
2 курс / Гистология / Практикум зі спеціальної гістології проф. Баринов Е.Ф., Чайковського Ю.Б
..pdf



Глава 3. ТРАВНА СИСТЕМА |
222 |
|
|
3
1 1
4
2
|
6 |
||
3 |
|
|
|
5 |
|||
|
А |
Б |
Мал. 3.4.7. Жовчовивідні шляхи. А — гістологічний препарат, зб. 400; Б — схема.
1 — гепатоцит; 2 — синусоїдний капіляр; 3 — жовчний каналець; 4 — каналець Герінга; 5 — холангіола; 6 — міжчасточкова жовчна протока.
5
6
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Б |
6 |
|
|
|
|
|
1 |
||||
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
7 |
|
|
2 |
|||||||
|
|
|||||||||
8 |
|
|
|
|
|
3 |
||||
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
А |
Мал. 3.4.8. Стінка жовчного міхура. Гістологічні препарати. А — загальний вигляд, зб. 56; Б — слизова оболонка, зб. 400.
1 — слизова оболонка; 2 — м’язова оболонка; 3 — серозна оболонка; 4 — складки; 5 — одношаровий призматичний облямований епітелій; 6 — пухка волокниста сполучна тканина власної пластинки; 7 — пучки гладких міоцитів; 8 — ядра мезотелію.
НАЗАД ДО «ЗМІСТУ» ДО “ПОЧАТКУ ГЛАВИ”


Глава 3. ТРАВНА СИСТЕМА |
224 |
|
|
3.5. ПІДШЛУНКОВА ЗАЛОЗА
АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ. Підшлункова залоза є великою травною залозою, що разом з іншими органами травної системи забезпечує процес травлення, а також бере участь у регуляції вуглеводного, білкового і жирового обміну в організмі.
Підшлунковазалоза виконує функції, притаманні екзокринниміендокриннимзалозам. Це стало можливим завдяки складу її паренхіми — ацинусам і панкреатичним острівцям. Екзокринна частина (ацинуси) секретує компоненти панкреатичного соку, багатого на травні ферменти. Останні сприяють розщепленню білків, жирів і вуглеводів під час порожнинного травлення у тонкій кишці. Клітини ендокринної частини підшлункової залози синтезують і виділяютьвкровтаінтерстиційширокийспектргормонів, щорегулюютьметаболічніпроцеси в організмі, секрецію жовчі й моторику органів шлунково-кишкового тракту. Оскільки в ацинусах синтезуються і секретуються в систему вивідних проток ферменти, що можуть руйнувати майже всі органічні компоненти, то порушення любого етапу цього процесу (утворення секреторних гранул, секреція у просвіт вставної вивідної протоки, транспорт в системі вивідних проток) може сприяти виходу “агресивних” ферментів до тканин залози, щоприведедорозвиткудеструктивнихізапальнихзахворюваньорганазвиразнимбольовим синдромом. Зниження (гіпофункція) чи підвищення (гіперфункція) паренхіми підшлункової залози супроводжуються як порушеннями травлення, так і розвитком тяжкого захворювання — цукровогодіабету. Виходячизцього, знанняморфологіїцієїзалозизмішаної секреції допоможе лікареві грамотно аналізувати результати морфологічних досліджень біопсійного матеріалу з органа, що є необхідною умовою для диференційної діагностики і вибору ефективних методів лікування.
МЕТАНАВЧАННЯ(загальна). Умітирозрізнятимікроіультрамікроскопічніособливості структурних елементів підшлункової залози для інтерпретації їх функціонального стану, визначеннялокалізаціїіхарактерупатологічногопроцесуворганііпов’язанихзнимпорушень гомеостазуорганізму, атакождляефективногонабуттязнаньнаподальшихкурсахнавчання.
Для цього необхідно вміти (конкретна мета):
1.Визначати ембріональні джерела розвитку підшлункової залози.
2.Виявляти найбільш інформативні ознаки будови органа, тканинний склад його частин.
3.Визначати загальні закономірності мікроскопічної будови екзо- і ендокринної частин паренхіми підшлункової залози.
4.Інтерпретувати особливості ультрамікроскопічної будови структур цієї травної залози, визначати ознаки ступеня їх функціонування.
5.Диференціювати вікові зміни і можливості регенерації структурних елементів підшлункової залози.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ПОЗААУДИТОРНОЇ САМОПІДГОТОВКИ
Для реалізації мети навчання необхідні базисні знання-вміння з ембріології, загальної та спеціальної гістології:
1.Розрізняти зародкові листки, визначати шляхи їх розвитку.
2.Знати загальний план будови екзокринних залоз.
3.Розрізнятивгістологічномупрепаратікінцевівідділиіелементисистемививіднихпроток екзокринних залоз.
4.Визначати різні види кінцевих відділів залежно від хімічного складу їх секрету.
5.Виявляти загальні морфологічні ознаки ендокринних залоз.
6.Визначати і диференціювати різні види чутливих нервових закінчень.
Інформацію, необхідну для формування і корекції початкового рівня
НАЗАД ДО «ЗМІСТУ» ДО “ПОЧАТКУ ГЛАВИ”

