2.2. Аналіз господарського і продуктового портфелю бізнесів
Більшість компаній мають не один, а кілька бізнесів, що відрізняються за потенціалами розвитку й отримання прибутку. Один бізнес компанії може бути спрямований на створення нових структур, інші на отримання максимального прибутку. Керівництво компанії має передбачити перерозподіл фінансів між стратегічними одиницями бізнесу (СОБ). З цією метою використовують метод портфельного планування, запропонований Пітером Друкером, яким було встановлено, що більшість товарів, а також ринків їх збуту можна розподілити на 6 типів:
Завтрашні годувальники– нові товари, виробництво яких пов’язано з високими видатками сьогодні, проте принесе прибуток завтра.
Сьогоднішні годувальники – товари, що виготовляються за сучасними технологіями на добре організованому виробництві, що забезпечують фірмі основну частку прибутку.
Проміжна категорія – стратегічні одиниці бізнесу, що можуть показати непогані результати, а умови проведених радикальних змін.
Товари вчорашнього дня –стратегічні одиниці бізнесу, що раніше займали передові позиції, проте втратили лідерство на ринку.
Товари, що плентаються в хвості– товари, що ніколи не досягнуть запланованого рівню збуту, якщо не виникнуть якісь катаклізми.
Фіаско – продукція стратегічних одиниць бізнесу, яку потрібно було давно ліквідувати.
П.Друкер показав, що компанії часто «перекачують» ресурси в підрозділи трьох останніх груп, що наносить шкоду потенційно перспективним структурам.
В останні роки використовують інші методи портфельного планування бізнесу. Найбільш поширеним методом аналізу портфелю бізнесу є матриця “Ріст - частка ринку” Бостонської консалтингової групи, що забезпечує інструментарій для оцінки пов’язаних результатів діяльності фірми, що має кілька бізнесів. Побудова цієї матриці дозволяє визначити стратегічну позицію компанії по кожному напрямку її діяльності і на основі результатів аналізу цієї позиції вибрати правильну стратегію дій компанії на ринку і оптимальну стратегію перерозподілу фінансових потоків між різними напрямками діяльності.
Матрицю “Ріст - частка ринку» БКГ представлено на рис. 5.4.
Рис.5.4. Матриця “Ріст - частка ринку”
Горизонтальна вісь– частка ринку, яку займає кожний продукт (логарифмічна шкала). Частка ринку вимірюється у частинах відповідно до обсягів продукції, що реалізується лідером.
Вертикальна вісь – річний темп росту продукту в даній галузі: від 0 до 20%; 10% виокремлюється як лінія, що відділяє швидке та повільне зростання.
Кульки на матриці - становище продукту на осях ріст - частка ринку. Діаметр кульки відповідає обсягу продажу продукту.
Стратегічні бізнес-одиниці СБО повинні відповідати таким критеріям:
обслуговувати зовнішній ринок;
мати коло своїх клієнтів і конкурентів;
керівництво СБО контролює всі фактори, які визначають успіх на ринку.
Ситуації з рухом коштів відображають у матриці на основі визначення стратегічної позиції СБО та розробки для неї стратегії поведінки.
Можливі стратегічні позиції характеризуються:
Дикі кішки -високий темп росту продукту і низька частка ринку. Для збільшення частки необхідні великі інвестиції, які зможуть перетворити продукт у зірку.
Зірки –високий темп росту, висока частка ринку. СОБ може приносити достатній прибуток, щоб підтримувати своє існування, проте можливі деякі фінансові складності.
Дійні корови –низькі темпи росту, висока частка ринку. СОБ дає великий прибуток, які можуть витрачатись на диких кішок та зірок.
Собаки– низькі темпи росту, низька частка ринку. Продукт не приносить прибутку або дає низьку фінансову віддачу. Потребує великої уваги за зусиль з боку керівництва фірми.
Для стратегічних одиниць бізнесу можуть бути прийняті та реалізовані наступні стратегічні рішення:
вилучення з продуктового портфелю фірми;
збільшення об’єму реалізації за рахунок зміни структури продуктового портфелю;
збільшення або зменшення відносної частки СОБ на ринку;
збільшення інвестування в СОБ;
введення жорсткого контролю за процесом інвестування та проведення перерозподілу коштів між окремими СОБ.
При формуванні продуктової стратегії доцільно використовувати наступний набір рішень та принципів формування продуктового портфелю:
ЗІРКИ - оберігати та укріплювати;
СОБАКИ – якщо дозволяє місія фірми – позбавлятися;
ДІЙНІ КОРОВИ – жорсткий контроль капіталовкладень, передача надлишку доходу під безпосередній контроль топ-менеджерів;
ДИКІ КІШКИ – детальне вивчення з метою з’ясування чи можуть вони перетворитись у зірки;
КОМБІНАЦІЯ СОБ: дикі кішки – зірки – дійні корови може привести до найкращих результатів функціонування (помірної рентабельності, гарної ліквідності та довгострокового росту збуту та прибутку);
КОМБІНАЦІЯ СОБ: дикі кішки – зірки може привести до нестабільної рентабельності та низької ліквідності;
КОМБІНАЦІЯ СОБ: дійні корови – собаки – може привести до зменшення продажу та рентабельності виробництва.
Етап 3. Конкретизація цілей організації та її підрозділів
Виконується відповідно до методики, що наведена у §5.3.
Етап 4. Визначення і вибір стратегії
В цьому етапі стратегічного планування виділяють три компоненти:
4.1. Розробка стратегічних альтернатив.
4.2. Оцінка варіантів стратегії.
4.3.Вибір стратегії, стратегічних ліній поведінки та планів.