Розділ 1 загальна характеристика ряду

Представники ряду Дятлоподібних (табл.1.1.) ─ птахи дрібних і середніх розмірів, з видовженим міцним дзьобом. Ноги короткі, два пальці спрямовані вперед, два – назад. Крила широкі. Хвіст здебільшого загострений. Політ пірнаючий. Заселяють головним чином різнотипні ліси, деякі – також степи. Ці птахи є моногамами, оскільки для розмноження обирають лише одного партнера.

Дятлоподібні відносяться до нагніздних птахів, тобто птахів, в яких при вилупленні з яйця, пташенята зовсім не мають оперення, іноді сліпі та постійно потребують батьківської опіки, допоки не зможуть самостійно харчуватися. Представники даного ряду є переважно комахоїдними. Відомо 27 родів з 204 видами; в Україні живе 10 видів. Найпоширенішими з яких є крутиголовка, жовна зелена, жовна чорна, жовна сива, дятел звичайний, дятел сірійський, дятел середній, дятел білоспинний, дятел малий .

(Таблиця 1.1.)

Систематика Ряду Дятлоподібні

РЯД ДЯТЛОПОДІБНІ (PICIFORMES) Родина Дятлові (Picidae)
Види	Рід Jynx (Linnaeus, 1758)
українська	латинська	російська	англійська
Крутиголовка	Jynx torquilla	Вертишейка	Wryneck
Рід Picus (Linnaeus, 1758)
Жовна зелена	Picus viridis	Зеленый дятел	Green Woodpecker
Жовна сива	Picus canus (Gmelin, 1788)	Седой дятел	Grey-headed Woodpecker
Жовна чорна	Dryocopus martius (Linnaeus, 1758)	Желна	Black Woodpecker
Рід Dendrocopos Koch, 1816
Дятел звичайний	Dendrocopos major (Linnaeus, 1758)	Пестрый дятел	Great Spotted Woodpecker
Дятел сірійський	Dendrocopos syriacus (Hemprich et Ehrenberg, 1833	Сирийский дятел	Syrian Woodpecker
Дятел середній	Dendrocopos medius (Linnaeus, 1758)	Средний дятел	Middle Spotted Woodpecker
Дятел білоспинний	Dendrocopos leucotos (Bechstein, 1803)	Белоспинный дятел	White-backed Woodpecker
Дятел малий	Dendrocopos minor (Linnaeus, 1758)	Малый дятел	Lesser Spotted Woodpecker

Розділ 2 крутиголовка

Поширення. Дослідниками проаналізовано 68 випадків гніздування крутиголовки в фруктових насадженнях на території Черкаської області, Переяслав-Хмельницького р-ну Київської, Світловодського р-ну Кіровоградської та Глобинського р-ну Полтавської областей [2].

В Україні крутиголовка є типовим перелітним видом. Чисельність гніздових пар в садах Середнього Придніпров'я звичайно невисока і, за даними, в середньому за 5 років склала 3 пари на 100 га насаджень. У середній полосі країни, крутиголовка зазвичай з'являється в першій половині квітня (Кістяківський, 1962), найбільш ранній приліт в околицях м. Києва ─ 4квітня (1926 р.), найпізніший ─ 26 квітня (1958 р.), середня дата -16 квітня (Мельничук, 1966). Наводяться дати прильоту крутиголовки в околиці м. Черкаси за 4 роки:

(Таблиця 1.2.)