Глава 3. ТРАВНА СИСТЕМА |
225 |
|
|
знань-вмінь, можна отримати з таких джерел:
1.Луцик О. Д., Іванова А. Й., Кабак К. С. Гістологія людини.— Львів: Мир, 1992.— С. 4951, 143-147, 205-206.
2.Гистология / Под ред. Афанасьева Ю.И., Юриной Н.А.— М.: Медицина, 1999.— С. 112121, 1152-154, 288-28.
3.Баринов Э.Ф. и др. Справочник по цитологии и общей гистологии.— Донецк, 1993.—
С. 51-56.
Після засвоєння необхідних базисних знань переходьте до вивчення наступних матеріалів:
ОБОВ’ЯЗКОВА ЛІТЕРАТУРА:
1.Луцик О. Д., Іванова А. Й., Кабак К. С. Гістологія людини. — Львів: Мир, 1992.— С. 311317.
2.Гистология / Под. ред. Афанасьева Ю.И., Юриной Н.А.- М: Медицина, 1999.— С. 555563.
3.Баринов Э.Ф. и др. Атлас электронной микроскопии по частной гистологии.— Донецк: Изд-во Донецкого медицинского университета, 1998.— Т. 2.— С.47-50.
ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:
1.Хэм А., Кормак Д. Гистология.— М.: Мир, 1983.— С. 159-200.
2.Гистология, цитология и эмбриология. Атлас / Под ред. Волковой О.В., Елецкого Ю.К.
— М.: Медицина, 1996.- С. 348-356.
3.Гистология / Под. ред. Улумбекова Э.Г., Челышева Ю.А.— М.: ГЭОТАР, 1997.— С. 599600.
4.Быков В. Л. Частная гистология человека.— СПб.: Sotis, 1997.— С. 113-117.
5.Тестовыезаданияпочастнойгистологии/ Под. ред. БариноваЭ.Ф., Чайковского Ю.Б.—
Донецк-Киев, 1995.— Т. 1.— С. 294-303.
6.Burkitt H.G., Young B., Heath J.W. Wheater’s Functional Hystology. A text and color atlas. Third edition: Churchill Livingstone, 1993.
7.Junqueira L.C., Carneiro J., Kelley R.O. A Lange medical book. Eight edition: Appleton & Lange, 1995.
8.Ross M.H., Romrell L.J., Kaye G. Histology. A text and atlas. 3rd ed. Baltimore: Williams & Wilkins, 1995.
ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ МОЖЛИВЕ ВИКОНАННЯ ЦІЛЬОВИХ ВИДІВ ДІЯЛЬНОСТІ
1.Розвиток, загальний план будови, функції підшлункової залози.
2.Особливості будови ендокринної і екзокринної частин паренхіми підшлункової залози.
3.Гістофізіологія екзокринної частини паренхіми залози.
4.Особливості ультрамікроскопічної будови різних типів клітин панкреатичного острівця, їх значення.
5.Вікові зміни підшлункової залози, особливості іннервації і регенерації.
ІНСТРУКЦІЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ
Під час вивчення матеріалу, присвяченого підшлунковій залозі, зверніть увагу на паренхіматозний часточковий тип будови органа (мал. 3.5.1). За допомогою графа логічної структуритеми(додаток3.5.1) з’ясуйтеджереларозвиткуїїструктурнихелементів, загальний план будови і функції залози.
Підшлункова залоза розвивається з ентодерми і мезенхіми. Її зачаток з’являється наприкінці 3-го тижня ембріогенезу у вигляді дорзального і вентральних випинань стінки тулубовоговідділупервинноїкишки, щовростаютьдобрижі. На3-мумісяцірозвиткузародка ентодермальні зачатки починають диференціюватися на екзо- і ендокринні відділи залози.
НАЗАД ДО «ЗМІСТУ» ДО “ПОЧАТКУ ГЛАВИ”


