Протокол надання медичної допомоги дітям хворим на Гострий тиреоїдит Код мкх 10 - е 06.0

Визначення: Гострий тиреоидїт (гострий гнійний тиреоїдит) – гостре запалення щитоподібної залози (ЩЗ) бактеріальної етіології.

Формулювання діагнозу: Гострий тиреоїдит, еутиреоз.

Критерії діагностики:

1. Клінічні:

Анамнез:

• Перенесена гнійна інфекція (гострий тонзиліт, отит, парадонтит, тощо), сепсис, імунодефіцит. Збудник (Staphylococcus aureus, стрептококки, Escherihia coli, рідше гриби) потрапляє до ЩЗ гематогенно або лімфогенно).

• Проникаючі травми щитоподібної залози.

• Пороки розвитку щитоподібно-язичної протоки (щитоподібно-язичний свищ, киста).

Клініка:

• Підвищення температури тіла до фебрільних цифр.

• Швидке збільшення ЩЗ (часто асиметричне) з характерним ущільненням і болем при пальпації, з іррадіацією болю у вухо, потилицю, нижню щелепу.

• Збільшення шийних лімфовузлів

• Шкіра над ЩЗ червона, гаряча, може визначатись флуктуація.

2. Параклінічні:

   1. Обов‘язкові

• У загальному аналізі крові - лейкоцитоз зі зрушенням уліво, помірне прискорення ШОЭ.

• На УЗД щитоподібної залози – не чітко окреслені ділянки зниження ехогенності аюбо анехогенні.

• зазвичай зберігається еутиреоз. Можливе незначне транзиторне підвищення рівнів Т3 і Т4 (деструктивного характеру)

• При пункційній біопсії проводять морфологічне і бактеріологічне дослідження пунктата (з визначенням чутливості флори до антибактеріальних препаратів). При біопсії можна отримати гнійний вміст.

1. Додаткові

• При сцинтіграфії ЩЗ з Тс ^99m або І ¹²³ –„холодні” ділянки.

Диференційна діагностика:

Характеристика	Гострий тиреоїдит	Підострий тиреоїдит
Етіологія	Бактеріальна (частіше Streptococcus pyogenes, Staphylococcus aureus, Streptococcus pneumoniae)	Вірусна
Анамнез	Зв'язок з бактеріальною інфекцією, Травма Пороки розвитку щитоподібно-язичної протоки	Зв'язок з попередньою вірусною інфекцією
Температура тіла	Фібрильна	Зазвичай субфебрильна
ЩЗ	Швидке, частіше асиметричне, збільшення ЩЗ. Ущільнення і біль у проекції ЩЗ, особливо при пальпації, Іррадіація болю у вухо, потилицю, нижню щелепу. Шкіра над нею червона і гаряча; може визначатися флуктуація	Збільшена (частіше асиметрично), хвороблива, щільна
Функція ЩЗ	Зазвичай не порушена	Характерна стадійність плину: перші 1-4 тижня м.б. легкий тиреотоксикоз, потім 2-9 міс. м.б. легкий гіпотиреоз, потім еугиреоз
Клінічний аналіз крові	Лейкоцитоз зі зрушенням уліво. ШОЕ помірно підвищена	Лейкоцитоз нормальний. Може бути лімфоцитоз. ШОЕ значно підвищена
УЗД ЩЗ	Ділянки формування абсцесу	Хмароподібна ділянка зі зниженою ехогенністю без чіткої капсули, що займає зазвичай не менш 1/3 частки ЩЗ, що змінює розміри і локалізацію в ході спостереження
Антитиреоїдні аутоантитіла	Відсутні	Можуть з'явитися на 3-й тижневі захворювання і зберігатися протягом 6-12 місяців
ТПАБ*	Картина гострого тиреоїдиту	Картина підострого тиреоїдиту
Лікування	- Парентеральне введення антибіотиків - Розкриття абсцесу і дренування - При виявленні пороків розвитку щитовидно-язичної протоки - їх усунення	- Нестероїдні протизапальні засоби, у віковому дозуванні, доза поділена на 6-8 прийомів (наприклад, аспірин 65 мг/кг/добу) - Глюкокортикоїди тільки при неефективності НПЗС - При тиреотоксикозі –  -адреноблокатори у віковій дозі
Результат	Можливі ускладнення: мимовільне розкриття абсцесу, шийний тромбофлебіт; рецидивуючий плин при неусунутих анатомічних дефектах	Як правило, повне видужання

* При підозрі на гострий тиреоїдит обов'язковим є дослідження аспірата з визначенням чутливості флори до антимікробних препаратів.

Лікування

• Консервативне - проводиться в ендокринологічному відділенні в гостро му періоді хвороби

• Антибактеріальна терапія у віковому дозуванні. На початку лікування – антибіотики широкого спектру дії, відповідно до чутливості флори, що висіяна з біоптата

• Не стероїдні протизапальні препарати коротким курсом у віковому дозуванні

• Симптоматичне, при транзиторному тиреотоксикозі -  - адреноблокатори.

• Тривалість лікування - 3-4 тижня

• Хірургічне лікування - при абсцедуванні – розкриття та дренування абсцесу, усунення анатомічного дефекту.

Критерії ефективності лікування

• Одужання пацієнта: відсутність клінічних і параклінічних проявів хвороби (лабораторних, УЗД щитоподібної залози).

• Відсутність рецидивів.

• Відсутність ускладнень.

Результат захворювання:

• Як правило, повне видужання.

• Можливі ускладнення

  • Гнійний медіастеніт

  • Флегмона шиї,

  • Сепсис

  • мимовільне розкриття абсцесу назовні або в середостіння;

  • шийний тромбофлебіт;

  • рецидивуючий перебіг, що погіршує прогноз.

Профілактика

Санація первинних вогнищ інфекції

Диспансерне спостереження

Дослідження, спеціаліст	Частота	Диспансерний нагляд
Ендокринолог аналіз крові УЗД щитоподібної залози Консультація хірурга ТТГ Пункційна біопсія ЩЗ	Щоденно, при покращенні – 1 раз на 3 міс., і при необхідності раз в 3 дні По показанням, але не менше 1раз на тиждень 1раз на тиждень, і при необхідності 1 раз на 3 міс. 1 раз, далі – при необхідності	Через 1 рік після повного клінічного одужання – зняття з обліку

Директор Департаменту організації та розвитку медичної допомоги населенню

Р.О. Моісеєнко

Затверджено

Наказ Міністерства охорони здоров‘я України

від ___________ №___