2. Основні етапи існування Київської Русі.
І етап – 882 рік до 972 року – період від Олега до Святослава – державотворця Київської Русі: епоха, коли визначається певна територія держави, визначені певні кордони. Ворогів багато – на півдні – печеніги, на заході – поляки, угри, сході хозари.
Визначений політичний устрій – державна військова демократія – князів обирають з числа достойніших воїнів. Обирають разом на віче – народних зборах.
Складена податкова система, єдина казна (за часів Ольги).
розвиваються зв'язки з іншими країнами (міжнародний рівень). Договори Олега – 907 р., 911 р., - безмитної торгівлі.
Відбувається це все за таких правителів:
Олег – 882-912рр. Він зберігає стару назву “Київська” від “Куявія”, майбуть щоб не дратувати місцеві племена.
Він фактично створює імперію, тому що вирушає з вдалими походами проти хозар, навіть проти Візантії (щит над брамою Константинополя прибиває) і ця могутня країна навіть один час платить йому данину. Договори - вигідні для Русі – 907р, 911 р. – безмитної торгівлі з Візантією.
“Віщий Олег” – помирає від укусу змії, яка виповзає з черепа коня, як і передбачали волхви. Але могили його нема (хоча є могили Аскольда і Діра), мабуть загинув він десь у поході (напевно під час війни з хозарами).
Ігор – 912-945 рр. – приходить після смерті Олега. Він його названий син, сам з роду Рюріковичів, з Новгорода. Олег його виховував після смерті батька. Також ходить в походи-завоювання угличів – 912 р. (проти хазар), але мабуть був і трохи жадібний, бо коли вдруге прийшов до древлян за даниною, вони вбивають його.
Ольга – 945-964 рр. Ольга править як регент від імені малолітнього сина її і Ігоря – Святослава. Вона не тільки помстилася за смерть чоловіка – самостійно пригадати легенду про цю смерть-спалення Іскоростення: а й замислюється над його загибеллю - і упорядковує систему збирання данини-розмір, людей відповідальних за це, міста, куди звозили данину-погости, строки – визначає – а це для держави позитивне-постійне поповнення казни .
Крім цього вона перша прилучається до здобутків європейської культури – приймає хрещення, виявляється патріоткою вітчизни (відмовляється від шлюбу з візантійським імператором).
Святослав – 964-972 рр. – сучасники описують його як князя войовничого: “середнього зросту, широкі плечі, товста шия, рудий, блакитні очі, плекатий ніс, голова обрита, пасма косей закручені за вухо, в правому вусі – серьга з діамантом, на губі – довге волосся (вуси). Рухливий, енергійний, часом похмурий, любив чистий, білий одяг. Спить у походах разом з усіма – просто на землі, часто в сідлі. Іде на любий виклик ворога” (характеристика Святослава дали візантійські хроністи).
Ходив він з походами і на Балкани і проти печенігів. В його часи розповсюджуються бартерні договори: з Угорщини – коні, з Чехії – зброя, з Болгарії – вино, Русь – хліб. Його плани також імперські – дійти до Західної Європи. Саме це злякало візантійського імператора. З його черепа печеніги роблять келих, з якого п'ють вино. Вважалось , що саме так до воїна перейде хоробрість і військові таланти вбитого.
Таким чином, спадкоємці одержують могутню державу. І з цього моменту розпочинається 2 етап Київської Русі – розвинутого феодального суспільства і абсолютної влади монарха (князя). Нестор (980-1125рр.) в “Літописі” написав: “І почав Володимир правити на Русі”.
Основні придбання цього періоду :
збільшення території (Субтельний – 12 млн. чол. населення);
зростає авторитет на міжнародній арені;
прийняття християнства веде до змін економічного, суспільного-політичного, духовного життя;
вперше відбувається кодифікація, систематизація руського законодавства, який має гуманний характер.
Володимир Великий (Святославович) –980-1015 рр.
Проводить активну політику централізації влади.
Приймає християнство.
На це впливає: 1) необхідність нової ідеології (Святослав бере його з собою в походи, Володимир бачить як опираються племена приєднанню до Київської Русі – спалюють себе, дітей цілими поселеннями), і розуміє , що приєднання може іти мирним шляхом, під прапором ідеології; 2) його характер формувала Ольга – бабуся, хоч він незаконороджений (від ключниці), але саме його Ольга виділила серед усіх онуків; 3) особистий чинник –закохався в сестру візантійського імператора – Анну (хоч мав 9 жінок.
Хрещення Русі відбулося у 988 році (дату святкуємо 14 серпня). Нестор, “Літопис” – “першим христилися кияни. Приїхали попи з Корсуня. Була радість велика”. Звісно , що це було не так. Ростово-Суздальський літопис: “Хрещення йшло вогнем і мечем”. Звісно роками, дисятиліттями. Бо це ломка старого і нового.
