
- •Методичні вказівки з медичної мікробіології, вірусології та імунології
- •Тема: Клінічна мікробіологія
- •Методичні рекомендації по вибору, взяттю і транспортуванню матеріалу для мікробіологічного дослідження неепідемічних поразок
- •Критерії етіологічної ролі виділеної умовно-патогенної культури бактерій
- •Загальні правила забору, зберігання і пересилання матеріалу
- •Перелік уніфікованих мікробіологічних методів дослідження
- •Техніка взяття досліджуваного матеріалу для лабораторного дослідження в баклабораторії
- •1. Взяття крові.
- •2. Взяття ліквору.
- •3. Взяття жовчі.
- •4. Взяття сечі.
- •5. Взяття виділень дихальних шляхів (виділень зіву і носу, харкотиння, вміст бронхів, ексудати, резецировані тканини).
- •11. Дослідження кала.
- •13. До діагностики госпітальних інфекцій.
- •Критерії визнання етіологічної ролі виділеної умовно-патогенної культури бактерій
Техніка взяття досліджуваного матеріалу для лабораторного дослідження в баклабораторії
1. Взяття крові.
1.1. Для отримання гемокультури беруть не менше 10 мл крові у дорослих і 5 мл у дітей. Посів роблять в велику кількість рідкого поживного середовища(1:10), щоб розведенням подолати природні бактерицидні властивості крові.
Для взяття крові необхідно користуватися стерильним шприцом. За відсутності централізованої стерилізаційної треба прокип‘ятити 20-грамовий (для дітей 10-грамовий) шприц і відповідні голки з мандреном для венопунктури протягом 40-45 хвилин в окремому стерилізаторі. По закінченні стерилізації злити воду і охолодити шприц, не відкриваючи стерилізатора. Зібрати шприц стерильним пінцетом, насадити голку і витягти мандрен. Кров беруть біля постелі хворого або у перев‘язочній з дотриманням всіх правил асептики і тут же її засівають.
Одна людина обробляє шкіру над веною (70% спиртом, а після цього 5% настойкою йоду, знову спиртом), пунктує вену і бере кров. Помічник в цей час над вогнищем спиртівки відкриває пробки флаконів з поживним середовищем і підставляє їх під цівку крові з шприцу, опалює горловини і пробки флаконів і закриває їх.
1.2. Для бактеріоскопічного дослідження крові готують мазки або "товсту каплю". При взятті крові з пальця, каплю крові, що виступила знімають обезжиреним предметним склом, крапля повинна поміститися на відстані 1 см від вузького краю скла. Іншим предметним склом підводять по краплі під кутом 450 і після розподілу крові в цьому гострому куту, швидким рухом проводять другим склом, розмазуючи кров вздовж першого скла.
"Товсту краплю" готують або з краплі крові з шприцу, або з краплі крові з пальця, нанесеної на предметне скло дотиком. Кутом іншого скла абокінчиком голки круговими рухами розмазують краплю до розмірів двохкопієчної монети. Препарати крові висушують на повітрі, загортають в папір і відправляють до лабораторії.
1.3. Для серологічного дослідження кров беруть з вени (інколи з мочки вуха, пальця) в кількості 3-5 мл. Кров збирають в чисту пробірку з ватною пробкою і відсилають в лабораторію. Лікар-бактеріолог повинен стежити за дотриманням правил асептики на всіх етапах взяття і посіву крові.
2. Взяття ліквору.
Для бактеріологічного аналізу використовують ліквор, взятий при люмбальній пункції або пункції бокових шлуночків мозку, що робить лікар.
Свіжевзятий ліквор з шприцу без голки над спиртівкою вносять в стерильну центрифужну пробірку в кількості 1-2 мл. Ліквор для дослідження негайно доставляють в лабораторію, де ще теплим віддають на аналіз, бо менінгококи при охолодженні гинуть. При Необхідності можна зберігати ліквор протягом декількох годин при температурі 37С. Для пересилання використовують ізотермальні ящики, грілки, термос, де підтримується температура 37С.
3. Взяття жовчі.
Жовч збирають при зондуванні в процедурному кабінеті окремо порціями А, В, С в три стерильні пробірки, або під час операції за допомогою шприцу в одну пробірку, дотримуючись правил асептики. Отримані порції жовчі доставляють в лабораторію не пізніше 1-2 годин від моменту взяття, стежачи за тим, щоб пробірки знаходились саме у вертикальному положенні