Экз. Физи-гия ЦНД и ВНД № 13-18 / 16.Функції спинного мозку

Будова спинного мозку

Спинний мозок (medulla spinalis) - це частина центральної нервової системи, що розміщена в каналі хребта, має вигляд тяжа, довжина якого у дорослої людини приблизно 45 см. Верхній кінець спинного мозку, який лежить на межі між атлантом, переходить у довгастий мозок, а нижча, на рівні 1 і 2 поперекових хребців, звужується і переходить у кінцеву нитку. Спинний мозок розділений двома борознами (передньою і задньою) на праву і ліву половини (рис. 30)

Рис. 30. Будова спинного мозку (за Дорлінг Кіндерслі, 2003)

1.1. Оболонки спинного мозку

Спинний мозок оточений трьома оболонками: твердою, павутинною і м'якою (рис. 31). Зовнішнятверда оболонка (dura mater spinalis), утворена щільною сполучною тканиною, в деяких місцях зростається з кістками хребта. У межах міжхребцевих отворів тверда оболонка вкриває спинномозкові корінці, вузли та нерви. Тверда оболонка внизу оточує "кінський хвіст" і разом з кінцевою ниткою приростає до окістя куприка. Від твердої оболонки відходять сполучнотканинні волокна (2223 пари), які утворюють зубчасті зв'язки, між м'якою й твердою оболонками, зміцнюючи спинний мозок. Між павутинною й твердою оболонками утворюється субдуральний простір, заповнений спинномозковою рідиною. Простір між твердою оболонкою й окістям хребетного стовпа називається епідуральним. У ньому містяться жирова клітковина й венозні сплетення.

Рис. 31. Оболонки спинного мозку (за Козловим В. І., Цехмістренко Т. А., 1977):

1 - тіло хребця; 2, 8 - тверда оболонка; 3, 16 - павутинна оболонка; 4 - черевний (передній) корінець спинномозкового нерва; 5 - спинний (задній) корінець спинномозкового нерва; 6 - спинномозковий нерв; 7 - розтин через корінець дуги хребця; 9 - верхній суглобовий відросток; 10 - хребцеве венозне сплетення; 11 - дуга хребця; 12 - остистий відросток; 13 - поперечний відросток; 14 - жовта зв'язка; 15 - спинномозковий вузол; 17 - м'яка оболонка; 18 - задні спинномозкові артерії; 19 - спинний мозок.

Павутинна оболонка (arachnoidea mater spinalis) лежить під твердою - це тонка, щільна пластинка, бідна на нерви і судини. В тих місцях, де павутинна оболонка перекидається між звивинами мозку, утворюються особливі пустоти - цистерни, в яких накопичується спинномозкова рідина. Найбільші з них - цистерна бокової ямки великого мозку, міжніжкова цистерна, мозочково-мозкова цистерна тощо.

Під павутинною оболонкою лежить м'яка оболонка (pia mater spinalis), яка щільно прилягає до поверхні мозку і заходить у всі заглибини на його поверхні. Вона утворена пухкою сполучною тканиною, містить багато кровоносних судин.

Між м'якою і павутинною оболонками утворюється надпавутинний простір, заповнений рідиною, яка відіграє роль лімфи.

Від бокових поверхонь спинного мозку відходять зубчасті зв'язки, утворені відростками м'якої оболонки.

Вони прикріплюються до твердої мозкової оболонки, підтримують і фіксують занурений у спинномозковій рідині спинний мозок. Завдяки цьому значно зменшується вплив поштовхів і потрясінь, які зазнає тіло при різних рухах, на спинний мозок. Судинні сплетіння продукують спинномозкову рідину, яка циркулює у шлуночках мозку і в підпавутинному просторі головного і спинного мозку.

Кровопостачання головного мозку здійснюється гілками лівої і правої внутрішніх сонних артерій і гілками артерій хребта.

Кровопостачання спинного мозку здійснюється через передню і задню спинномозкові артерії, які є гілками артерій хребта.

1.2. Лікворна система мозку

Спинний мозок (як і головний мозок) усередині кісткових порожнин омивається спинномозковою рідиною (лікворна система мозку) - ліквором. Мозок ніби плаває в цій рідині, яка захищає його від механічних дій, забезпечує постійний внутрішньочерепний тиск, бере участь у транспортуванні поживних речовин із крові до тканин мозку.

Циркуляція спинномозкової рідини відбувається по шлуночках головного мозку завдяки зв'язку між ними в субарахноїдальному просторі, а в дітей по центральному каналу спинного мозку; у дорослих цей канал місцями заростає.