Володимир віддає 10 частину доходів на будівництво Десятиної церкви. Вона була спалена під час монголо-татарської навали, але дійшов Церковний статут. Основними положеннями його є:
церква – ідеологія держави і князя. Як церква володіє душами людей, так князь їх майном. Тобто, основне – слухняність і підкора;
церква бере під захист ізгоїв-божевільників, калік, бездомних, дітей. Князь дає їм можливість працювати, будує богодільні, дітям – навчання, тому, що ящо не буде цього всього то вони не отримають майна князя;
церква займається меценатством – вишукує тих, в кого є таланти, хист – співати, малювати, за службу нагороджує їх;
особлива увага приділяється зміцненню сім'ї – обряди вінчання, шлюбу, спадок закононародженим.
Згодом ці положення будуть введені Ярославом в кодекс законів “Руська Правда”. 1015-1019рр. править син Володимира Святополк І Окаяний – орієнтувався на Польщу, одружився з дочкою польського князя, вбив братів Бориса , Гліба, Святослава.
Ярослав Мудрий – 1019-1054 рр. ще один син Володимира, нелюбимий, бо не сплачував данину (а він був в Новогороді), вів міжусобну боротьбу за престол. Але саме він:
1). Об'єднав під владою Києва майже всі руські землі (окрім Полоцька).
2). Встановив династичні стосунки з багатьма європейськими державами: Швецією, Норвегією, Францією.
3). Піклувався про розвиток освіти, культури (Софіївський собор, бібліотека).
4). Розробив збірник законів “Руська правда”.
Початок міжусобної боротьби на Русі пов'язаний з правлінням Із'яслава Ярославовича - 1054-1068рр. , який орієнтувався на Польщу, мало приділяв уваги державі, саме за нього вперше внесені зміни в кодекс законів, а поступово вони втрачають свій гуманізм. Як наслідок – проти нього виступають і половці і народ (повстання 1068-1069 рр. в Києві).
Звісно, що в “Руській правді” статті захищали панівні верстви:
за вбивство дружинника – штраф 80 грн. – велика сума – 1 гривня – це був кусок срібла вагою 400 гр.(гривна – з німецького фунт срібла));
за звичайну людину – 40 грн.;
вбивство жінки – 20 грн.;
Різні штрафи за різні фізичні травми:
вибили око – 40 грн.;
зуб – 12 грн.;
вдарили по голові ( по черепу) гострим предметом – 6 грн., тупим – 3 грн.;
знеславити жінку – господар відпускає: якщо це холопка. Винний чи повинен женитися чи сплатити їй .
Після смерті Ярослава – період поступового занепаду Київської Русі. Активну політику централізації в цей період проводили лише: Всеволод Ярославович – 1078-1093 рр. та Володимир Мономах 1113-1125 рр. Це 3 етап Київської Русі (1132-1240рр.):
початок князівських чвар, що веде до руйнування і занепадає як центр східнослов'янської держави;
Київ втрачає економічне, політичне значення і занепадає як центр східнослов'янської держави.
Причини занепаду Київської Русі:
Вдосконалення способу виробництва (вдосконалення знарядь праці, використання 2,3-х пільної системи, експлуатація селян – дає більше урожаю, лишків для вивозу за кордон, але збагачуються окремі верстви-бояри, дворяни).
Володимир Великий, згодом Ярослав Мудрий роблять помилку, призначаючи своїми підручниками-управлінцями дітей. Діти мають своє окреме військо, суд, податки, ходять в походи – збагачуються тим самим. Ці міста вони бачать кроком до Київського престолу.
Держава розпадається на окремі землі (2 основних – Київ, Новгород і 13 удільних), будуються фортеці, ведуть між собою війни.
Остання спроба об'єднання всіх руських князів, навіть з половцями – їх очолює Котяна і виступ проти монголо-татар, закінчується поразкою на р. Калка у 1223 р. у 1240 р. 6 грудня Київ руйнує монголо-татарська навала.
Занепад водного шляху пов'язаний і з Христовими походами (самостійно – що це за Хрестові походи-грабіжницькі війни феодалів Західної Європи проти східного Середземномор'я 1096-1270 рр. – внаслідок чого виникають нові торгові шляхи, наприклад: Балтійське узбережжя, там нові порти) Шляхи з Заходу на Схід, минуючи Київ.
Київ втрачає економічну, політичну, ідеологічну роль.
Центр економіки, торгівля, духовності, культури переноситься на Захід-Галицькі і волинські землі. Це 4 етап існування Київської Русі.
Історичне значення Київської Русі.
Київська Русь відіграла велику роль в українській та світовій історії.
Вперше об'єднала всі східнослов'янські племена в одну державну організацію, а також поклала державності у багатьох неслов'янських народів (угро-фінське населення Півночі, Поволжя).
Сприяла формуванню у східних слов'ян більш прогресивних соціально-економічних структур, розвитку культури (виникла писемність, право, бібліотеки, храми і т.д.).
Зміцнила обороноздатність східнослов'янського населення, захистивши його від фізичного знищення з боку кочовиків.
Підняла авторитет східних слов'ян у Європі, про що свідчать широкі міжнародні зв'язки Київської Русі, шлюбні союзи з королівськими династіями Західної Європи.
Захистила Європу від кочових орд Сходу.
В історичній науці існує проблема спадщини Київської Русі.