1000 тем англ язык(укр)

•American Painters

•John Sloan

In 1908 a group of young artists started an exhibition of their paintings which had been rejected by the National Academy, at the Macbeth Gallery, New York.

The impact of them was enormous.

They broke down academic idealism and fostered a keen interest in contemporary American life.

They achieved for American art what Theodore Dreiser did for the literary world: they turned attention toward the common people and their daily lives.

John Sloan was the youngest of the group.

He began to paint seriously when he was twenty-six but his career as a painter really started when he moved to New York in 1904.

Then he fell in love with the city, and became its leading realistic interpreter of the time.

•Американські художники

•Джон Слоун

У 1908 році група молодих худож­ ників відкрила в галереї Макбет у Нью-Йорку виставку своїх картин,

що були не прийняті Національною академією.

Їхній вплив був величезним.

Вони перекреслили академічний іде­ алізм і викликали великий інтерес до сучасного американського життя.

Вони зробили для американського живопису те, що зробив Теодор Драйзер для американської літера­ тури: вони привернули увагу до простих людей і їхнього життя.

Джон Слоун був наймолодшим у цій групі.

Він почав серйозно займатися живо­ писом, коли йому було 26 років, але його кар’єра художника почалася раніш, коли він переїхав до НьюЙорка у 1904 році.

Тоді він полюбив місто і став його ве­ дучим літописцем-реалістом свого часу.

Sloan’s chief motivating force was his interest in human beings.

He liked situations of daily life, and the infinitive variety of a great city.

He liked what was common, everyday and universal; he liked the places and occasions when people got together.

Though his satire of wealth and pretence could be sharp, on the whole it was a kind humour.

His art was based on a deep and warm love of humanity — not in the abstract but in the individual.

And he loved the city for itself, its moods in different seasons, weather and time of the day.

With all his realism, he was a poet who found beauty all around him, in the everyday life of city streets.

Sloan’s best pictures register the pulse of urban life.

He joined the Socialist Party in 1910.

By 1912 he had become the art editor of the news journal “The Masses”.

By that time he achieved an art of great sincerity and depth of feeling.

Sloan was interested in the everyday events of his own neighbourhood.

Children at play in the snow, the breeze blowing through the wash are part of the environment in his painting.

The real content was not events, but the warm sunlight on the snow, the cool shadows and the faded red of the brick wall with its green shutters.

His most famous picture is “Backyards, Greenwich Village”.

Його рушійною силою був інтерес до людей.

Йому подобалися різні ситуації з повсякденного життя і нескінче­ нна розмаїтість великого міста.

Йомуподобалосяусе,щобулозвичай­ ним, щоденним, постійним; він любив місця, де люди збираються разом.

Хоча його сатира багатства і пиха­ тості була різкою, у цілому це був м’який гумор.

Його мистецтво було засновано на глибокій любові до людства — але не абстрак­но, а до кожного осо­ бисто.

Йому подобалося місто само по собі, його настрої в різні пори року, при різній погоді і в будь-який час доби.

З усім своїм реалізмом, він був по­ етом, що знаходив красу навколо себе, у повсякденному житті місь­ ких вулиць.

Кращі картини Слоуна відбивають пульс міського життя.

Він вступив у соціалістичну партію в 1910 році.

До 1912 року він став художнім ре­ дактором журналу новин «Маси».

До цього часу його мистецтво відрізнялося щирістю і глибиною почуттів.

Слоуна цікавили події, що відбува­ ються по сусідству.

Діти, що грають на снігу, вітер, який колише білизну, усе це частина за­ гального тла в його картинах.

Справжнім змістом були не події, а тепле сонячне світло на снігу, хо­

лодні тіні і виц­вла червона цегельна стіна з зеленими віконницями.

Його найвідоміша картина — це «Задній дворик, Гринвіч Віледж».

