
- •1. Хірургічний інструментарій і термінологія
- •2. Роз'єднання тканин
- •3. З'єднання тканин
- •4. Оперативна хірургія і топографічна анатомія мозкового відділу голови
- •5. Оперативна хірургія і топографічна анатомія лицевого відділу голови
- •6. Оперативна хірургія і топографічна анатомія ділянок і трикутників шиї. Оголення і перев'язка судин шиї
- •7. Оперативна хірургія і топографічна анатомія органів шиї. Вагосимпатична блокада за вишневським
- •8. Оперативна хірургія і топографічна анатомія грудної стінки і молочної залози
- •9. Оперативна хірургія і топографічна анатомія грудної порожнини (легенів, переднього і заднього середостіння)
- •10. Оперативна хірургія і топографічна анатомія передньобокової стінки живота
- •11. Топографічна анатомія пахвинної ділянки і пахвинного каналу. Оперативне лікування пахвинних гриж
- •12. Хірургічна анатомія і оперативне лікування пупкових гриж і гриж білої лінії живота. Профілактика післяопераційних гриж живота
- •13. Топографічна анатомія черевної порожнини
- •14. Принципи абдомінальної хірургії. Кишкові шви, анастомози. Резекція тонкої і товстої кишки
- •15. Операції на шлунку
- •16. Операції на печінці, жовчному міхурі і жовчних протоках, видалення червоподібного відростка
- •17. Прийом практичних навичок модуля № 1
- •18. Підсумковий тестовий контроль модуля № 1
- •(Українською мовою)
17. Прийом практичних навичок модуля № 1
Актуальність теми. Всі лікарі повинні вміти користуватися зовнішніми орієнтирами голови, шиї, грудей і передньобокової стінки живота, здійснювати плевральну пункцію, визначати точки пульсації, зупиняти кровотечу і виконувати первинну хірургічну обробку ран в цих ділянках, надавати невідкладну допомогу при механічній асфіксії та ін. Для цього необхідно знати особливості топографічної анатомії цих частин людського тіла.
ЦІЛІ НАВЧАННЯ
Загальна мета: вміти обґрунтовувати і моделювати лікарські навички, що виконуються на голові, шиї, грудях і передньобоковій стінці живота з урахуванням особливостей топографічної анатомії цих частин тіла.
КОНКРЕТНІ ЦІЛІ |
ВИХІДНИЙ РІВЕНЬ ЗНАНЬ-УМІНЬ |
УМІТИ: | |
1. позначати границі і зовнішні орієнтири ділянок голови, шиї, грудей, передньобокової стінки живота; 2. позначати точки пульсації на голові і шиї; 3. проводити проекцію утворень і розрізів на голові, шиї, грудях, передньобоковій стінці живота; 4. обґрунтовувати і моделювати маніпуляції, що виконуються на голові, шиї і грудях; 5. моделювати роз'єднання, з'єднання тканин і зупинку кровотечі. |
інтерпретувати особливості топографічної анатомії голови, шиї, грудей, передньобокової стінки живота і черевної порожнини (каф. опер. хірургії і топ. анатомії). |
Для визначення вихідного рівня знань-умінь з метою самоконтролю і самокорекції пропонуємо вирішити наступні тести:
Тест № 1
Лікар виконав центральну анестезію нижньої щелепи. Для цього він підвів анестетик до отвору, через який нижньощелепний нерв покидає порожнину черепа. До якого отвору підвів лікар анестетик в цій ситуації?
А. Круглого
В. Овального
С. Остистого
D. Шило-соскоподібного
Е. Яремного
Тест № 2
У хворого пошкоджена зовнішня сонна артерія. Лікар здійснює тимчасову зупинку кровотечі шляхом притиснення загальної сонної артерії в її точці пульсації. До поперечного відростка якого шийного хребця необхідно притиснути артерію в цій ситуації?
А. 2-ого
В. 3-ого
С. 4-ого
D. 5-ого
Е. 6-ого
Тест № 3
При розкритті інтрамамарного абсцесу хірургом були пошкоджені молочні протоки. Який напрямок мають протоки, пошкоджені хірургом в цій ситуації?
А. Поздовжній
В. Поперечний
С. Косо вниз і усередину
D. Криво вверх і назовні
Е. Радіальний
Тест № 4
При виконанні серединної лапаротомії хірург не став огинати пупок зліва. В результаті він пошкодив круглу зв'язку печінки і вену, розташовану в цій зв'язці. Яка вена була пошкоджена хірургом в цій ситуації?
А. Ворітна
В. Пупкова
С. Навколопупкова
D. Верхня надчеревна
Е. Нижня надчеревна
Тест № 5
Лікар проводить пальпацію червоподібного відростка. На яку ділянку переважно проектується це утворення?
А. Пупкову
В. Праву клубово-пахвинну
С. Ліву клубово-пахвинну
D. Праву бокову
Е. Надлобкову
Еталони відповідей до тестів на визначення вихідного рівня: № 1 – В; № 2 – Е; № 3 – Е; № 4 – В; № 5 – В.
