Мікробіологічна діагностика

СИБІРКИ

Збудник Bacillus anthracis входить до родини Bacillасеае, роду Bacillus. Матеріалом для мікробіологічної діагностики є вміст карбункула при шкірній формі сибірки, кал при кишковій формі, мокротиння при легеневій формі, кров при септичній формі.

Можна досліджувати також різні об'єкти зовнішнього середовища (вода, ґрунт), сировину тваринного походження, продукти харчування.

Мікробіологічну діагностику сибірки проводять мікроскопічним, бактеріологічним, біологічним, алергологічним методами. Крім того, при дослідженні трупного матеріалу, шкіри, волосся ставлять реакцію термопреципітації Асколі для виявлення антигену С мікробів.

Мікроскопічний. метод. З матеріалу, який досліджують, готують мазки, фіксують над полум'ям й фарбують за Грамом та Романовським. Виявлення в мазках великих грампозитивних оточених капсулами (іноді одна капсула на 2-3 мікробні клітини) паличок з обрубленими кінцями, розташованих парами й ланцюжками, дає підставу для постановки орієнтовного діагнозу.

З метою прискореної індикації збудника використовують РІФ (див. додаток) при якій з взятих проб готують мазки, фіксують їх й оброблюють люмінесціюючою сироваткою. Через 15-20 хвилин препарат промивають водою, висушують і мікроскопують у люмінесцентному мікроскопі. При виявленні специфічного свічення мікробів ставлять попередній діагноз сибірки.

Бактеріологічний метод. Є основним. Матеріал для дослідження засівають на чашки Петрі з м’ясо-пептонним агаром. Якщо досліджують кров, то її попередньо засівають у м’ясо-пептонний бульйон і витримують у термостаті протягом 18-24 годин при температурі 37°С. У бульйоні збудник сибірки росте, утворюючи осад у вигляді шматочків вати, бульйон при цьому залишається прозорим. На МПА утворює R-форми колоній: матові великі шорсткуваті колонії з нерівним краєм, які під мікроскопом виглядають як локони чи левина грива. З однієї частини такої підозрілої колонії готують мазок, фарбують за Грамом, мікроскопують. Другу частину пересівають на скошений агар для одержання великої кількості чистої культури мікробів. Через добу інкубації в термостаті, мікроби, що виросли на скошеному агарі перевіряють на чистоту і продовжують ідентифікувати шляхом вивчення біохімічних властивостей (розщеплюють глюкозу, лактозу, мальтозу до кислоти без газу, розріджують желатин), властивості лізувати еритроцити, чутливості до бактеріофагу сибірки, постановки проби з пеніциліном (на агарі з пеніциліном через 3 години росту бацили розпадаються на окремі кульки, які при мікроскопії визначаються як феномен «перлового намиста»).

Під час проведення бактеріологічного методу обов'язкова перевірка виділеної чистої культури мікробів на патогенність для лабораторних тварин, тому що в природі є лжепалички сибірки, антракоїди, дуже схожі за багатьма ознаками на Bacillus anthracis, але не патогенні для тварин і людини (див. таблицю).

Біологічний метод. Готують емульсію матеріалу, який досліджують, у стерильному фізіологічному розчині і вводять підшкірно білим мишам, морським свинкам чи кроликам. У разі наявності в матеріалі B. аnthracis, миші і морські свинки гинуть через 24-36 годин, кролики - через 48-72 години. Під час розтину тварин, що загинули, виявляють збільшені, внаслідок застою крові, органи. Особливо різко змінена селезінка. У мазках з органів й крові виявляють палички сибірки з добре вираженою капсулою.

Біологічний метод дозволяє прискорити діагностику. Його використовують також у тих випадках, коли матеріал для дослідження сильно забруднений сторонньою мікрофлорою, особливо гнилісною.

Алергологічний метод. Для діагностики свіжих випадків сибірки застосовується специфічний препарат – антраксин, з яким ставлять внутрішньошкірну алергічну пробу на долонній поверхні передпліччя. У разі позитивної реакції через 24 години в місці введення антраксину з'являється гіперемія й інфільтрат, розміром більш ніж 15 мм. Проба може бути позитивною вже на першому тижні захворювання й довго тримається після перенесення захворювання, тому вона може використовуватися для ретроспективної діагностики.