Із бокових шлуночків спинномозкова рідина потрапляє через отвір Монро у третій шлуночок, а потім через водопровід мозку в четвертий. Із нього спинномозкова рідина переходить через отвори Мажанді і Люшка у підпавутинний простір.

Відтік спинномозкової рідини у венозні синуси відбувається через грануляції павутинної оболонки.

Між нейронами і кров'ю в головному і спинному мозку існує бар'єр, який називаєтьсягематоенцефалітичний і який забезпечує вибіркове надходження поживних речовин із крові до нервових клітин. Цей бар'єр виконує захисну функцію, оскільки забезпечує сталість фізикохімічних властивостей спинномозкової рідини, що досить важливо для нормального функціонування тканини мозку. Основними клітинними структурами, регулюючими її склад, є ендотеліапьні клітини капілярів і їх базальна мембрана, а також епітеліальні клітини судинних сплетінь мозку. Вважають, що астроцити, які беруть участь у забезпеченні нейронів поживними речовинами, також входять до складу гематоенцефалітичного бар'єра.

Спинний мозок виконує дві основні функції: рефлекторну і провідну.

Рефлекторна функціяспинного мозку полягає у здійсненні складних рухових реакцій організму. Спинний мозок іннервує всю скелетну мускулатуру, крім м'язів голови, які іннервуються черепними нервами. У спинному мозку містяться рефлекторні центри мускулатури тулуба, кінцівок шиї. Тут же розташовано багато центрів автономної нервової системи. Рефлекси сечовипускання і дефекації зв'язані з функцією спинного мозку.

Соматичні рефлекси - це рухові рефлекси кінцівок, тулуба чи його частин.

Рефлекси розтягання, або власні міотатичні рефлекси м'язів, - це рефлекси, які ініціюються подразненням пропріорецепторів - рецепторів скелетних м'язів або їхніх сухожилків.

Сухожильні рефлекси належать до числа рефлексів, що мають велике значення для підтримування положення тіла, швидкого встановлення рівноваги. Вони виконуються дуже швидко, їх рефлекторна дуга має мінімальну кількість елементів - це двонейронна дуга. Рецептори сухожильних рефлексів знаходяться у скелетних м'язах (пропріоцептори) і збуджуються при розтягуванні м'язових волокон. Якщо вдарити по сухожиллю, то м'яз розтягується і це приводить до збудження рецепторів і виникнення рефлексу.

Сухожильні рефлекси - колінний, п'ятковий - завжди можна викликати у дитини на першому ж році життя. Формування їхніх рефлекторних дуг відбувається ще на 6-7-му місяці антенатального розвитку.

Колінний рефлекс у немовлят супроводжується скороченням привідних м'язів протилежної ноги, внаслідок чого нога повертається всередину. Цю реакцію називають перехресним рефлексом привідних м'язів. Колінний рефлекс у дітей не спостерігається після 7 місяців, тому що його гальмують вищі центри нервової системи. Знову у дітей з'являється колінний рефлекс після 2 років і надалі зберігається на все життя. П'ятковий рефлекс з'являється у більшості дітей після 7-8 місяців і також існує протягом всього життя.

Зникнення або зміна сили сухожильних рефлексів свідчать про несприятливі зміни в здоров'ї дитини. Визначення сухожильних рефлексів має велике значення для перевірки функціонального стану організму в цілому та нервової системи зокрема.

Крім рухових, спинний мозок здійснює велику кількість вісцеральних рефлексів, за допомогою яких регулює функцію внутрішніх органів і систем. Звичайно, ці рефлекси перебувають під контролем вищих відділів ЦНС, зокрема, кори великого мозку.

Спинний мозок здійснює іпровідну функцію. Доцентрові імпульси, які надходять у спинний мозок по задніх корінцях, передаються по провідних шляхах спинного мозку у відділи головного мозку, що лежать вище. У свою чергу, із відділів центральної нервової системи спинний мозок одержує імпульси, які можуть змінювати діяльність скелетної мускулатури і внутрішніх органів. Провідні шляхи діляться на висхідні і низхідні. Висхідні шляхи проводять імпульси із периферії (від рецепторів шкіри, м'язів, суглобів, внутрішніх органів) до головного мозку. Низхідні шляхи проходять по передніх і частково бічних стовпах. По них передаються імпульси від головного мозку до рухових центрів спинного мозку, а від них ці імпульси йдуть до скелетних м'язів.