літра 7 клас / Українська література. 7 клас (Усі уроки)

2.9.7. Обговорення змісту ІІ розділу повісті за питаннями:

Яким ви уявляєте село Тухлю?

Чим займалися тухольці? («Тухольський народ жив головно скотарством... паслися велі отари овець, у котрих спочивав головний скарб тухольців: з них вони добували собі одежу, страву й м’ясо. Другим, головним джерелом достатку тухольців були ліси... вони постачали тухольцям звірини, лісових овочів і меду»)

Чому мешканці Тухлі пишалися своїм створінням — тухольським проходом?

Чим Максим виявляє гордість за батька? («Мій батько сам витичував дорогу на протягу п’ятьох миль; кождий місточок, кожда закрутина, кождий вивіз на тім протязі зроблений за його показом»)

Як Максим охарактеризував свого батька, відповідаючи на питання Т. Вовка: «Твій батько має велику власть над громадою?» («Ні, власті у нас над громадою не має ніхто: громада має власть сама, а більше ніхто. Але мій батько досвідчений чоловік і радо служить громаді. Як він говорить на раді громадській, так не зуміє ніхто в цілій верховині. Громада слухає батькової ради, але власті батько мій не має ніякої і не жадає її»)

Через що громада незадоволена Т. Вовком? («Вся громада гнівна на тебе за те, що ти присвоюєш собі громадський ліс і полонину, не спитавши навіть громади, чи схоче вона на те пристати, чи ні»)

Як Т. Вовк сприймав розповіді Максима про життя і прагнення тухольців? («...Ішов понурений та німий, навіть поглянути не хотів на тих смердів, що сміли супротивляться волі його князя»)

Як боярин зреагував на запрошення до копи? («Нічого мене не обходить ваша копа. Я тут із княжої волі і можу сам збирати копу, коли буду вважати се потрібним»)

Якою була тухольська рада за словами Максима? («...Тухольська гро-

мада судить по справедливості, а справедливому судові хіба стид піддатися?»)

Чому боярин, давно вагаючись, погоджується прийти на копу? («...Прий-

ду завтра на тоту вашу раду, але не на те, що їй піддатися, а лише на те, щоб побачити, що се за рада буде»)

Як у творі описано помешкання селян? («Хати були порядно обгоро-

джені і гарно удержувані, стіни з гладкого дилиння, не обмазаного глиною, але кілька разів до року митого і скобленого річними черепицями; тільки там, де одна долина сходилася з другою, в вузьких пасмугах стіни були поліплені глиною і побілені паленим вапном і виглядали дуже гарно серед зелених верб і груш. При вході до кожного дворища стояли дві липи, між якими прив’язані були гарно плетені в усякі узори ворота») Яким чином вони характеризують своїх господарів?

Для чого на воротах кожного двору тухольців був прибитий хижий птах? («Майже над кожними воротами на жердці висіла прибита

якась хижа птиця: то сова, то сорока, то ворона, то яструб, то орел, з широко розпростертими крилами і звислою додолу головою; се були знаки духів — опікунів дому»)

Що подумав Тугар Вовк, побачивши хату Захара Беркута? («...Ага, то тут сидить той тухольський владика. Ну, рад я пізнати його. Побачити що це за птиця!»)

Чим Максим не подобався Т. Вовку? («...Одно тільки гнівало його, що той молодий парубок такий сміливий і так поводиться з ним і з його донькою, мов з рівними собі. Але до пори до часу він здержував свій гнів»)

Дайте визначення легенді як жанру усної народної творчості. (Ле-

генда — народна оповідь про життя якоїсь особи чи незвичайну подію, оповита фантастикою, казковістю) Яку легенду розповів Максим Т. Вовку про Сторожа? Чи правдива вона?

Чому мешканці села пишалися кам’яною брамою?

Чому для Максима рідний край — це святиня. Свою думку вмотивуйте.

Яке враження справила легенда про Сторожа на Мирославу та Т. Вов-

ка? («З дивним чуттям слухала Мирослава тої повісті: вона глибоко щеміла її в серці,— їй так бажалося стати під рукою того доброго і животворного царя велетнів до бою з силою Морани; кров живіше заграла в її молодім серці». «Т. Вовк... не дуже вірив їй, тільки ще раз обернувся, позирнув на кам’яного тухольського Сторожа і з погордою всміхнувся, немов подумав собі: “От дурні смерди, в якій дурниці покладають свою гордість і свою надію!”»)

