5. Сплавы титана

СВОЙСТВА: сплавы титана обладают высокими технологическими и фи­зико-механическими свойствами, а также биологической инертностью. Температура плавления титанового сплава составляет 1640С. Изделия из титана обладают абсолютной инертностью к тканям полости рта, полным отсутствием токсического, термоизолирующего и аллергического воз­дей­ствия, малой толщиной и массой при достаточной жесткости базиса бла­годаря высокой удельной прочности титана, высо­кой точностью вос­про­изведения мельчайших деталей рельефа протез­ного ложа.

ВТ-100 листовой - используется для изготовления штампованных ко­ронок (толщина 0,14-0,28мм), штампованных базисов (0,35-0,4мм) съем­ных протезов.

ВТ-5Л - литьевой - используется для изготовления литых коронок, мостовидных протезов, каркасов бюгельных шинирующих протезов, ли­тых металлических базисов.

6. Легкоплавкие сплавы

Легкоплавкие сплавы в изделиях стоматологического назначения занимают важное место, хотя и относятся к вспомогательным материалам. Наибольшее значение имеют легкоплавкие сплавы, служащие материалом для штампов и моделей, применяемых в технологии коронок и некоторых других протезов.

Такой материал должен обладать рядом свойств, из которых важнейшими являются:

• легкоплавкость, облегчающая отливку индивидуальных штампов и моделей, отделение штампов от изделий;

• относительная твердость, обеспечивающая устойчивость штампа в процессе штамповки;

• минимальная усадка при охлаждении, гарантирующая точность штампованных изделий.

Основными компонентами, применяемыми для составления подобных сплавов, являются висмут, свинец, олово и кадмий. Наименьшей усадкой и наибольшей твердостью обладают легкоплавкие сплав, содержащие около 50% висмута.

Температура плавления наиболее распространенных рецептур ограничена в пределах 63—115° С. Все эти сплавы имеют серый цвет. Они представляют собой механические смеси и выпускаются в виде блоков. Состав наиболее распространенных сплавов приведен в следующей таблице.

Составы легкоплавких сплавов.

Номер сплава	Компоненты сплава (в % по массе)					Температура плавления, 0С
	висмут	свинец	олово	кадмий
1	55.5	---	33.38	11.12	95
2	52.5	32.0	15.50	---	96
3	50.1	24.9	14.20	10.80	70
4	55.0	27.0	13.00	10.00	70
5	48.0	24.0	28.00	---	63

Сплав № 2 известен под названием сплава Розе, сплав № 5 называется сплавом Меллота.

К другим вспомогательным сплавам и металлам относятся латунь и бронза, которые создаются на основе меди и имеют желтый цвет. Некоторое время сплав латуни применяли в зубопротезной практике, он считался даже заменителем золота и назывался Рондольф. Но быстрое его окисление в полости рта и вредное воздействие на организм привели к запрещению использования этого сплава у нас в стране, что оговорено законом.

7.2 Перелік теоретичних питань, які розглядаються на занятті.

1. . Правила препарування.Інструментарій, який застосовується лікарем

2. Методика зняття відтисків з в/щ та н/щ гіпсом та альгінатними масами.

3. Правила получення моделі, загіпсовка в оклюдатор, моделювання воском.

4. Сплави нешляхетних і шляхетних металів для виготовлення коронок та їх характеристика.

5. Призначення обпалювання гільзи .

6. Призначення виготовлення двох штампиків з легкоплавкого металу.

7. Призначення гравіровки шийки

8. Методика попередньої і остаточної штамповки

9. Режим термічної обробки для кожного із сплавів.

10. Товщина гільз для кожного із сплавів.

11. Існуючі апарати для протягування гільз, методика використання.

12. Відбілювання коронок

13. Шліфовка, поліровка,

14. Фіксація коронок на фантомі.Етапи.

8. Методика проведення практичного заняття.

8.1. Після перевірки присутніх викладач проводить усний або письмовий вхідний контроль базових знань.

