Розвиток рухів

Від народження до 2,5—3 місяців. Дитина може реф­лекторно розгинати хребет з положення лежачи на боці. Розгинати хребет та ноги в положенні лежачи на животі на руках у дорослого. У вертикальному положенні на руках у дорослого — тримати голову. З 2—3 тижнів немовля, лежачи на животі, має робити спробу підводити голову, згодом утри­мувати її та повертати в напрямі до певного подразника. Рефлекторно роз­гинати та згинати пальці стопи, рухати стопою. Цілеспрямовано тягнутися до підвішених предметів, оволодівати хапальним рухом кистей рук — торкатися та

захоплювати предмети, діяти з ними. Відштовхуватися нога­ми від опори, лежачи на спині чи на животі. Реагувати на спілкування з дорослим: повертати голову на звук, зосе­реджувати свій погляд на дорослому, посміхатися, агукати, виявляти емоційне пожвавлення, енергійно рухаючи руками та ногами.

З метою вдосконалення зорового та слухового зосе­редження, рефлекторних реакцій та рухових дій малюка, треба активно спілкуватися з ним, викликати в нього пози­тивну емоційну реакцію, створювати умови для своєчасного та повноцінного розвитку. Дитину, яка вміє утримувати го­лову у вертикальному положенні, доцільно злегка піднімати та опускати, підтримуючи за пахви, спонукаючи її таким чи­ном робити перші спроби відштовхнутися ногами від повер­хні опори.

Від 2,5—3 до 5—6 місяців. Дитина в положенні лежачи на животі з опорою на передпліччя може трохи піднімати ту­луб у цьому положенні в 3—3,5 місяці; піднімати тулуб, роз­гинаючи руки, 5—5,5 місяців. Виконувати згинальні та розги­нальні рухи ногами лежачи на спині. Активно повертатися зі спини на бік у 3,5—4 місяці, на живіт у 5—5,5 місяця та з жи­вота на спину в 6 місяців, починає оволодівати навичками повзання, може підповзати до іграшок, дорослого, який її кличе.

У цей період важливо продовжувати ставити дитину на ноги, підтримуючи під пахви, спонукати її активно відштов­хуватися ногами від опори, стояти, не згинаючи колін, пере­ступати ногами. Для вдосконалення цілеспрямованих рухо­вих дій з предметами необхідно спрямовувати рухи рук дитини до іграшки, вчити її брати та тримати іграшку обома руками й однією рукою, маніпулювати іграшкою, розмахува­ти нею, кидати її вперед, убік, униз, брати в кожну руку по іграшці та тримати їх. Створювати предметні умови для активізації повзання. Якнайбільше спілкуватися з дитиною, сприяти створенню в неї радісного настрою, заохочувати її весело сміятися, звуконаслідувати під час виконання актив­них рухових дій.

Від 5—6 до 9—10 місяців. Дитина може добре повзати по ліжку, манежу, підлозі, підніматися по похилій гірці в упорі стоячи на колінах та кистях рук; вставати з положення стоя­чи на колінах; сидіти в разі підтримування за обидві чи за одну руку; самостійно сідати з положення лежачи та лягати з

положення сидячи; сидіти без будь-якого підтримування; стояти при підтримці дорослого за обидві руки, згодом за одну руку; переступати при підтримуванні під пахви та за обидві руки; самостійно підводитися та опускатися, підтри­муючись руками за опору (бар'єр), потім ходити, тримаю­чись за опору. Дитина повинна виконувати різноманітні дії з предметами (іграшками): стискати гумові іграшки, викочува­ти кульки, м'ячі, брати іграшки або предмети з кошика (ко­робки) та вкладати їх у нього.

Малюк у цьому віці вже може виконувати рухові дії за словесною інструкцією дорослого: «Знайди м'ячик»; «Дай руку», «Візьми ляльку», «Підніми ніжки»; «Поклади кубик у кошик». Виконувати рухові дії, наслідуючи дорослих: «Ладусі»; «До побачення»; «Ось, який великий» (піднімати руки вгору) та ін. Усі рухові дії дитини дорослий повинен супро­воджувати словами, називати рух саме тоді, коли дитина йо­го виконує, називати дію тим самим словом, кілька разів по­вторювати, щоб слово набувало ролі регулятора дії. Спочатку слід допомагати дитині виконувати рухові дії, згодом спону­кати її самостійно виконувати їх, схвалювати її дії. Треба по­казувати дії з предметами чи без них, пропонувати дитині повторювати їх, допомагати їй, якщо не виходить, заохочу­вати малюка брязкати брязкальцем, маніпулювати кубика­ми, плескати в долоні, пританцьовувати під музику.

Від 9—10 до 12 місяців. У цей період інтенсивно розви­вається активна мова, відбувається орієнтування в просторі, а також розширюється рухова діяльність. Дитина може швидше та цілеспрямованіше повзати, підніматися та опус­катися по похилій гірці, присідати і вставати, підніматися на невисокі предмети (ящик, куб) та спускатися з них, перелі­зати через колоду; переступати вбік приставними кроками, тримаючись за бильця манежу, стояти без підтримки, нахи­ляти та випрямляти тулуб у цій позі, виконувати перші кро­ки без опори.

