1000 тем англ язык(укр)

• The English Character

The national character of the English has been described in different ways, but most commentators agree over one quality, which they describe as a sense of superiority or “insular pride”.

English patriotism is based on a deep sense of security.

Englishmen as individuals may have been insecure, threatened with the loss of their job, unsure of themselves or unhappy in many ways.

But as a nation they have been secure for centuries.

The English are a well-disciplined people and it is probably no exaggeration to say that they have the best manners in the world.

They are all polite, they all know how to hold their knife and fork and how to behave in society.

Besides they are never rude.

Coarse expressions are hardly ever used.

You may be struck by the fact that life in Britain is less noisy.

The English display a surprising unity in a crisis.

They also have a strong sense for public order.

The apparent coldness of Englishmen has been almost universally noted by the foreigners.

But they also confess that once one gets to know an Englishman better, he turns out to be a very companionable fellow.

The typical feature of the English is their love of games.

• Англійський характер

Національний характер англійців описують по-різному, але більшість коментаторів сходяться на одній рисі, яку вони описують як почуття переваги чи «ос­т­рну гордість».

Англійський пат­р­тизм заснований на глибокому почутті безпеки.

Англійці нарізно могли бути в небез­ пеці, боятися втратити роботу, почу­ вати себе в чомусь невпевненими чи нещасливими.

Але як нація вони були в безпеці про­ тягом сторіч.

Англійці — добре дисциплінований народ, і без перебільшення можна сказати, що в них найкращі манери у світі.

Вони усі дуже ввічливі і знають, як тримати ніж чи виделку і як поводи­ тися в суспільстві.

Крім того, вони ніколи не бувають грубі.

Грубі вислови викори­товуються вкрай рідко.

Вас може вразити той факт, що жит­ тя в Англії набагато менш гучне.

Англійці також показують дивну згуртованість під час кризи.

У них сильно розвинуте почуття су­ спільного порядку.

Видима холодність англійців завж­ ди відзначалася іноземцями.

Але вони також визнають, що як тільки ви пізнаєте англійця краще, він відразу виявляється дуже това­ риським.

Характерна для англійців і любов до ігор.

They love playing all of them.

They play football and cricket; games are nowhere so popular as in England.

But however childish at their games they are very serious in business.

The British have long been famous as a nation of animal-lovers.

There is a pet in nearly every family and often the family dog or cat has a special chair near the fire, special food and a special place in the hearts of its owners.

All this doesn’t mean that

the English differ from other human beings.

They certainly feel the same emotions: jealousy, envy, joy and happiness as others­— only their external reactions are different.

When one speaks of the English, one usually means all the nations living within the borders of the United Kingdom — Scots, Welsh or Irish.

The difference between these nations is great enough for everyone who lives in Britain, but for the outside world it is less apparent.

Вони люблять грати в усі ігри.

Вони грають у футбол і крикет, і ніде ігри не користуються такою популярністю, як в Англії.

Але як би по-дитячому вони не пово­ дилися під час ігор, до справи вони ставляться дуже серйозно.

Британці також давно відомі як на­ ція любителів тварин.

Практично в кожній родині є свій­ ська тварина, і часто в собаки чи кішки є спеціальний стілець поруч з ка­мном, особливий корм і особли­ ве місце в серцях своїх хазяїв.

Але все це не означає, що англійці відрізняються від інших людей.

Вони виявляють такі ж емоції, як

іінші: ревнощі, заздрість, радість

іщастя — тільки зовнішній їхній прояв зовсім інший.

Коли говорять про англійців, мають на увазі всі нації, що живуть у З­’­наному Королівстві, — шот­ ландців, валлійців (уельсців)

та ірландців.

