2 курс / Гистология / Практикум зі спеціальної гістології проф. Баринов Е.Ф., Чайковського Ю.Б

8

2

А

7

6

Б

Мал. 3.4.3. Печінка. Гістологічні препарати. А – загальний вигляд, зб. 56; Б – печінкова часточка, зб. 200; печінкова тріада, зб. 200 .

1 – печінкова часточка (пунктирна лінія); 2 – тріада; 3 – міжчасточкова артерія; 4 – міжчасточкова вена; 5 – міжчасточкова жовчна протока; 6 – печінкові пластинки; 7

– синусоїдні капіляри; 8 – термінальна пластинка.

НАЗАД ДО «ЗМІСТУ» ДО “ПОЧАТКУ ГЛАВИ”

1

7

6

2 8

3

А

4

Б

Мал. 3.4.4. Архітектоніка печінкової часточки. А — схема; Б — гістологічний препарат, зб. 56.

1 — печінкові пластинки; 2 — синусоїдні капіляри; 3 — ядра ендотеліоцитів;

4 — центральнавена; 5 — тріада; 6 — міжчасточковаартерія; 7 — міжчасточковавена; 8 — міжчасточкова жовчна протока.

НАЗАД ДО «ЗМІСТУ» ДО “ПОЧАТКУ ГЛАВИ”

Мал. 3.4.6. Схема будови стінки синусоїдного капіляра.

1 — просвіт синусоїдного капіляра; 2 — ядро ендотеліоцита; 3 — цитоплазма ендотеліоцита; 4 — пора; 5 — гепатоцит; 6 — клітинаКупфера; 7 — ліпоцит; 8 — великийгранулярнийлімфоцит (pit-клітина); 9 — перисинусоїдний простірДіссе.

НАЗАД ДО «ЗМІСТУ» ДО “ПОЧАТКУ ГЛАВИ”

З мезенхіми розвиваються сполучнотканинні елементи строми і розташовані в них судини. Даліз’ясуйтеособливостігістологічноїбудовиоргана, щодозволяють йомувиконувати визначені функції. Зверніть увагу на поєднання у підшлунковій залозі частин, що мають властивості залоз внутрішньої і зовнішньої секреції. Під час вивчення будови екзокринної частинизалозиз’ясуйте, щоїїструктурно-функціональноюодиницеюєпанкреатичнийацинус (мал. 3.5.2). Доскладуацинусавходятькінцевийвідділ, утворенийоднимшаромациноцитів, і початковий відділ вставної вивідної протоки у вигляді центроацинозних клітин. Вивчіть особливостібудовиациноцитів(наявністьвїхцитоплазмігомогенноїізимогенноїзонзавдяки розташуванню компонентів цитоплазми), взаємовідношення вставної вивідної протоки і кінцевоговідділу. Ациноцитисекретуютьферменти(трипсин, ліпази, амілазу, еластазутощо), які здатні перетравлювати у просвіти тонкої кишки складові компоненти їжі. Ферменти синтезуються у неактивній формі, а максимальної активності набувають у порожнині дванадцятипалої кишки, що забезпечує захист власних клітин підшлункової залози від можливого перетравлення своїм секретом. Передчасній активації травних ферментів перешкоджають інгібітори, що водночас секретуються ациноцитами. Активація ферментів у самійзалозіможеспостерігатисяпригостромупанкреатиті(запаленніпідшлунковоїзалози), що викликаєїїшвидкеруйнування. Секреторнафункціяациноцитів стимулюється гормоном холецистокініном/панкреозиміном, що виробляється І-клітинами тонкої кишки і клітинами вивідних проток підшлункової залози. Зупиніться на особливостях будови внутрішньочасточкових і міжчасточкових вивідних проток, з’ясуйте, що на всьому протязі вони вистелені одношаровим епітелієм, на відміну від слинних залоз, що є ключовою морфологічноюознакоюзалозсередньоговідділутравноїтрубки. Клітинивставнихвивідних проток секретують іони бікарбонату, які в порожнині тонкої кишки нейтралізують соляну кислоту шлункового соку, що надходить у дванадцятипалу кишку разом з їжею. Секреція іонів супроводжується транспортом до просвіту вивідної протоки великої кількості води. Ці процеси стимулюються секретином, що синтезується S-клітинами тонкої кишки. Вставна вивідна протока містить камбіальні елементи, необхідні для відновлення популяції

епітеліальних клітин ацинусів і вивідних проток.