Про що попросив Максим у Т. Вовка? Як на це зреагував боярин?

Чому? («Віддай за мене доньку свою, котру я люблю дужче свого життя, дужче душі своєї!.. Невже ж між твоїм боярським та моїм мужицьким родом така велика пропасть, щоб її любов не могла перегатити? Та й чим же ти так дуже вищий від мене?». «І ти, підлий хамів роде, смієш рівняти себе зо мною? Зо мною, що вік звікував між князями, вдостоївся княжої похвали і нагороди за рицарські діла! Моя донька може вибирати собі жениха між найпершими і найславнішими молодцями в краю, а я мов би дати її тобі, смердові, до твого тухольського гнізда, де би вона зів’яла, зсохла і пропала в нужді! Ні, ні, йди геть, бідний хлопче, ти не сповна розуму, ти сказав свої слова в нападі божевільства!»)

Через що Максим не зміг довести свого кохання до Мирослави перед її батьком?

Як Мирослава сприйняла пропозицію Максима щодо одруження? («А тепер, молодче, йдо домів і не лякайся нічого. Мирослава присягла, що буде твоєю, і Мирослава зуміє додержати присяги»).

Чи відчув себе хлопець у цю мить щасливим? («Максим довго ще стояв на місці, очарований, щасливий»)

Чому Максим і його батько, як їх діди і прадіди, тайком молилися заходові сонця?

Як прийом контрасту допомагає сприйняти різних за соціальним походженням героїв твору — Т. Вовка і Максима?

V. Закріплення опрацьованого матеріалу

1.Проведення тестового опитування

І розділ твору

1.Події у повісті І. Франка відбуваються:

а) в Карпатах; б) на Волині; в) на Херсонщині.

2.Бабуся розповідала онукам про давню давнину. Про: а) різноманітних міфологічних істот, які жили в лісі;

б) напади монголів-песиголовців; в) мужнього старця-чаклуна.

3.Діти називали розповідь бабусі: а) міфом; б) легендою; в) байкою.

4.Тугар Вовк — це:

а) сільський староста; б) боярин; в) воєвода.

5.Мирослава, перебуваючи разом з батьком і гостями на полюванні, була схожою на:

а) берізку; б) тополю; в) калину.

6.Пізнайте героя за його портретом: «Плечистий, підсадкуватий, з грубими обрисами лиця і грубим, чорним волоссям»:

а) Тугар Вовк; б) Максим Беркут; в) Захар Беркут.

7.Найнебезпечнішим під час лову на лісових тварин було полювання на: а) оленя-рогача; б) чорногривого тура; в) ведмедя.

8.Максим, вперше побачивши Мирославу, назвав її:

а) лісовою красунею; б) дивною дівчиною; в) смарагдовим чудом.

9.Максим-мисливець сполучав у собі всі прикмети сильного робітника, рицаря і начальника, таку оцінку йому надавано:

а) Т. Вовком; б) багатим боярином; в) Мирославою.

10.За що була вдячна Мирослава Максиму, перебуваючи на полюванні? Він:

а) допоміг їй у боротьбі з ведмедицею; б) витягнув її з провалля;

в) захистив її від зграї вепрів.

11.Яка риса характеру виявилася у Максима тоді, коли Тугар Вовк при людях подякував йому за допомогу своїй дочці Мирославі?

а) Гордість; б) скромність; в) улесливість.

12.І. Франко зазначив, що у Максима серце було, як: а) щире золото; б) міцна скеля; в) яскрава зірка.

ІІ розділ твору

1.У селі Тухлі жило приблизно душ:

а) сімсот; б) півтори тисячі; в) двісті п’ятдесят.

2.Мешканці села мали можливість отримати урожай, обробляючи землі долини:

а) Запалої; б) Зелемені; в) Підгірної.

3.Основним заняттям тухольців було:

а) полювання; б) риболовство; в) скотарство.

