5. Оперативна хірургія і топографічна анатомія лицевого відділу голови
Актуальність теми. Всі лікарі повинні знати границі ділянок лицевого відділу голови для грамотного опису даних об'єктивного обстеження пацієнта. Для обґрунтування оперативних втручань і маніпуляцій, що виконуються на обличчі, лікарі повинні вміти інтерпретувати особливості топографічної анатомії цієї частини тіла. Ці вміння дозволяють уникнути лікарських помилок. Крім того, вони мають важливе значення для передбачання можливих ускладнень, зокрема – шляхів розповсюдження патологічних процесів. Лікарі всіх спеціалізацій повинні вміти здійснювати первинну хірургічну обробку ран лиця, за допомогою зовнішніх орієнтирів визначати проекцію утворень лиця, знаходити точку пульсації лицевої артерії, зокрема – для здійснення тимчасової зупинки кровотечі.
ЦІЛІ НАВЧАННЯ
Загальна мета: вміти інтерпретувати особливості топографічної анатомії лицевого відділу голови для обґрунтування оперативних втручань і лікарських навичок.
|
КОНКРЕТНІ ЦІЛІ |
ВИХІДНИЙ РІВЕНЬ ЗНАНЬ-УМІНЬ |
|
УМІТИ: | |
|
1. інтерпретувати особливості топографічної анатомії ділянок лиця; 2. визначати можливі шляхи розповсюдження патологічних процесів лицевого відділу голови; 3. визначати точку пульсації лицевої артерії; 4. обґрунтовувати особливості оперативних втручань і маніпуляцій, що виконуються на обличчі. |
розпізнавати утворення лицевого відділу голови (каф. нормальної анатомії). |
Для визначення вихідного рівня знань-умінь з метою самоконтролю і самокорекції пропонуємо вирішити наступні тести:
Тест № 1
У хворого різана рана в привушно-жувальній ділянці, пошкоджена привушна слинна залоза і нерв, що проходить через її товщу уздовж поверхневої скроневої артерії. Який нерв був пошкоджений в даній ситуації?
А. Вушно-скроневий
В. Очний
С. Під'язиковий
D. Язиково-глотковий
Е. Язиковий
Тест № 2
При обробці різаної рани в бічній ділянці лиця виникла кровотеча з товщі привушної залози. Кровотеча виникла з артерії, що є прямим продовженням зовнішньої сонної артерії. Яка артерія була пошкоджена в цій ситуації?
А. Нижня альвеолярна
В. Потилична
С. Задня вушна
D. Передня вушна
Е. Поверхнева скронева
Тест № 3
У постраждалого – різана рана попереду від переднього краю жувального м'яза. Який м'яз міг бути пошкоджена внаслідок цього поранення?
А. Латеральний крилоподібний
В. Медіальний крилоподібний
С. Скроневий
D. Щічний
Е. Лобово-потиличний
Еталони відповідей до тестів на визначення вихідного рівня: № 1 – А; № 2 – Е; № 3 – D.
Інформацію, необхідну для формування вихідних знань-умінь, можна знайти в наступних джерелах:
Привес М.Г., Лысенков Н.К. Анатомия человека.- М.: Медицина, 1985.- С. 138-148, 252-258, 379-381, 497-499, 672-682.
Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека.- М.: Гос. изд. мед. лит-ры, 1963.- Т. 1.- С. 122-135.
Сапин М.Р. Анатомия человека.- М., 1993.- С. 89-106.
Тестовые задания по анатомии человека.- Донецк, 1999.- С. 52-61.
ЗМІСТ НАВЧАННЯ
Після засвоєння необхідних вихідних знань-умінь, можна перейти до вивчення наступних матеріалів:
ПЕРЕЛІК ТЕОРЕТИЧНИХ ПИТАНЬ
Топографічна анатомія бічного відділу обличчя (щічної, привушно-жувальної ділянки і глибокого простору лиця): границі і зовнішні орієнтири, особливості пошарової будови, кровопостачання, іннервації, венозного і лімфатичного відтоку. Поняття про защелепну ямку, топографічна анатомія привушної слинної залози, «слабкі» місця її капсули. Топографічна анатомія ділянки підборіддя, ділянок і порожнин ока, носа і рота.
Визначення проекцій утворень обличчя: вивідної протоки привушної слинної залози, гілок лицевого нерва, місць виходу кінцевих гілок трійчастого нерва (надочноямкового, підочноямкового і підборідного), точки пульсації лицевої артерії.
Можливі шляхи розповсюдження патологічних процесів (по ходу відростків жирового тіла щоки, з міжм'язових проміжків глибокого простору лиця, при флегмоні привушної слинної залози і т.д.). Поняття про трикутник «смерті».
Оперативні втручання і маніпуляції, що виконуються на обличчі: первинна хірургічна обробка ран, розрізи при запальних процесах, центральна і периферична провідникова анестезія на верхній і нижній щелепі, тимчасова зупинка кровотечі.
З графом логічної структури до теми можна ознайомитися в додатку.
ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ:
ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА
Оперативна хірургія і топографічна анатомія / під ред. Кульчицького К.І.- Київ: Вища шк., 1994. - С. 45-70, 79-83.
Оперативная хирургия и топографическая анатомия / под ред. К.И. Кульчицкого, И.И.Бобрика.- К.: Выща школа, 1989. - С. 57-82, 89-94.
Лекція за темою заняття.
ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА
Семенова Т.В. Клінічна анатомія і оперативна хірургія : курс лекцій / Т. В. Семенова. – Донецьк, 2006. – З. 49-80.
Сироїд Д.В. Техніка оперативних навичків лікаря. – Донецьк, 2009. – З. 65-70, 73-77.
