1. інноваційної патієнтної стратегії;

2. віолентної (силової) стратегії;

3. стратегії ніші;

4. Комутантної інноваційної стратегії.

42.Цілісний науково-виробничий комплекс, створений на базі окремого міста, це:

1. технопарк;

2. бізнес інкубатор;

3. технополіс;

4. венчурна фірма.

43. Основними характеристиками багатонаціональної стратегії корпорації є такі:

1) скоординованість маркетингових і збутових дій у світовому масштабі;

2) розробка особливих варіантів товару, маркетингових дій для кожної країни;

3) використання вигідних постачальників із будь-якого ринку світу;

4) розміщення заводів тількі в країнах з низькими витратами.

44. Перевагами застосування глобальної стратегії є:

1) особливі якості товару, що створюють цінність для різних груп споживачів;

2) досягнення економії за рахунок масштабу виробництва;

3) відповідність місцевим умовам країни;

4) можливість фокусування в 2-Зх країнах з найнижчими витратами.

45. При реалізації стратегії прямого експорту фірма:

1) створює нове підприємство за кордоном;

2) проводить пошук зарубіжних ділових партнерів і створює спільне підприємство;

3) продає ліцензії на виробництво зарубіжним діловим партнерам;

4) виробляє продукцію і за допомогою власного експортного підрозділу продає її за кордоном.

46.В межах стратегії прямого інвестування фірма:

1) самостійно виконує функцію експорту продукції;

2) експортує продукцію через незалежних посередників;

3) будує чи купує підприємство за кордоном;

4) безпосередньо надає право іншій компанії на використання ії ноу-хау за кордоном.

47.До варіантів стратегії прямого інвестування відносяться:

1) створення нового підприємства за кордоном, придбання частки власності у діючому підприємстві;

2) франчайзинг; управління за контрактом;

3) виробництво за контрактом; ліцензування;

4) прямий експорт і непрямий експорт.

48. До ризиків використання стратегії диверсифікації належать:

1) Підвищені вимоги до керівництва компанії;

2) Зростання залежності підприємства від проблем в одній сфері бізнесу;

3) Тенденція до збереження застарілих технологій і виробничих потужностей;

4) Зміни в попиті споживачів продукції.

49. В межах стратегії профільної диверсифікації проводяться такі дії:

1) Посилюється контроль за системою розподілу продукції підприємства;

2) Зменшується кількість незалежних постачальників підприємства;

3) Придбання фірм в нових галузях для підтримки основного виду діяльності;

4) Охват напрямків діяльності, що безпосередньо не зв"язані з основним бізнесом підприємства.

50. “Процес формування стратегії базується на життєвому досвіді, інтуїції та баченні керівника”. Це точка зору на стратегічне управління належить представникам:

1. трансформаційного підходу до визначення ролі стратегічного управління;

2. аналітичного підходу до визначення ролі стратегічного управління;

3. політичного підходу до визначення ролі стратегічного управління;

4. підприємницько підходу до визначення стратегічного управління