6.3.Програма самостійної підготовки до практичного заняття

1. Базовий рівень підготовки.

Назви попередніх дисциплін	Необхідні навики
1. Анатомія	Знати анатомію дихальної системи. Будова навколоносових пазух, верхніх дихальних шляхів, трахеї, бронхів, легенів.
2. Нормальна фізіологія	Знати фізіологічні особливості дихальної системи. Динамічний опір. Гіпоксія, гіперкапнія|.
3. Гістологія	Знати гістологічну будову тканин дихальної системи. Будова глоткового лімфоїдного кільця. Будова верхніх дихальних шляхів, бронхів, легеневої паренхіми. Гістологічна будова слизової| оболонки верхніх дихальних шляхів, бронхів, миготливого епітелію. Система сурфактанту.
4. Топографічна анатомія	Топографію навколоносових пазух, бронхів, легенів.
5. Пропедевтика педіатрії	Вміти збирати анамнез у дитини та її батьків, оцінювати стан хворого, проводити об’єктивне обстеження, призначати лабораторно-інструментальні дослідження та лікування.

2. Оволодіння представленим у методичній вказівці учбовим матеріалом, що містить мінімальний базовий рівень знань, необхідний для засвоєння теми.

3. Робота з рекомендованою літературою за темою заняття.

4. Ознайомлення з методикою виконання визначених практичних навичок.

5. Самоконтроль отриманих знань за допомогою контрольних питань до заняття, розв’язування ситуаційних завдань та тестового контролю.

7. Технологічна карта практичного заняття.

№ п/п	Етапи заняття	Розподіл часу	Види контролю	Засоби навчання
1.	Підготовчий етап	15%	Письмове тестування за стандартизовани-ми тестами	Методичні рекомендації, підручники, довідники.
1.1	Організаційні питання
1.2	Формування мотивації
1.3	Контроль початкового рівня підготовки (стандартизовані засоби контролю)
2.	Основний етап	65%	Усне опитування.	Спілкування з хворими та їх батьками. Огляд, обстеження хворих дітей.
3.	Заключний етап	20%	Розвязання ситуаційних задач.	Набір ситуаційних задач, тестів
3.1	Контроль кінцевого рівня підготовки
3.2	Загальна оцінка навчальної діяльності студента
3.3	Інформування студентів про тему наступного заняття

8.Контрольні питання щодо самоперевірки підготовки до заняття.

1. Назвіть анатомо-фізіологічні особливості респіраторної системи у дітей, які впливають на перебіг пневмоній.

2. Класифікація пневмоній.

3. Механізми, які лежать в основі патогенезупневмоній.

4. Етіологія та патогенез пневмоній у дітей.

5. Клініка та діагностика пневмоній у дітей.

6. Лікування пневмоній у дітей.

7. Перерахуйте основні групи відхаркуючих препаратів, які застосовують при лікуванні пневмоній.

8. Ступені дихальної недостатності у дітей.

9. Лікування пневмоній у дітей.

10. Перерахуйте основні групи антибактеріальних препаратів.

9. Література.

1. Антипкін Ю.Г., Лапшин В.Ф., Уманець Т.Р. Довідник з дитячої пульмонології та алергології. - Київ. – 2012. – 328 с.

2. Аряев М.Л., Волосовец А.П., Котова Н.В, Старикова А.А., Кононенко Н.А. Пульмонология детского возраста – Киев, «Здоров’я», 2004. – 608 с.

3. Волосовец А.П., Юлиш Е.И. Рациональная антибиотикотерапия респираторных заболеваний у детей – Донецк: Регина, 2005. – 389 с.

4. Волосовець О.П., Прохорова М.П., Срєбний М.М., Бичкова Н.Г. Діагностика, лікування та профілактика бронхообструктивного синдрому у дітей – Київ, 2005. – 23 с.

5. Майданник В.Г. Педиатрия. Учебник. – Харьков: Фолио, 2002. – 1125 с.

6. Медицина дитинства /За ред.. П.С.Мощича. – К.:Здоров’я, 1994. – Том І – ІУ.

7. Педиатрия /под ред.. Н.П.Шабалова. Учебник. – СПб.: Спец лит, 2002. -895 с.

8. Педиатрия. - под. ред.. А.В. Тяжкой. – Винница.- 2010. – 1152 с.

Модуль № 1. Змістовий модуль № 3. Бронхіальна астма у дітей.

1.Визначення теми. Бронхіальна астма - хронічне запальне захворювання верхніх дихальних шляхів, яке характеризується зворотніми нападами задухи, важким свистячим диханням та зниженням показників експіраторного компоненту функції зовнішнього дихання.

2. Актуальність теми. Захворювання респіраторної|респіратор| системи – найбільш часта патологія у дітей. За даними ВООЗ, розповсюдженість БА в світі коливається|вагається| в середньому від 4 до 8 %, серед дитячого населення складає від 2 до 15 %. За даними епідеміологічного| дослідження, що проведене у Києві у межах|у рамках| міжнародного прогнозування Іsаас розповсюдженість | БА складає 6,1-8,1 %. Перші прояви|вияви| захворювання за результатами даного дослідження реєструвалися у|біля| 54,1 % хворих в ранньому віці, а у|біля| 14,3 % з|із| них на першому році життя. Рання діагностика відмічена у|біля| 9,5% випадків. Проблема БА є однією з актуальних в сучасній клінічній медицині у зв'язку з її поширенням|, тяжким перебігом у дитячому віці,|тяжкою| труднощами при діагностиці, складністю вибору адекватної індівідуальної| терапії і підвищенням летальності при цьому захворюванні.