Функції лідера

Лідер як експерт. Лідер часто є тією особою, до якої звертаються як до джерела достовірної інформації або кваліфікованого фахівця. Безумовно, при високому ступені розділення функцій у великих організаціях лідери вдаються до послуг різних заступників і консультантів. Вибір таких експертів характеризує здібності самого керівника.

Лідер як представник групи в зовнішньому середовищі. Лідер є офіційною особою, що виступає від імені організації, групи. Він ототожнює собою всіх членів групи, їх колективний розум, волю тощо. Лідер трансформує інформацію, що витікає та надходить в організацію.

Лідер як регулятор відносин усередині групи. Регулювання особових і ділових відносин усередині групи здійснюється через комунікативну мережу, яка може мати різний вигляд. У деяких групах вся інформація проходить через лідера; іноді існують в групі наближені до лідера особи, які замикають на собі цю мережу; існує тип груп, де лідер є «одним зі всіх».

Лідер як джерело заохочень і покарань. Особливо важливою обставиною, з погляду члена групи, є система заохочень і покарань, яку лідер застосовує для контролю за діяльністю учасників групи. Ця функція пред'являє високі вимоги до особових якостей лідера, особливо в групах, де більша увага приділяється не матеріальному, а моральному чиннику. Лідер повинен знати індивідуальну мотивацію діяльності кожного члена групи. Лідер застосовує неформальні санкції — прийоми, за допомогою яких члени групи, виражають пошану одним і проявляють невдоволення поведінкою інших.

Лідер як третейський суддя і миротворець. умовах конфліктів між членами групи лідер виступає як суддя і утішник одночасно, тобто когось заохочує і когось карає.

Лідер як приклад. У деяких типах груп лідер може служити моделлю поведінки для решти членів групи, тобто забезпечує їх наочною вказівкою того, ким вони повинні бути і що вони повинні робити. Командир відділення, який хоробро веде своїх солдатів в бій, служить саме таким прикладом.

Лідер як символ групи. Групи з високим ступенем згуртованості прагнуть не тільки до внутрішніх, але і зовнішніх відмінностей від решти індивідуумів. Члени таких груп вдаються до різних відзнак в одязі і поведінці. Лідери, будучи ядром таких груп, починають виконувати функцію символів: їх імена привласнюють всьому руху.

Лідер як чинник, що відміняє індивідуальну відповідальність. Нерідко лідер грає важливу роль для членів групи в звільненні їх від відповідальності за особисті рішення і дії, якої вони хотіли б уникнути. Улюблені вирази лідерів — «всі претензії — до мене», «дійте моїм ім'ям», «передайте, що я наказав» відносяться саме до цієї функції.

Лідер як провідник світогляду. Лідер служить джерелом цінностей і норм, складових групового світогляду. У масштабах організації світогляд колективу відповідає образу мислення керівництва, погляди формуються в напрямку зверху вниз, особливо коли лідер контролює інформацію, що поступає в групу із зовнішнього середовища.

Лідер як «батько». Лідер — це фокус всіх позитивних емоцій членів групи, ідеальний об'єкт ідентифікації і відчуття відданості. Якщо лідер в деяких відносинах не відповідає ідеалам послідовників, вони можуть в думках «переробити» його на свій лад.

Лідер як «козел відпущення». В разі невдачі лідер може служити мішенню для агресії з боку членів організації.

Безумовно, не всі члени організації однаково сприймають особу і вчинки лідера. Лідер існує в свідомості послідовників в рамках їх особи, тобто можливості сприйняття людини людиною обмежуються особистісними характеристиками послідовника. Чим менше доступний лідер, тим більше він надає простору для фантазії в формуванні свого образу.

Функції лідерів мають неоднакове значення стосовно різних типів організацій. Тому важко виділити серед перелічених ролей лідера головні і другорядні; їх значення коливається залежно від подій та тенденцій у зовнішньому та внутрішньому середовищі організації.

Вплив - поведінка однієї особи, яка вносить зміни в поведінку іншої. З точки зору менеджменту важливим є вплив, який забезпечує досягнення цілей організації.

Основними інструментами впливу є переконання і залучення до участі.

Переконання ґрунтується на особистісних характеристиках керівника (професійні, лідерські якості, спеціальні знання) та усвідомленні виконавця що він робить і чому. Для формування впливу за рахунок переконання:

• виконавець має бути впевненим, що при дотриманні вимог керівника він задовольнить власні потреби (в їжі, житлі, захисті від небезпеки, соціальному захисті на час хвороби, кар’єрному зростанні, тощо);

• керівник має усвідомлювати, що виконавець має певну частку влади, яка здатна зменшити його можливості. Врешті решт від того як працюють підлеглі залежить задоволення потреб самого лідера (прибуток, кар’єрне зростання, перемога в політичних перегонах, тощо).

Переконання є ефективним тільки за умови довіри між керівником та підлеглим. Слабкими його сторонами є: повільність впливу; невизначеність результатів впливу.

Залучення до участі здійснюється через спрямування зусиль виконавців на досягнення визначеної мети та основане на тому, що люди більш старанно працюють для досягнення мети, яка була сформульована за їх участю. Участь у прийнятті рішень забезпечує задоволенні потреб більш високого рівня (владі, компетентності, самоповазі). Залучення до участі сприяє вільному обміну інформацією між різними рівнями влади в організації.

Влада - це можливість впливу на поведінку інших людей.

Влада може набувати різноманітних форм. Американські фахівці в галузі управління Джон Френч, Бертрам Рейвен, Пол Херсі та В.І.Натемайєр визначили основні форми влади, представлені на рис. 13.1.

Рис.13.1 Форми влади

Ідеальний керівник гармонійно поєднує в менеджменті організацій всі форми влади. Надання переваги будь-якій формі влади приведе до зниження ефективності керівництва. Наприклад, якщо керівник в своїй управлінській діяльності буде надавати перевагу владі примусу, то у підлеглих буде спостерігатись уповільнений розвиток професійної майстерності, не висока довіра до керівника, яка може навіть переходити в бажання помсти. Здійснювати вплив тільки за рахунок влади, заснованої на винагороді, неможливо, тому що фінансові ресурси кожної організації обмежені.