- •Дз «Дніпропетровська медична академія моз України»
- •Методична вказівка
- •Методична вказівка № 2.
- •4.Базовий рівень знань та вмінь:
- •5. Програма самопідготовки студентів:
- •5.1. Вивчити:
- •5.2. Скласти:
- •II. Гіпосенспбілпуючу терапію.
- •III. Стимулюючу терапію.
- •IV. Вітамінотерапію.
- •V. Імунокорегуючу терапію.
- •7. Вихідний рівень знань та вмінь.
- •8. Форми і методи самоконтролю.
- •9. Рекомендована література:
IV. Вітамінотерапію.
Вітамінотерапія є важливою ланкою патогенетичного лікування пародонтиту та частиною загальнозміцнювальних заходів.
Лікування вітамінами включає застосування вітамінів А, групи В, С, Д?, Е, К, P. PP. Показання до призначення вітамінів:
Вітамін А (ретінолу ацетат) - генералізований народонтит, що супроводжується вираженими катаральними явищами та гіперплазією ясен, підвищеною десквамацією епітелію або гіперкератозом.
Вітамін В] (тіамін) - захворювання пародонту, що протікають на фоні гіпоксії, органічних та функціональних порушень ЦНС, хвороб крові, судинної патології, хвороби Боткіна, діабету.
Вітамін В} (рибофлавін) - генералізований пародонтит, особливо на фоні хвороби Боткіна, цирозу, функціональних змінах печінки, міокардіодистрофії. Усуває явища капіляропатії.
Вітамін Bf, (піридоксин) - захворювання пародонту на фоні гепатитів, хвороб крові, недостатності кровообігу, туберкульозу, радіаційного ураження.
Вітамін Вп (ціанкобаламін) - захворювання пародонту на фоні хвороб крові, при системній гіперестезії твердих тканин зубів, підвищенні больової реакції тканин
пародонту.
Вітамін bis (кальцію пангамат) - захворювання пародонту на фоні атеросклерозу, гепатиту, цукрового діабету, алергічних станів.
Вітамін С (аскорбінова кислота) - захворювання пародонту на фоні хронічних інфекцій, капіляротоксикозу та інших порушень проникності капілярів, хвороб серця, печінки, легенів, органів травлення. Прийма участь в утворенні проміжної речовини сполучної тканини, зокрема колагену. Знижує передчасну інволюцію альвеолярного відростка, що пов'язано з стимулюванням вітаміном С гормональної функції передньої частки гіпофізу.
В останньому випадку рекомендують лікування вітаміном С по такій схемі: по 0,5 г внутрішньом'язово щоденно протягом 10 днів, наступні 10 ін'єкцій проводять з інтервалом в 3-4 дні. Курс лікування повторяють кожні півроку. Більший ефект досягається при одночасному призначенні вітаміну Е перорально в дозі 0,2 г.
При затяжних генералізованих пародонтитах застосовують одночасно вітаміни С і групи В з метою усунення порушень в тканинних окислювальних процесах, а також для каталізування синтезу нуклеопротеїдів.
Вітамін Р (рутін) - призначають у сполученні з вітаміном С по одним і тим же показанням. Маючи антиоксидантні властивості, він охороняє вітамін С від надлишкового окислення. Крім того, вітамін Р є оинергістом аскорбінової кислоти по дії на капіляри (знижує проникність капілярної стінки, зменшує її ламкість) та участі в окислювально-відновних процесах.
Вітамін Д2 (ергокальциферол) - доцільно призначати для регуляції фосфорно-кальцієвого обміну та тканинного дихання при захворюваннях пародонту у дітей, підлітків та молодих особ.
Вітамін Е (токоферолу ацетат) - при передчасній атрофії альвеолярного відростка, захворювання пародонту на фоні порушень статевих залоз і статевого дозрівання у підлітків, патологічних змін судин та обмінних розладів. В літературі приведені дані, що вітамін Є впливає на обмін креатіну та креатінину, які грають певну роль в розвитку патології пародонту, сприяє стабілізації рухомих зубів.
Вітамін К (вікасол) - при генералізованому пародонтиті, особливо з вираженою кровоточивістю. Посилює згортання крові за рахунок підвищення синтезу протромбіну в печінці, стимулює необхідні для утворення активного тромбопластину і тромбіну фактори.
Вітамін РР (нікотинова кислота) - симптоматичний пародонтит. пародонтоз, захворювання пародонту на фоні патології печінки.
