній пасмі, м;
– число пасм.
Питоме розривне зусилля нитки, сН/текс, розраховують за формулою:
(5.13)
де
–
розривальне зусилля пасми, даН,
– число витків ниток у пасмі, що
розривалася.
Результати
випробувань обробляють за допомогою
методів математичної статистики. За
результатами випробувань встановлюють
сорт текстильних ниток, використовуючи
показники
,
та
.
Результати випробувань заносять у
таблицю 5.2.
Для визначення сорту суворої бавовняної пряжі при випробуваннях на розрив пасмами розраховують показник якості:
,
(5.14)
де
– питоме розривальне зусилля нитки,
сН/текс;
– коефіцієнт варіації за лінійною
густиною нитки, який дорівнює коефіцієнту
варіації за масою пасм.
Таблиця 5.2
Вид нитки |
Поряд-ковий номер пасми |
Розривне зусилля |
Маса пасми |
Показник якості К | ||||
Рр, даН |
Відхилен-ня
від середньо-го
|
Коефіцієнт варіацій Ср, % |
|
Відхилен-ня
від середньо-го
|
Коефіцієнт варіацій Ст, % | |||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Звіт повинен містити: схему та опис будови машин; методику випробувань; результати випробувань та розрахунки характеристик; аналіз та оцінку сорту нитки за стандартом.