Розходження між цими націями велике для тих, хто живе у Велико­ британії, але для іншого світу воно набагато менш помітне.

character [´k0r3kt3] — характер pride [pra d] — гордість superiority [s\p 3r ´5r t ] — перевага insular [´ nsj\l3] — острівний security [s ´kj\3r3t ] — безпека

pet [pet] — улюбленець (про тварин) exaggeration [ g~z0d43´re 63n] —

перебільшення

apparent [3´p0r3nt] — явний,

очевидний

• English Traditions

Every country and every nation has its own customs and traditions.

You cannot speak about England with­ out speaking about its traditions and customs.

Englishmen are proud of their traditions and carefully keep them up.

The English are stay-at-home people.

“There is no place like home”, they say.

When they don’t work they like to spend their days off at home with their families.

Englishmen are very fond of fireplaces, that’s why many of them prefer the open fire to central heating.

They like to live in small houses with a small garden.

People all over the world know the saying “The Englishman’s home is his castle”.

They say that English people keep to their traditions even in meals.

Porridge is the dish Englishmen are very fond of.

Many of them eat porridge with milk and sugar for breakfast.

As for the Scots, for example, they never put sugar in their porridge, they always put salt in it.

By the way, breakfast time in England is between seven and nine.

Then, between 12 and 2 there comes lunch time.

In some English houses lunch is the biggest meal of the day — they have meat or fish, vegetables, fruit or pudding.

In the afternoon, at tea-time the English like to have a cup of tea with milk.

• Англійські традиції

Кожна країна і кожна нація мають свої традиції і свої звичаї.

Не можна говорити про Англію, не говорячи про її традиції і звичаї.

Англійці пишаються своїми тради­і­ ями і всіляко підтримують їх.

Англійці — домосіди.

«Немає місця кращого, ніж дім»,— говорять вони.

Коли вони не працюють, вони люб­ лять проводити вихідні дні вдома з родиною.

Англійці дуже люблять каміни, тому багато хто з них віддає перевагу відкритому вогню над центральним опаленням.

Вони люблять жити в невеликих бу­ динках з маленьким садом.

Люди в усьому світі знають при­ слів’я: «Будинок англійця — його фортеця».

Говорять, що англійці дотримують­ ся традицій навіть у їжі.

Вівсяна каша — страва, яку вони дуже люблять.

Багато хто з них їдять вівсянку з мо­ локом і цукром на сніданок.

А от шотландці, приміром, ніколи не кладуть цукор у в­ісяну кашу, вони завжди кладуть туди сіль.

Між іншим, снідають в Англії між сьо­ мою і дев’ятою годинами.

Потім, між дванадцятою і другою го­ динами, настає час ланчу.

У деяких ан­гійських будинках ланч — найбільший прийом їжі за день, — вони їдять м’ясо чи рибу, овочі, фрукти чи пудинг.

Удень, у «час чаю», англійці люблять випити чашечку чаю з молоком.

Some Englishmen have their dinner late in the evening.

For dinner they have soup, fish or meat, vegetables, pudding or fruit.

For supper they usually have a glass of milk and a cake or a cup of tea and a sandwich.

The English are tea-drinkers. They have it many times a day.

Some Englishmen have tea for break­ fast, tea at lunch time, tea after dinner, tea at tea-time and tea with supper.

Some English families have “high tea” or big tea and no supper.

For high tea they may have cold meat, bread and butter, cakes, and, of course, a lot of tea.

The Englishmen always drink tea out of cups, never out of glasses.

Деякі англійці обідають пізно вве­ чері.

На обід вони їдять суп, м’ясо чи рибу, овочі, пудинг чи фрукти.

На вечерю в них звичайно склянка молока і тістечко чи чашечка чаю з бутербродом.

Англійці — великі любителі чаю. Вони п’ють його багато разів на день.

Деякі англійці п’ють чай за сні­ данком, під час ланчу, після обіду, у «час чаю» і за вечерею.

Деякі англійські родини п’ють «ве­ чірній чай» і обходяться без вечері.

Під час «вечірнього чаю» вони їдять холодне м’ясо, хліб з маслом, тістеч­ ка і, звичайно, п’ють багато чаю.

