8.2. Види та етапи управлінського контролю

Для будь –якого контролю характерні такі компоненти: об’єкт та суб’єкт контролю; процес контролю; результати контролю.

Відповідно до вищезазначеного види контролю розрізняють:

1. за ступенем охоплення роботи;

1. за формою;

2. за джерелом використання інформації;

3. за характером відносин;

4. за сутністю завдання;

5. за якісними характеристиками;

6. за змістом;

7. за етапами діяльності.

1. За ступенем охоплення роботи розрізняють вибірковий і суцільний контроль. Вибірковому контролю підлягають – рішення і розпорядження, для яких строки виконання не мають великого значення.

2. За формою проведення контролю: відкритий та таємний. При відкритому контролі факт перевірки діяльності працівників (структурних підрозділів) заздалегідь повідомляється підлеглим. Таке контролювання діяльності може бути плановим. При застосуванні таємного контролю його факт невідомий для осіб, діяльність яких контролюється.

3. За джерелом використання інформації розрізняють:

• Документальний контрольпроводиться у формі перевірок, ревізій, спеціальних обстежень. При цій формі контролю використовуються великі масиви інформації, плани, кошториси, договори, нормативи, статистична звітність, тощо.

• Візуальний (натуральний) контрольздійснюється шляхом безпосереднього огляду об’єктів неозброєним оком або оптичними приладами.

4. За характером відносин між керівниками та підлеглими розрізняють внутрішній та зовнішній контроль. При внутрішньому контролі виконавець сам контролює якість своєї роботи, при зовнішньому – дії виконавця контролює безпосередній керівник або (якщо йдеться про діяльність усієї організації) незалежний суб'єкт управління (наприклад, аудиторська фірма).

5. За сутністю завдання виокремлюють:

• лінійний контроль– контролюється об'єкт загалом (наприклад, контроль з боку власника фірми);

• функціональний контроль– об’єкт контролюється лише за певною функцією (контроль з боку фінансового менеджера, комерційного директора, начальника виробництва тощо);

• операційний контроль– контроль лише однієї окремої характеристики стану та поведінки об'єкта (наприклад, контроль розмірів матеріальних витрат чи фонду оплати праці).

5. За якісними характеристиками розрізняють такі види контролю:

• одиничний– контроль одного параметра;

• множинний – контроль багатьох параметрів;

• багатофункціональний– контроль даних, які використовують для оцінювання різних управлінських функцій.

5. За змістомвизначають види контролю:

• фінансовий контроль;

• виробничийконтроль;

• маркетинговийконтроль.

5. За етапами здійснення виробничо-господарської діяльності розрізняють такі види контролю:

• попередній;

• поточний;

• завершальний.

Види контролю за змістом діяльності

А. Фінансовий контроль.

Фінансовий контроль – контроль, який полягає у нагляді за використанням коштів, що:

• надходять у фірму: виручка від реалізації продукції, акціонерний капітал;

• перебувають у розпорядженні організації : поточні активи, нерозподілений прибуток;

• виходять за межі фірми: оплата витрат, сплата податків.

Фінансовий контроль передбачає:

• оцінювання ефективності використання фірмою своїх ресурсів, рівня прибутковості та рентабельності;

• оцінювання платоспроможності фірми, її фінансової стійкості;

• визначення межі, до якої фірма може здійснювати фінансування за рахунок позичкових коштів.

Інструменти фінансового контролюпредставлено на рис.8.4.

Рис.8.4. Інструменти фінансового контролю

Фінансовий аналіз – аналітичний інструмент оцінювання фінансових результатів діяльності підприємства, спрямований на виявлення резервів поліпшення використання його основних і оборотних засобів, власних і залучених грошових коштів.

Складовими фінансового аналізу є:

• фінансова звітність

• аналіз фінансових показників.

Контролінг – система управління процесом досягнення кінцевої мети підприємства та результатів його діяльності через систему управління прибутком підприємства.

До функцій фінансового контролінгу відносяться:

• стратегічне й оперативне фінансове планування;

• координація фінансових планів та функціональних систем фінансового управління;

• контроль за виконанням фінансових планів;

• методичне забезпечення фінансової діяльності, формування інформаційних каналів надходження інформації, тощо.

