Частина I. Теоретичні основи стратегічного менеджменту

Розділ 1. Загальна характеристика стратегічного менеджменту

1. Сутність і особливості стратегічного менеджменту

Світовий досвід бізнесу свідчить, що стратегічний підхід до управління підприємством забезпечує значні можливості ефективного розвитку в складних мінливих умовах сучасного ринку.

Термін “стратегічне управління” було введено в 60-70 рр. ХХ століття з метою розмежування поточного управління на рівні виробництва і управління, що здійснюється на вищому рівні.

Ключовим поняттям стратегічного менеджменту є “стратегія” (з грецької „мистецтво розгортання війська в битві” або “мистецтво генерала”).

Традиційно мистецтво стратегії засновано на уявленні про неї як одного з процесів управління організацією. Під цим розумілось, що стратегія:

• в своєму розвитку проходить 2 етапи (розробку й впровадження);

• складається з рішень, що передбачають аналіз ресурсів і формування загальних цілей та можливих варіантів їх реалізації, але без урахування обмежень, які з’являються на етапі реалізації;

• має відношення переважно до зовнішнього середовища дільності організації.

Стратегія характеризується як набір правил для прийняття рішень, на які організація орієнтується в своїй діяльності. І.Ансофф, автор цього визначення, запропонував 4 групи таких правил [5]:

1. Правила, які доцільно використовувати при оцінці результатів діяльності фірми на сьогодні і в майбутньому;

2. Правила, за якими формуються відносини фірми з навколишнім середовищем;

3. Правила, за якими встановлюються відносини й процедури всередині організації.

4. Правила, за якими фірма діє кожного дня.

В кінці 80-х рр. з’явився новий підхід до поняття “стратегії”, який не суперечить минулим орієнтирам, але уточнює деякі аспекти:

а) в стратегії однаково важливі всі складові, оскільки на стадії впровадження можуть виникнути непередбачувані фактори та значно змінити результат;

б) стратегія пов’язана також із внутрішніми факторами діяльності організації;

в) стратегія – це процес, що відображає філософію керівництва фірми.

На сьогодні існує багато визначень стратегії:

• в широкому розумінні стратегія – це взаємопов’язанний комплекс заходів щодо підвищення життедіяльності організацій;

• в практичному плані:

• це генеральна довгострокова програма або образ дій з порядку вибору пріоритетів і розподілу ресурсів організації для досягнення її цілей;

• це засіб досягнення довгострокових цілей фірми;

• це продумана сукупність норм та правил, що лежать в основі розробки та прийняття стратегічних рішень, що впливають на майбутній стан підприємства.

Отже стратегія – це майбутня діяльність, розрахована на тривалий період, яка здійснюється для досягнення певної мети.

Процес прийняття й здійснення стратегічних рішень, центральною ланкою якого є стратегічний вибір, заснований на співставленні власного ресурсного потенціалу із можливостями і загрозами зовнішнього середовища, в якому діє підприємство, називається стратегічним управлінням.

Об’єктом стратегічного менеджменту є зовнішнє середовище, відстежування змін, пристосування до них, пошук можливостей в конкурентній боротьбі.