4.Що перешкоджало мешканцям Тухлі тримати багато худоби? а) Гориста скалиста місцевість; б) вологий клімат;

в) хижі лісові звірі.

5.Чим пишалися тухольці?

а) Вмінням виробляти глиняний посуд; б) великим водоспадом;

в) гірським проходом.

6.І. Франко називає Максима дитям:

а) полонини; б) гір; в) тухольських лісів.

7.Коли народ Тухлі працював на полях, старі діди:

а) курили люльки біля своїх хат; б) плели сіті на звіра та рибу; в) випасали овець.

8.Кому з героїв твору належать слова: «...тухольська громада судить по справедливості, а справедливому судові хіба стид піддатися»?

а) Закличникам; б) Максиму; в) Т. Вовку.

9.При вході до кожного дворища тухольців стояли: а) два стовпа; б) дві липи; в) лави.

10.Знаками духів-опікунів дому мешканців Тухлі вважалася: а) гілка, прикрашена різнокольоровими стрічками;

б) прибита над воротами на жерді якась хижа птиця;

в) біла хустка, прив’язана до дверей хати.

11.Для Мирослави «кам’яна бримка», яку зробили тухольці, вважалася: а) граціозною; б) страшною; в) дивовижною.

12.Т. Вовк, побачивши Сторожа біля входу до «кам’яної брами», відчув:

а) радість на душі; б) холод за плечима; в) тепло біля серця. Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 0,5 бала.

2.Робота на картках

Картка № 1

1.Доведіть, посилаючись на текст твору, що Максим Беркут — мужній, винахідливий хлопець і майстер своєї справи.

2.Як у творі описано мисливську справу? Це розвага чи серйозна справа? Висловіть власну думку щодо цього з відповідною аргументацією.

3.Максим Беркут — це молодий: а) вівчар; б) гірняк; в) лікар.

Картка № 2

1.Дослідіть, як І. Франко ставиться до Максима. Що про це свідчить? Свої думки обґрунтуйте.

2.Чим, на ваш погляд, Максима приваблювала Мирослава? Власні спостереження вмотивуйте.

3.Чим Мирослава боронилася від ведмедиці при першій зустрічі з нею?

а) каменем; б) ратищем; в) вогнепальною зброєю.

Картка № 3

1.Що, на вашу думку, свідчить про протиставлення людини і природи в повісті? Наведіть переконливі факти з твору.

2.Вмотивуйте, що мав на увазі Максим, говорячи: «Ми над усе любимо свій кутик». У чому це виявляється? Відповідаючи, наведіть переконливі приклади з твору.

3.Полювання на Тухольщині відбувалося навесні:

а) 1142 р.; б) 1421 р.; в) 1241 р.

VI. Підсумок уроку

VIІ. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів

VIІІ. Домашнє завдання

Опрацювати ідейно-художній зміст ІІІ, ІV розділів повісті; підготувати малюнок на тему «Краєвиди Тухольщини».

Урок № 11 І. Франко «Захар Беркут». Змалювання

героїчної боротьби русичів проти монголо-татарських нападників

Мета: опрацювати ідейно-художній зміст ІІІ та ІV розділів повісті; дослідити, як у творі зображується героїчна боротьба русичів проти монголо-татарських нападників; розвивати логічне та творче мислення, увагу, спостережливість, вміння узагальнювати і робити ґрунтовні висновки, виразно читати прозовий твір; формувати кругозір, світогляд; виховувати почуття любові до рідного краю, творчості І. Франка, почуття гордості за наших предків, які мужньо обороняли руські землі від зовнішніх ворогів; зацікавлювати учнів нашим історичним минулим.

Обладнання: портрет І. Франка, текст твору «Захар Беркут», учнівські малюнки до повісті, платівка із записом уривку з повісті І. Франка «Захар Беркут», дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Розгадування кросворда

1

2

3

4

5

6

По горизонталі: 1. У Відні І. Франко одержав ступінь доктора... (Філософії) 2. Майже завжди Іван Якович носив вишивану... (Сорочку) 3. Улюблене дозвілля письменника. (Рибальство) 4. Назва села, де народився І. Франко. (Нагуєвичі) 5. Професія батька письменника. (Коваль) 6. Ім’я, з яким зверталася мати до малого Франка. (Ясьо)

По вертикалі: 1. Прізвище письменника — автора повісті «Захар Беркут».

