Физреабилитация(продолжение) / ЛПК

РОЗДІЛ VI.

ГОСТРІ ПАТОЛОГІЧНІ СТАНИ, ЩО МОЖУТЬ ЗУСТРІЧАТИСЯ ПРИ ОЗДОРОВЧОМУ ТРЕНУВАННІ

Гостріпатологічністанизасвоїмхарактеромєкомплексомпатологічних реакцій, процесів і станів. Вони порушують загальну життєдіяльність організмута можуть бути такими, що швидко минають, і не представляють серйозної небезпеки для осіб, що займаються оздоровчими тренуваннями, так і настільки важкими, що можуть привести до його загибелі, якщо терміново не надати долікарську допомогу [13, 36, 101].

Найчастіше при заняттях оздоровчими тренуваннями виникають непритомністани,якімаютьрізнімеханізмирозвитку.Однимзчастихстанів є так звана постуральна гіпотензія, механізм якої пов'язаний із зупиненням дії "м'язового насосу" працюючих м'язів, що викликає різке падіння артеріального тиску. Як правило постуральна гіпотензія виникає після закінчення тренування. Якщо особа непритомніє під час тренування слід запідозрити більш серйозну проблему.

Серед останніх м'язові судоми, гіпертермія (перегрівання), гіпотермія (переохолодження), гіпонатріємія (зниження рівня натрію у крові), гіпоглікемія (зниження рівня глюкози укрові), зупинка серця та інші стани.

Постуральнагіпотензія

Вважається, що причиною непритомних станів є, в першу чергу, постуральна гіпотензія, яка викликається різким припиненням фізичного навантаження, особливо в умовах жаркої погоди, коли відбувається депонування крові у нижніх кінцівках. Одним із додаткових факторів вважаєтьсярефлексправогопередсердя(рефлексБаркрофта-Едхольма),який характеризується парадоксальним розширенням судин м'язів кістяка при різкому падінні тиску у правому передсерді. Інколи постуральна гіпотензія може бути пов'язана зі зменшенням обсягу циркулюючої крові, яке розвивається на тлі зневоднення. Факторами, що сприяють розвитку постуральної гіпотензії є: недостатній рівень тренованості, стан вираженої втоми або після недавно перенесених інфекційних захворювань, перегрівання.

При розвитку постуральної гіпотензії особу, що знепритомніла необхідно покласти у горизонтальне положення, голова при цьому має знаходитись нарівні тулуба, ноги необхідно дещоприпідняти. Як правило, через 1-2 хвилини особа притомніє. Цей час необхідний з іншого боку для більш точної діагностики, наприклад, колапсів іншої етіології. Виняток складаютьвипадкизупинкисерця,які,доречі, приоздоровчихтренуваннях

О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі

171

виникають достатньо рідко і не викликають труднощів діагностики (відсутністьсерцево-судинноїдіяльності),колиодразунеобхіднопроводити реанімаційні заходи.

При знепритомненні особи, що займається оздоровчим тренуванням треба в першу чергу вияснити момент непритомності (під час виконання навантаження,абопіслявиконаннянавантаження).Якправило,постуральна гіпотензія виникає після виконання навантаження, якщо ж особа знепритомніла під час навантаження слід думати про більш серйозні проблеми, що вимагають термінового медичного втручання.

Післяприходудосвідомостіуособиможутьбутискаргинанудоту,головний біль, слабкість тощо.

Важливим симптомом є оцінка свідомості і психічного стану. Якщо особа, не дивлячись на горизонтальне положення протягом 2 хвилин, знаходиться без свідомості (серцево-судинна діяльність збережена), або її психічний стан неадекватний, то скоріше за все у неї розвинулась симптоматична гіпонатріємія, важка гіпоглікемія, сильне перегрівання або тепловий удар, в несприятливих умовах зовнішнього середовища слід пам'ятати також про гіпотермію.

М'язові судоми

М'язові судоми, пов'язані із фізичними навантаженнями - "болюче спазматичненеконтрольованескороченням'язівкістяка,якеспостерігається під час або одразу після навантаження на них" - також достатньо часта причина звернення за медичною допомогою. Пов'язують їх з порушенням електролітногоіводногобалансуорганізма.Длязняттясудомрекомендують зафіксувати напружений м'яз у розтягнутому стані за допомогою його пасивного розтягнення.

