Художня культура

9 клас

Автор: Штика Л.М.,

учитель художньої культури

Фастівської ЗОШ І-ІІ ступенів

Тема уроку: Види і мова мистецтва

Мета уроку:

Ознайомити із структурними компонентами культури, особливостями курсу «Художня культура».

Дати поняття про специфіку та засоби художньої мови і виразності різних видів мистецтва.

Формувати інтерес до різних видів мистецтва.

Виховати позитивне ставлення до мистецьких цінностей.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Жанр уроку: урок-діалог.

Мета навчання: словесний, наочний, частково пошуковий, аналітичний.

Глядацький ряд: роздатковий матеріал, навчальна таблиця, «Види мистецтва;

ілюстрація А.Герасимова до повісті М.Гоголя «Тарас Бульба»;

відеофрагменти з фільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків»;

репродукції картин Н.Пуссена «Пори року».

• Музичний ряд: Чайковський «Пори року». М. Мусоргський, « Богатирські ворота» з сюїти « Картинки з виставки».

Хід уроку

I Організаційний момент

II Мотивація навчальної діяльності

Історія людства – це історія людських цінностей.

Що можна віднести до загально-людських цінностей взагалі?

( Діти дають відповідь, обґрунтовуючи свою думку).

III Вивчення нового матеріалу.

1. Розповідь учителя з елементами бесіди

Культура – це сукупність матеріальних та духовних цінностей, вироблених людством протягом усієї історії, а також сам процес творення цих цінностей. Окремо виділяється художня культура: це література і мистецтво.

Мистецтво – це одна із форм суспільної свідомості, відображення навколишньої дійсності в художніх образах. Мистецтво лежить в основі художньої культури.

Всі мистецькі твори створені людиною, отже:

людина – творець і носій життєвих сенсів, інакше кажучи – суб`єкт культури. Не кожна людина може бути творцем мистецьких творів, але кожна особа переробляє у власній душі цінності світової та вітчизняної культури і таким чином визначає своє ставлення до світу, відчуває причетність до життєвого сенсу людства, культури свого народу.

Відносно людини мистецькі твори виконують декілька функцій, які взаємопов`язані між собою і доповнюють одна одну:

1. естетична функція – відбувається тоді, коли людина милується твором мистецтва (демонстрація наочності: картин, скульптури, архітектурних пам`яток, тощо);

2. комунікативна функція – виражається через спілкування (1-2 учні можуть висловити власну думку щодо побачених творів);

3. виховна функція – мистецькі твори сприяють вихованню естетичного смаку, допомагають у формуванні загальнолюдських цінностей;

4. пізнавальна функція - завдяки мистецьким творам людина пізнає світ, розширює свої знання у різних сферах.

Мистецькі твори умовно поділяють на три види:

(показую таблицю «Види мистецтва»)

Види мистецтва

Часові

Види мистецтва, що існують обмежений час, не маючи просторового носія (музика, декламація, література – в ній дія розгортається у часі)

Просторові

Існують у просторі; в обмеженому об`ємі – необмежений час (архітектура, образотворче мистецтво)

Просторово-часові, синтетичні

(театр, кіно, хореографія, естрадно –циркове мистецтво тощо)

Вони існують обмежений час і мають просторових носіїв-артистів, декорації

• Розглянувши таблицю, поясніть, що входить в поняття « Вид мистецтва»?

• На які групи можна розділити всі види мистецтва?

• Які види мистецтва входять у склад синтетичних видів мистецтва?

• Чому театр і кіно отримали назву « синтетичних видів мистецтва»?

Отже, види мистецтва – це форми художньо-творчої діяльності людей. Розрізняє їх між собою спосіб матеріального втілення художнього змісту: слово – для літератури, звук – для музики, рух, пластика – для танцю, об’єми – для архітектурних споруд і т.п. Але найголовніше у знайомстві з різними видами мистецтва – це устремління пізнати щось нове, щось дуже цікаве.

Театр і кіно отримали назву « синтетичних видів мистецтва». Синтетичні види мистецтва - види мистецтва, що отримались злиттям раніше автономних видів мистецтва.

