Шкіра як орган чуття (шкірний аналізатор)

Крім інших своїх функцій (див. розділ IX «Шкіра»), шкіра є значним рецепторним полем, або органом чут­тя, здатним сприймати цілий комплекс подразнень. Сю­ди входять тактильні відчуття (дотику, тиску), а та­кож відчуття болю, тепла і холоду. Кожна властивість предмета, наприклад його рельєф, консистенція, темпе­ратура, сприймається окремим видом рецепторів, однак, незважаючи на це, у нас створюється цілісне уявлення про предмет, до якого доторкаємось. Воно пов'язане з діяльністю ЦНС, у якій разом Із аналізом подраз­нень (функція шкірного аналізатора) відбувається і синтез аферентної інформації.

Здійснюючи інформаційну функцію, шкірні рецепто­ри разом з тим мають значення для безпосереднього формування рефлекторних реакцій організму. Так, під впливом больового подразника виникає захисна рухова реакція, а під впливом тепла або холоду змінюється просвіт судин, обмін речовин, процеси терморегуляції та ін. (на цьому й грунтується призначення компресів, ванн, грілок та інших лікувальних процедур).

М'язово-суглобове чуття (руховий аналізатор)

Завдяки поверхнево розташованим рецепторам (ек­стерорецепторам) організм одержує інформацію про нав­колишнє середовище. Однак для формування актів по­ведінки потрібна також інформація про внутрішній стан самих органів і тканин. Значення імпульсів, які надхо­дять від рецепторів внутрішніх органів (Інтсрорецеп-торів), вже з'ясовувалось при розгляді процесів само­регуляції кровообігу, дихання, акту сечовипускання, дефекації та ін. Важливе значення мають також і ті ім­пульси, які надходять від рецепторів самого рухового апарату—пропріореценторів (м'язово-суглобове чуття), бо за допомогою їх здійснюється постійна сигналізація про положення і рухи тіла в просторі.

Однак кожний руховий акт відбувається на основі поєднання інформації (аферентного синтезу), що над­ходить від органів зору, вестибулярного апарату, ре­цепторів шкіри і, що дуже важливо для чіткості рухів і постійної корекції їх,—від пронріорецепторів самих органів руху.