Англійці завжди п’ють чай з чашок і н­коли — зі склянок.

• Gardening

The most popular hobby of the British is gardening.

Most English people love gardens, their own above all, and this is probably one reason why so many people prefer to live in houses rather than flats.

In the suburbs you can see row after row of ordinary small houses.

• Садівництво

Садівництво — найбільш популярне захоплення британців.

Багато англійців люблять сади, і над усе — свої власні, і це, можливо, одна з причин, чому багато хто во­лють жити в будинках, а не в квартирах.

У передмісті ви можете бачити один за одним ряди простеньких малень­ ких будиночків.

And each house is surrounded by lots of flowers.

Many people who have no gardens of their own have patches of land.

They spend much leisure time working among their flowers, trees and vegetables.

The British take part in numerous flower-shows and vegetable shows with very good prizes.

Such shows are very popular in Britain.

To many gardeners the process of growing the plants and taking care of them seems more important than the pleasure of looking at the flowers or the prospect of eating vegetables.

In many places a competitive gardener’s desire is to grow the biggest cabbages or leeks or carrots.

So this is the most favourite hobby of the British people.

І кожен будинок оточений безліччю квітів.

Багато людей, у яких немає власних садів, мають ділянки землі.

Вони проводять велику ча­тину вільного часу серед квітів, дерев і овочів.

Британці беруть участь у численних квіткових шоу й овочевих шоу, де отримують дуже гарні призи.

Такі шоу дуже популярні в Британії.

Для багатьох садівників процес вирощування рослин і догляд за ними є більш важливим, ніж просте задоволення милуватися квітами чи їсти овочі.

У багатьох містах дух суперництва спонукуєсадівниківвирощуватинай­ більшу капусту, порей чи моркву.

Таким чином, це найулюбленіше за­ няття британців.

In English homes, the fireplace has always been, until recent times, the focal point in the room.

В англійських будинках аж до недав­ нь­го часу камін завжди займав цен­ тральне місце в кімнаті.

People may like to sit at a window on a summer day, but for many cold months of the year they like to sit round the fire and watch the dancing flames.

In the Middle Ages the fireplaces in the halls of large castles were very wide.

Only wood was burnt, and it was brought from the forests.

Such wide fireplaces may be seen now in old inns.

Elizabethian fireplaces often had carved stone or woodwork over the fireplace.

In the 18th century space was often provided over the fireplace for

a painting or mirror.

When coal fires became common, fire­ places became much smaller.

Grates were used to hold the coal.

Above the fireplace there was usually a shelf on which there was often

a clock and framed photographs of the members of the family.

So sitting in front of the bright fire is one of the most popular hobbies of the British people.

Людям може подобатися сидіти біля вікна в літній день, але в довгі холодні місяці року вони люблять сидіти біля вогню і спостерігати, як танцюють язички полум’я.

У середні століття каміни в залах ве­ ликих замків були величезні.

Спалювалися тільки дрова, що при­ возилися з лісу.

Такі величезні каміни можна бачити в наш час у старих готелях.

В Єлизаветинські часи каміни при­ крашалисярізьбленимкаменемі де­ ревом — на верхній частині.

У 18 столітті над каміном завжди роз­мщалися картини чи дзеркало.

Коли паливом стало служити вугіл­ ля, каміни стали набагато менші.

Вугілля розкладали на ґрати.

Над каміном зав­ди була поличка, на якій часто стояли годинник і фо­ тографії членів родини в рамках.

Таким чином, сидіти біля­яс­раво па­ ла­чого вогню — одне з улюблених занять у Великобританії.

fireplace [´fa 3ple s] — камін focal point [´f3\kl p1 nt] —

центральне місце flame [fle m] — полум’я Middle Ages [´m dl´e d4 z] —

середньовіччя

castle [´kα:sl] — замок inn [ n] — їдальня

carved [kα:vd] — різьблений painting [´pe nt 8] — картина grate [gre t] — решітка

•Customs and Traditions in Great Britain

Almost every nation has a reputation of some kind.

