швидше, ніж збільшується концентрація. Залежність осмотичного тиску від концентрації полімера виражається р і в н ян н ям Г а л лер а :

осм. CRT KC2

M

осм - осмотичний тиск; С - концентрація в г/л; К - коефіцієнт, який враховує відхилення розчину ВМС від ідеального розчину і залежить від природи розчинника і розчиненої ВМС. К зростає з подовженням ланцюга полімера.

Осмотичний тиск біологічних рідин залежить від розчинених в них НМС і ВМС, переважно білків. Неможливість проникнення молекул білка через клітинну мембрану обумовлює явище осмосу, тобто переміщення молекул води через мембрану в розчин білка. Частина осмотичного тиску біологічних рідин обумовлена ВМС, основному білками, називається о нко ти чни м ти ско м , я ки й в нормі складає всього 0,5% від загального осмотичного тиску і дорівнює 3,5-3,9 кПа.

Інструкція для лабораторно-практичної роботи

Визначення ІЕТ желатину за мінімумом в’язкості.

У пробірку відбирають із окремих бюреток по 10 мл буферного розчину і 10 мл свіжовиготовленого розчину желатини, перемішують і визначають в’язкість одержаних розчинів за допомогою капілярного віскозиметра Оствальда. З цією метою спочатку визначають час витікання 20 мл води від верхньої до нижньої мітки віскозиметра, а потім такого ж об’єму розчинів желатини. Досліди повторюють 2 рази і розраховують середні значення t0 і tХ в секундах. Відносну вязкість ровчинів розраховують, виходячи із співвідношення:

За одержаними даними будують графік залежності відн. від рН і визначають ІЕТ віскозиметричним методом. ІЕТ желатини - 4,70.

Матеріали для самоконтролю. Тести

1. За якого рН середовища частинки казеїну будуть позитивними і стійкими (ІЕТ білка казеїну 4.6)?

A.3,0

B.4,6

C.5,2

D.4,3

E.6,6

2.Які з полімерів одержують синтетичним способом?

A.Ізопреновий каучук, желатина, найлон.

B.Полівінілхлорид, лавсан, полістирол, капрон.

C.Целюлоза, капрон, білок, полівінол.

D.Нуклеїнові кислоти, полісахариди, гемоглобін.

E.Капрон, поліетилен, глікоген, лавсан.

3.У якому з розчинників одержують стійкі розчини білків?

A.Вода.

B.Гексан.

C.Бензен.

D.Толуєн.

E.Ксилен.

4.За допомогою яких реакцій одержують ВМС?

A.Полімеризації.

B.Подвійного обміну.

C.Заміщення.

D.Окисно-відновних.

E.Розкладу.

5.Який процес передує процесу розчинення ВМС у розчиннику?

A.Осмос.

B.Вбирання тепла.

C.Дифузія молекул розчинника.

D.Набухання.

E.Дегідратація.

6.Гемоглобін (ІЕТ=6,8) знаходиться в буферному розчині в якому [Н+] у 100 раз більша, ніж в чистій воді. Вкажіть напрям руху під час електрофорезу.

A.До катоду.

B.До аноду.

C.Не будуть рухатись.

D.Рух частинок хаотичний.

E.До інертного електроду.

7.При якому з наведених значень рН частинки глобуліну нега-

тивні і найстійкіші (ІЕТ -глобуліну=6,4)?

A.7,4

B.3,3

C.4,0

1. Наявність в амінокислотах карбоксильної та аміногрупи призводить до їх взаємодії між собою. Які частинки у водних розчинах амінокислот переважають у ізоелектричній точці

А. Біполярні іони.

В. Катіони амінокислот. С. Аніони амінокислот. D. Катіони Н+.

Е. Аніони ОН-.

2.Як заряджені частинки білку в ізоелектричному стані?

A.Електронейтрально.

B.Позитивно.

C.Негативно.

D.Частинки білку не мають полярних груп, що спричиняють заряд.

E.Заряд білку залежить від концентрації розчинника.

3.Який процес лежить в основі висолювання?

A.Осмос.

B.Гідратація ВМС.

C.Гідрофобізація ВМС.

D.Дегідратація ВМС.

E.Дегідрування ВМС.

4.При якому з наведених значень рН частинки пепсину шлункового соку будуть позитивними і найстійкішими (ІЕТ=2,00)?

