Вільна частина нижньої кінцівки

(pars libera membri inferioris)

Вона поділяється на:

- стегно (femur);

- гомілку (crus);

- стопу (pes).

Стегнова кістка (femur; os femoris)

Стегнова кістка є складовою частиною стегна (femur), це типова довга (трубчаста) кістка (os longum), яка має:

- проксимальний наріст, епіфіз (epiphysis proximalis), або проксимальний кінець (extremitas proximalis);

- дистальний наріст, епіфіз (epiphysis distalis), або дистальний кінець (extremitas distalis);

- тіло стегнової кістки, діафіз (corpus femoris; diaphysis femoris).

На проксимальному нарості стегнової кістки (epiphysis proximalis femoris) міститься голівка стегнової кістки (caput femoris), на якій є суглобова поверхня голівки (facies articularis capitis) для з’єднання з кульшовою западиною (acetabulum).

На голівці стегнової кістки (caput femoris) розташована ямка голівки стегнової кістки (fovea capitis femoris).

Дистальніше від голівки стегнової кістки (caput femoris) добре помітна шийка стегнової кістки (collum femoris), а позаду:

- великий вертлюг (trochanter major), на ньому розташована вертлюгова ямка (fossa trochanterica);

- малий вертлюг (trochanter minor).

Позаду вертлюги (trochanteres) сполучаються між собою міжвертлюговим гребенем (crista intertrochanterica), а спереду – міжвертлюговою лінією (linea intertrochanteri-ca).

Передня поверхня тіла стегнової кістки (facies anterior corporis femoris) гладка, а на задній поверхні (facies posterior) розташована шорстка лінія (linea aspera), яка складається з:

- бічної губи (labium laterale);

- присередньої губи (labium mediale).

Присередня губа (labium mediale) вгорі переходить у гребінну лінію (linea pectinea), а бічна губа (labium laterale) – у сідничну горбистість (tuberositas glutea).

Донизу ці губи (labia) розходяться і оточують підколінну поверхню (facies poplitea).

На дистальному нарості стегнової кістки (epiphysis distalis ossis femoris) розташовані:

- бічний відросток (condylus lateralis);

- присередній відросток (condylus medialis), вище від яких знаходяться:

- бічний надвідросток (epicondylus lateralis);

- присередній надвідросток (epicondylus medialis).

Між бічним відростком (condylus lateralis) та присереднім відростком (condylus medialis) розміщена міжвідросткова ямка (fossa intercondylaris), яка вгорі і позаду оточена міжвідростковою лінією (linea intercondylaris).

На передній поверхні дистального нароста знаходиться надколінна поверхня (facies patellaris) для з’єднання з наколінком.

Надколінок (patella)

Надколінок є губчастою сесамоподібною кісткою (os sesamoideum), яка розташована у товщі сухожилка чотириголового м’яза стегна (musculus quadriceps femoris) і має:

- основу надколінка (basis patellae);

- верхівку надколінка (apex patellae);

- передню поверхню (facies anterior);

- суглобову поверхню (facies articularis).

Кістки гомілки (ossa cruris)

До них належать:

- присередньо розташована великогомілкова кістка (tibia);

- збоку розташована малогомілкова кістка (fibula).

Це типові довгі (трубчасті) кістки (ossa longa). Вони є складовою частиною гомілки (crus).

Великогомілкова кістка (tibia)

Великогомілкова кістка має:

- проксимальний наріст, епіфіз (epiphysis proximalis), або проксимальний кінець (extremitas proximalis);

- дистальний наріст, епіфіз (epiphysis distalis), або дистальний кінець (extremitas distalis);

- тіло великогомілкової кістки, діафіз (corpus tibiae; diaphysis tibiae).

На проксимальному нарості великогомілкової кістки (epiphysis proximalis tibiae) містяться:

- присередній відросток (condylus medialis);

- бічний відросток (condylus lateralis), на яких розташована:

- верхня суглобова поверхня (facies articularis superior), яка розділена міжвідростковим підвищенням (eminentia intercondylaris).

Міжвідросткове підвищення великогомілкової кістки (eminentia intercondylaris tibiae) складається з:

- присереднього міжвідросткового горбка (tuberculum intercondylare mediale);

- бічного міжвідросткового горбка (tuberculum inter-condylare laterale).

Спереду і позаду від міжвідросткового підвищення (eminentia intercondylaris) знаходяться:

- переднє міжвідросткове поле (area intercondylaris anterior);

- заднє міжвиросткове поле (area intercondylaris posterior).