До складу міжчасточкових і загальної вивідної проток входить одношаровий призматичний епітелій, що містить численні келихоподібні клітини й ендокриноцити, які виробляють панкреозимін та холецистокінін. Завдяки дії останніх стимулюється секреторна діяльність ациноцитів підшлункової залози і виділення жовчі з печінки, що є проявом внутрішньоорганної і міжорганної структурно-функціональної кооперації секреторних клітин різного типу. У власній пластинці вивідних проток знаходяться дрібні слизові залози.

Вивчаючи будову ендокринної частини залози, що утворена панкреатичними острівцями, зверніть увагу на характер розташування інсулоцитів — у вигляді скупчень навколофенестрованихкапілярів, намікроскопічнійультрамікроскопічніособливостібудови різних типів інсулоцитів, особливо на розміри і тинкторіальні властивості їх секреторних гранул, що є диференціальною ознакою характеру їх секрету (мал. 3.5.3, 3.5.4). Ураження панкреатичних острівців, наприклад внаслідок розвитку аутоімунного процесу в організмі, супроводжується їх руйнуванням і заміщенням сполучною тканиною, що характерно і для цукрового діабету (недостатність секреції інсуліну).

З’ясуйте, що окрім екзокринних (ацинозних) і ендокринних (інсулярних) є ще один вид секреторнихклітин— проміжні(ацинозно-інсулярні) епітеліоцити. Характерноюособливістю цих клітин є наявність в їх цитоплазмі секреторних гранул двох типів — великих зимогенних, притаманних ацинозним клітинам, і дрібних — типових для інсулоцитів.

Наприкінці вивчення теми зверніть увагу на особливості васкуляризації, іннервації (численні пластинчасті тільця), віковий морфогенез і можливості регенерації структурних елементів підшлункової залози.

Пропонується для самоконтролю виконати наступні завдання:

1. Заповніть таблиці:

НАЗАД ДО «ЗМІСТУ» ДО “ПОЧАТКУ ГЛАВИ”

Таблиця 3.5.1

Структурно-функціональна характеристика підшлункової залози

Таблиця 3.5.2

Порівняльна морфофункціональна характеристика печінки і підшлункової залози

2. Розв’яжіть тестові завдання з відповідної теми.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ НА ЗАНЯТТІ

Об’єкти, що вивчаються:

I.Гістологічні препарати для самостійного вивчення:

1.Підшлунковазалоза. Забарвленнягематоксиліномтаеозином. Великезбільшення(мал. 3.5.2).

II.Електронні мікрофотографії:

1. Ацинуспідшлунковоїзалози: а) СЕМ, зб. 1100; б) трансмісійнаелектроннамікроскопія,

Печінка Підшлункова залоза

зб. 8500. Атлас, т. 2, мал. 51, с. 47.

2.Центроацинарна клітина в ацинусі підшлункової залози. Зб. 6500. Атлас, т. 2, мал. 52,

с. 47.

3.Базальна частина панкреатоцита. Зб. 10500. Атлас, т. 2, мал. 54, с. 49.

4.А-клітини панкреатичного острівця: загальний вид (а), зб. 3570; фрагмент цитоплазми

(б), зб. 24000. Атлас, т. 2, мал. 57, с. 50.

5.В-клітини панкреатичного острівця: загальний вид (а), зб. 3570; фрагмент цитоплазми

(б), зб. 36000. Атлас, т. 2, мал. 58, с. 51.

6.D-клітини панкреатичного острівця: загальний вид (а), зб. 3570; фрагмент цитоплазми

(б), зб. 24000. Атлас, т. 2, мал. 59, с. 51.

7.Фрагменти цитоплазми ацинарно-інсулярніх клітин: з А-гранулами (а); з В-гранулами

(б). Зб. 33000. Атлас, Т. 2, мал. 60, с. 52.

III.Схеми:

1.Схемамікроскопічноїіультрамікроскопічноїбудовиацинусівпідшлунковоїзалози. Мал. 3.5.3, Б, В.

2.Схема ендокринного острівця підшлункової залози. 3.5.4, А.

3.Схема мікроскопічної і ультрамікроскопічної будови клітин ендокринного острівця підшлункової залози. Мал. 3.5.5.

НАЗАД ДО «ЗМІСТУ» ДО “ПОЧАТКУ ГЛАВИ”

НАЗАД ДО «ЗМІСТУ» ДО “ПОЧАТКУ ГЛАВИ”