Контролінг зорієнтований у майбутнє. Тому в процесі контролінгу відслідковують й оцінюють:

• тенденції змін, що склались у минулому;

• тенденції змін, що передбачаються в майбутньому;

• причини змін тенденцій;

• вірогідність очікуваних змін;

• виявлення «загроз» діяльності фірми;

• прогнози «нових можливостей» для фірми;

• вірогідні наслідки майбутніх змін для працівників фірми, постачальників, споживачів, інвесторів, суспільства загалом;

• необхідні захисні дії для фірми;

• необхідні стимулюючі заходи в діяльності фірми;

• економічну доцільність стратегічних заходів.

Фінансовий контроль підприємства базується на бюджетній системі, що складається з бюджетів і процедури бюджетного контролю.

Бюджетний контроль– аналітичний інструмент, який передбачає:

• зіставлення реальних результатів із плановими та аналіз розбіжностей;

• інформування керівництва про результати аналізу;

• розробку рекомендацій щодо регулюючих заходів;

• оцінювання результатів роботи керівників, відповідальних за різні бюджети.

Бюджетний контроль забезпечує менеджерів достовірною інформацією про використання фінансових ресурсів керованих ними підрозділів і їх відповідність обсягам виконаних робіт.

Найчастіше бюджет є річним, однак його можуть поділяти на квартали та місяці.

Аудит – системний процес отримання й оцінювання об'єктивних даних щодо економічних дій та процесів на підприємстві, їх відповідність певному критерію та доведення наслідків перевірки до зацікавлених користувачів (замовників).

Аудит є незалежною оцінкою бухгалтерської, фінансової та операційної систем організації. Види аудиту представлено на рис. 8.5.

Рис.8.5 Види аудиту

Аудит проводять з ініціативи дирекції організації або на вимогу третьої сторони. Залежно від того, хто здійснює аудит, розрізняють два його типи – зовнішній та внутрішній.

Зовнішній аудит– це фінансове оцінювання діяльності організації експертами, які не є працівниками організації. Його здійснюють з метою визначення правильності та об'єктивності виконання бухгалтерських операцій і складення фінансових звітів.

Зовнішній аудит передбачає залучення незалежних сертифікованих аудиторів. На наданні аудиторських послуг спеціалізується багато фірм.

Внутрішній аудитздійснюють штатні працівники фірми. Внутрішні аудитори перевіряють не тільки відповідність фінансових і бухгалтерських процедур, проте їх ефективність.

Таким чином, фінансовий контроль дає змогу вищому менеджменту не тільки контролювати надходження і витрачання фінансових ресурсів підприємства, а й знаходити шляхи їх ефективнішого використання, що забезпечує фінансову стабільність, підвищення кредитоспроможності, розширення можливості інвестування у власний розвиток і сприяє зміцненню конкурентних позицій організації.

Б. Виробничий контроль

Виробничий контроль забезпечує нагляд за процесами трансформації вихідних ресурсів фірми у готовий продукт.

Види виробничого контролю:

• контроль виконання виробничої програми- інструмент оперативного управління, який застосовується для нагляду за перебігом виробничих процесів, забезпечення їх ритмічності та виконання запланованих обсягів робіт у встановлені терміни;

• контроль руху та використання матеріальних ресурсів(управління запасами);

• контроль якості продукції - елемент системи виробничого контролю, що представляє собою сукупність органів контролю, засобів і методів контролювання рівня якості продукції на всіх етапах її створення. Світова практика управління якістю здебільшого використовує систему управління якістю за стандартами ISO серії 9000 і систему загального управління якістю – TQM.

В. Маркетинговий контроль

Контроль маркетингу - контроль результатів діяльності організації за двома критеріями:

• економічними: збут, частка ринку;

• неекономічними: відношення споживачів до продукту (послуги).

Контроль може бути направлений як на комплекс маркетингу в цілому, так і на окремі складові його елементи. Ф. Котлер цей вид контролю назвав ревізією маркетингу: «Ревізія маркетингу - комплексне, системне, неупереджене і регулярне дослідження маркетингового середовища фірми (або її організаційної одиниці), її завдань, стратегій і оперативно-комерційної діяльності з метою виявлення виникаючих проблем і можливостей, що відкриваються, для вироблення рекомендацій по вдосконаленню маркетингової діяльності фірми».

Ревізія маркетингу включає перевірку наступних чинників:

• структурних характеристик ринку, на якому діє організація;

• конкурентних позицій на ринку;

• ресурсів продажів;

• здатність керівництва організації до управління маркетингом.