Збоку і знизу на бічному відростку великогомілкової кістки (condylus lateralis tibiae) розташована малогомілкова суглобова поверхня (facies articularis fibularis) для з’єднання з малогомілковою кісткою (fibula).

Тіло великогомілкової кістки (corpus tibiae) має трикутну форму, на ньому розрізняють:

- присередню поверхню (facies medialis);

- бічну поверхню (facies lateralis);

- задню поверхню (facies posterior), на якій розташована лінія камбалоподібного м’яза (linea musculi solei);

- присередній край (margo medialis);

- міжкістковий край (margo interosseus);

- передній край (margo anterior).

У верхній частині переднього краю тіла великогомілкової кістки (margo anterior corporis tibiae) розташована горбистість великогомілкової кістки (tuberositas tibiae).

На дистальному нарості великогомілкової кістки (epiphysis distalis tibiae) з присереднього боку розташована присередня кісточка (malleolus medialis), яка має:

- кісточкову борозну (sulcus malleolaris);

- суглобову поверхню присередньої кісточки (facies articularis malleoli medialis) для з’єднання з надп’ятковою кісткою (talus).

З бічного боку на дистальному нарості (epiphysis distalis) є малогомілкова вирізка (incisura fibularis) для з’єднання із малогомілковою кісткою.

Малогомілкова кістка (fibula)

Малогомілкова кістка має:

- проксимальний наріст, епіфіз (epiphysis proximalis), або проксимальний кінець (extremitas proximalis);

- дистальний наріст, епіфіз (epiphysis distalis), або дистальний кінець (extremitas distalis);

- тіло малогомілкової кістки, діафіз (corpus fibulae; diaphysis fibulae).

На проксимальному нарості малогомілкової кістки (epiphysis proximalis fibulae) є:

- голівка малогомілкової кістки (caput fibulae), на якій розташована суглобова поверхня голівки малогомілкової кістки (facies articularis capitis fibulae), що закінчується верхівкою голівки малогомілкової кістки (apex capitis fibulae);

- знизу від голівки знаходиться шийка малогомілкової кістки (collum fibulae).

На тілі малогомілкової кістки (corpus fibulae) розрізняють:

- бічну поверхню (facies lateralis);

- присередню поверхню (facies medialis);

- задню поверхню (facies posterior);

- передній край (margo anterior);

- міжкістковий край (margo interosseus);

- задній край (margo posterior).

На дистальному нарості малогомілкової кістки (epiphysis distalis fibulae) розташована бічна кісточка (malleolus lateralis), на якій розміщена ямка бічної кісточки (fossa malleoli lateralis).

На бічній кісточці (malleolus lateralis) є суглобова поверхня бічної кісточки (facies articularis malleoli lateralis) для з’єднання з надп’ятковою кісткою (talus), а позаду неї проходить кісточкова борозна (sulcus malleolaris).

Кістки стопи (ossa pedis)

Вони поділяються на:

- заплеснові кістки (ossa tarsi);

- плеснові кістки (ossa metatarsi);

- кістки пальців (ossa digitorum).

Заплеснові кістки (ossa tarsi; ossa tarsalia)

Заплеснові кістки розташовані у два ряди:

- проксимальний ряд;

- дистальний ряд.

До проксимального ряду заплеснових кісток (ossa tarsi) належать:

- надп’яткова кістка (talus);

- п’яткова кістка (calcaneus).

До дистального ряду заплеснових кісток (ossa tarsi) належать:

- човноподібна кістка (os naviculare);

- кубоподібна кістка (os cuboideum);

- три клиноподібні кістки (ossa cuneiformia).

Надп’яткова кістка (talus)

Надп’яткова кістка має:

- тіло надп’яткової кістки (corpus tali);

- шийку надп’яткової кістки (collum tali);

- голівку надп’яткової кістки (caput tali).

Зверху на тілі надп’яткової кістки (corpus tali) є блок надп’яткової кістки (trochlea tali), який має:

- верхню поверхню (facies superior);

- бічну кісточкову поверхню (facies malleolaris lateralis);

- присередню кісточкову поверхню (facies malleolaris medialis).

Збоку на тілі надп’яткової кістки (corpus tali) розташований бічний відросток надп’яткової кістки (processus lateralis tali).

