Физреабилитация(продолжение) / ЛПК

добіологічноактивної.Дляїївизначеннявикористовуєтьсядекількаметодів, які вимагають вимірювання в спокої охватів плеча, передпліччя, стегна, гомілки, а також товщину шкірно-жирових складок на передпліччя (над триголовим та двоголовим м'язами) каліпером, силу долоні тощо.

Для визначення м'язової маси кістяка можна скористатися рівнянням

Baumgartner [77]:

КММ 0,2487 МТ 0,0483 ДТ 0,1584 ОС 0,0732 Д 2,5843 С 5,8828

де: МТ - маса тіла (кг), ДТ - довжина тіла (см), ОС - охват стегна (см), Д - динамометрія сильнішої долоні (кг), С - стать (1 для чоловіків і 0 для жінок).

Нещодавно були запропоновані формули для визначення КММ у загальній популяції на підставі співставлення даних антропометрії та магнітно-резонансної томографії [106]. Зручною у використанні, але менш точною (r2 = 0,86 при p < 0,0001) є формула:

КММ 0,244 МТ 7,8 ДТ 6,6 С 0,098 Вік Р 3,3

де: КММ - маса м'язів кістяка (кг), МТ - маса тіла (кг), ДТ - довжина тіла (м), С - стать (1 для чоловіків і 0 для жінок, вік у роках, Р - раса (- 1,2 для азіатів, 1,4 для афро-американців, 0 для білих і латиноамериканців)

Застосування цієї формули є некоректним у осіб, що тренують, або розвивають м'язи. Наприклад, важкоатлетів, бодібілдерів.

Визначеннявмістурідиниворганізміосіб,щозаймаютьсяоздоровчою фізичною культурою є важливим, томущо вона регулює тепловий баланс у спокої і при м'язовій діяльності, а при розвитку зневоднення, яке може розвиватисяпризаняттях,призводитьдорозвиткуважкихускладнень.Вода складає близько 70 % маси тіла. Відомо, що зі збільшенням вмісту жиру зменшується кількість води в організмі. У жінок жирової маси більше, ніж у чоловіків (28 % і 18 % відповідно), а води на 10 % менше.

Е. Меllits і ін. (1970) [110] пропонують при визначенні вмісту води в організмі (у кг) враховувати стать.

Для чоловіків застосовується розрахункова формула:

Н2О(%) 1,065 0,603 МТ

для жінок:

Н2О(%) 1,874 0,493 МТ

Відомий також метод визначення вмісту води у організмі дорослих за Watson P.E. et al.(1980) [121], які запропонували ураховувати стать, вік, довжину та вагу тіла. Даний метод достатньо широко використовується у клінічній практиці.

О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі

41

Для чоловіків:

Н2О(л) 0,09516 Вік 0,1074 ДТ(см) 0,3362 МТ(кг) 2,447

Для жінок:

Н2О(л) 0,1069 ДТ(см) 0,2466 МТ(кг) 2,097

Сьогодні на практиці широко застосовуються прилади засновані на визначенніскладутілазабіоелектричнимопоромтканин,наприклад"Omron BF-306" (рис. 2). Так, визначення вмісту жиру із використанням "Omron BF-306" передбачає внесення до пам'яті приладу за допомогою клавіш вихідних даних особи (довжини тіла, ваги тіла, статі), потім досліджуваний бере прилад уруки (руки розташовуються на поверхні металевих рукояток, які є датчиками для виміру імпедансу), стає у вихідне положення, розставившиноги наширинуплечей,витягує рукизприладом передсобою. Через хвилину на моніторі приладу відзначається ВВЖ (похибка виміру приладу складає 0,1%). Хоча використання характеристик електричного опору невеликих ділянок тіла може приводити до суттєвої погрішності оцінки інтегральних показників складу тіла, помилка визначення ВВЖ з використанням ручного аналізатора "Omron BF-306" у порівнянні із чотирикомпонентною моделлю складає 4,5% [87, 89], все ж якість такої оцінки слід вважати задовільною [107].

Рис 2. Загальний вигляд приладу "Omron BF-306".

Оцінкафізичногорозвиткуповиннабутикомплексноюзвикористанням даних, отриманих при соматоскопії й антропометрії.

Оцінювати величину будь-якого показника фізичного розвитку можна тількизурахуваннямвікутастаті,враховуючиналежніабосереднівеличини, що характерні для популяції. Здійснюється це завдання різними методи, середякихможназгадати:методстандартів,абосередніхантропометричних даних; метод кореляції; метод індексів, або показників; метод центилів.

Всівказаніметодиможутьбутивикористаніідляоцінкифізичногорозвитку у осіб, що займаються оздоровчим тренуванням.

О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі

42

Методиоцінкифізичногорозвитку

Методстандартів

Антропометричні стандарти - це середні величини ознак фізичного розвитку, отримані шляхом статистичної обробки великої кількості вимірювань однорідної групи осіб, до якої належить обстежений.