Синтез мистецтва – це союз рівноправних видів мистецтва, що скерований до однієї мети і у результаті дають нову художню якість.

Наприклад, поєднання музики і театру призводить до появи музичного театру у різноманітних його формах. Архітектурний простір обумовлює характер оздоблення. Синтез образотворчого мистецтва і архітектури породжує монументальний живопис. Не менш важливим є і безпосередній зв’язок, який здійснюється між видами мистецтва, коли під впливом одного твору мистецтва народжується інший. Під впливом вражень живописних творів народжується музичний твір ( наприклад «Картинки з виставки» Модеста Мусоргського, російського композитора ХІХ століття були написані під враженням від відвідування виставки його товариша художника В. Гартмана.

Модест Віктор Гартман Ворота в Києві

Мусоргський (1834 -1873 )

(1839-1881)

Віктор Олександрович Гартман був видатним російським архітектором і художником. « Картинки з виставки» - це сюїта із десяти п’єс. Кожна навіяна одним із сюжетів Гартмана.

Зараз ви прослухаєте п’єсу, приводом для написання якої послужив ескіз Гартмана для міських воріт у Києві, які повинні були бути встановлені в ознаменування того, що імператору Олександру ІІ вдалося уникнути смерті під час нападу на нього 4 квітня 1866 року.

Щоб повноцінно насолоджуватися скарбами художньої культури, треба знати мистецьку мову. Музиці властива інтонаційно-образна мова, де основним елементом емоційного вираження є про інтонований звук, навколо якого кристалізуються всі інші художні засоби (ритм, темп, мелодія, гармонія, тембр). У зображувальних мистецтвах переважають різні елементи художньої мови: у графіці – лінія, у живописі – колір. Кінематограф має складну художню мову, оскільки поєднує засоби різних видів мистецтв – літератури, музики, образотворчого мистецтва, театру – з власними художньо-технічними досягненнями, насамперед мистецтвом монтажу.

Попри всі відомості, різновиди мистецтва об`єднані спільною властивістю – здатністю відтворювати світ у художніх образах і виражати власне естетичне ставлення митця до зображуваного. Образне сприйняття світу притаманне людині як частині природи. Індивідуально-неповторне бачення навколишнього митці втілюють у художніх образах. Вони шукають для цього різноманітні засоби художньої виразності, що сприяє постійному вдосконаленню мистецьких традицій, новаторським відкриттям у царині формотворення, технологій.

Художній образ називають «живою клітиною» мистецтва, а мистецтво – мисленням в образах. Учені намагаються розгадати таємничу силу впливу мистецтва на людину, осягнути сутність художнього образу, наголошуючи на єдності в ньому раціонального та емоційного, об`єктивного і суб`єктивного, типового та індивідуального. До істотних ознак мистецтва належать: «відображення дійсності», «вираження почуттів», «потреба в красі й досконалості», « засіб і спосіб самовираження», « гра пізнавальних і творчих сил» тощо. Виразним є відомий вислів композитора Людвіга ван Бетховена, який прагнув, щоб його музика «викрешувала вогонь у душах людей». «Мистецтво змиває з душі пил буденного життя»(Пабло Пікассо).

2) Практична робота

А

зараз я вам пропоную переглянути відеофрагмент з опери М.Лисенка «Тарас Бульба»

• Які види мистецтва поєднуються у театральному мистецтві?

• Яку роль відіграє зображення у постановці спектаклю?

• Що доповнює гру акторів у цьому виді мистецтва?

• Яку роль відіграє музика в опері?

• До якого виду мистецтва належить опера М.Лисенка «Тарас Бульба»?

П

одивіться на ілюстрацію А.Герасимова до повісті М.Гоголя «Тарас Бульба»

До якого виду мистецтва належить ця ілюстрація? Чому?

А повість М.Гоголя «Тарас Бульба» до якого виду мистецтва належить?

Взаємовплив різних видів мистецтва часто зумовлює виникнення дуже цікавих творів. Так, відомий літературний твір М.Гоголя «Тарас Бульба» став основою створення шедеврів художнього, музичного, театрального й кінематографічного мистецтв.