Ззаду на тілі надп’яткової кістки (corpus tali) розміщений задній відросток надп’яткової кістки (processus posterior tali), який борозною сухожилка довгого м’яза-згинача великого пальця (sulcus tendinis musculi flexoris hallucis longi) поділяється на:

- бічний горбок (tuberculum laterale);

- присередній горбок (tuberculum mediale).

Знизу на тілі надп’яткової кістки (corpus tali) є:

- передня п’яткова суглобова поверхня (facies articularis calcanea anterior);

- середня п’яткова суглобова поверхня (facies articularis calcanea media);

- задня п’яткова суглобова поверхня (facies articularis calcanea posterior).

Між задньою п’ятковою суглобовою поверхнею (facies articularis calcanea posterior) та середньою п’ятковою суглобовою поверхнею (facies articularis calcanea media) розташована борозна надп’яткової кістки (sulcus tali), яка разом з борозною п’яткової кістки (sulcus calcanei) утворює пазуху заплесна (sinus tarsi).

Голівка надп’яткової кістки (caput tali) спереду закінчується човноподібною суглобовою поверхнею (facies articularis navicularis).

П’яткова кістка (calcaneus)

П’яткова кістка має: п’ятковий горб (tuber calcanei), який забезпечує опору тіла людини.

Зверху на п’ятковій кістці (calcaneus) розташовані:

- передня надп’яткова суглобова поверхня (facies articularis talaris anterior);

- середня надп’яткова суглобова поверхня (facies articularis talaris media);

- задня надп’яткова суглобова поверхня (facies articularis talaris posterior).

Між середньою надп’ятковою суглобовою поверхнею (facies articularis talaris media) та задньою надп’ятковою суглобовою поверхнею (facies articularis talaris posterior) розташована борозна п’яткової кістки (sulcus calcanei), яка з борозною надп’яткової кістки (sulcus tali) утворює пазуху заплесна (sinus tarsi).

Cередня надп’яткова суглобова поверхня (facies articularis talaris media) розташована на відростку п’яткової кістки – підпорі надп’яткової кістки (sustentaculum tali). Інколи вона відсутня.

Під підпорою надп’яткової кістки (sustentaculum tali) розміщена борозна сухожилка довгого м’яза-згинача великого пальця (sulcus tendinis musculi flexoris hallucis longi).

Із зовнішнього боку по п’ятковій кістці (calcaneus) проходить борозна сухожилка довгого малогомілкового м’яза (sulcus tendinis musculi fibularis longi; sulcus tendinis musculi peronei longi). Ця борозна обмежена угорі малогомілковим блоком (trochlea fibularis; trochlea peronealis).

Спереду на п’ятковій кістці (calcaneus) розташована кубоподібна суглобова поверхня (facies articularis cuboidea).

До дистального ряду заплеснових кісток (ossa tarsi) належать:

- човноподібна кістка (os naviculare), яка має горбистість човноподібної кістки (tuberositas ossis navicularis);

- кубоподібна кістка (os cuboideum), на якій знаходяться:

- борозна сухожилка довгого малогомілкового м’яза (sulcus tendinis musculi fibularis longi; sulcus tendinis musculi peronei longi);

- горбистість кубоподібної кістки (tuberositas ossis cuboidei);

- п’ятковий відросток (processus calcaneus).

- три клиноподібні кістки (ossa cuneiformia), а саме:

- бічна клиноподібна кістка (os cuneiforme laterale);

- проміжна клиноподібна кістка (os cuneiforme intermedium);

- присередня клиноподібна кістка (os cuneiforme mediale).

Плеснові кістки (ossa metatarsi)

Це п’ять коротких (трубчастих) кісток (ossa brevia), які мають:

- проксимальний наріст, епіфіз (epiphysis proximalis), або проксимальний кінець (extremitas proximalis);

- дистальний наріст, епіфіз (epiphysis distalis), або дистальний кінець (extremitas distalis);

- тіло плеснових кісток, діафіз (corpus ossium metatarsi; diaphysis ossium metatarsi).

Проксимальний наріст плеснових кісток (epiphysis proximalis ossium metatarsi) утворює основу плеснової кістки (basis ossis metatarsi).

На дистальному нарості плеснових кісток (epiphysis distalis ossium metatarsi) розміщена голівка плеснової кістки (caput ossis metatarsi).

Між наростами (epiphyses) розташоване тіло плеснової кістки (corpus ossis metatarsi).

На основах II і V кісток з бічних сторін знаходяться суглобові поверхні (facies articulares).

Збоку основи першої плеснової кістки [I] (basis ossis metatarsi [I]) розташована горбистість першої плеснової кістки [I] (tuberositas ossis metatarsi primi [I]).

