
- •Б) Соціально-економічний розвиток на початку XX ст.
- •Створення політичних партій в українських землях.
- •Створення політичних партій і громадсько-політичних організацій у Наддніпрянщині.
- •2. Україна в роки Російської революції 1905-1907 рр.
- •Початок Першої світової війни. Воєнні дії у 1914 р. На українських землях.
- •Українські землі в 1915-1917 рр.
- •2. Політика правлячих кіл Австро-Угорщини і Російської імперії стосовно українського національного руху.
- •Українські січові стрільці
- •Господарська розруха в Україні.
- •Початок Української національно-демократичної революції (березень - жовтень 1917 р.)
- •27 Лютого була створена Петроградська рада робітничих і солдатських депутатів. Того ж дня утворився і перехідний орган влади - Тимчасовий комітет Державної думи на чолі з м. Родзянком.
- •Початок Української національно-демократичної революції. Утворення Української Центральної Ради (уцр).
- •Перший і Другий Універсали уцр.
- •Проголошення створення Української Народної Республіки (унр). Третій Універсал уцр
- •Війна унр з радянською Росією.
- •Історичне значення IV Універсалу Української Центральної Ради.
- •Гетьманат п. Скоропадського. Внутрішня і зовнішня політика Української держави
- •Встановлення влади Директори, її внутрішня і зовнішня політика.
- •Причини поразки Директорії. Причинами поразки Директорії стали:
- •Радянська влада в Україні в 1919-1920 рр. «Воєнний комунізм».
- •10 Березня 1919 р. На ііі Всеукраїнському з'їзді Рад була прийнята Конституція усрр. Вона затвердила вищі органи влади держави і проголосила, що:
- •Проголошення Західноукраїнської Народної Республіки (зунр). Злука унр і зунр
- •1. Історичні умови напередодні утворення зунр. Напередодні поразки Австро-Угорщини в Першій світовій війні активізувався національно-визвольний рух у західноукраїнських землях.
- •Значення об’єднання унр і зунр.
Створення політичних партій і громадсько-політичних організацій у Наддніпрянщині.
Революційна українська партія (РУП). У Наддніпрянщині першою українською політичною партією була Революційна українська партія, створена в 1900 р. у Харкові на зборах студентських громад. Серед її керівників були Д. Антонович, М. Русов, Б. Камінський, Л. Мацієвич.
Першим програмним документом РУП стала брошура «Незалежна Україна», написана харківським адвокатом М. Міхновським.
У грудні 1905 р. на II з'їзді РУП більшість рупівців на чолі з М. Поршем, В. Винниченком і С. Петлюрою дійшли висновку про необхідність об'єднання національної ідеї з марксизмом і перетворили РУП на Українську соціал-демократичну робітничу партію (УСДРП).
Українська демократична партія (УДП). Українська демократична партія - українська партія ліберально-народницького спрямування, створена у 1904 р. у Києві з членів Загальної української безпартійної демократичної організації. Серед членів-засновників УДП були С. Єфремов, Є. Чикапенко, Б. Грінченко. У 1905 р. було опубліковано програму УДП. У ній засуджувався самодержавно-бюрократичний лад, що протягом тривалого часу гнітив народи Російської держави, і доводилась необхідність запровадження конституційної форми правління. У національному питанні ставилися вимога: надання широкої національної автономії України. Восени 1905 р. УДП об'єдналася з УРП і створили Українську демократично-радикальну партію.
Українська радикальна партія (УРП). Українська радикальна партія - українська партія ліберально-народницького напряму. Створена восени 1904 р. групою членів, що вийшли з Української демократичної партії. Лідерами партії стали Б. Грінченко, С. Єфремов, М. Левицький, Ф. Матушевський, Л. Юркевич та ін.
Незначний вплив партії серед населення та подібна оцінка подій революції 1905 р. сприяли зближенню позиції УДП і УРП, які в грудні 1905 р. об'єдналися в Українську демократично-радикальну партію.
Українська соціал-демократична робітнича партія (УСДРП). Українська соціал-демократична робітнича партія (популярна назва - есдеки) - політична партія, що утворилася у грудні 1905 р. з Революційної української партії. Визнавала марксистську ідеологію; складалася з інтелігенції, частково з робітників і селян. Провідними діячами партії були: В. Винниченко, С. Петлюра. Д. Антонович, Л. Юркевич, М. Ткаченко. М. Ковальський, М. Порш.
«Незалежні» есдеки в січні 1920 р. створили Українську комуністичну партію, що стала легальною радянською партією і виступала за самостійність УСРР. В еміграції діяла так звана «Закордонна делегація УСДРП», що мала центр у Празі та належала до Соціалістичного Інтернаціоналу.
Товариство українських поступовців (ТУГІ). Товариство українських поступовців - нелегальна міжпартійна громадсько-політична організація, що діяла у Наддніпрянській Україні в 1908-1917 рр. До Товариства українських поступовців, крім УДРП, увійшли діячі соціал-демократ ичних (С. Петлюра, М. Шаповал, В. Винниченко) та ліберальних (А. В'язлов, Є. Чикаленко, А. Ніковський та ін.) організацій, які об'єднались у ній на засадах парламентаризму та конституціоналізму. Керівним органом ТУП була Рада (знаходилася у Києві), яка обиралася на щорічних з'їздах організації. Осередки організації - «громади ТУП» діяли по всій Україні (близько 60), а також у Петербурзі та Москві.
Політична програма ТУП зводилась до трьох основних вимог:
-
впровадженні парламентаризму;
-
перебудови Російської держави на федеративних засадах;
-
національно-територіальної автономії України.
Після Лютневої революції 1917 р. Рада ТУП разом із представниками інших громадських і політичних організацій утворили Українську Центральну Раду. 25-26 березня 1917 р. у Києві відбувся з'їзд ТУП. Резолюція з'їзду включала такі вимоги: підтримувати Тимчасовий уряд; домагатися легальними засобами автономії України у складі демократичної Російської держави й у зв'язку з цим змінити назву організації на Союз українських автономістів-федералістів (СУАФ); забезпечити права національних меншин. У червні 1917 р. Союз українських автономістів-федералістів було перетворено на Українську партію соціалістів-федералістів.