НАБІР ЗАВДАНЬ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ДОСЯГНЕННЯ КОНКРЕТНИХ ЦІЛЕЙ НАВЧАННЯ
Тест № 1
У постраждалого - різана рана в привушно-жувальній і щічній ділянках зліва. Для опису локалізації рани лікар за допомогою зовнішніх орієнтирів визначив границю між цими ділянками. Яким чином лікар повинен був провести границю в цій ситуації?
А. По лінії, що поєднує крило носа і кут рота
В. По носо-губній і носощічній складці
С. По нижньому краю очної ямки
D. По передньому краю жувального м'яза
Е. По нижньому краю тіла нижньої щелепи
Тест № 2
Хірург здійснює первинну хірургічну обробку рани в щічній ділянці. Внаслідок поранення був пошкоджений щоковий м'яз. Яка фасція, що покриває зовнішню поверхню цього м'яза, була також пошкоджена в цій ситуації?
А. Надчерепна
В. Скронева
С. Навкологлоткова
D. Щічно-глоткова
Е. Міжкрилоподібна
Тест № 3
У пацієнта з флегмоною привушної слинної залози відбулося розповсюдження запального процесу по глотковому відростку залози. У який клітковинний простір розповсюдився патологічний процес в цій ситуації?
А. Передній навкологлотковий
В. Задній навкологлотковий
С. Позаглотковий
D. Скронево-крилоподібний
Е. Міжкрилоподібний
Тест № 4
У хворого запальний процес локалізується в міжкрилоподібному проміжку глибокого простору лиця. Куди може розповсюдитися патологічний процес в цій ситуації через овальний отвір?
А. У порожнину черепа
В. У очну ямку
С. У порожнину носа
D. У порожнину рота
Е. На шию
Тест № 5
У хворого в лівій привушно-жувальній ділянці розвинувся фурункул з абсцедуванням. При розкритті фурункула хірург пошкодив гілки лицевого нерва, внаслідок чого постраждала рухова іннервація мімічної мускулатури лиця. Яким розрізом повинен був скористатися хірург в цій ситуації?
А. Дугоподібним, позаду фурункула
В. Поздовжнім
С. Поперечним
D. Радіальним відносно мочки вуха
Е. Радіальним щодо кута ока
Тест № 6
Лікар-стоматолог тимчасово зупинив кровотечу з щокової ділянки притисненням лицевої артерії до нижньої щелепи. Для цього він половину нижньої щелепи розділив на частини. У якому місці нижньої щелепи знаходиться точка пульсації артерії, перетиснутої лікарем в цій ситуації?
А. Посередині
В. Між передньою і середньою третиною
С. Між задньою і середньою третиною
D. Посередині передньої третини
Е. Посередині задньої третини
Тест № 7
Лікар виконує позаротову інфраорбітальну анестезію. У якому напрямку слід просувати голку в цій ситуації?
А. Вверх і назовні
В. Вверх і усередину
С. Вниз і усередину
D. Вниз і назовні
Е. Перпендикулярно до поверхні шкіри
Тест № 8
Лікар при виконанні центральної анестезії для нижньої щелепи ввів голку посередині трагоорбітальної лінії, відзначив глибину вколу до упору в крилоподібний відросток клиноподібної кістки, потім здійснив викол до підшкірної клітковини. Яким повинен бути напрямок подальшого вкола голки?
А. Перпендикулярно до шкірі
В. Назад
С. Уперед
D. Вверх
Е. Вниз
Еталони відповідей до цільових тестів: № 1 – D; № 2 – D; № 3 – А; № 4 – А; № 5 – D; № 6 – С; № 7 – А; № 8 – B.
КОРОТКІ ВКАЗІВКИ ДО РОБОТИ СТУДЕНТІВ НА ПРАКТИЧНОМУ ЗАНЯТТІ
На початку заняття проводиться контроль і корекція вихідного рівня «знань-умінь». Потім студенти самостійно вивчають особливості топографічної анатомії лицевого відділу голови на трупному матеріалі, муляжах і плакатах. Користуючись зовнішніми орієнтирами, вони визначають границі ділянок лиця, проводять проекції утворень і розрізів, моделюють центральну і периферичну провідникову анестезію на верхній і нижній щелепі. В процесі самостійної роботи студенти закріплюють навички правильного використання хірургічних інструментів, роз'єднання і з'єднання тканин. Після обговорення результатів самостійної роботи студентів проводиться тестовий контроль і підведення його підсумків.
ДОДАТОК. ГРАФ ЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ ДО ТЕМИ:
«ОПЕРАТИВНА ХІРУРГІЯ І ТОПОГРАФІЧНА АНАТОМІЯ ЛИЦЕВОГО ВІДДІЛУ ГОЛОВИ»
Лицевий
відділ
голови
Підборідна
ділянка
Ділянка
та порожнина
роту
Ділянка
та
порожнина
носа
Ділянки
та
порожнини
очної
ямки
Боковий
відділ
лиця
Глибокий
простір
лиця
Привушно-жувальна
ділянка
Щічна
ділянка
Топографічна
анатомія
Оперативні
втручання
та
маніпуляції
Первинна
хірургічна
обробка
ран
Розтини
при запальних
процесах
Провідникова
анестезія
Визначення
пульсу
на лицевій
артерії
та
тимчасова
зупинка
кровотечі
На
нижній
щелепі На
верхній
щелепі
Периферична
Центральна (біля
овального отвору)
Периферична
Центральна (біля
круглого отвору)
Інтраоральна
Інтраоральна
Екстраоральна
Екстраоральна