A.0,8

B.1,5

C.2,00

D.6,00

E.8,00

5.Які з матеріалів належать до ВМС природного походження?

A.Лавсан, найлон, поліетилен;

B.Білок, поліетилен, бутадієновий каучук;

C.Полівінілхлорид, поліелектроліти, лавсан;

D.Глікоген, гемоглобін, поліетилен, цеоліти;

E.Глікоген, гемоглобін, желатина, цеоліти.

6.Який заряд частинок желатини, що знаходиться в буферному розчині з рН=2,8 (ІЕТ=4,7)?

A.Нейтральний.

B.Негативний.

C.Позитивний.

D.Частинки білку не містять полярних груп, що спричиняють заряд.

E.Заряд білку залежить від концентрації розчинника.

7.Які з йонів електролітів проявляють найсильніший висолювальний ефект?

A.Аніони.

B.Катіони.

C.Катіони й аніони.

D.ПАР.

E.ПНР.

8.Один білок має ІЕТ=6, другий ІЕТ=8,5. При яких значеннях рН їх можна розділити електрофорезом?

A.6

B.7

C.9

D.10

E.5

9.До якого з електродів під час електрофорезу буде переміщуватися гемоглобін (ІЕТ=6,7), якщо дослід проводився в розчині, концентрація гідроксид-йонів в якому в 10 разів більша, ніж в чистій воді?

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Мороз А.С. Медична хімія /А.С.Мороз, Д.Д.Луцевич, Л.П.Яворська.

– Вінниця: Нова книга. – 2006. – С. 2. Мороз А.С. Ковалева А.Г. Фізична та колоїдна хімія. Львів "Світ". 1994.-С. 231-269.

ЗАНЯТТЯ 14-15. ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ № 2 ГЕТЕРОГЕННІ

РІВНОВАГИ В БІОЛОГІЧНИХ РІДИНАХ»

ТРИВАЛІСТЬ ЗАНЯТТЯ: 2 год КОНКРЕТНІ ЦІЛІ

Давати визначення понять: біосфера, органоген, мікроелемент, мікроелемент, біогенний елемент, біогеохімічна провінція;

Класифікувати хімічні елементи за життєвою необхідністю, за концентрацією в органах та тканинах організму, за функціями в організмі;

Наводити приклади синергічної та антагоністичної дії біогенних елементів у організмі;

Формулювати основні задачі екології людини в зв’язку із забрудненням довкілля неорганічними речовинами;

Характеризувати загальні властивості s-, р-, d-елементів та залежність хімічних властивостей s-, р-, d-елементів від будови їх атомів;

За допомогою рівнянь реакцій описувати хімічні властивості найпоширеніших простих та складних сполук s-, р-, d-елементів; розкривати хімізм біологічної дії елементів;

Прогнозувати токсичність дії йонів деяких елементів та першу допомогу при отруєннях ними, прогнозувати взаєморозчинність йонів біогенних елементів в організмі;

З позиції сучасних уявлень про розчини розглядати розчинність рідин та твердих речовин в рідинах, а також розчинність газів у рідинах;

Розуміти залежність розчинності газів від тиску, природи газу та розчинника від температури; вплив електролітів на розчинність газів, розчинність газів у крові;

Засвоювати закономірності розподілу речовини між двома рідинами, що не змішуються;

Ознайомлюватися з колігативними властивостями розчинів, розуміти роль осмосу та осмотичного тиску в біологічних системах;

Розуміти значення водно-електролітного балансу для людського організму як необхідної умови гомеостазу;

Знати рН крові в нормі та патології, а також буферні системи, що забезпечують його стабільність;

Пояснювати зміст термінів: термодинамічна система, функція стану, теплота, робота, внутрішня енергія, ентальпія;

Формулювати перший закон термодинаміки;

Пояснювати різницю між хімічними і термохімічними рівняннями, записувати термохімічні рівняння та виконувати алгебраїчні дії з ними;

Формулювати закон Гесса та наслідки з нього і застосовувати у простих розрахунках;

Використовувати термохімічні розрахунки для енергетичної характеристики біохімічних процесів;

Формулювати другий закон термодинаміки;

Пояснювати, які процеси є самовільними, і визначати самовільність процесів в ізольованих системах;

Пояснювати зміст термінів: ентропія, вільна енергія Гіббса;