Гіпонатріємія

Гіпонатріємія - це зниження концентрації натрію у сироватці крові нижче рівня 135 ммоль/л. При звичайних оздоровчих тренуваннях вона не зустрічається, можлива тільки при тривалості тренування більше 2 годин. Частіше її причиною є надлишкове вживання неправильно приготовлених напоїв під час тренування ("отруєння водою") . Перебіг даного стану може бути безсимптомним, а також супроводжуватись порушеннями психічного стану,головнимболем,порушеннямкоординаціїрухів,мареннями,судомами ікомою.Достатньохарактернимсимптомомєнабрякирукіпальцівдолоней. Температура тіла в межах норми.

В легких випадках необхідно спостерігати за особою. У важких необхідна госпіталізація, особливо при порушеннях психіки, судомах,

О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі

172

ознаках набряку легенів, комі. При ненаданні допомоги можливі летальні випадки.

Тапловийудар

Ознаками"тепловогоудару"єпідвищеннятемпературиупрямійкишці більше 41,5°С і порушення психіки. При тепловому ударі необхідна термінова допомога, яка стосується зниження температури тіла. Найбільш простим і найбільш ефективним способом є занурення тіла на 5-10 хв. у ванну із водою і льодом (руки і ноги у воду не занурюють). Як правило, через 5-10 хв. температура знижується до 38°С. Подальше лікування необхідне у разі виникнення супутніх станів, в першу чергу зневоднення. Слід пам'ятати, що у 20% осіб, які перенесли тепловий удар, залишаються зміни особистості, порушення координації у зв'язку з розвитком енцефалопатії.

Гіпотермія

Гіпотермія (переохолодження)вважається важкою коли температурау прямій кишці нижче 30°С, середньою - при 30-34°С, і легкою - при 34° - 36°С. При легкому переохолодженні необхідно змінити мокрий одяг, захистити особу від дощу і вітру, а також ізолювати її від землі. Якщо психічний стан знаходиться в нормі, можна запропонувати гарячі напої. При розвитку переохолодження середнього або важкого ступеня, особу необхідно обережно загорнути у ковдру і терміново госпіталізувати для пасивного прогрівання. Слід пам'ятати, що транспортування повинне бути вкрайобережним,афізичнаактивністьособизведенананівець,щопов'язано зможливістюрозвиткуфібрілляціїшлуночків(зупинкисерцевоїдіяльності).

Гіпоглікемія

Гіпоглікемія при тривалих тренуваннях на витривалість зустрічається достатньо часто, що пов'язано з недостатнім вживанням вуглеводнів. Ранньою ознакою гіпоглікемії є гостре відчуття голоду, потім з'являється слабкість, запаморочення, холодний липкий піт. Після цього розвивається помутніння свідомості, порушення мовлення, можуть здійснюватись безглузді вчинки. При спостереженні за особою привертає увагу значна блідістьшкірнихпокривів,розширеннязіниць,поганопрощупуєтьсяпульс, різко знижується АТ.

Якправило, для виведення із станудостатньо вжити декількакусочків цукру, випити сироп, з'їсти декілька цукерок. Якщо особа знепритомніла, необхідна госпіталізація.

О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі

173

Непритомністьнатужування.

Спостерігається у осіб, що займаються атлетичними тренуваннями. Під час підйому штанги збільшується внутрішньочеревний і внутрішньогрудний тиск, що утруднює кровообіг по судинах малого кола кровообігу і відповідно зменшує викид крові із лівого шлуночка.

При натужуванні глибокого непритомного стану, як правило, не розвивається. Запобігти виникненню знепритомніння можна, якщо перед підйомом ваги не проводити штучної гіпервентиляції.

Гостреперенапруження міокарду

Гостре перенапруження міокарду розвивається у безпосередньому зв'язку з інтенсивною м'язовою роботою. Воно може мати різноманітні прояви - від болю у ділянці серця до гострої серцевої недостатності, коли можливі летальні випадки.

Звичайно його пов'язують із виконанням фізичних навантажень, що перевищуютьможливостіособи.Саметомучастішегостреперенапруження міокарду зустрічається у недостатньо підготовлених осіб, навіть при відносно невеликих навантаженнях. Супроводжується воно розвитком дистрофіїміокардутапорушеннямйогоскорочувальноїздатності(заданими ЕКГ).

Слід пам'ятати, що особи, які перенесли гостре перенапруження міокарду тривалий час повинні знаходитись під прискіпливим наглядом лікаря.Відновленнятренуваньприпустиметількиздозволулікарянераніше, ніж через 1 - 2 місяці.