Інформацію, необхідну для формування вихідних знань-умінь, можна знайти в наступних джерелах:
Оперативна хірургія і топографічна анатомія / під ред. Кульчицького К.І.- Київ: Вища шк., 1994. - С. 33-70, 91-107, 122-149, 168-195.
Оперативная хирургия и топографическая анатомия / под ред. К.И. Кульчицкого. - К.: Выща школа, 1989. - С. 44-82, 102-118, 134-162, 181-213.
ЗМІСТ НАВЧАННЯ
Після засвоєння необхідних вихідних знань-умінь, можна перейти до вивчення наступних матеріалів:
ПЕРЕЛІК ТЕОРЕТИЧНИХ ПИТАНЬ
Границі і зовнішні орієнтири ділянок голови, шиї, грудей і передньобокової стінки живота.
Визначення точок пульсацій поверхневій скроневій, потиличній, лицевій і загальній сонній артерії.
Проведення проекцій утворень (вивідної протоки привушної слинної залози, гілок лицевого нерва, місць виходу кінцевих гілок трійчастого нерва, внутрішньої грудної артерії) і розрізів (при розкритті абсцесів склепіння черепа, в боковій ділянці лиця, для оголення загальної сонної, зовнішньої сонної і язикової артерії, при запальних процесах шиї, при трахеотомії (-стомії), при операціях на щитовидній залозі, при маститах, при торакотомії і лапаротомії).
Техніка маніпуляцій: провідникової анестезії на верхній і нижній щелепі, вагосимпатичної блокади, конікоцентеза, плевральної пункції, пункції перикарду.
Техніка роз'єднання, з'єднання тканин і зупинки кровотечі. В'язання простого, морського і хірургічного вузлів пальцевим і аподактильним способом. Накладання і зняття швів.
З графом логічної структури до теми можна ознайомитися в Додатку.
ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ:
ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА
Оперативна хірургія і топографічна анатомія / під ред. Кульчицького К.І.- Київ: Вища шк., 1994. - С. 7-31, 71-90, 108-121, 150-167, 196-246.
Оперативная хирургия и топографическая анатомия / под ред. К.И.Кульчицкого.-К: Выща школа, 1989.-С. 17-38, 83-95, 119-129, 163-177, 214-264.
Лекція за темою заняття.
ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА
Сироид Д.В. Техника оперативных навыков врача. – Донецк, 2009. – С. 9-134.
НАБІР ЗАВДАНЬ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ДОСЯГНЕННЯ КОНКРЕТНИХ ЦІЛЕЙ НАВЧАННЯ
Тест № 1
Для опису локалізації рани лікар провів задню границю між головою і шиєю. По якій лінії проходить ця границя?
А. Нижній карковій
В. Верхній карковій
С. Верхній скроневій
D. Нижній скроневій
Е. Тім`яно-потиличному шву
Тест № 2
Лікар визначає пульс у пацієнта на потиличній артерії. Де знаходиться точка пульсації цієї артерії?
А. На поперечник пальця уперед від козелка вуха
В. На поперечник пальця назад від вуха
С. На 2 см назад від соскоподібного відростка
D. По передньому краю жувального м'яза
Е. Над вухом
Тест № 3
Лікар визначає пульс на загальній сонній артерії пацієнта. У якому місці це слід робити?
А. По передньому краю грудино-ключично-соскоподібного м'яза
В. По задньому краю грудино-ключично-соскоподібного м'яза
С. У великого рога під'язикової кістки
D. По зовнішньому краю трапецієподібного м'яза
Е. По верхньому краю ключиці
Тест № 4
Хірург виконує розріз по зовнішньому краю прямого м'яза живота справа. Як називається ця лапаротомія?
А. Коса
В. Поперечна
С. Парамедіанна
D. Параректальна
Е. Трансректальна
Тест № 5
У хворого діагностовано ретромамарний абсцес. Яким розрізом зазвичай розкривають такий гнійник?
А. Облямовуючим
В. Напівмісяцевим (субмамарним)
С. Поздовжнім
D. Напівовальним (по зовнішньому краю залози)
Е. Радіальним по відношенню до соска
Тест № 6
Лікар для знеболення верхньої щелепи ввів голку посередині трагоорбітальної лінії, відзначив глибину вкола до упору в крилоподібний відросток клиноподібної кістки, потім здійснив викол більш ніж на половину довжини введеної частини голки. Яким повинен бути напрямок подальшого вкола голки?
А. Перпендикулярно шкірі
В. Назад
С. Вперед
D. Вверх
Е. Вниз
Тест № 7
Лікар виконує вагосимпатичну блокаду за Вишневським. У якому місці повинен здійснюватися вкол голки при виконанні цієї маніпуляції?