8.2..Викладач проводить інструктаж з техніки безпеки, що відзначається в журналі викладача підписом студента

8.3. Викладач проводить розподіл студентів для оволодіння практичними навичками

№	Завдання	Вказівки викладача студентам	Примітки для студентів
1	Препарування зубів на фантомі Оволодіти методикою штампування коронки	Виконувати у такій послідовності: Сепарація, шліфування до паралелі по вертикалі на рівні шийки зуба. Дотримуватись зон безпеки. Зішліфовувати на товщину оклюзфйної частини штучної коронки	Використовувати про- ти оберту інструмента сепараційний диск, головки, бори.
		1.Одержати металевий штамп	3 легкоплавкого сплаву.Не перегрівати сплав.
		2.Одержати контрштамп
		3.Підшукати необхідну стандартну гільзу.
		4.Провести обпік гільзи.	До солом'яного кольору
		5.Протягнути гільзу на апараті "Самсон”	Протягувати до необхідного діаметру
		6.Провести попереднє штампуван­ня жувальної (ріжучої) по­верхні коронки.	На наковальні та свинцовій пластині
		7.Придати гільзі форму майбут­ньої коронки.	Виконується на наковальні
		8.Провести попереднє штампу­вання коронки	На апараті по ММСІ
		9.Провести остаточне штампу­вання коронки	На апараті по ММСІ
		10.Видалити легкоплавкий сплав.	На газовому пальнику.
		11.Механічна, обробка коронки.	На шлїфмоторі
		12.Відбілювання коронки у розчині кислот.	Додержуватися безпеки

8.4, Викладач працює згідно з планом організації заняття, наприкінці проводить вихідний контроль знань.

8.5, Викладач підводить підсумки заняття з оцінкою кожного студента та оголошує тему наступного заняття.

9. Технічні засоби та матеріальне забезпечення заняття

9.1, Моделі, муляжі, набір інструментів, стандартні гільзи,

легкоплавкий сплав, наковальня, молоток.

9.2. Набір тестових завдань з еталонами відповідей (додаток І),

набір ситуаційних задач з еталонами відповідей (додаток 2).

10. Джерела інформації.

А. Основні

1. Копейкин В.Н., Демнер Л.М. Зубопротезна техніка. Москва, „Триада-Х” 1998, с. 137-139

2. Гаврилов Е.И., Щербаков А.С. Ортопедическая стоматология. Медицина, М., 1984, с111-120.

3. Аболмасов Н.Г, и др. Ортопедическая стоматология. Смоленск, 2000, с.ІЗІ-138

4. Аболмасов Н.Г, и др. Ортопедическая стоматология. М.,Смедпресс=информ, 2003 , с.137-162.

5. Рожко Н.М., Михайленко Т.М., Онищенко В.С. Довідник з ортопедичної стоматології. К., Книга плюс, 2004.

6. Рожко М.М.,Неспрядько В.С. Ортопедична стоматологія. К., Книга плюс, 2003.-С.108-138,147-173, 177, 184-185,191-205.

Б. Додаткові.

1. Рыбаков А.И. Материаловедение в стоматологии. M. 1984. с. 234-249.

2. Левкович А.Н. Зуботехнічне матеріалознавство в питаннях та відповідях. Дніпропетровськ, 1995, с.263-290.

3. Левкович А.Н. Збірник тестових запитань та відповідей з ортопедичної стоматології. Дніпропетровськ, 1994, є.158.

4. Брагин Е.А. Тактика зубодесневого сохранения при протезировании несъемными протезами //Стоматология, 2003.-№4.-С. 44-47.ч

5. Ряховский А.Н., Мурадов М.А. Новый метод получения высокоточного оттиска для несъемных зубных протезов //Стоматология, 2006, №1.-С.50-55.

6. Леснухин М.Л. Искусство препарировать //Современная стоматология.-2006.-№1.-С.128-130. 7.Витцум К. Зуботехнические воски //Стоматолог, 2007.-№6.-С. 46-49.

Автор: доц. Зайцев Л.О.

Затверджено на засіданні кафедри

“_____”__________20__р., протокол № ___

Зміни та доповнення до методрозробки:

Переглянуто на засіданні кафедри

“_____”__________20__р. , протокол №

Переглянуто на засіданні кафедри

“_____”__________20__р. , протокол №