3.2. Рухливі (компенсуючі) муфти
Рухливі муфти бувають жорсткими компенсуючими і пружними компенсуюючими.
Жорсткі компенсуючі муфти підрозділяються на зубчасті, хрестові і шарнірні.
Зубчаста муфта (рис. 3.4) складається з двох зубчастих втулок 1 і 2 і двох обойм 3 і 4 із внутрішніми зубцями (внутрішнє евольвентне зачеплення). Втулки посаджені на кінці валів, що з'єднуються. Обойми з'єднані між собою болтами і вздовж всього кола зчеплені з зубчастими втулками. В обоймах знаходиться масло. Зубчасті муфти допускають зміщення осей валів на величину = 0,7...10,5 мм і "злам" осей = 1°30. З метою збільшення компесуючих властивостей муфти зубцям надають спеціальну форму (див. рис. 3.4, Б). Зубчасті муфти стандартизовані і передають крутні моменти від 7,1 до 106 Нм.

Рис. 3.4 – Зубчаста муфта
Хрестова муфта (рис. 3.5) складається з двох напівмуфт 1, 2 із прямокутними пазами і середньої частини 3 з навхрест розташованими гребенями. Вона призначена для з'єднання валів, що утворюють кут = 1° при зміщенні 0,05d, де d – діаметр вала. Компенсація кутового та радіального зміщень валів здійснюється ковзним елементом 3 (середня частина), який має можливість рухатись у пазах напівмуфт.

Рис. 3.5 – Хрестова муфта
Шарнірні муфти (рис. 3.6) застосовуються для з'єднання валів, осі яких розташовані під кутом до 40–45. Передача обертання під таким великим кутом можлива завдяки тому, що муфта має два шарніри з двома взаємно перпендикулярними осями. Напівмуфти шарнірних муфт виконані у вигляді вилок 1 і 2, повернутих одна відносно другої під прямим кутом і з‘єднаних шарніром з проміжним тілом, що має форму хрестовини 3. Розрізняють шарнірні муфти двох видів (рис. 3.6, а, б). Недолік шарнірних муфт (рис. 3.6, а) – нерівномірність обертання веденого вала. Для усунення цього недоліку застосовуються двошарнірні (спарені) муфти (рис. 3.6, б). За допомогою спареної муфти можна подвоїти кут між ведучим і веденим валами або передавати обертальний рух між паралельними валами. Застосувавши телескопічний проміжний вал (рис. 3.6, в), можна змінювати зміщення валів під час роботи.

Рис. 3.6 – Шарнірна муфта
Пружні компенсуючі муфти призначені для зм'якшення ударів і запобігання небезпечних коливань. Крім того, пружні муфти допускають деяку компенсацію неточностей взаємного положення валів.
Пружна муфта складається з двох напівмуфт та пружних елементів, які виконуються з металу (сталеві пружини) або з неметалу (зазвичай гумові або пластмасові).
З пружних муфт широко застосовується муфта втулочно-пальцева типу МПВП (рис. 3.7). Муфта складається з двох фланцевих напівмуфт 1 і 2. У напівмуфті 1 закріплені конічними хвостовиками сталеві пальці 3, на які насаджені гумові втулки, складені з кілець 4 трапецієподібного перерізу. У диску напівмуфти 2 є круглі отвори, куди входять пальці з втулками. Муфти допускають осьові зміщення в межах 1–5 мм для муфт малого розміру, 2–15 мм для великих муфт. Кути перекосу валів – не більше 1.
Муфти МПВП стандартизовані для діаметрів валів від 16 до 180 мм і відповідно для крутних моментів від 31 до 16000 Нм (додаток В). Розточки під посадку на вали можуть бути як циліндричними, так і конічними.

Рис. 3.7 – Муфта пружна втулочно-пальцева
Вибір муфти виконують у залежності від робочого крутного моменту Тр та діаметру валу d.
Критерієм працездатності муфт є стійкість гумових кілець. Гумові кільця перевіряються на зминання по діаметру пальця:
, (3.2)
де
= 1...4
– коефіцієнт режиму;
–
для
гуми 2...3 МПа;
z
–
число пальців.
Пальці перевіряються на згин як консольна балка по умові
, (3.3)
де
(
–границя
текучості
матеріалу пальця).
До пружних муфт відноситься муфта з гумовою зірочкою (рис. 3.8), яка складається з двох напівмуфт 1, 2 з трьома торцевими кулачками трикутного або трапецевидного перерізу. Кулачки входять у відповідні западини проміжного тіла – гумової зірочки 3, котра служить пружним елементом. Зірочка працює на стиск. При передачі моменту в кожен бік працюють три зуба зірочки. Як правило, ці муфти мають малі габарити.

Рис. 3.8 – Муфта з гумовою зірочкою
До пружних муфт відносяться також муфти з пружинами (циліндричними, змієподібними, радіальними) (рис. 3.9), з гумовою тороподібною оболонкою (рис. 3.10) та ін.

Рис. 3.9 Рис. 3.10