The English are reputed to be cold and reserved.

In reality they are steady, easy-going and fond of sport.

But these statements can’t be universal.

Great Britain consists of England, Scotland, Wales and Northern Ireland.

Inhabitants of all these parts have a lot of differences.

For example, the Scots are not English.

The Scots are thought to be kind, but at first glance they are not so amiable.

They don’t like to compromise, lean much upon logic and run much to extremes.

The Scots are more extravagant, their traditions are more colourful and exciting.

The Gaelic language and songs, the tartan, the bagpipes are completely Scottish.

There is no other part of the British Isles where national spirit is stronger, national pride more intense and national traditions more appreciated than in Wales.

The Welsh still wear proudly their national dress on holidays.

The Welsh language is still very much a living force and is taught side by side with English at schools.

Welshmen, who have a highly devel­ oped artistic taste, have contributed heavily to poetry, songs and drama.

•Звичаї і традиції у Великобританії

Майже в кожної нації є своя репутація.

Англійці вважаються холодними і замкнутими.

У дійсності в них спокійний, легкий характер, і вони люблять спорт.

Але ці твердження не можуть бути універсальними.

Великобританія складається з Англії, Шотландії, Уельсу і Північної Ірландії.

Між мешканцями цих частин багато відмінно­тей.

Наприклад, шотландці — не англійці.

Шотландців вважають добрими, але вони не дуже привітні на перший погляд.

Вони не люблять іти на компроміс, покладаються багато в чому на ло­ гіку і часто впадають у крайнощі.

Шотландці більш екстравагантні, їхні традиції більш барвисті і цікаві.

Гаельська мова і пісні, тканина «шот­ лан­ка», волинки — усе це цілком шотландське.

Немає іншої такої частини Британсь­ ких островів, де б національний дух був сильніший, національна гор­ дість більша і де б так поважалися національні традиції, як в Уельсу.

Валійці дотепер з гор­дстю носять національний одяг у свята.

Валійська мова усе ще є живою мовою спілкування і викладається в школах нарівні з англійською.

Валійці, у яких добре розвинутий ху­ дожній смак, зробили видатний вне­ сок у галузь поезії, пісень і драма­ тичного мистецтва.

The national Welsh Eisteddfod is de­ voted to music, literature and the arts.

It is a competitive festival and is held in the first week of August.

Prizes are awarded for music, prose and verse, painting and drama.

Many thousands of people attend it every year.

The main difference between the Irish and the British is their religion.

But there are some things that unite them all together.

One of them is gardening.

The love of gardens is deeply rooted in all the British people.

You will seldom see a suburban garden neglected.

Britain is also a nation of animal lovers.

Every family has a pet, which is paid much attention to.

Національний валійський Айстед­ фод присвячений музиці, літературі і ми­тец­ву.

Це фестиваль-конкурс, що прово­ диться в перший тиждень серпня.

Присуджуються премії за музику, прозу і вірші, образотворче і драма­ тичне мистецтво.

Багато тисяч людей відвідують його щороку.

Релігія — основне розходження між ірландцями і британцями.

Але є речі, що об’єднують усі ці на­ ціональності.

Одна з них — це са­д­ниц­во.

Любовдо садівництваглибокоуко­і­ нилася в душах усіх британців.

Ви навряд чи побачите приміський садок занедбаним.

Великобританія — це нація люби­ телів тварин.

У кожній родині є свійська тварина, якій приділяють багато уваги.

Town criers from all parts of the country gather at Hastings, Sussex, in August for the National Town Crier’s Championship.

For the contest they wear their tradi­ tional ceremonial uniforms and carry their handbells.

A procession headed by the Hastings band marches to an arena where the Mayor, members of town council and civil officials greet them.