Macbeth Gallery [´m0kb37 ´g0l3r ] — галерея Макбет

impact [´ mp0kt] — вплив enormous [ ´n1:m3s] — величезний interpreter [ n´t-:pr t3] — літописець

motivating force [m3\t ´ve t 8 f1:s] — рушійна сила

universal [´j\n ´v-:sl] — постійний,

універсальний

• Winslow Homer

Winslow Homer, one of the greatest American painters, was a self-taught artist.

His first important painting “Prisoners from the Front” was finished in

1866 and made him one of the

most well-known painters in America.

His post-war paintings dealt with American country life: farm scenes, children, pretty girls, summer resorts.

“The Morning Bell”, “The Country School”, “Glouster Farm” are down- to-earth paintings showing ordinary people doing their everyday work.

In the eyes of contemporary writer, Henry James, his paintings seemed hopelessly unfinished and ugly.

In the 1860s his subject matter and his style underwent a change.

He concentrated on the nature and mankind: the mountains, the forest and particularly the sea.

• Вінслоу Хомер

Вінслоу Хомер, один з найбільших американських художників, був са­ моучкою.

Його першою значною картиною була «Полонені з фронту», закін­ чена в 1866 році, яка зробила його одним з най­вдо­мших художників Америки.

Його післявоєнні картини відбива­ ють сільське життя Америки: види ферм, діти, гарненькі дівчата, літні курорти.

«Ранковий дзенькіт», «Сільська шко­ ла», «Ферма в Глостері» — це картини на звичайні теми,

що зображують звичайних людей, що виконують свою щоденну роботу.

В очах сучасного письменника Генрі Джеймса його картини здавалися безна­ійно незакінченими і вирод­ ливими.

У 60-х роках основна тема його картин і його стиль трохи змінилися.

Він звертає увагу на природу і люд­ ство: гори, ліс і особливо море.

He painted woodsmen, fishermen, and sailors.

His central theme was man’s rela­ tionship with nature.

Homer completely ignored the life of the privileged classes of a society, and devoted his art to common people.

During the 1870s Homer’s art gained steadily in strength and skill.

His earlier themes continued, but with changes in viewpoint and emphasis.

His works of that period were much preoccupied with women.

New kinds of subjects appeared in these years and one of them was Negro life.

When he was 45, in 1881, Homer made the second visit abroad that had a deeper effect than his stay in France fifteen years before.

This time he went to England and spent two seasons near the fishing port on the North Sea.

Here he first began to paint the sea, and the men and women who earned their living from it.

Concentrating almost entirely on water-colour and drawing, he made pictures of the fisherfolk, particularly the women.

This part of the East Coast was noted for its storms and his works showed a new awareness of the power and danger of the sea.

Their dramatic force and realism soon won them a permanent place among pictorial descriptions of the sea.

Він малював лісорубів, моряків і ри­ балок.

Його центральною темою були відносини людини з природою.

Хомер цілком ігнорував життя при­ вілей­ваного суспільства і присвятив своє мистецтво простим людям.

У 1870-х роках сила і майстерність Хомера поступово зростала.

Він продовжував свої ранні теми, але з іншою точкою зору й акцен­ тами.

Велике місце в його роботах того пе­ ріоду займали жінки.

Нові типи сюжетів з’явилися в ті роки, й один з них — життя негрів.

Коли йому було 45 років, у 1881 році, Хомер почав другу

подорож за кордон, що викликало більш глибоке враження, ніж його перебування у Франції 15-ма роками раніш.

У цей раз він поїхав в Англію і провів два сезони недалеко від рибальсь­ кого порту на Північному морі.

Там він уперше почав малювати море, а також чоловіків і жінок, що заробляють собі на життя завдяки морю.

Зосередивши свою увагу на аква­ релі і малюнку, він писав картини рибалок, особливо жінок.

Ця частина східного узбережжя відома своїми штормами, і його ро­ боти відбивають силу і небезпеку моря.

Драматична сила і реалізм його робіт незабаром завоювали гідне місце серед зображень моря.

In his paintings Homer gives us the mighty rhythm of the tides, and the beauty of dawn and sunset over the moving waters.

