Перший і Другий Універсали уцр.

І Універсал УЦР. 10 червня 1917 р. УЦР на II Всеукраїнському вій­ськовому з'їзді проголосила свій І Універсал.

Основні положення І Універсалу:

• вимога надати Україні автономію в рамках демократичної та федера­тивної Росії;

• обрання на основі загального прямого таємного голосування Українсь­ких Установчих зборів;

• УЦР проголошувала себе виразником усенародної волі та брала на се­бе в цьому зв'язку всю повноту політичної відповідальності;

• Універсал закликав українських громадян до згоди і взаєморозуміння з демократичними силами інших націй;

• в Універсалі містилася вимога усунення на місцях окремих осіб і орга­нізацій, що «вороже ставились до ідеї української незалежності», але не насильницькими методами, а шляхом їхнього переобрання;

• проголошувалася необхідність Створення української скарбниці за ра­хунок організації збирання податків з населення;

• містився заклик до населення створювати органи влади на місцях, які б перебували у підпорядкуванні УЦР;

• засуджувалася політика Тимчасового уряду на переговорах із предста­вниками УЦР.

Формування Генерального секретаріату Української Централь­ної Ради. 15 червня 1917 р. був створений виконавчий орган Центральної Ради - перший український уряд - Генеральний секретаріат. На Генераль­ний секретаріат були покладені завдання вирішення найважливіших соціально-економічних проблем, що стояли перед Україною того періоду.

Головою Генерального секретаріату був обраний В. Винниченко. До нього увійшло 8 секретарів (міністрів). Генеральним писарем став П. Христюк, секретарем військових справ - С. Петлюра, секретарем міжна­ціональних справ - С. Єфремов, секретарем земельних справ - Б. Мартос, секретарем фінансових справ - X. Барановський, секретарем продоволь­чих справ - М. Стасюк, секретарем судових справ - В. Садовський, сек­ретарем освіти - І. Стешенко. Члени першого уряду УЦР представляли УСДРП, УПСР, УПСФ.

II Універсал УЦР. І Універсал став поворотним моментом у сто­сунках УЦР з Тимчасовим урядом. Якщо до проголошення І Універсалу УЦР послідовно підтримувала урядовий курс і розраховувала на позити­вне ставлення уряду до ідеї української автономії, то проголошення Уні­версалу означало перехід в опозицію до Тимчасового уряду.

Тимчасовий уряд не наважився на розправу з Центральною Радою, а вислав до Києва повноважну делегацію у складі міністрів І. Церетелі, О. Керенського, М. Терещенка. Переговори завершилися компромісом, який був зафіксований у спеціальній урядовій декларації та II Універсалі Центральної Ради.

II Універсал було оголошено 3 липня 1917 р. Він зафіксував наслідки домовленостей між УЦР і Тимчасовим урядом: останній визнавав УЦР і Генеральний секретаріат як крайовий орган України, і водночас Генеральний секретаріат ставав органом Центрального уряду. Зі свого боку, УЦР визнава­ла Всеросійські установчі збори, а до їхнього скликання зобов'язувалася не робити самовільних кроків до здійснення автономії України.

Основні положення II Універсалу:

• Українська Центральна Рада має поповнитися представниками від інших народів, які живуть в Україні;

• поповнена Центральна Рада утворює Генеральний секретаріат, склад якого затверджує Тимчасовий уряд;

• Українська Центральна Рада починає розробку закону про автономіч­ний устрій України, який має бути затверджений Всеросійськими Установ­чими зборами. До затвердження цього закону, УЦР зобов'язується не стави­ти питання про надання автономії Україні;

• Українська Центральна Рада призначає своїх представників для роботи при військовому міністрі Тимчасового уряду, генеральному штабі та Верховному головнокомандувачі, на яких покладалася безпосередня організація українських військових частин;

• формування українського війська здійснюється під контролем Тимчасового уряду.

Не наважившись відкинути ті невеликі легальні можливості переобрання влади в Україні, які давала урядова «Інструкція», УЦР у результаті втратила контроль за стихійним та інтенсивним розвитком революційних настроїв мас. В останні місяці існування Тимчасового уряду у відносинах Центральної Ради з ним зберігалася невизначеність.