( Мікроскопічний та бактеріологічний методи)
Схема 2. „Мікробіологічна діагностика лістеріозу”
(Серологічний, біологічний та алергологічний методи)
Гра флогІчНої структурИ темИ “мІкробІологІчНа дІагностика лІстерІозІв”
МАТЕРІАЛ, ЯКИЙ ДОСЛІДЖУЄТЬСЯ
МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ
Мікроскопічний
Бактеріо-
логічний
Біологічний
Серологічний
Алергологічний
Мікроскопія дослідного матеріалу
Виділення чистої культури мікробів
Зараження лабораторних тварин
РА
Постановка в/ш проби
РЗК
РПГА
Мор
фоло
гічні
властивості
мік
ро
бів
Тінк
торі
аль
ні
властивості
мікробів
Харак
тер
розташування
мікробів
Властивості
виділеної чистої культури мікробів
Культуральні
Біохімічні
Антигенні
Оцінка результатів
Оцінка результатів
Оцінка результатів
Оцінка результатів
Оцінка результатів
Визначення виду мікробів
Встановлення мікробіологічного діагнозу
Контрольні питання
Який матеріал беруть для дослідження від хворого з підозрою на лістеріоз?
Які методи мікробіологічної діагностики використовують для підтвердження лістеріозу?
Які морфологічні властивості мають збудники лістеріозу?
На яких живильних середовищах культивують лістерії?
Які особливості культуральних властивостей мають лістерії?
Які реакції використовують під час проведення серологічного методу діагностики лістеріозу?
При якому розведенні сироватки в РПГА реакція вважається позитивною?
Який алерген використовують для проведення внутрішньошкірної алергічної проби за наявності підозри на лістеріоз?
Тестові завдання Тест 1
Під час мікроскопічного дослідження мазка змиву з носоглотки були виявлені грампозитивні бактерії, розташовані по відношенню одна до одної у вигляді римської п'ятірки. До яких, з перерахованих нижче, мікроорганізмів можна віднести виявлені бактерії?
A. Listeria monocytogenes
B. Yersinia entorocolitica
C. Bacillus anthracis
D.Vibrio cholerae
E. Clostridium botulinum
Тест 2
З метою мікробіологічної діагностики лістеріозу пацієнту внутрішньошкірно ввели гідролізат бактеріальної маси лістерій. Через 2 доби на місці введення алергену з'явився набряк і гіперемія діаметром 20 мм. Назвіть використаний у даному випадку метод діагностики.
Мікроскопічний
Бактеріологічний
Серологічний
Біологічний
Алергологічний
Тест 3
При застосуванні серологічного методу діагностики лістеріозу сироватку пацієнта досліджували в реакції аглютинації з лістеріозним діагностикумом. Реакція виявилася позитивною. Назвіть діагностичний титр антитіл, що дозволив зробити такий висновок.
1:25
1:50
1:100
1:200
1:400
Завдання. Розташуйте за допомогою цифр та стрілок послідовність етапів (означено цифрами) бактеріологічного методу діагностики лістеріозу.
Мікробіологічна діагностика актиномікозів
Збудники: A. israelii, A. naeslundii, A. odontolyticus, A. viscosus, A. bovis. входять до родини Actinomycetaceae, роду Actinomyces.
Матеріалом для дослідження є: гній, кров, мокротиння, сеча, біоптати тканини, пунктати з вогнищ запалення (абсцесів, флегмон, порожнини суглобів і ін.).
При доборі досліджуваного матеріалу від хворого дуже важливо виключити його контамінацію сторонньою мікрофлорою. Взяті зразки повинні бути захищені від токсичної для них дії кисню, тому під час доставки до лабораторії необхідно дотримуватись наступних правил. Гнійне відокремлюване транспортують у стерильній пробірці, закритій гумовою пробкою, чи безпосередньо в шприці. При невеликій кількості матеріалу для дослідження, його забирають за допомогою стерильного тампону з вати й негайно переносять у глибину транспортного поживного середовища, в якості якого використовують середовище для контролю стерильності (СКС). Бажано використовувати для доставки пробірки й флакони, заповнені безкисневою газовою сумішшю. Кров для бактеріологічного дослідження в об’ємі 5-10 мл беруть з ліктьової вени стерильним шприцом й висівають в співвідношенні 1:10 на середовище безпосередньо біля ліжка хворого. Терміни доставки досліджуваного матеріалу в бактеріологічну лабораторію не повинні перевищувати однієї години.
Мікробіологічну діагностику актиномікозів проводять мікроскопічним, бактеріологічним, алергологічним методами.
Мікроскопічний метод. При постановці РІФ люмінесцентна мікроскопія дозволяє отримати попередню позитивну відповідь через 1,5-2 години після надходження матеріалу для дослідження в бактеріологічну лабораторію. Виготовлені з нативного матеріалу мазки оброблюють за загальноприйнятою методикою полі - й моновалентними специфічними флуоресціюючими сироватками. У ексудаті чи гнійному відокремлюваному можна знайти зерна жовтувато-сірого кольору – друзи A. israelii (тільця Болінгера), що мають вигляд округлих чи овальних базофільних мас діаметром до 1 мм. Друзи мають щільну консистенцію й утворені агрегатами міцелію, виявлення якого є цінною діагностичною ознакою.
З матеріалу, що досліджується, готують мазок й фарбують за Грамом.
При мікроскопії препарату реєструються грампозитивні тонкі довгі чи короткі розгалужені ниткоподібні клітини. Паличкоподібні форми у мазках розташовуються поодиноко, парами, V- і Y-подібно, на кінцях часто мають потовщення. За морфологією актиноміцети можуть бути дуже схожі на нитчасті гриби, коринебактерії, мікобактерії, пропіонобактерії. Тому для підтвердження діагнозу проводять бактеріологічний метод дослідження.
Бактеріологічний метод. Матеріал для дослідження висівають на середовище накопичення, в якості якого використовують середовище Кітта-Тароцці й середовище для контролю стерильності (СКС). Після висіву патологічного матеріалу, поверхню середовища Кітта-Тароцці заливають невеликим шаром стерильної вазелінової олії для припинення дифузії кисню повітря. A. israelii в аеробних умовах не дають росту. Висіви інкубують протягом 7-12 діб у термостаті при температурі 37°С, як в аеробних, так і в анаеробних умовах. Актиноміцети мають потребу в підвищеному вмісті СО2.
Після інкубації враховують ріст на середовищах накопичення й роблять пересів на щільні поживні середовища: кров'яний агар, сироватковий агар, гліцериновий агар, цукровий агар, середовище Сабуро.
Внутрішньовидова диференціація збудників актиномікозів проводиться за сукупністюкультуральних табіохімічних властивостей виділеної культури.