Зач.Основ.биол и генет. чел. #11-15 / Рефлекторна дуга-шлях рефлексу

Основною формою діяльності нервової системи є рефлекс.     Рефлекс- причинно зумовлена реакція - відповідь організму на дію подразників зовнішнього чи внутрішнього середовища, яка здійснюється за участю ЦНС.    У нервовій тканині нервові клітини контактують між собою, утворюючи ланцюжки нейронів. Ланцюжок нейронів, з’єднаних між собою синапсами, що забезпечують проведення нервового імпульсу від рецептора чутливого нейрона до ефекторного закінчення в робочому органі - це рефлекторна дуга. Таким чином, рефлекторна дуга - це шлях, по якому проходить нервовий імпульс від рецептора до ефектора.    Для того, щоб збудження, яке виникло у рецепторі внаслідок дії подразника пройшло усі ланки рефлекторної дуги і відбулась рефлекторна реакція, потрібен певний час. Час від моменту нанесення подразнення до моменту появи реакції-відповіді називається часом рефлексу. Час рефлексу залежить від сили подразнення і збудливості ЦНС. Чим більша сила подразнення, тим менший час рефлексу. При зниженні збудливості, викликаному, наприклад, втомою, час рефлексу збільшується. Час рефлексу у дітей дещо більший, ніж у дорослих, що пов’язано з меншою швидкістю руху збудження у нервових клітинах.    Кожний рефлекс можна викликати лише з певної ділянки - рецептивного поля. Рецептивне поле - це сукупність рецепторів, подразнення яких викликає рефлекс. Наприклад, рефлекс смоктання виникає при подразненні губ дитини, рефлекс звуження зіниці - при освітленні сітківки, колінний рефлекс - при легкому ударі по сухожиллю нижче коліна.    У рефлекторній дузі розрізняють 5 ланок:    1) рецептор - сприймає подразнення і трансформує енергію подразнення в нервовий імпульс;    2) доцентровий шлях - чутливе волокно, по якому нервовий імпульс передається до нервових центрів ЦНС;    3) нервовий центр, де відбувається переключення збудження з чутливих нейронів на рухові;    4) відцентровий шлях - рухове нервове волокно, по якому нервовий імпульс передається до ефектора;    5) ефектор - передає нервовий імпульс клітинам робочого органа (м’язу, залозі, іншим структурам).    Рефлекторні дуги можуть бути простими і складними. Найпростіша рефлекторна дуга складається з двох нейронів: рецепторного (афферентного) і ефекторного (еферентного). Нервовий імпульс, який зароджується на кінці афферентного нейрона, проходить по цьому нейрону і через синапс передається на еферентний нейрон, а по його аксону досягає ефектора в робочому органі. Особливістю двохнейронної дуги є те, що рецептор і ефектор можуть знаходитися в одному і тому ж органі. До двохнейронних належать сухожильні рефлекси (колінний рефлекс, п’ятковий рефлекс).

Рефлекторна дуга складається з:

• рецептора - нервове ланка, що сприймає подразнення;

• афферентной ланки - доцентрове нервове волокно - відростки рецепторних нейронів, що здійснюють передачу імпульсів від чутливих нервових закінчень в центральну нервову систему;

• центральної ланки - нервовий центр (необов'язковий елемент, наприклад для аксон-рефлексу);

• еферентної ланки - здійснюють передачу від нервового центру до ефекторів.

• еффектора - виконавчий орган, діяльність якого змінюється внаслідок рефлексу.

Розрізняють:

• моносинаптичних, двухнейронний рефлекторні дуги;

• полісінаптіческіе рефлекторні дуги (включають три і більше нейронів).

Полісинаптичних рефлекторна дуга: нервовий імпульс від рецептора передається по чутливому (афферентному) нейрону в спинний мозок. Клітинне тіло чутливого нейрона розташоване в спинальном ганглії поза спинного мозку. Аксон чутливого нейрона в сірій речовині мозку пов'язаний за допомогою синапсів з одним або декількома Інтернейрони, які, в свою чергу, пов'язані з дендритами моторного (еферентного) нейрона. Аксон останнього передає сигнал від вентрального корінця на ефектор (м'яз або залозу).

Найпростіша рефлекторна дуга у людини утворена двома нейронами - сенсорним і руховим ( мотонейрон). Прикладом найпростішого рефлексу може служитиколінний рефлекс. В інших випадках в рефлекторну дугу включено три (і більше) нейрона - сенсорний, Інтернейрони і руховий. У спрощеному вигляді такий рефлекс, що виникає при уколі пальця шпилькою. Це спинальний рефлекс, його дуга проходить не через головний, а через спинний мозок. Відростки сенсорних нейронів входять у спинний мозок у складі заднього корінця, а відростки рухових нейронів виходять зі спинного мозку в складі переднього. Тіла сенсорних нейронів знаходяться в спинномозковому вузлі заднього корінця (в дорсальном ганглії), а Інтернейрони і рухових - в сірій речовині спинного мозку.

Проста рефлекторна дуга, описана вище, дозволяє людині автоматично (мимоволі) адаптуватися до змін навколишнього середовища, наприклад, відсмикувати руку від больового подразника, змінювати розміри зіниці залежно від умов освітленості. Також вона допомагає регулювати процеси, що протікають всередині організму. Все це сприяє збереженню сталості внутрішнього середовища, тобто підтриманню гомеостазу.

У багатьох випадках сенсорний нейрон передає інформацію (зазвичай через кілька вставних нейронів) у головний мозок. Головний мозок обробляє вступник сенсорну інформацію і накопичує її для подальшого використання. Поряд з цим головний мозок може посилати моторні нервові імпульси по низхідному шляху безпосередньо до спінальним мотонейронах; спинальні мотонейрони ініціюють відповідь еффектора.

Біологічне значення рефлексів полягає в тому, що вони контролюють, регулюють, координують функції внутрішніх органів і систем організму, забезпечують тонке, точне і досконале пристосування організму до навколишнього середовища.