
Лекція № 1
Тема . Формування і розвиток історико-етнографічних регіонів України.
Тема. Історіософські концепції щодо формування та розвитку українського етносу.
План
Вступ. Періодизація давньої історії України.
Трипільська культура.
Племена кіммерійців, скіфів, сарматів.
Грецькі міста – держави на території Північного Причорномор’я.
Виникнення держави Київська Русь. Внутрішня та зовнішня політика Київської Русі. Причини розпаду Київської Русі.
Література: Бойко О.Д. Історія України. К.: ВЦ “Академія”, 2007 р., с. 9-94.
1. Вступ. Періодизація давньої історії.
Історія України — це наука про розвиток людського суспільства на українських землях. Вона досліджує історію народів, які в різні часи проживали на території України, розвиток їхньої державності та матеріальної і духовної культури.
Історія України тісно пов'язана з іншими науками: етнографією, археологією, українознавством, та спирається на знання з географії, культури, літератури тощо. Вона є складовою частиною всесвітньої історії.
Курс історії України містить важливі відомості зі всесвітньої історії, особливо з історії Польщі, Литви, Росії, Туреччини та інших держав. Боротьба проти агресорів, політичні ідеї демократизму, свободи, що проникали в Україну з Європи, сприяли розбудові українського суспільства, піднесенню його боротьби за свободу, національну незалежність і державність.
Загальна характеристика України
Україна — велика держава, розташована у Східній Європі.
Територія — понад 603,7 тис. кв. км.
Простягається із заходу на схід на 1316 км, з півночі на південь — на 893 км.
Загальна протяжність кордону України — 7698 км.
З них: з Росією — 2484 км, з Білорусією — 952 км, з Румунією — 608 км, з Польщею — 542 км, зі Словаччиною — 98 км, з Угорщиною — 135 км, з Молдовою — 1194 км.
Протяжність морського кордону України — 1758 км (вздовж Чорного моря - 1533 км, вздовж Азовського — 225 км).
На території України поблизу Рахова на Закарпатті встановлено знак географічного центра Європи.
Центр України — селище Добровеличківка на Кіровоградщині.
Великі території України мають рівнинний характер, значна частина покрита лісами Галицького, Волинського та Подільського плато.
Гірські райони: на заході — Українські Карпати, які простягаються смугою завдовжки понад 270 км і завширшки 100-110 км, найвища гора — Говерла (2061 м); на півдні — Кримські гори. Клімат — помірно-континентальний, лише на крайньому півдні Криму субтропічний. Найбільшою річкою є Дніпро, із загальної довжини якої 2201 км на Україну припадає 981 км.
Періодизація давньої історії.
На сьогодні не існує єдиної загальновизнаної періодизації первісного ладу. При його вивченні дослідники користуються різними типами періодизації, в основу яких покладені різні категорії. Найбільш поширеними є дві - суспільно-історичнай археологічна.
За першою з них критерієм поділу є суспільні відносини всередині людського колективу, тому визначають такі періоди:
первісне людське стадо;
родова община;
сусідська община.
В основу археологічної періодизації покладена домінуюча роль того чи іншого матеріалу при виготовленні знарядь праці: каменю, міді, бронзи та заліза. Відповідно до цього археологи виділяють:
Палеоліт (давній кам'яний вік) - 1 млн. р. до н. е. - 10 тис. р. до н. е.
ранній палеоліт - 1 млн. р. до н. е. - 150 тис. р. до н. е.;
середній палеоліт - 150 тис. р. до н. е. - 40 тис. р. до н. е.;
пізній палеоліт - 40 тис. р. до н. е. - X тис. р. до н. е.
Мезоліт (середній кам'яний вік) - IX-VI тис. р. до н. е.;
Неоліт (новий кам'яний вік) - УІ-ІУ тис. р. до н, е.
Енеоліт (мідно-кам'яний вік; перехідний етап від кам'яного періоду до епохи металу) - IV-III тис. р. до н. е.
Бронзовий вік - III-I тис. р. до н. е.
Залізний вік -1 тис. р. до н. е.