Дляцьогоскладають"нормативні"оціночнітаблиці.Даністатистичних вимірювань обробляють варіаційно-статистичним методом. Отримують середні величини показника фізичного розвитку і величини середньоквадратичного відхилення.

Для наочності застосовують певні графіки - так звані "індивідуальні антропометричні профілі".

Антропометричний профіль - це графік зображення показників фізичного розвитку за стандартами.

Графік будують наступним чином: із показників дослідженого вираховуютьпоказниксередньоївеличиниіотриманийрезультатрозділяють напоказниксередньоквадратичноговідхилення.Цейрезультатвідкладається насітціМартінавідповіднодошкалисигмальнихвідхиленьувиглядікрапки посередині колонки ознаки, що вивчається, потім точки з'єднують і отримують ламану лінію - "профіль".

Перевагою такого подання оцінки антропометричних даних є її наочність. На профілі добре видно, які ознаки фізичного розвитку знаходятьсявмежахсередньопопуляційних(дляданоїкатегоріїосіб).Однак даний метод має певні неточності пов'язані із розподілом показників фізичногорозвиткуупопуляції, якийнезавжди має нормальнийвигляд, що звичайно призводить до помилки в оцінці показників конкретної особи.

Методкореляції

Цей метод є найбільш ефективним в оцінці показників фізичного розвитку, тому що враховує зв'язок (кореляцію) між ознаками.

Антропометричні ознаки фізичного розвитку, особливо такі, як довжина,масатіла,охватгрудноїклітки,взаємопов'язані. Цейвзаємозв'язок (кореляція) може бути виявлена при обробці антропометричних даних, отриманихврезультатіобстеженнявеликиходноріднихколективів.Ступінь залежності між ознаками виражається величиною коефіцієнта кореляції (r) вмежах±1.Коефіцієнт+1означаєпрямийвзаємозв'язокміждосліджуваними ознаками (зі збільшенням однієї ознаки збільшується інша). Коефіцієнт - 1 означає зворотній зв'язок (при збільшенні однієї ознаки інша зменшується, і навпаки).

О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі

43

Величина, на яку збільшується (або зменшується) друга ознака, якщо перша збільшується на одиницю (наприклад, збільшення довжини тілана 1 см), називається коефіцієнтом регресії (b). Підрахунок цих коефіцієнтів дозволяєпредставитикореляціюміжантропометричнимиознакамиувигляді таблиць або графіків (номограм), що використовуються для оцінки показників фізичного розвитку.

Методперцентильнихтаблиць

Цейметодєнайбільшточнимдляоцінкипоказниківфізичногорозвитку упопуляціїтакякоперуєданимивимірюваньзурахуваннямперцентильного розподілу показників у популяції, на який не впливає вигляд розподілу показників. Частіше користуються оцінкою показників в наступних межах розподілу: < 5%, 5-25%, 25-75%, 75-95%, >95%, або < 3%, 3-10%, 10-25%, 25-75%,75-90%,90-97%та>97%.Користуванняостаннімимежаминагадує оцінку за стандартними відхиленнями, розрахованими для показників, що мають нормальний вигляд розподілу. Так само для комплексної оцінки виміряних показників може бути застосована побудова антропометричного профілю, депо вісіординат відкладаються межіперцентильного розподілу. Вважається, що показники, які знаходяться в межах 25 - 75% свідчать про їх нормальність, а потрапляння в межі < 3% та >97% - про наявність вираженого (патологічного) відхилення.

Метод індексів

Використовується найчастіше для оцінки фізичного розвитку, так як оперує відношеннями різних антропометричних показників, які у своїх відношеннях є достатньо сталими, а відхилення свідчать про характерні особливості фізичного розвитку. Частіше у якості базових показників, що входять до індексів, використовують МТ, ДТ або їх похідні ІМТ та S.

Найчастіше користуються індексом маси тіла (індекс Кетле, або ІМТ), який показав достатню інформативність при обстеженні як здорового населеннятакіосібзрізними захворюваннями(табл.20). Певніобмеження існують при застосуванні даного індексу у висококваліфікованих спортсменів. Розрахунок індексу проводиться за наступною формулою:

ІМТ

МТ(кг)

ДТ(м)2

де: МТ - маса тіла у кг, ДТ - довжина тіла у метрах.

О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі

44

ВООЗ була розроблена класифікація ризику розвитку супутніх захворювань за даними ІМТ (табл. 21).

Таблиця 21. Класифікація ВООЗ з ризику супутніх захворювань за даними ІМТ

Для оцінки маси тіла використовують також:

ІндексБрока-Брукша

МТ = ДТ - 100 при ДТ = 150-165 см, де ДТ - довжина тіла у см;

МТ = ДТ - 105 при ДТ = 166-175 см;

МТ = ДТ - 110 при ДТ > 175 см.