2.Літературна вікторина «ќо я знаю про життя і творчість І. Франка»

1.Коли народився майбутній письменник? (27 серпня 1856 року).

2.За гороскопом І. Франко... (Діва)

3.Яким ріс малий Іван? (Розумним, допитливим)

4.Що перейняв Іван Якович від матері? (Любов до народної пісні)

5.І. Франко розпочав навчання коли йому виповнилося... (Шість років)

6.Твори якого письменника Іван Якович вивчив майже всі? (Шев-

ченка)

7.Яка подія сталася з І. Франком у липні 1877 року? (Арешт)

8.Твір Івана Яковича, який вважався «особистим» для нього? («У кузні»)

9.Найулюбленішими пристрастями І. Франка були... (Рибалка, грибни-

цтво, мандрівка)

10.Герой письменника, який зустрічається у багатьох його творах. (Мирон)

11.У галузі дитячої літератури І. Франко активно працював, починаючи з... (1890 року).

12.В якому місті похований видатний письменник? (Львів) Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності школярів

ІV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

Хто тебе не мучив? Якби розказать Про якого-небудь одного магната Історію-правду, то перелякать Саме б пекло можна.

Т. Шевченко

Нам пора для України жить...

І. Франко

За рідний край і життя віддай.

Народна мудрість

1. Вступне слово вчителя

Приблизно сімсот років тому наші прадіди-хлібороби нікому не сплачували данини, об’єднувалися у громади, мали своє народне самоврядування. А коли на їх вільні землі прийшли загарбники, русичі мужньо захищали рідний край. Повість І. Франка «Захар Беркут», яку ми сьогодні продовжуємо вивчати, розповідає про одну таку громаду, що жила в Тухольській котловині Карпат, про її героїчну боротьбу проти монгольського нашестя.

2. Опрацювання теми уроку за питаннями з відповідним коментарем

Що таке героїзм? (Героїзм (від грецьк. hērōs) — здійснення видатних за своїм суспільним значенням дій, які відповідають інтересам народних мас і вимагають від людини особистої мужності, стійкості, готовності до самопожертви)

Які героїчні вчинки вам відомі?

В чому, на ваш погляд, виявився героїзм тухольців?

Чи можна вважати Т. Вовка героїчною людиною? Чому?

Доведіть, що захист рідної землі — це священний обов’язок кожного.

Що необхідно було мати тухольцям для боротьби з монголами? (Єд-

ність, згуртованість, віра — запорука перемоги)

Визвольні традиції наших предків І. Франко у творі «Захар Беркут»

блискуче втілив у художніх образах тухольців, Захара Беркута, Максима, Мирослави. Він змалював картини героїчної боротьби проти монгольської навали. Любов до батьківщини керує всіма вчинками тухольців. Захищаючи свою батьківщину, народ сповнений патріотичного піднесення, здатний на високий подвиг. Мов казковий велетень, перемагає він вдесятеро сильнішого ворога.

Всі тухольці — активні учасники боротьби з монголами. Їм є що боронити: у кожного є невеликий шматок рідної і такої прекрасної земліматері. Вони працьовиті, спільними зусиллями викували у твердій скелі вигідні стежки, провели в горах дорогу, засівали зерном поля, будували на річці загати, а тепер зупиняють ворога. Як прекрасно описує І. Франко захисників, які добирає порівняння, епітети, метафори! «Любо було глядіти на ті здорові рум’яні лиця, розігріті мужньою відвагою і гордим почуттям того, що їм прийдеться заступати своїми грудьми все, що найдорожче у них на світі, що в їх оружжя зложено велике діло». Проте не може захоплення викликати ворог, що прийшов на цю землю.

З огидою І. Франко описує завойовників: «Виринають перед очима чорні страшні голови з маленькими блискучими очима. Очі ті тривожно несхибно, мов закляті, глядять на тухольців» або: «Мов полова, розсіяна з купи буйним вітром, так розсіялась їх сила по долині».

У чому ж сила тухольців? Адже і досвіду в них менше, і озброєні гірше, і за кількістю вони поступаються монголам?..

