
- •Розділ 4. Конкурентні переваги організації як основа стратегії.
- •4.1. Сутність і роль конкурентних переваг в процесі стратегічного управління.
- •4.2. Типи конкурентних переваг.
- •4.2.1. Конкурентоспроможність персоналу
- •4.2.2. Конкурентоспроможність товару
- •4.2.3. Конкурентоспроможність організації
- •4.2.4. Конкурентоспроможність галузі організації
- •4.2.5. Складові конкурентоспроможності регіону та країни організації
- •4.3. Методи аналізу конкурентних переваг.
- •4.3.1. Бенчмаркінг (порівняльний комплексний аналіз)
- •4.3.2. Метод аналізу профілю об’єкту.
- •4.3.3. Метод gap - аналізу
- •4.3.4. Метод lots - аналізу
- •Контрольні питання і завдання.
Розділ 4. Конкурентні переваги організації як основа стратегії.
4.1. Сутність і роль конкурентних переваг в процесі стратегічного управління.
Як свідчить досвід стратегічного менеджменту, підприємство не може контролювати досягнення жорстко визначених кінцевих результатів. Тому основний акцент в управлінні необхідно перенести на створення і підтримку його унікальних конкурентних переваг.
Конкурентні переваги підприємства – це:
унікальні відчутні та невідчутні ресурси, якими володіє підприємство;
стратегічно важливі для даного підприємства сфери бізнесу, які дозволяють перемагати в конкурентній боротьбі; [Маркова]
висока компетентність підприємства в певній сфері, яка дає найкращі можливості перемагати конкурентів, залучати споживачів і зберігати їх прихильність до товарів підприємства;
будь-яка ексклюзивна цінність, якою володіє організація і яка дає їй перевагу над конкурентами; [Фатх]
ключові фактори успіху; фактори, від яких залежить успіх на ринку, конкурентні можливості, прибутковість підприємства; [Томсон С]
Конкурентні переваги втілюються в товарах, які випускаються і реалізуються данною організацією на ринку. Продаж товару, що має конкурентну перевагу чи виготовленого з використанням внутрішньої конкурентної переваги організації, дозволяє одержати ефект.
Для ефективного використання конкурентних переваг в стратегічному управлінні рекомендується враховувати їх сутнісні характеристики і особливості:
будь-яка стратегія розвитку підприємства повинна ґрунтуватися на його конкурентних перевагах;
основою конкурентних переваг є унікальні активи підприємства чи особлива компетентність у сферах діяльності, важливих для даного бізнесу;
при визначенні конкурентних переваг важливо орієнтуватися на запити споживачів і пересвідчуватися в тому, що ці конкурентні переваги реальні, унікальні, відчутні для споживачів і сприймаються ними, як такі;
до загальних напрямків досягнення конкурентних переваг відносяться лідерство у витратах, диференціація продукції, фокусування (концентрація), ранній вихід на ринок, синергізм. Але в залежності від специфіки товару, організації, ринку, галузі конкурентні переваги можуть мати різноманітні форми;
конкурентні переваги, як правило реалізуються на рівні стратегічних бізнес-одиниць і складають основу ділової стратегії компанії;
управління конкурентними перевагами здійснюється за тими ж функціями, що і управління іншими об’єктами – прогнозування, планування, організації, обліку і контролю, мотивації, регулювання;
чим більше організація має переваг перед існуючими і потенційними конкурентами, тим вище її конкурентоспроможність, живучість, ефективність, перспективність;
конкурентні переваги у сучасному світі бізнесу перестали бути статичними. Вони змінюються під впливом інноваційного процесу(розробка нових технологій, зміна стилю життя і потреб споживачів, нове законодавство, рішення влади тощо). Тому для утримання конкурентних переваг потрібне постійне впровадження нововведень;
конкурентні переваги не можуть бути вічними, вони створюються і утримуються тільки при постійному удосконаленні всіх сфер діяльності. Можливість збереження конкурентних переваг залежать від джерел їх одержання, динамічності інноваційних процесів в організації, своєчасної заміни існуючих конкурентних переваг на нові, перспективні;
організація повинна захищати власні конкурентні переваги за допомогою патентів, ноу-хау, дотримання секретності, контролю над ресурсами, зв’язків із власними структурами, стимулювання персоналу;
для збереження(поновлення)конкурентних переваг у зв’язку із змінами конкурентного середовища необхідний постійний моніторинг дій конкурентів і відслідкування споживчих уподобань.