Записувати рівняння Гіббса та застосовувати його;

Пояснювати зміст терміну хімічна кінетика і наводити конкретні приклади, що ілюструють її важливу роль для живих систем;

Пояснювати зміст термінів швидкість реакції, константа швидкості, порядок і молекулярність реакції;

Називати найважливіші фактори, що впливають на швидкість реакції. Описувати причини впливу кожного з цих факторів на швидкість реакцій та наводити відповідні приклади;

Пояснювати зміст термінів: температурний коефіцієнт, енергія активації, активований комплекс, частота зіткнень;

Аналізувати рівняння Ареніуса; користуватися поняттямми теорії зіткнення та теорії перехідного стану для пояснення зміни швидкості реакції;

Наводити енергетичну діаграму реакції з необхідними позначками та пояснювати вплив на неї каталізаторів;

Пояснювати різницю між гомогенним та гетерогенним каталізом і наводити приклади для кожного з них;

Пояснювати, яким чином каталізатори відкривають нові шляхи перебігу реакцій;

Наводити приклади ферментів та вказувати, яку роль вони відіграють у живих системах;

Наводити приклади оборотних та необоротних реакцій;

Записувати вирази для констант рівноваги оборотних хімічних процесів;

Використовувати константу рівноваги для кількісної характеристики оборотних хімічних процесів;

Користуватися принципом Ле Шательє для прогнозування зсуву рівноваги при зміні зовнішніх умов;

Трактувати поняття «електрод», «електродні потенціали», гальванічний елемент;

Наводити формули Нернста-Петерса та з’ясовувати, які величини пов’язані в них між собою;

Класифікувати електроди, вибирати ті з них, за допомогою яких можна визначити рН розчину, окисно-відновний потенціал системи;

Розуміти сутність дифузійних та мембранних потенціалів, умови їх виникнення;

Пояснювати, які процеси лежать в основі виникнення біопотенціалів та різницю між потенціалом спокою та потенціалом дії;

Складати рівняння окисно-відновних реакцій;

Класифікувати окисно-відновні реакції та розраховувати молярну масу еквівалента окисника і відновника; передбачати напрямок окисно-відновного процесу;

Аналізувати будову поверхнево-активних речовин та відрізняти їх від поверхнево-неактивних і поверхнево-інактиіних речовин;

Пояснювати зв’язок між поверхневою активністю речовин та адсорбцією; аналізувати рівняння адсорбції Гіббса;

Трактувати особливості будови поверхневого шару адсорбованих молекул ПАР, пояснювати правило Дюкло-Траубе;

Трактувати принципи будови біологічних мембран;

Аналізувати рівняння адсорбції Ленгмюра та межі його використання речовин з розчинів на твердій поверхні;

Аналізувати рівняння Фрейндліха, трактувати закономірності адсорбції

Розрізняти мономолекулярну та полімолекулярну адсорбцію; мати уявлення про теорію БЕТ;

Пояснювати основи та різновиди методів адсорбційної терапії;

Розрізняти вибіркову та йонообмінну адсорбцію електролітів; інтерпретувати правило Панета-Фаянса;

Пояснювати основи та класифікацію хроматографічних методів аналізу, їх використання в медико-біологічних дослідженнях;

Розрізняти поняття: дисперсна система, дисперсна фаза, дисперсійне середовище, дисперсність, коагуляція, пептизація, седиментація, агрегація, коалесценція, антагонізм,синергізм, колоїдний захист;

І. Перелік теоретичних питань

1.Електронна структура біогенних елементів. Типові хімічні властивості елементів та їх сполук (реакції без зміни ступеня окиснення, зі зміною ступеня окиснення,комплексоутворення). Зв'язок між місцезнаходженням s-, р-, d-елементів в періодичній системі та їх вмістом в організмі.

2.Розчини комплексних сполук.Сучасні уявлення про будову комплексних сполук. Класифікація комплексних сполук (за природою лігандів та зарядом внутрішньої сфери).

3.Константи нестійкості та стійкості комплексних йонів. Основи комплексонометрії.

4.Внутрішньокомплексні сполуки. Поліядерні комплекси. Комплексні сполуки в біологічних системах. Уявлення про будову гемоглобіну. 5.Розчини в життєдіяльності. Ентальпійний та ентропійний фактори розчинення та їх зв'язок з механізмом розчинення. Способи вираження кількісного складу розчинів.

