3. Діагностична програма з аналізом даних додаткових досліджень:

А) Лабораторна діагностика:

- клінічний аналіз крові і сечі;

- біохімічне дослідження крові (характерне збільшення вмісту лужної фосфатази і трансаміназ у сироватці крові);

- електроліти крові;

- білірубін та його фракції

Оцінка загальноклінічного аналізу крові при гіперспленизмі:

Гіперспленизм – надмірне руйнування селезінкою кліткових елементів крові, що клінічно проявляється зниженням кількості еритроцитів, лейкоцитів або тромбоцитів в циркулюючий крові. Гіперспленізм проявляється зниженням кількості формених елементів крові, що може бути виявлено при загальному аналізі крові. Але треба пам’ятати, що іноді показники можуть бути близькими до норми за рахунок посилення кровотворної функції кісткового мозку, яка в патологічних умовах може зростати в 5-10 разів. Тому при гіперспленізмі досліджують ще мазки кісткового мозку.

Б) Інструментальна діагностика:

а) ультразвукове дослідження - оцінює стан печінки, жовчного міхура (при наявності) і стан позапечінкових та внутрішньопечінкових жовчних проток;

УЗД проводиться надщесердце. Дослідження здійснюють шляхом численних послідовних сканувань, які проводять в різних площинах та при різних положеннях тіла хворого. Використовують датчики з частотою 2,25 – 3,5 МГц.

Основні критерії дослідження печінки: розміри органу, положення і контури, структура тканини і щільність, наявність дифузних чи вогнищевих уражень та їх характеристика, зміни портальних та печінкових вен, стан внутрішньопечинкових та позапечінкових протоків.

В нормі жовчний міхур має вигляд ехонегативного утворення овоїдної форми. Товщина його стінок не перевищує 0,4 см. Вміст жовчного міхура акустично гомогенний, довжина не більше 6-7 см, діаметр – 2-4 см. Діаметр загального жовчного протоку не перевищує 1 см. Внутрішньопечінкові жовчні протоки не візуалізуються.

При жовчнокам’яній хворобі на УЗД визначається:

• в порожнині жовчного міхура визначається ехопозитивна структура з чіткою акустичною тінню;

• конкременти можуть бути поодинокі або численні;

• зміщуються при зміні положення тіла (на відміну від поліпів жовчного міхура, які не дають акустичну тінь і не зміщуються при зміні положення тіла).

При хронічному калькульозному холециститі на УЗД визначається:

• щільність стінок жовчного міхура підвищена, товщина більше 0,4 см;

• форма міхура змінена за рахунок його перетяжок, перегинання;

• в просвіті жовчного міхура визначається ехопозитивна структура (конкременти поодинокі або численні) з тіньовою доріжкою.

При холедохолітіазі на УЗД визначається:

• розширення, деформація, патологічна звививість або переривчастість загального жовчного протоку;

• в просвіті протоку може визначатися ехопозитивна структура (конкремент) з тіньовою доріжкою.

УЗД підшлункової залози:

В нормі довжина залози 16-17 см, товщина (лежачи): головка – 1,5-3 см; тіло – 1,5-2 см; хвіст – 0,5-2 см. Інколи вдається візуалізувати головний панкреатичний проток.

При хронічному панкреатиті на УЗД візуалізуєтся:

• чітка капсула (в нормі її не видно);

• в паренхімі залози численні вогнища фіброзу;

• структура гетерогенна;

• може визначатись дифузне або локальнее збільшення розмірів залози;

• в паренхімі можуть визначатися кальцифікати, конкременти, псевдокісти;

• можливе розширення вірсунгового протоку ( при порушенні відтоку з нього);

• в пізніх стадіях залоза атрофічна, зморшена.

При кістах підшлункової залози на УЗД визначається:

• локалізація в будь-якому відділі залози;

• ехонегативні утворення з рівними контурами;

• структура гомогенна.

При захворюваннях селезінки:

• збільшення розмірів органу (при спленомегалії), поява медіальної випуклості є ознакою наявності об’ємного утворення;

• розширення селезінкової Вени, а також внутрішньоорганних її гілок;

ехогенність і структура при спленомегалії не змінюється.

б) комп’ютерна томографія печінки та позапечінкових жовчних проток;

в) ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія:

- візуальний огляд шлунка, дванадцятипалої кишки і великого дуоденального сосочка;

- контрастування і рентгенологічна фіксація стану позапечінкових, внутрішньопечінкових проток і панкреатичної протоки;

г) крізьшкірна крізьпечінкова холангіографія під контролем УЗД:

- при механічній жовтяниці уточнює рівень перешкоди, його можливу причину і дає можливість налагодити декомпресію протокової системи;

д) рентгенологічна діагностика (в сучасний період не застосовується):

- пероральна холецистографія;

- внутрішньовенна холангіографія.