ФормулуБернгарда для визначення належної маси тіла для дорослих:

МТ ДТ(см) ОГК(см)

240

У цьому індексі враховуються особливості статури людини. Формулу Лоренца для розрахунку ідеальної маси тіла:

МТ ДТ (100 ДТ 150) 4

де: ДТ - довжина тіла у см.

Індекс Габса

МТ 56 4 (ДТ 150) 5

де: МТ - маса тіла у кг, ДТ - довжина тіла у см.

О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі

45

З урахуванням пропорційності довжинних розмірів тіла визначають належну довжину тілу, яка пов'язана із розмірами кінцівок.

Формули Хана (1996) використовують для визначення належної довжини тіла окремо для чоловіків та жінок:

для чоловіків (17 - 67 років):

ДТ 2,30 (висотаколіна,см) 0,063 Вік 54,9

для жінок (22 - 71 років):

ДТ 1,91 (висотаколіна,см) 0,098 Вік 71,3

Розрахунок інших індексів, що часто використовуються на практиці представлений нижче.

Життєвий індекс (ЖІ) для оцінки можливостей киснезабезпечення організму:

ЖІ ЖЄЛ МТ

де:ЖЄЛ-життєваємністьлегенівумл;МТ-масатілаукг,нормативні значення для чоловіків складають 65-70 мл/кг, для жінок 55-60 мл/кг.

Силові індекси (СІ) для оцінки відносної сили:

СІ Д(кг) 100 МТ(кг)

де: Д - динамометрія сильнішої долоні у кг; МТ - маса тіла. Аналогічна формула, для розрахунку станового індексу сили. Нормальними значення СІвважаються: для долоні: учоловіків -70-75

%, ужінок-55-60 %; длястановоїсили -200-220 % і135-150 % відповідно. Широко використовуються індекси пропорційності розвитку тіла, до якихвідносятьсяіндексиЕрісмана,Манувріє,Пін'є,різницевийіндекс,індекс

конусоподібності тощо.

ІндексЕрісмана(ІЕ).Визначаєпропорційністьрозвиткугрудноїклітки:

ІЕ ОГК(см) 1 ДТ(см) 2

де: ДТ - довжина тіла (см), ОГК - охват грудної клітини у паузі (см). для чоловіків +5,8 см; для жінок +3,3 см.

Якщо індекс менше зазначених цифр або із негативним знаком, то грудна клітка вузька; якщо більше зазначених, навпроти, широка.

ІндексМанувріє(ІМ)-відсотковевідношеннядовжининігдодовжини тулуба:

О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі

46

ІМ ( ДТстоячи 1) 100 ДТсидячи

де: ДТстоячи - довжина тіла у положенні стоячи, см; ДТсидячи - довжина тіла у положенні сидячи, см.

Пропорційність довжини ніг і тулуба відповідає величині індексу, рівному 87-92 %, при менших значеннях визначається відносна коротконогість, при більших - відносна довгоногість.

Різницевий індекс визначається шляхом вирахування з росту сидячи довжини ніг. Середнє значення в чоловіків - 9 - 10 см, у жінок - 4 - 12 см. Чим менше індекс, тим більше довжина ніг і навпаки.

Індекс пропорційності статури (ІПС):

ІПС ДТсидячи (ДТстоячи ДТсидячи)

нормативні значення 9,5 для чоловіків і 12,5 для жінок. Показник міцності статури (індекс Пін'є):

ІндексПінє ДТ(см) (МТ(кг) ОГК(навидоху),см)

Оцінка - менше 10 - міцна статура; від 10 до 20 - добра; від 21 до 25 - середня; від 26 до 35 - слабка; більше 36 - дуже слабка.

Для визначення типу статури можна також скористатися індексом конусоподібності(ІКП)[120],якийрозглядаєтілолюдиниувигляді2конусів, основа яких знаходиться на рівні черева.

ОЧ(м)

ІКП

0,109 МТ(кг)

ДТ(м)

де: ОЧ - охват черева (м), МТ - маса тіла (кг), ДТ - довжина тіла (м). Нормальними значеннями вважаються 1,00 - 1,73. При менших значеннях вважається, що особа астенічного типу, при більших -

дигестивного типу.

Визначити тип статури можна скориставшись методикою Фрісанчо (1990) [91], який запропонував для цього вимірювати ширину ліктя (між надвиростками плечової кістки) у міліметрах та довжину тіла (см).

У подальшому розраховується відношення:

Індексстатури шириналіктя(мм) 100 ДТ(см)

Оцінка останнього проводиться згідно даних наведених у таблиці 22.

О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі

47

Таблиця 22.