6.Розчинність газів у рідинах та її залежність від різних факторів. Закон ГенріДальтона.

Вплив електролітів на розчинність газів. Розчинність газів у крові.

7.Розчинність твердих речовин та рідин. Розподіл речовин між двома рідинами, що незмішуються. Закон розподілу Нернста, його значення у явищі проникності біологічних мембран.

8.Рівновага у розчинах електролітів. Ступінь і константа дисоціації електролітів. Закон розведення Оствальда.

9.Властивості розчинів сильних електролітів. Активність та коефіцієнт активності. Електроліти в організмі людини.Водноелектролітний баланс – необхідна умова гомеостазу.

10.Дисоціація води. Йонний добуток води. рН біологічних рідин.

11.Типи протолітичних реакцій. Реакції нейтралізації, гідролізу та іонізації.

12.Гідроліз солей. Ступінь гідролізу, залежність його від концентрації та температури.Константа гідролізу. Роль гідролізу в біохімічних процесах.

13.Основи титриметричного аналізу. Методи кислотно-основного титрування. Кислотно-основні індикатори та принципи їх підбору.

14.Буферні системи та їх класифікація, рН буферних розчинів. Рівняння Гендерсона-Гассельбаха.

15.Механізм дії буферних систем.

16.Буферна ємність та фактори, від яких вона залежить. Буферні системи крові.

17.Колігативні властивості розбавлених розчинів неелектролітів: зниження температури замерзання, підвищення температури кипіння. Закони Рауля. Кріометрія та ебуліометрія.

18.Колігативні властивості розбавлених розчинів неелектролітів - осмос. Осмотичний тиск. Закон Вант-Гоффа. Плазмоліз та гемоліз.

19.Колігативні властивості розбавлених розчинів електролітів. Ізотонічний коефіцієнт Гіпо-, гіперта ізотонічні розчини в медичній практиці. Роль осмосу в біологічних системах.

20.Макроергічні сполуки. АТФ як універсальне джерело енергії

для біохімічних реакцій. Характеристика макроергічних зв'язків.

21..Перший закон термодинаміки. Внутрішня енергія. Ентальпія. Теплота ізобарного та ізохорного процесів. Стандартні теплоти утворення та згоряння речовин.

22.Термохімія. Закон Гесса. Термохімічні перетворення.

23.Термохімічні розрахунки та їх використання для енергетичної характеристики біохімічних процесів.

24.Другий закон термодинаміки. Ентропія. Енергія Гіббса.

25. Ізобарний потенціал, його зв'язок з ентальпійним та ентропійним фактором хімічної реакції. Критерії самовільного протікання хімічних реакцій.

26. .Хімічна рівновага. Термодинамічні умови рівноваги. Прогнозування направлення самодовільних процесів. Екзергонічні та ендергецічні процеси, які відбуваються в організмі.

27.Закон Діючих мас. Константа хімічної рівноваги. Способи її вираження. Принцип Ле-Шательє. Прогнозування зміщення хімічної рівноваги.

28.Швидкість хімічних реакцій. Закон діючих мас для швидкості хімічних реакцій.

Константа швидкості реакції.

29.Реакції прості та складні (послідовні, паралельні, супряжені, оборотні, ланцюгові).Фотохімічні реакції та їх роль в життєдіяльності.

30.Порядок реакції. Реакції 1-го та П-го порядку. Реакції нульового порядку. Період напівперетворення.

31.Залежність швидкості реакції від температури. Температурний коефіцієнт. Правило Вант-Гоффа. Особливості температурного коефіцієнту швидкості реакції для біохімічних процесів.

32.Гомогенний та гетерогенний каталіз. Особливості дії каталізатору. Механізм каталізу та його роль в процесах метаболізму.

33.Електродні потенціали та механізм їх виникнення. Рівняння Нернста. Нормальний (стандартний) електродний потенціал.

34.Нормальний водневий електрод. Вимірювання електродних потенціалів. Електроди визначення. Електроди порівняння.

35.Окисно-відновні електродні потенціали. Механізм їх виникнення, біологічне значення. Рівняння Петерса.

36.Окисно-відновні реакції в організмі. Прогнозування їх направлення за стандартними значеннями енергії Гіббса та за величинами окисновідновних потенціалів.

37.Потенціометричне титрування, його використання в медикобіологічних дослідженнях.