His marines are unique; they show the danger and the beauty of the sea.

У своїх картинах Хомер показує нам могутній ритм припливів і відливів, і красу заходів і сходів сонця над во­ дою, що рухається.

Його марини унікальні; вони показу­ ють небезпеку і красу моря.

• Rockwell Kent and his Works

Rockwell Kent was born in New York in 1882.

He studied at the department of ar­ chitecture at Columbia University, but did not graduate as he decided to become a painter.

His first exhibition was when he was 20 years old and it brought him recognition.

Still he had to earn his living and in his search for work Rockwell Kent did all kinds of things.

He was an architect and a carpenter; he fished for crabs and worked on farms.

Rockwell Kent travelled through all of the United States and in the Far North.

He spent many years in Alaska, Green­ land, Canada and in Patagonia.

• Роквелл Кент і його картини

Роквелл Кент народився в НьюЙорку в 1882 р.

Він учився на архітектурному фа­ культеті в Колумбійському універси­ теті, але не закінчив його, тому що ви­ршив стати художником.

Його перша виставка відбулася, коли йому було 20 років, і принесла йому визнання.

Незважаючи на це, він все ще пови­ нен був заробляти на життя, і в пошуках роботи Р. Кент викону­ вав будь-що.

Він був архітектором і теслею; ло­ вив крабів і працював на фермах.

Роквелл Кент подорожував по всіх штатах і був на Крайній Півночі.

Багато років він провів на Алясці, у Гренландії, Канаді й у Патагонії.

Many of his landscapes and pictures of people reflect the beauty of the north, the hard life of its inhabitants and their courage.

The artist’s graphic work is especially outstanding and covers a wide range of subjects.

He has illustrated many books among them Shakespear’s plays, “Decameron” by Boccaccio and “Candide” by Voltaire.

Many paintings and drawings by Rock­ well Kent express the artist’s thoughts as a fighter for peace and friendship on earth.

Rockwell Kent’s pictures are not only beautiful.

They are truthful and optimistic.

He is a leading exponent of the finest traditions of American realistic art.

Багато його пейзажів і картин із зо­ браженням людей передають красу півночі, важке життя людей і їхню мужність.

Графічні роботи художника особли­ во відомі й охоплюють широке коло предметів.

Він ілюстрував багато книг, серед них п’єси Шекспіра і «Декамерон» Боккаччо і «Кандид» Вольтера.

Багато картин і малюнки Р. Кента ви­ ражають думки художника як борця за мир і дружбу на землі.

Картини Р. Кента не тільки красиві.

Вони правдиві й оптимістичні.

Він є яскравим прикладом кращих традицій американського ре­а­стич­ ного ми­тец­ва.

•American Musicians

•Louis Armstrong and Billie Holiday

Louis Daniel Armstrong was born on July 4, 1900, in New Orleans, the birthplace of American jazz.

His father, Willie, was a worker.

•Американські музиканти

•Луї Армстронг і Біллі Холідей

Луї Дениел Армстронг народився 4 липня 1900 року в Новому Орлеані, бать­к­щині американського джазу.

Його батько Віллі був робітником.

His grandparents had been slaves.

In 1913 he became the leader of the school band.

A musician taught him how to read music when he joined Mississippi riverboat band.

In 1922 he went to Chicago to play with Oliver’s Creole Jazz Band.

Armstrong organized his own band in Chicago in 1925.

With his phenomenal gift for melodic variations, he was able to turn jazz from ensemble music to a solo art.

The voice was first used as an in­ strument by Armstrong.

Another Armstrong’s innovation was professional playing of jazz.

He appeared on television frequently and made more than 35 short films or movies.

His classics include “West End Blues”, “Weather Bird”.

He died on July 6, 1971, in New York City.

Billie Holiday was the finest jazz singer of her generation, and in the opinion of her followers and many critics she was the greatest jazz singer of the 20th century.

Although Holiday received no profes­ sional training, her singing was sophis­ ticated.