Читаючи твір І. Франка, кожний захоплюється тухольцями, їх непереможним духом, вірністю, патріотизмом. Проблема патріотизму була, є і завжди буде актуальною. І захист Вітчизни — це священний обов’язок кожного громадянина, адже про це навіть написано у Конституції України.

3. Робота над ІІІ розділом повісті

3.1. Виразне читання розділу, переказ цікавих епізодів.

3.2. Тема: зображення проведення громадської копи тухольців, де відбулася суперечка між Захаром Беркутом і Тугаром Вовком, а також осмислення тухольцями страшної звістки — неминучий напад татар.

3.3. Ідея: возвеличення мудрості, великого розуму, сили волі З. Беркута, який протистояв підступності, хитрості, брехливості, зрадництву Тугара Вовка.

3.4. Основна думка: «...свобідному чоловікові личить не гордість, а супокійна повага та розум»; «...єдинити силу народа в одних руках!»

3.5. Проблематика:

честь і зрада;

правда і брехня;

мужність і боягузтво;

володар і народ;

відповідальність і безпечність. 3.6. Композиція.

Події відбуваються неподалік від села Тухля на майдані, де росла липа. Експозиція: кожне зібрання тухольців, докладне знайомство із Захаром

Беркутом, його минулим, родиною.

Зав’язка: прихід Т. Вовка на громадський суд, суперечка між боярином і З. Беркутом з приводу того, хто є господарем Тухольщини.

Кульмінація: смерть Митька Вояка, рішення громади щодо зруйнування будинку Т. Вовка та виселення його з Тухольщини.

Розв’язка: страшна звістка про напад татар на Русь, прохання посланців і громади до З. Беркута очолити оборонців і стати на бій з ворогом. 3.7. Сюжет.

Проведення копної ради, на якій З. Беркут звернувся до громади і розповів їй про лихо, яке охопило Тухольщину, як тільки в ній оселився боярин.

Знайомство з минулим старого Беркута, розповідь про великий авторитет, який має 90-літній старець у тухольців.

На копі відбувався громадський суд над Т. Вовком, який завдавав багато принижень, утисків тухольцям. Саме тут боярин вбиває Митька Вояка, який виявив бажання звинуватити Т. Вовка у зраді. Боярин залишає суд, громада вирішає у триденний термін зруйнувати його помешкання й вимусити покинути Тухлю.

На копу також з’явилися посланці різних підгірських поселень. Вони звернулися до З. Беркута і громади по допомогу. Всіх схвилювала страшна звістка: на Русь рухаються полчища татар, які незабаром з’являться до Тухлі, щоб перейти Карпати. Посланці просять З. Беркута і громаду вступити у бій із завойовниками.

Головна причина успіху завоювання Русі татарами — це феодальна роздробленість Русі, чвари між князями, їх зрада.

3.8. Обговорення змісту розділу за питаннями:

Що символізувала липа, яка росла за Тухлею? («Тухольці вірили, що тота липа — дар їх споконвічного добродія, царя велетнів, який засадив її власноручно на тухольській долині на знак своєї побіди над Мораною»)

Опишіть місце копних зборів тухольців. («Довкола липи був широкий,

рівний майдан. Рядами стояли на нім до схід сонця гладкі кам’яні брили, призначені на стільці, де сідали старці громадські, батьки родин. Кільки було таких батьків, стільки й кам’яних стільців. Поза ними було вільні місця. Під липою, над самим джерелом, стояв чотиригранний камінь з проверченою всередині дірою; тут на час ради виставлялося копне знамено. А обік зроблене було друге підвищення для бесідника, себто для того, хто в якій-будь справі говорив; він виступав із свого місця і входив на се підвищення, щоб увесь народ міг чути його») Про що воно свідчить?