38.Дифузійні та мембранні потенціали, їх роль у генезі біологічних потенціалів.

39.Йонселективні електроди, їх використання для вимірювання концентрації йонів Н+ (скляний електрод), К+, Nа+ ,Са2+ в біологічних розчинах.

40. Особливості розчинів ВМС. Механізм набухання та розчинення ВМС. Залежність набухання та розчинення ВМС від різних факторів. Роль набухання у фізіології організмів.

41.Ізоелектрична точка білку та методи її визначення.

42.Драглювання розчинів ВМС. Властивості драглів.Аномальна в'язкість розчинів ВМС. В'язкість крові та інших біологічних рідин. рідин.

43.Осмотичний тиск розчинів біополімерів. Рівняння Галлера. Онкотичний тиск плазми та сироватки крові.

44.Мембранна рівновага Доннана.

45.Поверхнева активність. Правило Дюкло-Траубе. Рівняння Гіббса. Орієнтація молекул в поверхневому шарі та структура біологічних мембран.

46. Адсорбція із розчинів на поверхні твердого тіла. Рівняння Ленгмюра. Рівняння Фрейндліха.

47.Фізико-хімічні основи адсорбційної терапії (гемосорбція, ентеросорбція, аплікаційна терапія).

48.Адсорбція електролітів (вибірна та іонообмінна). Правило ПанетаФаянса.

49.Іоніти та їх використання в медицині.

50.Класифікація хроматографічних методів дослідження за ознаками механізму розподілу речовин, агрегатного стану фаз та техніки виконання. Використання хроматографії у медико-біологічних дослідженнях.

51.Дисперсні системи та їх класифікація. Способи одержання та очищення колоїдних розчинів. Діаліз, електродіаліз, ультрафільтрація. "Штучна нирка".

52.Молекулярно-кінетичні властивості колоїдних систем (броунівський рух, дифузія, осмотичний тиск). Оптичні властивості колоїдних систем. Ультрамікроскопія.

53.Будова колоїдних частинок.

54.Електрокінетичний потенціал колоїдних часточок. Електрофорез, його використання в медицині та медико-біологічних дослідженнях. Рівняння Гельмгольца-Смолуховського.

55.Кінетична та агрегативна стійкість ліозолей. Фактори стійкості. Механізм коагулюючої дії електролітів.

56.Поріг коагуляції, його визначення. Правило Шульце -Гарді. Процеси коагуляції при очистці питної води та стічних вод. Колоїдний захист, його біологічна роль.

57.Грубодисперсні системи (аерозолі, суспензії, емульсії). Одержання та властивості. Медичне застосування. Напівколоїди.

2. Перелік практичних навичок Визначення фізико-хімічних показників у біологічних рідинах з

використанням лабораторного посуду й аналітичного обладнання:

рН шлункового соку методом кислотно-основного титрування;

рН крові потенціометрично;

осмотичної резистентності еритроцитів;

натрію хлориду у фізіологічних рідинах та натрію саліцилату методом йонообмінної адсорбції і хроматографії;

порогу коагуляції колоїдних біологічних систем;

ідентифікації -амінокислот методом радіальної паперової хроматографії.

3. Професійні вміння Вміти інтерпретувати основні типи хімічної рівноваги, застосовувати

хімічні методи якісного і кількісного аналізу, пояснювати загальні фізико-хімічні закономірності, що лежать в основі процесів життєдіяльності людини

Зразок білету для кінцевого контролю знань студентів

9. Яку сполуку з другого стовпчика слід підібрати до кожної з запропонованих речовин у першому стовпчику, щоб одержати буферну суміш?

15. Знайдіть відповідність.

1 Коагуляція A. процес злипання частинок дисперсної фази

2 Седиментація B. процес подрібнення частинок дисперсної фази

3 Диспергування C. осідання частинок дисперсної фази під дією сили тяжіння

4 Дифузія D. вирівнювання концентрації золю по всьому об’єму золю

E.процес дезагрегації частинок осаду

16.Який заряд мають частинки желатини (ІЕТ=4,7), що знаходяться у буферному розчині з рН ІЕТ?

A.Позитивний

B.Негативний

C.Нейтральний

D.Нульовий

E.Змінний

17.Вміст соляної кислоти в шлунковому соці складає 0,5%. Вирахувати молярну концентрацію кислоти та рН розчину, прийнявши густину соку за 1г/мл.