Billie Holiday was born on April 7, 1915, in Baltimore.

Her father was a professional guitarist.

Young Holiday made her singing debut in 1931 in Harlem night-clubs.

She was not widely recognized until 1935, but her early recordings

Його предки були рабами.

У 1913 році він став керівником шкільного ансамблю.

Один музикант навчив його грати по нотах, коли він вступив у річко­ вий оркестр Міссісіпі.

У 1922 році він виїхав у Чикаго, щоб грати в Креольському джазовому ансамблі Олівера.

Армстронг організував свій власний ансамбль у Чикаго в 1925 році.

З його феноменальною здатністю до мелодійних варіацій він зміг пере­ творити джаз з оркестрової музики в сольне мистецтво.

Армстронг уперше використовував голос як інструмент.

Ще одним нововведенням Ар­ст­ ронга був професійний джаз.

Він часто з’являвся на телебаченні і створив понад 35 фільмів.

Його класичні твори включають «Вест Енд Блюз», «Везе Берд».

Він помер 6 липня 1971 року в НьюЙорку.

Біллі Холідей була кращою джазо­ вою співачкою свого покоління, і, на думку її послідовників і багатьох критиків, вона була найвидатнішою джазовою співачкою 20 сторіччя.

Хоча Холідей не одержала професій­ ної освіти, її спів був дуже ми­тець­ ким.

Біллі Холідей народилася 7 квітня 1915 року в Балтіморі.

Її батько був професійним гітаристом.

Перший співочий дебют Холідей відбувся в 1931 році в нічних клубах Гарлема.

Вона не була широко відома до 1935 року, але її ранні платівки

are now regarded as jazz masterpieces.

She appeared in concert with Duke Ellington, Count Basie, Fletcher Hend­ erson, Benny Goodman.

Holiday died in New York City on July 17, 1959.

зараз вважаються шедеврами джазу.

Вона давала концерти разом з Дю­ ком Еллінгтоном, Каунт Бейсі, Флет­ чером Хендерсоном, Бені Гудменом.

Холідей померла в Нью-Йорку 17 липня 1959 року.

Louis Armstrong [´lu: s ´%:mstr58] — Луї Армстронґ

New Orleans [nju:´1:l 3nz] — Новий Орлеан

Creole Jazz Band [´kri:3\l ´d40z ´b0nd] — Креольський джазовий ансамбль

ensemble music [3n´sembl ´mju:z k] — оркестрова музика

sophisticated [s5´f st ke t d] —

вправний

record [r ´k1:d] — платівка

• George Gershwin

George Gershwin was one of the first composers to use jazz themes within classical music forms.

George Gershwin was born on Sep­ tember 26, 1898, in Brooklyn.

He was the son of Russian immigrants whose name had been Gershovitz.

He began studying piano at the age of 12.

At 16 he left high school to work as a pianist for a music publishing company.

His first song was published in 1916.

The first musical for which Gershwin wrote all the music was “La, La Lucille”, produced in 1919.

• Джордж Гершвін

Джордж Гершвін був одним з пер­ ших композиторів, що використо­ вували джазові теми в класичних музичних формах.

Джордж Гершвін народився 26 ве­ ресня 1898 року в Брукліні.

Він був сином російських емігран­ тів, чиє прізвище було Гершовиц.

Він став вивчати гру на піаніно у віці 12 років.

У 16 років він кинув школу, щоб пра­ цювати піаністом у музичному ви­ давництві.

Його перша пісня була опублікована в 1916 році.

Перший мюзикл, до якого Гершвін написав усю музику, був «Ла, ла, Лю­ силь», виконаний у 1919 році.

From 1920 to 1924 he wrote dozens of songs.

In 1924 Gershwin wrote a short com­ position for a jazz concert.

His “Rhapsody in Blue” became one of his most acclaimed works.

Also in the year of 1924 the Gershwin brothers achieved their first major Broadway success.

