Мікробіологічна діагностика пневмококової інфекції

Збудник Streptococcuspneumoniaeвходить до родиниStreptococcaceae, роду Streptococcus.Є збудником бронхітів, гострої та хронічної пневмонії, іноді викликає септицемію, менінгіти, отити, ендокардити. Матеріалом для дослідження слугують: мокрота, відокремлюване із зіву та носа, промивні води бронхів, кров, гній, ексудат.

Мікробіологічна діагностика провадиться бактеріоскопічним і бактеріологічним методами. Іноді використовується біопроба – внутрішньочеревне зараження білих мишей.

Мікроскопічний метод.Відмиті від слизу часточки мокроти чи інший дослідний матеріал поміщають на предметне скло і «розтирають» нанесений матеріал іншим склом, поставленим під кутом. Один мазок фіксують у полум’ї та фарбують за Грамом, інший – в метиловому спирті й фарбують за Романовським.

Орієнтовно позитивну відповідь видають у випадку виявлення парних, трохи витягнутих диплококів, оточених ніжною капсулою. Іноді пари диплококів утворюють короткі ланцюжки.

Бактеріологічний метод.

Після подрібнення мокроти у колбі з намистом її відмивають в декількох порціях стерильного фізіологічного розчину й готують у пробірках розведення 10^-1; 10^-2; 10^-3; 10^-4; 10^-5; 10^-6; 10^-7; 10^-8; 10^-9ступеню на стерильному фізіологічному розчині. Із пробірок роблять висів 0,1 мл рідини на кров’яний агар з доданим дріжджовим гідролізатом. Посіви культивують у умовах СО₂24-48 годин приt37°С.

Колонії, які виросли, вивчають з допомогою лупи, так як вони часто бувають дрібними. Колонії оточені ніжною зоною α-гемолізу. Колонії частіше гладенькі, невизначеного кольору та мають сіруватий відтінок, плоскі, сухі. 3-5 підозрілих колоній відсівають на скошений кров’яний агар для виділення чистої культури та культивують в аналогічних умовах.

З чистої культури готують мазки, фарбують за Грамом і при наявності грампозитивних, трохи витягнутих по осі коків, розташованих парами в коротких ланцюжках проводять ідентифікацію.

Для цього чисту культуру засівають в поживне середовище з доданим інуліном і на чашки Петрі з кров’яним агаром, куди поміщають паперові диски, просочені жовчю. Стрептококи пневмонії ферментують інулін та чутливі до жовчі (зона відсутності росту навкруги дисків з жовчю). Потім проводять серологічне типування пневмококів. Антигенні властивості вивчають в реакції аглютинації з типовими пневмококовими сироватками.

Враховуючи, що Streptococcuspneumoniaeвегетують на слизових оболонках верхніх дихальних шляхів людини, їм відводять етіологічну роль лише в тому випадку, якщо вони виділяються із мокроти у розведенні 10⁵і вище.

Біопроба– внутрішньочеревне зараження білих мишей матеріалом, що досліджується, використовується лише з метою виділення чистої культури мікробів.

Схема „Мікробіологічна діагностика пневмококової інфекції”