Яка і для чого проводилася церемонія Захаром Беркутом перед почат-

ком проведення копних зборів? («Потім устав із свого місця найстарший у зборі, Захар Беркут, і повільним, але твердим кроком виступив під липу і, доторкнувшися її рукою, наблизився до пливучої з її коріння нори і, припавши на коліна, помазав собі нею очі й уста. Се була звичайна, стародавня церемонія, що знаменувала очищення уст і прояснення ока, потрібне при таким важкім ділі, як народна рада. Потім він сів на підвищенім місці, звернений лицем до народу, тобто до східної сторони неба»)

Яким нам зображуює І. Франко Захара Беркута? («Захар Беркут — се був сивий, як голуб, 90-літній старець, найстарший віком у цілій тухольській громаді. Батько вісьмох синів, із яких три сиділи вже разом із ним між старцями. Високий ростом, поважний поставою, строгий лицем, багатий досвідом життя й знанням людей та обставин, Захар Беркут був правдивим образом тих давніх патріархів, батьків і провідників цілого народу, про яких говорять нам тисячолітні пісні та перекази. Невважаючи на глибоку старість, Захар Беркут був іще сильний і кремезний»)

Чим полюбляв займатися Захар Беркут? («Сад, пасіка й ліки — се була його робота. Скоро лишень весна завітає в тухольські гори, Захар Беркут уже в своїм саду, копле, чистить, підрізує, щепить і пересаджує. Дивувалися громадяни його знанню в садівництві, тим більше дивувалися, що він не крився з тим знанням, але радо навчав кожного, показував і заохочував. Коли було настане час, між зеленими святами і святом Купала, Захар Беркут іде на кілька неділь у гори за зіллям і ліками»)

Чому тухольці мали міцне здоров’я? («..Чисті та прості звичаї то-

дішнього народу, свіже тухольське повітря, просторі та здорові хати

іненастанна, та зовсім не надсильна праця — все те вкупі хоронило людей від частих і заразливих хвороб»)

Що зумовило Захара Беркута займатися лікарською справою? («...Слу-

чалися каліцтва, рани, на які, певно, ніякий знахар не вмів так скоро

ітак гарно зарадити, як Захар Беркут»)

Якої думки був Захар Беркут стосовно життя? («Життя лиш доти має вартість, доки чоловік може помагати іншим»)

Чому для З. Беркута «громада — то був його світ, то була ціль його життя»?

Чим пояснити те, що З. Беркут повернувся до громади після трирічного перебування у скиті зовсім іншою людиною? («...Його любов до гро-

мади стала ще гарячішою і сильнішою, його слова плили кришталевою чистою хвилею, були спокійні, розумні і тверді, як сталь, а проти усякої неправди острі, як бритва. ...Пізнав світ, був і в Галичині, і в Києві, бачив князів і їх діла, пізнав вояків і купців»)

Чого прагнув З. Беркут для своєї громади? («...Добре уладнення і розумне ведення та розвивання громадських порядків, громадської спільності та дружності». «...Віддати ціле своє життя на поправу й скріплення добрих громадських порядків у своїй рідній Тухольщині»)

Якою ви уявляєте громаду Тухлі? Як про неї сказано у творі? («Мов одна душа стояла тухольська громада дружно в праці і вживанні, в радощах і горі. Громада була для себе і суддею, і впорядником у всьому. Громадське поле, громадські ліси не потребували сторожа — громада сама, вся і завсіди, бачно берегла своє добро. Бідних не було в громаді, земля достачала пожитку для всіх, а громадські шпихліри та стодоли стояли завсіди отвором для потребуючих»)

Яке значення мала новозбудована дорога між Угорщиною і Руссю? («Зв’язок з багатими ще тоді угро-руськими громадами оживив усю верховину; почалася жива і обопільно хосенна обміна здобутків в праці; туди йшли кожухи, сир овечий та й цілі отари на заріз, а відтам пшениця, жито та полотна... вона була також проводом для всіляких вістей про життя громад по однім і по другім боці Бескида, була живою ниткою, що в’язала до купи дітей одного народу, розбитих між двома державами»)

Коли і за яких обставин монголи напали на Русь? («...Досі нечуваного ворога,

монголів, що перед десятьма роками, мов страшна громова хмара, появилися були на східних границях Русі, в наддонських степах, і побили зібраних руських князів у страшній і дуже кривавій битві над рікою Калкою»)

Якою у творі зображена феодальна роздрібленість на Русі? («...Спо-

ри за насліддя престолів і підкопування свобідних та самоуправних громадських порядків. Нерозумні! Вони підривали дуба, котрий годував їх своїми желудьми! Коли б були свою власть і свою силу повернули