Розділ 12. Стратегія виробництва

12.1. Сутнісні характеристики і роль стратегії виробництва у досягненні цілей організації.

Стратегія виробництва – довгострокова комплексна програма дій зі створення і реалізації продукту організації; загальна концепція досягнення виробничих цілей при встановлених обмеженнях в ресурсах.

В межах виробничої стратегії приймаються рішення щодо організації виробничого процесу – вибору необхідної технології, розробки виробничої програми, матеріально – технічного забезпечення, управління запасами, проектування виробничої структури та інфраструктури підприємства.

Сфера застосування виробничої стратегії відноситься не тільки до промисловості (заготівельних, обробних і складальних процесів, що здійснюються на заводах), а й до надання послуг, освіти, охорони здоров’я, туризму, готельного господарства, торгівлі, транспорту, тощо – до будь-яких процесів, в межах яких виробляються товари чи надаються послуги.

Виробнича стратегія як одна з підсистем корпоративного управління є функціональною стратегією разом з фінансовою, кадровою, маркетинговою, інноваційною, інвестиційною і зв’язана з ними. Відповідальність за розробку стратегій виробництва несуть керівники середньої ланки, виробничі (лінійні) менеджери, пропозиції яких розглядаються і затверджуються вищим керівництвом.

Виробнича стратегія є способом досягнення стратегічних виробничих цілей, які займають важливе місце у системі цілей підприємства. До них відносяться:

1. зменшення виробничих витрат. При їх оцінці використовуються показники: собівартості виробництва одиниці продукції; оборотності товарних запасів; фондовіддачі; питомих витрат живої праці та матеріалів;

2. підвищення якості виробництва, яку оцінюють за наступними показниками: відсоток браку; кількість скарг, рекламацій, повернення продукції; відсоткове співвідношення дефектів кінцевої продукції; час надійного функціонування продукції; витрати на підвищення якості продукції;

3. якість постачання, яка оцінюється за показниками: відсоткового співвідношення поставок, зроблених у точній відповідності з умовами контрактів (угод); кількістю (відсотками) затримок, зривів постачань, невиконання інших умов; фінансових втрат за невиконання умов постачання;

4. відповідність виробництва попиту на кінцеву продукцію, яка оцінюється за такими показниками: швидкості оновлення асортименту продукції, що виробляється; широти асортименту виробництва продукції; відсотків (обсягів) оновлення асортименту продуктових груп (класів, ліній, родин) і товарної номенклатури всередині продуктових груп;

Відомо, що стратегії розвитку організації розроблюються на основі використання її конкурентних переваг. Основою ефективної виробничої стратегії вважаються [73,89] :

-якість проведення наукових досліджень ( важливо для високотехнологічних галузей);

-можливість інновацій у виробничому процесі;

-ступінь оволодіння існуючими прогресивними виробничими технологіями;

-низька собівартість продукції (досягнення економії на масштабах виробництва);

-якість продукції (зменшення кількості дефектів, потреби у ремонті);

-висока ступінь використання виробничих потужностей (важливо у капіталоємних галузях);

-вигідне місцезнаходження підприємства (забезпечує економію витрат на транспортування);

-доступ до кваліфікованої чи дешевої робочої сили;

-висока продуктивність праці (важливо для працеємних галузей);

-спроможність виготовлення значної кількості модифікацій продукції;

-спроможність виконання комплексних та індивідуальних замовлень;

-ноу – хау в сфері контролю за якістю;

-компетентність у сфері дизайну продукції;

-спроможність швидко переводити нові товари із стадії розробки у промислове виробництво;

-гнучке регулювання обсягів виробництва, здатність швидко реагувати на зміни попиту.

Процес формування стратегії виробництва підприємства відбувається у такий спосіб:

-враховуються основні рішення з виробництва, які прийняті на заданий термін;

-формулюються і обґрунтовуються стратегічні виробничі цілі;

-по кожній стратегічній цілі розроблюється перелік конкретних дій і заходів;

-дії ті заходи зводяться у цілісну виробничу стратегію підприємства;

-для забезпечення реалізації стратегії розроблюється виробнича програма підприємства, в якій визначається обсяг виготовлення і випуску продукції за номенклатурою, асортиментом і якістю у натуральному і вартісному вираженні.

Фахівці [8,21,29,37,89] звертають увагу на те, що в сучасних умовах гострої міжнародної конкуренції ефективні стратегії виробництва ґрунтуються на дотриманні трьох важливих організаційних принципів:

1)Виробництво „точно вчасно”, відповідно до якого підприємство прагне одержувати матеріали і комплектуючі точно в той час, коли вони необхідні для виробництва. За такої системи постачальники доставляють необхідні ресурси для підприємства не раз на тиждень, як це звичайно прийнято, а кілька разів у день.

2)Робити все правильно з першого разу. У цьому випадку якість виробленої продукції забезпечується за допомогою системи тотального комплексного контролю якості. Кожна посадова особа (працівник) несуть відповідальність за якість виробленої продукції. Нові працівники зобов’язані вивчати принципи якості одночасно з навчанням виробничим операціям. Підвищується роль контролю якості на кожному робочому місці.

3)Комплексне профілактичне обслуговування. Згідно цього принципу робітники повинні ретельно проводити профілактичне обслуговування обладнання і устаткування, щоб виключити його відмови. Це потребує високої кваліфікації робітників, їх уміння виконувати кілька завдань, мати широкий профіль суміжних спеціальностей.