Оцінка типу статури за Фрісанчо

Для диференціаціїосібзасоматотипом Баумгартнером запропоновано визначати індекс КММ (RMSI)

ІндексКММ КММ ДТ2

де КММ - маса м'язів кістяка (кг) - див. вище; ДТ - довжина тіла (м).

Недостатньою маса м'язів кістяка вважається при значеннях індексу 7,26 кг/ м2 у чоловіків та 5,45 кг/ м2 у жінок.

Індекс КММ разом із показником ВВЖ використовується Баумгартнером для оцінки угодованості осіб згідно даних представлених у таблиці 23. [77,78]. Нагадаємо, що граничними нормативними значеннями відносного вмісту жиру для чоловіків є 27%, для жінок - 38%.

Таблиця 23. Оцінка стану за даними відносного вмісту жиру та індексу м'язової маси

кістяка

Заданимирозрахункуіндексів таїх оцінки закритеріями центильного

О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі

48

розподілу у дорослій популяції О.П. Романчуком та О.Д. Гречко (2010) запропоновано експресно характеризувати соматотип молодих людей чоловічої тажіночої статі увіці від 19 до27 років. Напідставі вимірювання ДТ(см),МТ(кг),ОС(охватустегна,см),ОГКупаузі(см),ОЧ(охватучерева, см), кистьової динамометрії (кг) та ВВЖ (%), а також розрахункувідносної масим'язівкістяку (ВКММ)задопомогоюрозробленихіндексів -охватного (ОГК/ОЧ) та компонентного (ВКММ/ВВЖ) з урахуванням ДТ та ІМТ - проводиться оцінка соматотипу, яка базується на розроблених авторами центильних таблицях (табл. 24 - 25).

Таблиця 24. Оцінка розрахованих індексів у чоловіків 19 - 27 років

Схема оцінки представлена у додатку 2.

Б.А. Никитюком (1991) [54] розроблено методику визначення соматотипу за даними вимірювання МТ, ДТ, ширини тазу (міжгребенева відстань) у жінок, ширини плечей (міжакроміальної відстані) у чоловіків, а також 4-ьох шкірно-жирових складок (під нижнім кутом лопатки - "спина", надтриголовимм'язом -"плече",начереві-"черево",нагомілці-"гомілка"), на підставі яких розраховуються відносні ширина плечей (ШП) (для чоловіків), тазу (ШТ) (для жінок) та відносна товщина шкірно-жирових складок (ВТШЖС) за формулами:

ВідноснаШП(ШТ) ШП(ШТ) 100 ДТ

ВТШЖС ("спина","плече","черево","гомілка") 100 ДТ

О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі

49

Розраховується також ІМТ.

Далі знаходять суми шкірно-жирових складок:

вище поясу = "спина" + "плече"

нижче поясу = "черево" + "гомілка"

тулуба = "спина" + "черево"

кінцівок = "плече" + "гомілка"

Автором запропоновано для кожної статево-вікової групи визначити середньоарифметичні значення та середні квадратичні відхилення для відносної ШП (ШТ) та ВТШЖС. Далі визначити межі інтервалів: перший - (М - 3SD, М - 0,67 SD); другий - (М ± 0,67 SD); третій - (М + 0,67 SD, М + 3 SD).Завідношеннямсумшкірно-жировихскладокпропонуєтьсявизначати особливості розподілу жирової клітковини на тілі, які є характерними для конкретноїстатево-віковоїгрупи.Заспіввідношеннямоцінокіндивідуальних показників з урахуванням потрапляння в певні межі інтервалів виміряних показників визначається соматотип.

Р.Н. Дороховим була розроблена, а пізніше (1991) спільно з В.Г. Петрухіним удосконалена об'єктивна метрична система соматотипування дітей і підлітків [16, 28].

Вона має високу повторюваність незалежно від дослідника, формує об'єктивне об'ємне уявлення про просторові і часові характеристики обстежуваного, а також особливості індивідуального розвитку, слугує основою прогнозування фізичних якостей при "нормальному" онтогенезі, раннього відбору і орієнтації в видах спорту.

Оцінка соматичного типу проводиться в шість етапів:

1)стандартні антропометричні виміри - 16 показників;

2)оцінка отриманих даних по лінії габаритного рівня варіювання;

3)визначеннякомпонентногорівняваріювання:розрахункижирової,м'язової і кісткової маси;

4)визначення пропорційного рівня варіювання: розрахунок відносної довжини нижньої кінцівки;

5)визначення варіанта біологічного розвитку за дев'ятьма соматичними показниками;

6)заключнаоцінкасоматичноготипуіперспективностізанятьпевнимвидом спорту.

Для оцінки габаритного, компонентного и пропорційного рівнів варіювання (кореляційно не пов'язаних між собою) необхідний вимір 16 морфологічних ознак, а потім розрахунок певних показників і порівняння отриманих результатів із табличними величинами.

О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі

50