18.Розрахувати рН буферного розчину, отриманого

змішуванням 50 мл 0,1 н розчину NН4Сl і 10 мл 0,2 н розчину NН4ОН, якщо Кд (NН4ОН) = 2·10-5.

19.Хворому, що скаржиться на зайву вагу рекомендована дієта

№3, що передбачає загальну спожиту кількість енергії 8370 – 10500 кДж на добу. Розрахуйте рекомендовану масу добової потреби білків, жирів і вуглеводів, якщо при окисленні 1 г білків виділяється 17,6 кДж, 1 г вуглеводів – 19,6 кДж, 1 г жирів – 38,9 кДж. Добова потреба дорослої людини при нормальних фізичних навантаженнях складає %: в білках 15%. В жирах – 12%, у вуглеводах – 72%.

20.Під час хірургічної операції хворому ввели фенобарбітал, який в дозі 3 мг на кг ваги викликае загальну анестезію. Внаслідок непрогнозованих ускладнень, хірургічна операція потребує більше часу, ніж заплановане. Розрахуйте, скільки фенобарбіталу необхідно

ввести хворому через 2 години від початку операції, щоб відновити анестезуючу дію, якщо перетворення фенобарбіталу в організмі відбувається за реакцією І порядку, період напівперетворення становить 4,5 год.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Основна: Мороз А. С. Медична хімія / А. С. Мороз, Д. Д. Луцевич, Л. П. Яворська. – Вінниця: Нова книга – 2006. – С. 5-189.

Додаткова: 1. Мороз А.С. Біофізична та колоїдна хімія / А. С. Мороз, Л. П. Яворська, Д. Д. Луцевич та ін.– Вінниця: Нова книга, 2007. – 600 с. 2. Загальна та неорганічна хімія: Підручник для студ. вищ. навч. закладів: у 2-х частинах. – Ч.1 / О.М.Степаненко, А.Г.Рейтер, В.М.Ледовських, С.В.Іванов. – К.:Преса, 2002. – 520 с. 3. Губський Ю.І. Біологічна хімія. Підручник / Ю.І.Губський. – КиївВінниця: Нова книга, 2007. – 656 с. 4. Левітін Є. Я. Загальна та неорганічна хімія: підручник / Є. Я. Левітін. – Вінниця: Нова книга,

2003. – С. 167-197.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1.Аналітична хімія: Навч. посіб. для фармац. вузів та ф-тів ІІІ-IV рівня акредитації / В.В.Болотов, О.М.Свєчнікова, С.В.Колісник, Т.В.Жукова та ін. – Х.:Вид-во НФаУ; Оригінал, 2004. – 480 с.

2.Голуб А. М. Основи координаційної теорії / А. М. Голуб, В. В Скопенко. – К.: Вища школа. Гол. вид-во, 1987. – 304 с.

3.Губський Ю.І. Біологічна хімія. Підручник / Ю.І.Губський. – Київ-Вінниця: Нова книга, 2007. – 656 с.

4.Загальна та неорганічна хімія: Підручник для студ. вищ. навч. закладів: у 2-х частинах. – Ч.1 / О.М.Степаненко, А.Г.Рейтер, В.М.Ледовських, С.В.Іванов. – К.:Преса, 2002. – 520 с.

5.Левітін Є. Я. Загальна та неорганічна хімія: підручник / Є. Я. Левітін. – Вінниця: Нова книга, 2003. – 464 с.

6.Мороз А.С. Біофізична та колоїдна хімія / А. С. Мороз, Л. П. Яворська, Д. Д. Луцевич та ін.– Вінниця: Нова книга, 2007. – 600 с.

7.Мороз А. С. Медична хімія / А. С. Мороз, Д. Д. Луцевич, Л. П. Яворська. – Вінниця: Нова книга – 2006. – С. 776.

8.Посібник з біонеорганічної, фізико-колоїдної та біоорганічної хімії / за ред. І. Ф. Мещишена. – Чернівці, 2001. – 270 с.

Додатки Таблиця логарифмів

Табл. 3. Добуток розчинності малорозчинних речовин

Табл 4.Масові частки та густини розчинів кислот,основ та солей

Продовження таблиці 4

Табл 5.Стандартні ентальпії утворення деяких сполук (кДж/моль)