Причини, механізми і попередження травм призаняттяхоздоровчимтренуванням

Числотравмпризаняттяхоздоровчимфізичнимтренуваннямповинне бути зведене до мінімуму. В його попередженні активну участь повинні прийматикожнийвикладачтатренер[25,49,63].Дляцьогонеобхіднодобре знати особливості, основні причини і умови, які сприяють виникненню різних травм. Ці знання необхідні й особам, що займаються оздоровчим тренуванням.

Середпричинтравматизмуслідвизнатизовнішнітавнутрішніфактори, які тісно пов'язані між собою. В окремих випадках одні є причиною, а інші - умовою травматизму, в інших випадках - навпаки [42].

Недоліки і помилки уметодиці проведення занять є чинником травм у 30 - 60% випадків. Вони пов'язані із порушенням тренером або викладачем

О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі

174

основних дидактичних принципів навчання і тренування - регулярності занять,поступовостізбільшенняіускладнення навантажень,послідовності уоволодінніруховиминавичками,індивідуалізаціїнавчально-тренувального процесу.

Форсування тренування, систематичне використання надмірних навантажень, невміння забезпечити у ході занять і після них умов для відновлення функціонального стану, включення до тренування вправ, до яких особа не готова в силу недостатнього розвитку фізичних якостей або втомивідпопередньоготренування,відсутність,неправильнаабонедостатня розминка -все це можебути причиною травм при оздоровчих тренуваннях.

З урахуванням цього основами профілактики травматизму, що викликається перерахованими факторами є:

-суворе дотримання всіх вимог загальної методики занять фізичними вправами;

-складання планів і вибір методики занять у відповідності не тільки з програмами, але й зі станом здоров'я, рівнем фізичного розвитку, функціонального стану і фізичної підготовленості осіб, що займаються оздоровчим тренуванням;

-вміння швидкоперебудовувати методикузанять увідповідностізізмінами стану осіб, що займаються, їх поведінкою, гігієнічними, кліматичними і іншими умовами;

-сувора послідовність розташування матеріалу в тренувальних планах, широке використання підвідних вправ;

-забезпечення повноцінноїрозминки,збереженняоптимальних перервміж вправами; розробка раціональної системи підвідних вправ;

-виключення гострих перенавантажень на заняттях;

-сувора індивідуалізація у підборі і дозуванні вправ для відстаючих, або осіб, що поновили заняття після травм або хвороб;

-систематичне підвищення кваліфікації викладачів і тренерів. Встановлено, що недоліки уорганізації занять, порушення інструкцій

і положень з проведення навчально-тренувальних занять, недотримання правил безпеки їх проведення, приводять до травм у 4 - 8% випадків.

Причинами травм може бути комплектування груп для занять без достатнього врахування рівня їх підготовленості, статі, віку; проведення занять у відсутності тренера або викладача; велика кількість осіб, що одночасно займаються у одного тренера або викладача тощо.

Основними засобами профілактики узв'язкуз цими причинами травм

є:

- правильний і своєчасний розподіл осіб на групи "Здоров'я" з урахуванням режимів рухової активності, статі, віку інших даних лікарського контролю;

О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі

175

-правильнерозташування осіб успортивномузалі, намайданчику, стадіоні тощо;

-недопущення скупченості;

-організованийвихідосібзмісцязанять(відповідальнийзазаняттявиходить останнім);

-обов'язкова присутність на заняттях відповідальної особи (викладача, тренера тощо) з моменту, коли особи починають збиратися;

-суворий порядок при самостійному проведенні тренувань, а також вправ перед заняттями і тренуваннями і після них;

-суворе виконання інструкцій і правил безпеки.

Певна кількість травм пов'язана з особливостями техніки виконання вправ (у спортсменів до 15 - 23% випадків). При оздоровчих тренуваннях вони частіше пов'язані із проблемами зв'язкового і суглобового апарату кінцівок та хребта при виконанні вправ, амплітуда яких перевищує індивідуальні варіанти рухливості у суглобах, а також силових вправ та вправ, що вимагають бистрого виконання.

Профілактика таких ушкоджень наступна:

-попередня спеціальна підготовка м'язового і зв'язкового апарату до виконання рухів (у разі необхідності їх виконання);

-навчання "небезпечним" вправам з використанням необхідної кількості підвідних вправ, навчання техніці самостраховки, вмінню падати;

Поганематеріально-технічнезабезпечення занять приводитьдотравм у 15 - 25% випадків. При цьому мається на увазі низька якість обладнання, спортивних споруд та спорядження осіб (одягу, взуття, захисних пристосувань), погана підготовка до занять знарядь, майданчиків, залів, стадіонівтощо,порушеннявимогіправилїхвикористання.Причиноютравм нерідко є нерівна поверхня майданчика, бігової доріжки, жорсткий ґрунт в місцях тренувань, несправна або слизька підлога залу, низька якість гімнастичних матів.