Малюк оволодіває навичками самостійно ходити, пере­ходити від одного предмета до іншого, ходити без підтримки в певному напрямі, виконуючи вказівки дорослого («Йди до мене», «Принеси іграшку»), ходити за каталкою. тримаю­чись за опору, підніматися пологими східцями на гірку та спускатися по схилу.

Спонукати дитину активно діяти з предметами, насліду­ючи дії дорослих, досягати певного результату: відкривати та

закривати кришку коробки, вкладати один предмет в інший чи класти на інший (кубик на кубик), знімати та нанизувати кільця на стержень; виконувати ігрові дії з м'ячем та куль­кою: прокочувати, котити, кидати двома руками й однією, підкладати. Навчати малюка виконувати дії з певними іг­рашками, які показує дорослий: годувати зайчика, кішечку або колисати ляльку тощо. Розвивати в нього самостійність, активність, наполегливість у діях з іграшками чи предмета­ми. Викликати в дитини задоволення від прагнення досягти успіху, заохочувати її виявляти почуття задоволення під час виконання різноманітних рухових дій. Учити емоційно реа­гувати на веселу та спокійну музику, виконувати відповідні нескладні танцювальні дії: плескати в долоні, помахувати ру­ками, пританцьовувати тощо. Спонукати дитину до участі в забавлянках: «Піжмурки»; «Поїхали-поїхали»; «Сорока-білобока»; «Рак-неборак»; «Кую, кую чобіток» та ін.

Результати навчально-виховної роботи:

дитина позитивно ставиться до гігієнічних процедур (умивання та щоденне купання); виявляє самостійність у прийманні їжі; з інтересом виконує рухові дії за словесною інструкцією дорослого, наслідує його дії, дістає задоволення від досягнення успіхів у руховій діяльності; виявляє наполег­ливість в оволодінні рухами; виконує загальні активні рухи, пов'язані з переміщенням у просторі; володіє природними видами рухів; успішно виконує статичні та динамічні функ­ції: добре сидить, повзає, встає, вміє ходити та виконує дії з предметами: в процесі рухової активності зберігає рівновагу, оволодіває навичками орієнтації у просторі, намагається ко­ординувати рухи рук і ніг.

Друга група раннього віку (Другий рік життя)

Завдання виховання: розвивати в дітей елементи само­стійності у виконанні рухових дій, уміння виконувати рухи та дії спільно з іншими дітьми;

розвивати бажання займатися руховою діяльністю та ді­ставати задоволення від цієї діяльності, сприяти подоланню страху та розвивати відчуття обережності під час виконання рухових дій;

привчати тримати своє тіло в чистоті, знайомити з особ­ливостями користування основними гігієнічними засобами, вчити розуміти їх значення для особистої гігієни;

виховувати доброзичливі стосунки з однолітками.

Охорона життя та зміцнення здоров'я дітей *

Оздоровчо-загартовувальні процедури. Сон дітей в осінні і зимові дні (до — 15°С) та навесні (березень—квітень) проводиться на веранді чи в приміщенні з відчиненими вік­нами. Знижувати температуру в кімнаті, де сплять діти, ре­комендується до + 15°С.

Старші від півтора року діти в холодний період гуляють двічі: після сніданку та полуденка. Влітку життя всієї групи організовується на добре обладнаній ділянці. Якщо на май­данчику не можна організувати сон і годування, то прово­дять лише ігри і заняття.

Для повноцінного загартовування дітей другого року життя потрібний сприятливий повітряно-тепловий режим у приміщенні, а це досягається регулярним провітрюванням групової кімнати.

Загартовування здійснюється під час перевдягання дітей протягом 1—2 хв. при нормальній температурі повітря в групі (21°С).

У теплий період року слід проводити загальне обливання дітей (душ) після прогулянки. Початкова температура води для обливання тіла має бути +35-36°С; протягом 10-15 днів її знижують до +28-26°С. Водні процедури (у зимовий час — обливання ніг) треба проводити протягом усього року.

Залежно від місцевих умов можна організовувати обли­вання ніг з поступовим зниженням температури води (від +28 до 18°С) або з використанням води контрастних тем­ператур (початкова +36 і 25°С, кінцева +38 і І8°С).

Фізкультурно-оздоровчі засоби. У побуті, під час ігор і на прогулянці створювати умови, що спонукали б дітей до різ­номанітної рухової активності, якнайчастіше залучати їх до рухливих ігор. До двох років діти повинні грати з м'ячем, під­німатися і спускатися по драбинці, підніматися східцями на гірку, сходити з неї; повзати, ходити по обмеженій поверхні,

*Орієнтовний розподіл основних компонентів режиму дня, орієн­товні режими дня та форми роботи з фізичного виховання подано в кінці розділу в таблицях 1—5

переступати через перешкоди, возити візочки, автомобілі тощо.

Виховання культурно-гігієнічних навичок

При умиванні. У першому півріччі вчити підставляти руки під струмінь води, змивати мильну піну з рук. У друго­му півріччі продовжувати вчити мити руки, користуватись рушником.

При годуванні. У першому півріччі закріплювати вміння сідати на стілець, пити з чашки, тримати її обома руками, виробляти вміння їсти ложкою, вживати хліб з рідкою стра­вою. У другому півріччі продовжувати закріплювати набуті раніше вміння; вчити користуватися серветкою, дякувати пі­сля їди, вставати з-за столу, присувати стілець.

Привчати своєчасно повідомляти про потребу сісти на горщик, з допомогою дорослого користуватися носовою хус­точкою.