Корисні копалини.

До виходів на поверхню магматичних і метаморфічних порід фундаменту платформ або складчастих областей приурочені багаті родовища руд різних металів.

У породах докембрійського фундаменту є золото, коштовне каміння. У тихоокеанському гірському поясі — родо­вища олова, вольфраму.

У тектонічних западинах платформ, заповнених чималими товщами осадових порід, утворилися неабиякі запаси

кам'яного й бурого вугілля (Донецький, Кузнецький, Тунгуський, Карагандинський, Екібастузький басейни, родовища Великої Китайської рівнини, Монголії),

нафти й газу (Аравійський півострів, Месопотамія, Західний Сибір, При каспій, схід Східноєвропейської рівнини).

У багатьох районах Євразії по­ширені нерудні корисні копалини — насамперед кам'яна сіль, у розсолах Мертвого моря — величезні родовища калійної солі, на Іранському на­гір'ї — найбільші у світі родовища сірки.

Клімат

Клімат Євразії зумовлений:

• великими розмірами материка. Як результат — різноманітність кліма­тичних умов;

• чималою протяжністю з півночі на південь, що приводить до істотних відмінностей у температурі повітря. Це визначається зростанням со­нячної радіації від полюсів до екватора (сумарна сонячна радіація змі­нюється від 60-80 ккал на 1 см² на рік на півночі до 140-160 ккал на 1 см² на рік на півдні);

• віддаленістю внутрішніх областей континенту від океану. Вплив Атлан­тичного й Північного Льодовитого океану поширюється вглиб конти­ненту. Вплив Тихого та Індійського океанів обмежується східними та південними окраїнами континенту. Це пов'язано з умовами загальної циркуляції (західне перенесення в помірних широтах) та бар'єрною роллю гір, які перешкоджають проникненню океанічних повітряних мас зі сходу й півдня;

• рельєфом материка. Рівнинність території дає можливість арктич­ним повітряним масам протягом усього року проникати далеко на пів­день, викликаючи стрімкі зниження температури повітря. Пасма гір на півдні захищають Євразію від холодного повітря.

Євразія лежить у межах усіх кліматичних поясів: від арктичного (на півночі) до екваторіального (на південному сході).

Арктичний пояс характерний для островів Північного Льодовитого оке­ану та його сибірського узбережжя. Тут, у високих широтах, поверхня от­римує дуже малу кількість сонячної радіації (60-80 ккал на 1 см² на рік). Радіаційний баланс за рік близький до 0. Протягом року переважає арк­тичне повітря з низькими температурами. Узимку, під час довгої полярної ночі, коли поверхня взагалі не отримує сонячної радіації, середньосічневі температури становлять до -35° Є на узбережжі на сході, -24...-30° Є на островах, оскільки водні маси, які акумулювали літнє тепло, частково зігрівають приземні шари атмосфери.

У західній частині арктичного поя­су ще тепліше (-15° С) через вплив теплої Північноатлантичної течії. Уліт­ку чимала частина сонячної радіації відбивається снігом. Багато тепла витрачається на танення снігів та льоду. Тому літні температури також низькі: від 0°С до +5° С. Переважає похмура погода. Кількість опадів ста­новить 200-300 мм, випадають вони переважно у вигляді снігу, який укриває поверхню майже протягом року. Постійно дмуть північно-східні вітри.

Субарктичний пояс займає територію на Східноєвропейській (Руській), Західносибірській рівнинах за Полярним колом, а в східних районах — майже до 60° пн. ш. Радіаційний баланс 10-12 ккал на 1 см² на рік. Зими тут затяжні й морозні, їхня суворість зростає із заходу на схід. Літо досить холодне, але тепліше, ніж в арктичному поясі. Виокремлюють два типи клімату:

для західних районів характерний морський клімат з великою кількістю опадів (500-250 мм) та незначними амплітудами температур за рахунок м'якої зими й прохолодного літа (середні температури січня -5...-15°С, липня — +5°С);

у східних районах клімат континентальний з меншою кількістю опадів (до 200 мм), дуже холодними (до -40... -45° С) зимою та літом (+5° С). У формуванні клімату беруть участь узимку арктичні повітряні маси, улітку — помірні. Для субарктичного клімату характерні велика хмарність і сильні вітри, пов'язані з проходженням циклонів арктичного фронту.

Помірний пояс займає найбільшу площу в межах материка, змінюючи на південь субарктичний пояс приблизно до 40° паралелі. Радіаційний ба­ланс у середньому за рік 20-30 ккал на 1 см². Нерівномірність у надход­женні сонячної радіації протягом року викликає формування літнього теплого та зимового холодного періодів. На великій території помірного поясу спостерігають досить істотні відмінності в температурному режимі й зволоженні, а тому формуються п'ять типів клімату: