- •Клінічний протокол надання медичної допомоги хворим на ішемічний інсульт
- •Умови, в яких повинна надаватись медична допомога
- •Клініко-діагностична програма
- •Лікувальна програма
- •Характер кінцевого очікуваного результату лікування
- •Умови, в яких повинна надаватись медична допомога
- •Клініко-діагностична програма
- •Лікувальна програма
- •Характер кінцевого очікуваного результату лікування
- •Характер кінцевого очікуваного результату лікування
- •Характер кінцевого очікуваного результату лікування
- •Клінічний протокол надання медичної допомоги хворим на епілепсію
- •Умови, в яких повинна надаватись медична допомога
- •Клініко-діагностична програма при дебюті епілепсії
- •Лікувальна програма
- •Характер кінцевого очікуваного результату лікування
- •Критерії якості лікування
- •Можливі побічні дії та ускладнення
- •Рекомендації щодо подальшого надання медичної допомоги та реабілітації
- •Умови, в яких повинна надаватись медична допомога
- •Клініко-діагностична програма
- •Лікувальна програма
- •Характер кінцевого очікуваного результату лікування
- •Критерії якості лікування
- •Клінічний протокол надання медичної допомоги хворим на розсіяний склероз
- •Умови, в яких повинна надаватись медична допомога
- •Лікувальна програма
- •Характер кінцевого очікуваного результату лікування
- •Тривалість лікування у спеціалізованому стаціонарі
- •Критерії якості лікування
- •Рекомендації щодо подальшого надання медичної допомоги та реабілітації
- •Клінічний протокол надання медичної допомоги хворим на бічний аміотрофічний склероз.
- •Умови, в яких повинна надаватись медична допомога
- •Клінічний протокол надання медичної допомоги хворим на мігрень
- •Умови, в яких повинна надаватись медична допомога
- •Клініко-діагностична програма
- •Лікувальна програма
- •Характер кінцевого очікуваного результату лікування
- •Умови, у яких повинна надаватись медична допомога
- •Клініко – діагностична програма
- •Клінічний протокол надання медичної допомоги хворим з віддаленими наслідками черепно-мозкової травми
- •Ознаки та критерії діагностики
- •Умови, в яких повинна надаватись медична допомога
- •Клініко-діагностична програма
- •Лікувальна програма
- •Характер кінцевого очікуваного лікування
- •Клініко-діагностична програма
- •Лікувальна програма
- •Характер кінцевого очікуваного результату лікування
- •Тривалість лікування
- •Можливі побічні дії та ускладнення
- •Рекомендації для подальшого надання медичної допомоги
- •Можливі побічні дії та ускладнення
- •Резидуальні явища енцефаліту
- •Лікувальна програма
- •Можливі побічні дії та ускладнення
- •Критерії якості лікування
- •Лікувальна програма
- •Можливі побічні дії та ускладнення
- •Резидуальні явища енцефаліту
- •Критерії якості лікування
- •Тривалість лікування в спеціалізованому стаціонарі
- •Вимоги до режиму праці, відпочинку
|
Затверджено наказ МОЗ України від 17.08.2007 № 487 |
Клінічний протокол надання медичної допомоги хворим на ішемічний інсульт
Код МКХ-10 : I 63.0 – І 63.9
Ішемічний інсульт (інфаркт мозку) – це клінічний синдром, який характеризується появою вогнищевої неврологічної симптоматики і/або загальномозкових порушень, які зберігаються більше 24 годин або призводять до смерті хворого у коротший проміжок часу внаслідок причини цереброваскулярного походження.
Етіологія: атеросклероз, гіпертонія, їх поєднання, васкуліти, хвороби серця, захворювання крові та інше. Патогенез: атеросклеротичні та атеротромботичні стенози та оклюзії екстракраніальних артерій шиї і великих артерій основи мозку, артеріо-артеріальні емболії з тромботичних нашарувань, кардіогенні емболії, ліпогіаліноз дрібних артерій, розшарування стінок магістральних артерій, гемореологічни зміни крові.
Підтипи ішемічного інсульту: атеротромботичний, кардіоемболічний, лакунарний, гемодинамічний, по типу гемореологічної мікрооклюзії.
Клінічними ознаками є раптова слабкість або оніміння в обличчі, руці, нозі або половині тулуба; раптове зниження або втрата зору; раптове порушення мови або її розуміння; раптовий сильний головний біль; раптове запаморочення, нудота, блювання, хитання при ходьбі, втрата рівноваги та інші. Частіше: у хворих після 60 років; початок захворювання під час сну або відразу після нього.
Умови, в яких повинна надаватись медична допомога
Усі хворі у гострому періоді підлягають терміновій госпіталізації, лікуванню та обстеженню у спеціалізованих інсультних відділеннях або реанімаційних відділеннях або нейрохірургічних відділеннях в залежності від ступеню тяжкості хворого та методу лікування (хірургічного або консервативного). Тривалість лікування у неврологічному стаціонарі залежно від тяжкості інсульту: від 7 до 28 діб. Після стаціонарного лікування хворі повинні знаходитись під постійним наглядом невролога в стаціонарі, санаторії та поліклініці. Тривалість реабілітаційного курсу у поліклініці від 7 днів до 30 днів.
Ступінь наукової доказовості запропонованих медичних заходів – 1++ рівень (А).
Клініко-діагностична програма
Догоспітальний етап: 1. Оцінка стану неврологічних функцій;
2. Оцінка вітальних функцій (пульс, артеріальний тиск, температура тіла, частота дихальних рухів); 3. Термінова госпіталізація хворого.
Госпітальний етап:
Діагностика мозкового інсульту:
Огляд невролога;
Огляд нейрохірурга;
КТ або МРТ головного мозку;
Лабораторні дослідження (аналіз крові клінічний (в тому числі кількість тромбоцитів і гематокріт); група крові, Rh-фактор; біохімічний аналіз крові (цукор, мочевина, креатинін, білірубін, аспартатамінотрансфераза, аланінамінотрансфераза, холестерін, тригліцеріди, ліпопротеіни), електроліти сироватки крові; газовий склад крові; параметри згортання крові (фібриноген, фібрінолітична активність, тромбіновий час, активований частковий тромбіновий час, міжнародне нормалізаційне відношення, час згортання крові, в’язкість крові); аналіз сечі клінічний);
5. Ультразвукова допплерографія судин головного мозку;
6. Електрокардіографія;
7. Огляд терапевта;
8. Консультація окуліста;
9. Ангіографія за показанням.