Погана матеріально-технічна підготовка до занять може, наприклад, проявитися у поганому укріпленні знарядь, невиявлених дефектах в них, недостатній кількості матів, виборі траси бігу, ходьби.

До порушент правил використання обладнання і спорядження відносять: використання нестандартних знарядь; проведення занять із неповним комплектом захивних пристосувань тощо.

Частою причиною травм при заняттях оздоровчим тренуванням може бути невідповідність одягуі взуття особливостям занять і метеорологічним умовам занять. Наприклад, тісне, нерозношене взуття приводить до потертостей, а в зимових умовах створює небезпеку відморожень.

Профілактичні заходи у повинні стосуватись:

О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі

176

-контролюзастаномібудівництвомспортивнихспорудііншихмісцьзанять;

-систематичнийконтрользаспортивнимобладнанням,знаряддями,одягом;

-встановлення форми одягу залежно від кліматичних умов, стану тренованості і рівня загартованості осіб, що займаються;

-розробка і суворе дотримання правил використання обладнання, знарядь і захиснихпристосувань;систематичнийінструктажпрацівниківспортивних споруд і осіб, що займаються.

Несприятливі гігієнічні і метеорологічні умови є причиною травм у 2 -6%випадків.Сюдивідносятьсянезадовільнийсанітарний станспортивних споруд,недотриманнягігієнічнихнормосвітлення, вентиляції,температури повітряабоводи,підвищенавологістьповітря,дуженизькаабодужевисока температура повітря, сніг, туман, відлига, засліплюючі промені сонця, сильний вітер тощо.

Профілактика травм зводиться до прискіпливого дотримання нормативів, передбачених гігієною фізичних вправ і спорту. Вони повинні стосуватися кліматичних факторів (температура, вологість, вітер тощо), режиму (часи занять, відпочинку, харчування), харчування, одяг, догляд за тілом тощо, а також загартування осіб, що займаються.

Неправильна поведінка приводить до травм у 5 - 15% випадків. До них відносяться поспішність у діях, недостатня уважність і дисциплінованість, що приводить до нечіткого, несвоєчасного виконання, фізичної вправи і створює тим самим умови для зриву тренування.

Порушення лікарських вимог до організації процесу тренування приводить до травм у2 -10% випадків. Це допуск дозанять без лікарського огляду, невиконання тренером і особою лікарських рекомендацій, що стосуються термінів поновлення тренувань після травм і захворювань, рекомендацій, пов'язаних зі станом здоров'я, неправильне зарахування в ту абоіншумедичнугрупу,невиконанняпорадлікаря повикористаннюзасобів відновлення.

До внутрішніх факторів травматизму відносяться зміни устані особи, які виникають за впливу несприятливих зовнішних і внутрішніх умов, - мова йде про індивідуальні особливості.

Невідповідність рівнів фізичної, технічної, психоемоційної і вольової підготовки поставленим завданням часто є причиною виникнення травм. Хоча ця причина має відношення і недоліків організаційно-методичного характеру, вона виділяється спеціально, оскільки безпосередньо пов'язана із самаю особою, що тренується.

Найбільш важливо враховувати наступне:

-Особливо небезпечні розлади координації, погіршення захисних реакцій та уваги, які розвиваються при стомленні, адже це дискоординує роботу

О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі

177

м'язів-анатагоністів, зменшує амплітуду рухів в окремих суглобах, супроводжується втратою бистроти і спритності при виконанні рухів і приводить до ушкоджень.

-В окремих випадках причиною розривів м'язів біля сухожилків може бути порушення процесів розслаблення.

-Внаслідок втоми можуть відбуватися зміни збудливості і лабільності нервово-м'язового апарату, особливо у недостатньо тренованих осіб. В результаті неоднакової зміни цих характеристик порушується правильне виконання рухів, що може призвести до травми.