А. По передньому краю грудино-ключично-соскоподібного м'яза
В. По задньому краю грудино-ключично-соскоподібного м'яза
С. У великого рога під'язикової кістки
D. По зовнішньому краю трапецієподібного м'яза
Е. По верхньому краю ключиці
Тест № 8
Лікар виконує плевральну пункцію при необмеженому ексудативному плевриті по місцю найбільшого притуплення перкуторного звуку (у 7-ому міжреберному проміжку між середньою пахвовою та лопатковою лініями). В результаті був пошкоджений міжреберний нерв. Яким повинне було бути місце вкола голки по відношенню до ребер, що обмежують міжребер'я?
А. По верхньому краю нижнього ребра
В. По нижньому краю вище розміщеного ребра
С. Посередині між нижніми краями ребер
D. Посередині між верхніми краями ребер
Е. У верхній частині міжреберного проміжку
Тест № 9
З метою тимчасової зупинки кровотечі хірург захопив пошкоджену судину разом з навколишньою тканиною кровоспинним затискачем Кохера. Для остаточної зупинки кровотечі хірург перев'язав цю судину разом з навколишньою тканиною. На якому етапі зупинки кровотечі слід зняти з тканин кровоспинний затискач?
А. Одразу після підведення під затискач лігатури
В. Після формування попереднього витка (до його затягування)
С. В процесі затягування попереднього витка
D. Після затягування попереднього і фіксуючого витків
Е. Після обрізання кінців ниток
Тест № 10
У пацієнта – рана на передньобоковій стінці живота, хірург виконує її первинну хірургічну обробку. З'єднання країв шкірної рани здійснюється накладенням шва. Для цього хірург робить вкол голкою з одного краю рани, а викол – з протилежного краю рани і зв'язує кінці ниток між собою. Який шов накладає хірург в цій ситуації?
А. Простий вузловий
В. П-подібний
С. За Донаті
D. Мультановського
Е. Матрацний
Еталони відповідей до цільових тестів: № 1 – В; № 2 – С; № 3 – А; № 4 – D; № 5 – В; № 6 – С; № 7 – В; № 8 – А; № 9 – С; № 10 – А.
КОРОТКІ ВКАЗІВКИ ДО РОБОТИ СТУДЕНТІВ НА ПРАКТИЧНОМУ ЗАНЯТТІ
На початку заняття проводиться контроль і корекція вихідного рівня «знань-умінь». Потім студенти одержують білет з п'ятьма питаннями, присвяченими виконанню практичних навиків на голові, шиї, грудях і передньобоковій стінці живота і самостійно готуються до демонстрації цих навиків. Викладач здійснює прийом практичних навиків і підводить підсумки заняття.
ДОДАТОК. ГРАФ ЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ ДО ТЕМИ:
«ПРИЙОМ ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК МОДУЛЯ № 1»
Практичні
навички
Модуля № 1
Практичні
навички,
що виконуються на
голові
Визначення
зовнішніх
орі-єнтирів
і гра-ниць
ділянок
Проведення
проекцій
утворень
Моделювання
провідникової
анестезії
Визначення
пульсаційних
точок
Проведення
проекцій
розтинів
Периферичної
Центральної
(біля
овального отвору)
Периферичної
Центральної
(біля
круглого отвору)
Практичні
навички,
що
виконуються на
шиї
Визначення
пульсаційної
точки загальної
сонної
артерії
Проведення
проекцій
розтинів
Моделювання
вагосимпатичної
блокади
за
Вишневським
Визначення
зовнішніх
орієн-тирів,
границь
ділянок
і
трикутників
Для оголення
артерій:
загальної,
зовнішньої
сонної,
лицевої
При верхній
та
нижній
трахеотомії
(-стомії)
До
щитовидної
залози
(за
Кохером)
При запальних
процесах
Продовження буде далі
Продовження
Практичні
навички,
що
виконуються
на груді
Визначення
зовнішніх
орієнтирів
і
границь
ділянок,
проведення
грудних
ліній
Визначення
проекції
внутрішньої
грудної
артерії
Моделювання
плевральної
пункції
При
клапанному
пневмо-тораксі
При ексудативному
плевриті
В точці
Марфана
В точці
Ларрея
При торакотомії
При маститі
Практичні
навички,
що
виконуються
на передньобоковій
стінці
живота
Визначення
зовнішніх
орієнтирів
і
границь
ділянок
Проведення
проекцій
лапаротомічних
доступів
Косих
(за Кохером, Волковичем-Дьяконовим, Мак
Бурнеєм)
Поперечних
(за Пфанненштилем)
Поздовжніх
(серединних, парамедіанних, трансректальних,
параректальних (Леннандера))
Техніка
роз'єднання,
з'єднання
тканин
і
зупинки
кровотечі
Накладання
швів
В'язання
вузлів
(пальцями
та
аподактильно)
Володіння
загальнохірургічними
інструментами
Роз’єднання
тканин Зупинка
кровотечі
Зняття
простого
вузлового
шва
Безперервних
(простого, Мультановського,
матрацного)
Вузлових
(простого, П-подіб.,
за
Донаті)