
- •Р. Емба (іноді проводять кордон по р. Урал),
- •Марко поло (6л. 1254- 1324)
- •Найвища точка Європи
- •«Снігова обитель»
- •Корисні копалини.
- •Морський, помірно континентальний, континентальний, різкоконтинентальний, мусонний (із заходу на схід).
- •Внутрішні води
- •Міст Васко да Гама (Португалія) — найдовший міст Європи (17,2 км)
- •Море, що висихає
- •Дивний пейзаж
- •Цікаво знати!
- •Населення та політична карта
- •Християнство поширене в європейських країнах та Kaзахстані, іслам — в арабських країнах Південно-Західної Азії, буддизм — у Південно-Східній та Східній Азії.
Найвища точка Європи
Уважають, що французький Монблан є найвищою точкою Європи (4 807 м). Проте існує інша думка: почесний титул найвищої точки Європи належить російському Ельбрусові (5 642 м), гірській вершині, що лежить неподалік від кордону Росії і Грузії. Хто має рацію? Усе залежить від того, як провести кордони між Європою та Азією! На картах XIX ст. Кавказ поділяли по вододільному гребеню й зараховували до різних частин світу. При цьому Ельбрус, що входить у Боковий хребет, відходив до Європи. Сучасний поділ частин світу проходить на північ від Кавказу, по Кумо -Маницькій западині й далі до гирла Дону. У цьому випадку Ельбрус розміщений в Азії, а отже, пальма першості за висотою в Європі належить Монблану.
Зближуючись, хребти утворюють гірські вузли. Найвищий серед них — Памір (пік Конгур, 7 719 м). Південніше від Паміру лежить найвища гірська система світу — Гімалаї (середня висота 6 000 м), що простягнулася на 2 400 км, — з найвищою точкою земної поверхні — г. Джомолунгмою (Еверест), заввишки 8 848 м. Гімалаї мають три сходинки — Передгімалаї, Малі і Великі Гімалаї, що вивищуються над Індо - Гангською низовиною. Вони мають круті схили, вершини переважно пікоподібні. Площа льодовиків — 33 тис. км2.
«Гімалаї починаються там, де закінчується решта гір», — так жартують географи. Одинадцять з чотирнадцяти вершин світу, заввишки понад 8 000 м, височать у Гімалаях. Серед цих вершин і найвища гора світу — Джомолунгма (Еверест).
«Снігова обитель»
«Снігова обитель» — саме так із санскриту перекладають назву найвищої гірської системи світу — Гі'малаїв. Назва відповідає суті, оскільки більшість гірських вершин цієї системи вкрита шапками снігу та льоду й піднімається в середньому на висоту 6 ООО м над рівнем моря.
З півночі до Гімалаїв примикає найвище у світі нагір'я — Тибет (4 875 м) — площею близько 2 млн. км2. У його західній частині плоскі рівнини (4 000-5 000 м) (це висота над рівнем океану, проте поверхня — рівна, тому рівнини!) поєднуються з хребтами заввишки 6 000-7 000 м. Східна частина Тибету сильно розчленована глибокими ущелинами, якими течуть великі річки.
На півночі до Тибету примикають високі рівнини Центральної Азії (Гобі, Джунгарська, Таримська), що оточені горами.
Другий складчастий пояс — Тихоокеанський — проходить східною окраїною Євразії. У рельєфі він представлений паралельними до узбережжя Тихого океану хребтами, на суходолі — горами Камчатки, Сахаліну, на дні океану — видимими на карті як острівні дуги — Курильськими, Японськими, Філіппінськими, Зондськими, Маріанськими островами.
Уздовж острівних дуг проходять найглибші океанічні жолоби (Курило-Камчатський, Маріансъкий, Філіппінський).
В обох складчастих поясах горотворчі процеси тривають і нині, що виявляється в підвищеній сейсмічностіі, вулканізмі (діючі вулкани Альпійсько- гімалайського складчастого поясу (Везувій, Етна) і Тихоокеанського складчастого поясу (Ключевська Сопка, Фудзіяма, Апо, Кракатау)). Крім того, висока сейсмічність характерна й для рифтових зон, де земна кора зазнає розтягування, наприклад, район Байкалу, Палестина.
Найвідомішим вулканом Землі є Везувій, що розміщений в Італії. Перший опис його датують 79 р. до н. е. Саме в серпні 79 р. до н. е. відбулося катастрофічне виверження спокійного до того часу вулкану, яке знищило три римські поселення: Помпеї, Геркуланум, Стабію. Останнє виверження Везувію датують 1944 р.
Гора Ельбрус — це згаслий вулкан, останнє виверження якого відбулося 1 500 років тому та зафіксовано в історичних документах. Проте Ельбрус не можна вважати остаточно згаслим вулканом. Велика кількість гарячих джерел навколо нього та тріщини, з яких час від часу виривається гаряча водяна пара, свідчать про приховану в його надрах вулканічну діяльність.
Виявляється, найдавнішим вулканом Європи є Карадаг, що розміщений у Кримських горах.
На території Євразії є старі гори, утворені в період байкальської складчастості (гори Прибайкалля і Забайкалля),
«відроджені», утворені в період каледонської та герцинської складчастості й «омолоджені» в кайнозойську складчастість (Тянь-Шань, Алтай, Саяни),
молоді, утворені в період кайнозойської складчастості (Альпи, Карпати та інші).
У мезозойське горотворення на сході Азії, від Чукотки до Малаккського півострова, утворився пояс гір меридіонального простягання, наприклад, Верхоянський хребет і хребет Черського, а також Сіхоте Алінь.
Великий вплив на формування сучасного рельєфу північної частини Євразії мало четвертинне зледеніння.