-Зміни функціонального стану окремих систем організму, викликані перервою у заняттях в зв'язку із хворобою або іншими причинами, можуть привестидотравм.Зупиненнясистематичнихтренуваньнатривалийтермін викликає зниження сили м'язів, витривалості, бистроти скорочення і розслаблення мязів, що утруднює виконання вправ, які вимагають значних зусиль і координованих рухів. Перерва у заняттях приводить к "зтирання" динамічного стереотипу, що також може викликати травму внаслідок порушення координації рухів. Тому тренер і викладач повинні суворо дотримуватись встановлених лікарем термінів допуску до тренувань, поступово збільшувати і ускладнювати навантаження.

-Недостатняфізичнапідготовленістьдовиконаннянапруженихабоскладнокоординаційних вправ.

-Схильність до спазмів м'язів і судин.

Уоздоровчому тренуванні на відміну від занять спортом частіше виникають непрямі травми.

Як вже згадувалось механізм їх виникнення пов'язаний із перевищенням фізіологічних меж рухів по амплітуді. Ці ушкодження пов'язані або тягою або зі скручуванням.

Профілактика травматизму, у більшості випадків, є організаційною та лікарсько-педагогічною проблемою. Вона пов'язана з наявністю кваліфікованих тренерів, лікарів, технічного персоналу, які разом із керівникамивідомствтаустановмаютьздійснюватикомплексорганізаційнометодичних заходів, спрямованих на постійне удосконалення матеріальнотехнічногозабезпечення,покрашенняумовпроведеннятренувальнихзанять, постійно підвищувати кваліфікацію тренерсько-викладацького складу, дотримуватись правил лікарського контролю, дидактичних принципів тренувань.

О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі

178

Контрольні запитання по розділу VІ.

1.Які гострі стани найчастіше розвиваються при неадекватних фізичних навантаженнях?

2.Перерахуйте причини розвитку травм при оздоровчих тренуваннях.

3.Профілактичні заходи, які спрямовані на попередження травм при оздоровчих тренуваннях.

4.Якийгострийстанпов'язанийізрізкоюзупинкоюфізичноїдіяльності? Поясніть його механізм.

5.Які з гострих станів пов'язані із вичерпуванням енергетичних джерел?

О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі

179

РОЗДІЛ VII. САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ ДО МІСЦЬ ПРОВЕДЕННЯ

ОЗДОРОВЧИХ ТРЕНУВАНЬ

Відповідність місць проведення тренувань санітарно-гіігєнічним вимогамзабезпечує ефективністьвпливуфізичнихнавантаженьнаорганізм та є умовою, що значною мірою попереджує виникнення гострих станів та травм при заняттях оздоровчим тренуванням [20]. Підчаспроведення ЛПС обов'язково проводиться оцінка відповідності умов проведення занять санітарно-гігігєнічним вимогам до освітлення, вентиляції та обігріву приміщень, останні з яких визначають мікроклімат [40]. Якщо заняття проводяться на свіжому повітрі обов'язково повинні враховуватись кліматичні та погодні умови.

При оцінці освітлення слід зазначити його відповідність природному та достатність для конкретної діяльності. Воно має бути рівномірним за всієюплощоюприміщення,достатнімдлянормзачасомдоби,нестворювати теплового ефекту та не відблискувати від підлоги.

Для примішень, де проходять оздоровчі заняття, припускається використання люмінесцентного освітлювання на ламп накалювання. Необхідним є рівень штучного освітлення робочої поверхні в 200 лк для люмінесцентного та 150 лк для ламп накалювання. При заняттях бігом, ходьбою, силовим тренуванням припустимим є рівень освітлення підлоги у 150 лк.

Для оцінки природного освітлення враховують чинники, що його визначають:світловий клімат місцевості, часдоби, орієнтацію приміщення за сторонами світла, орієнтацію вікон за сторонами світла (кращою є південно-східна), близькість зелених насаджень за вікнами (бажано не ближче 20 м), близькість сусідніх будівель (не ближче за подвійну висоту найбільшвисокоїбудівлі,щознаходитьсяпоруч),розмір,формувікон(краще прямокутна), чистоту скла, кількість віконних кватирок, захисні загородження на вікнах, висоту вікон над рівнем підлоги (бажано не нижче 2 м), відстань між вікнами на стіні (не ближче полуторної ширини вікна), відстань від стелі (не більше 0,5 м), колір внутрішнього приміщення (світлі тони), його розміри.

Для кількісної оцінки природного освітлення частіше користуються розрахунком декількох показників: світлового коефіцієнту, кута падіння світлових променів та інших.

Світловий коефіцієнт - відношення площі вікон (тільки заскленої частини) до площі підлоги. При заняттях оздоровчим тренуванням припустимим є показник 1/6.

О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі

180