Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
2 курс / Микробиология / Полная метода.docx
Скачиваний:
656
Добавлен:
09.06.2015
Размер:
16.06 Mб
Скачать

Інкубація у термостаті

при t = 37° C,

6 - 10 год.

Облік росту .на середовищах Ендо, Плоскирєва,

Вісмут-сульфіт агар

Пересів на диференційно-діагностичні живильні середовища: Ендо, Плоскирєва,

вісмут-сульфіт агар

Пересів на середо-

вище Ресселя

Постановка реакції аглютинації на склі з полівалентною адсорбованою сальмонельозною О - сироваткою

Мікроскопія мазків, фарбованих за Грамом

Матеріал для дослідження

Визначення чутливості до антибіотиків

Висів у „строкатий ряд„

для вивчення біохімічних властивостей

Облік висіву у селенітовому бульйоні

Висів на середовище збагачення

(селенітовий бульйон)

Постановка реакції аглютинації на склі з полівалентною адсорбованою О - сироваткою, сальмонельозними груповими О-, монорецепторними

Н – сироватками

Облік росту на середовищі Ресселя

Мікробіологічна діагностика бактеріальної дизентерії

Збудники Shigella dysenteriae, Shigella flexneri, Shigella boydii, Shigella sonnei входять до родини Enterobacteriaceae, роду Shigella.

Основним матеріалом для мікробіологічної діагностики є випорожнення хворих, реконвалісцентів, носіїв. Рідше використовують блювотні маси й промивні води шлунка. Для виявлення специфічних антитіл досліджують кров.

При заборі матеріалу треба суворо дотримуватись наступних вимог:

1.Добір проб для мікробіологічного дослідження треба виконувати до вживання антимікробних препаратів

2.Відбирати проби калу треба безпосередньо з прямої кишки з допомогою тампону чи скляної оплавленої трубки

3.Висів на поживні середовища слід робити зразу ж після добору матеріалу

4.Якщо висів неможливо зробити терміново, то фекалії слід помістити у консервуючий розчин (гліцеринова суміш) і якнайшвидше передати до лабораторії.

Мікробіологічну діагностику дизентерії проводять бактеріологічним та серологічним методами.

Бактеріологічний метод. Випорожнення висівають в чашки з середовищами Плоскірєва, Ендо і в селенітове середовище, які затримують ріст супутньої флори, зокрема E. coli. Висіви поміщають в термостат при температурі 37°С. Через 18-24 годин вивчають чашки з висівами. На середовищах Плоскірєва та Ендо шигели утворюють колонії S форми – круглі, опуклі, з рівним краєм, безколірні, дрібні чи середніх розмірів (1 – 3 мм). S. Sonnei можуть давати колонії R – форми – плоскі з зазубреним краєм.

Підозрілі колонії (не менше трьох) пересівають в пробірки з середовищами Реселя чи Олькеницького й поміщають їх в термостат.

Наступного дня враховують характер росту на середовищах Реселя чи Олькеницького, аналізують культури, які не ферментують лактозу й сечовину, але ферментують глюкозу з утворенням кислоти, готовлять мазок, фарбують за Грамом, мікроскопують. Якщо культура мікробів чиста, продовжують вивчати її біохімічні властивості. Культуру пересівають у строкатий ряд, що складається із напіврідких середовищ Гіса з глюкозою, лактозою, манітом, мальтозою, цукрозою, в 1% пептонну воду з індикаторними папірцями на сірководень та індол. Для вивчення рухливості мікробів їх висівають у пробірку з 0,2% поживним агаром. Випробовують виділену культуру мікробів на чутливість до полівалентного дизентерійного бактеріофагу.

Антигенні властивості штамів мікробів, які досліджуються, вивчають в реакції аглютинації на склі. Це спочатку виконують із сумішшю сироваток, які включають антитіла до шигел, що переважають у даній місцевості, а потім з монорецепторними видовими та типовими сироватками.

Через 18 – 24 годин аналізують результати висівів попереднього дня. Шигели, як правило, ферментують глюкозу до кислоти (за виключенням S. flexneri серовару 6). Ферментація лактози спостерігається на 2 – 3 добу тільки у штамів S. sonnei. Збудники дизентерії не ферментують цукрозу. На 1% пептонній воді не утворюють сірководень, а утворення індолу різне у різних видів шигел і сероваріантів в межах одного виду. Шигели нерухомі, лізуються полівалентним дизентерійним бактеріофагом.

Для визначення виду шигел може бути використана пряма РІФ (див. додаток).

Серологічний метод. Специфічні до шигел антитіла виявляють у сироватці крові в реакції аглютинації типу Відаля з дизентерійними діагностикумами, а також в реакції пасивної гемаглютинації (РПГА) з еритроцитарним дизентерійним діагностикумом (див. додаток). Серологічний метод в основному використовують для ретроспективної діагностики. Позитивний результат не звільняє від проведення бактеріологічного дослідження по повній схемі.

Схема „Мікробіологічна діагностика бактеріальної дизентерії (бактеріологічний метод)”.

ГРАФ ЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ ТЕМИ: «МІКРОБІОЛОГІЧНА

Соседние файлы в папке Микробиология