To enable the judges to determine who possesses the most powerful voice the competitors are rowed to a small is­ land about 75 yards from them.

From this little island they one by one make their cries and declaim a 150word test piece.

Another curious tradition reminds us of our country.

Fun and jokes are very common on April Fool’s Day.

In Scotland an old name for April Fool is April-cuckoo.

For some reason the cuckoo is a symbol for daftness.

The return of the cuckoo and the arrival of spring are connected with all this fooling.

Still another interesting tournament is the Veteran Car Run.

The veteran cars are set out on the Lon­ don — Brighton run each November.

There is an condition — every car taking part must be at least 60 years old.

The London — Brighton ride is not a race.

Міські глашатаї з усіх кінців країни збираються в Хастингсі, графство Сассекс, у серпні на Національний турнір міських глашатаїв.

На змагання вони одягають свою тради­ійну форму для церемоній і беруть свої ручні дзвіночки.

Процесія, очолювана оркестром Ха­тин­са, крокує до арени, де її вітають мер, члени міської ради і ци­ вільні службовці.

Щоб судді мали можливість визна­ чити, хто ж володіє наймогутнішим голосом, тих, хто змагається, відво­ зять на човнах на маленький острів на відстані 75 ярдів.

З цього маленького острова вони один за одним оголошують тест, що складається з 150 слів.

Ще одна цікава традиція нагадує нам нашу країну.

Сміх і жарти звичайно супроводжу­ ють квітневий День дурнів.

У Шотландії стара назва Квітневого дурня — «Квітнева зозуля».

З якоїсь причини зозуля вважаєть­ ся символом дурості.

Повернення зозуль і прихід весни були пов’язані з цим днем.

Ще одне цікаве змагання — це па­ рад автомобілів-ветеранів (старо­ винних машин).

Щорічно в листопаді старі автомо­ білі збираються на переїзд із Лон­ дона у Брайтон.

Існує важлива умова — кожен ав­ томобіль, що бере в ньому участь, повинен бути принаймні 60-літньої давності випуску.

Переїзд із Лондона у Брайтон зовсім не перегони.

Participants are limited to a maximum average speed of 20 miles per hour.

At 8 o’clock comes the “Off”.

The main things in this tournament are the cars that represent the history of the country.

Максимальна швидкість учасни­ ків — 20 миль за годину.

Початок переїзду — о 8 годині ранку.

Основними в цьому змаганні є ав­ томобілі, що представляють історію країни.

• The Ukrainian Diaspora

The term “diaspora” means those Ukrainians who reside abroad.

Nowadays every third Ukrainian lives beyond Ukraine.

The greatest number of people of the Ukrainian origin (almost 2 million) live in the USA; one million people live

in Canada and half a million live in Poland and Romania.

The Ukrainian immigrants also live in Brazil, Argentina, Czechia, Slovakia, Yugoslavia, France, Australia, Austria, Hungary, Holland, New Zealand and other countries.

The Ukrainian emigration started as early as the beginning of the 18th century when several dozens of

Mazepa’s followers emigrated to France.

Later on a part of Zaporizhian Cossacks, who were persecuted by the Russian government, settled beyond the Danube.

• Українська діаспора

Термін «діаспора» означає тих укра­ їнців, що проживають за кордоном.

У даний час кожен третій українець живе за межами України.

Найбільше число людей українсько­ го походження (майже 2 мільйони) живе в США; один мільйон людей живе у Канаді і півмільйона живе в Польщі та­Румунії.

Українські іммігранти також живуть у Бразилії, Аргентині, Чехії, Словач­ чині, Югославії, Франції, Австралії, Австрії, Угорщині, Голландії, Новій Зеландії й і­ших країнах.

Українська еміграція почалася вже на початку 18 сторіччя, коли кілька дюжин послідовників Мазепи емі­ грували у Францію.

Пізніше частина запо­ізьких коза­ ків, що переслідувалися ро­ійським урядом, переселилася за Дунай.