Збоку основи п’ятої плеснової кістки [V] (basis ossis metatarsi quinti [V]) розташована горбистість п’ятої плеснової кістки [V] (tuberositas ossis metatarsi quinti [V]).

Кістки пальців; фаланги (ossa digitorum; phalanges)

Кістки пальців складаються із:

- проксимальних фаланг (phalanges proximales);

- середніх фаланг (phalanges mediae);

- кінцевих фаланг (phalanges distales).

Великий палець стопи (hallux) має лише проксимальну фалангу (phalanx proximalis) та кінцеву фалангу (phalanx distalis).

На дистальних кінцях кожної кінцевої фаланги (phalanx distalis) міститься горбистість кінцевої фаланги (tuberositas phalangis distalis).

Кістки пальців (ossa digitorum) мають:

- основу фаланги (basis phalangis);

- тіло фаланги (corpus phalangis);

- голівку фаланги (caput phalangis).

На голівці фаланг (caput phalangium), крім кінцевих фаланг (phalangium distales), розташований блок фаланги (trochlea phalangis).

Завдання для самостійної (індивідуальної) роботи студентів

	Тема	Кількість годин	Кількість балів
	Модуль I
1	Відпрепарувати (індивідуальна робота): Кістки кисті. Кістки стопи. Скронево-нижньощелепний суглоб. Атланто-потиличний суглоб. Атланто-аксіальний суглоб. Суглоби між шийними хребцями. Суглоби між грудними хребцями. Суглоби між поперековими хребцями. Груднино-ключичний суглоб. Акроміально-ключичний суглоб. Груднино-реберний суглоб. Хребцево-реберний суглоб. Плечовий суглоб. Ліктьовий суглоб. Променево-зап’ястковий суглоб. Суглоби кисті. Крижово-клубовий суглоб. Таз. Кульшовий суглоб. Колінний суглоб. Гомілковостопний суглоб. Суглоби стопи. М’язи черепа. М’язи шиї. М’язи спини. М’язи грудей. М’язи живота. Пахвинний канал. М’язи таза. М’язи плечового пояса. М’язи плеча. М’язи передньої групи передпліччя. М’язи задньої групи передпліччя. М’язи кисті. М’язи передньої групи стегна. М’язи задньої групи стегна. М’язи медіальної групи стегна. М’язи передньої і латеральної групи гомілки. М’язи задньої групи гомілки. М’язи стопи. М’язову та судинну затоки. Привідний та гомілково-підколінний канали. Кістково-фіброзні канали кисті. Кістково-фіброзні канали стопи. Підшкірну щілину. Над- і підгрушоподібні отвори.	15	7
2	Оволодіти умінням - застосовувати площини та осі щодо опису анатомічних об’єктів.	1	-
3	Оволодіти основами антропометричного опису черепа - описати статеві та індивідуальні особливості будови черепа; - описати вікові особливості будови черепа.	1	-
4	Оволодіти умінням креслити - схеми з’єднання кісток.	1	-
5	Оволодіти умінням - демонструвати на препаратах будову кісток.	1	-
6	Оволодіти умінням - демонструвати на препаратах з’єднання між кістками.	1	-
7	Оволодіти умінням демонструвати на препаратах: - м’язи тулуба; - голови; - шиї; - кінцівок.	2	-
8	Підготовка огляду наукової літератури або проведення наукового дослідження (за вибором) – індивідуальна робота: Розвиток кісткової системи. Розвиток черепа. Аномалії і вади розвитку скелета. Хімічний склад кістки. Внутрішня будова і класифікація кісток. З’єднання кісток: розвиток, різновиди, класифікація. Rtg-анатомія кісток. Rtg-анатомія суглобів. Rtg-анатомія внутрішніх органів. Форми мінливості кісток. Форми мінливості м’язів. Особливості будови скелета у дитячому віці. Особливості з’єднань кісток у дитячому віці. Особливості будови м’язів у дитячому віці. Ріст та формоутворення кісток скелета під впливом зовнішньосередовищних чинників. Загальна ембріологія. Методи дослідження в анатомії. Загальна біомеханіка тіла людини. Різновиди анатомічної науки та їх зв’язок з іншими медичними дисциплінами. Загальні відомості про морфологію. Сучасні методи консервації тканин і органів.	(15)	(7)
9	Підготовка до підсумкового тестового контролю засвоєння модуля 1.	3	-
	Разом	25	7