Gershwin’s opera “Porgy and Bess” has become a genuine American opera.

Gershwin’s “serious” compositions include “Piano Concerto in F”,

a set of preludes for the piano, and “Second Rhapsody” for the piano and orchestra.

He began writing for motion pictures just before his death in Hollywood, on July 11, 1937.

A film on his life, “Rhapsody in Blue”, appeared in 1945.

З 1920 по 1924 рік він написав кілька десятків пісень.

У 1924 році Гершвін написав коротку композицію для джазового концерту.

Його «Рапсодія у блакитному» стала однієї з його найбільш визнаних робіт.

Також у 1924 році брати Гершвіни досягли першого успіху на Бродвеї.

Опера Гершвіна «Порги і Бесс» ста­ ла справді американською оперою.

«Серйозні» роботи Гершвіна вклю­ чають «Фортепіанний концерт Ф», серію прелюдій для фортепіано, і «Другу рапсодію» для фортепіано з орке­сром.

Він почав писати музику для кіно­ картин незадовго до своєї смерті в Голлівуді 11 липня 1937 року.

Фільм про його життя «Рапсодія у блакитному» з’явився в 1945 році.

composer [k3m´p3\z3] — композитор Brooklyn [´br\kl n] — Бруклін music publishing [´mj\z k

´p2bl 6 8] — музичне видавництво

musical [´mj\z k3l] — мюзікл Rhapsody [´r0ps3d ] — рапсодія genuine [´d4enj\ n] — справжній motion pictures [´m3\6n ´p kt63z] —

художній фільм

Alexander Bell was born in Edinburgh, Scotland, in 1847 in a family interested in the problems of speech.

Олександр Белл народився в ­дин­ бурзі, Шотландія, у 1847 році в родині, що цікавилася проблемами мови.

Both his father and his grandfather had studied the mechanics of

a sound.

Bell’s father had been one of the pioneer teachers of speech to the deaf.

He was a world-famous inventor of “Visible Speech”, which helped deaf people to pronounce words they could not hear.

Between 1868 and 1870 Alexander worked with his father and studied speech and taught deaf children in Edinburgh.

In 1870 he moved to Canada and the next year he went to the USA.

In 1866 the nineteen-year-old Bell started thinking about sending tones by telegraph, and it was then that there came to his mind the idea of the “harmonic telegraph”, which would send musical tones electrically from one place to another.

In 1873 he was appointed a professor at Boston University.

He became interested in the mechanical production of a sound, basing his work on the theories of Helmholtz.

It seemed to Bell that it was possible to convert the sound wave vibrations into a fluctuating electric current.

Then the current, in its turn, can be converted into sound waves identical with the original at the end of the circuit.

In this way, sound could be carried across wires at the speed of light.

Його батько і дід вивчали механіку звука.

Його батько був першим із учителів, хто навчав глухих мові.

Він був всесвітньо відомим автором «Видимої мови», що допомагала глухим людям вимовляти слова, які вони не могли чути.

З 1868 по 1870 рік Олександр працю­ вав разом зі своїм батьком і вивчав мову, а також навчав глухих дітей в Единбурзі.

У 1870-му він переїхав до Канади і на­тупного року виїхав у США.

У1866 році дев’ятнадцятирі­ чний Белл почав задумуватися

про можливість посилати звуки те­ леграфом, саме в той час до нього прийшла ідея «гармо­н­ного теле­ графу», що міг би передавати му­ зичні тони за допомогою елек­рики з одного місця в інше.

У1873 році він був призначений професором у Бостонський універ­ ситет.

Він почав цікавитися механічним відтворенням звуку, засновуючи свою роботу на теоріях Гельм­ гольца.

Беллу здавалося можливим перетворити вібрацію звукових хвиль у пере­м­ний електричний струм.

Потім струм наприкінці ланцюга може у свою чергу перетворювати­ ся в звукові хвилі, ідентичні первіс­ ним.

Таким чином, звук може передавати­ ся по дротах зі швидкістю світла.