4 Принципи передачі іншомовних власних назв українською мовою

Принципи передачі власних назв іншомовного походження спираються на їх особливий статус, а отже, фонетичні процеси та їх формальна передача засобами української мови відрізнятимуться від принципів передачі загальних назв. Передусім треба пам’ятати про таке:

1 Принцип недоторканої власності

Іншомовні прізвища українською мовою не перекладаються. Як правило, передаються лише фонетичні й структурні особливості української мови, якщо вони не руйнують адресну або інформативну функцію. Треба пам’ятати, що будь-який переклад власних назв насправді є актом перейменування, який має спиратися на рішення відповідних органів, що уособлюють у собі права певного власника.

Наприклад, Кузнецов – Кузнецов (а не Ковалів), Воробйов, Пушкін.

2  Принцип спільної або невизначеної власності

Іноді переклад є єдиним можливим способом підкреслити загальносвітову або невизначену належність об’єкта: свято Первое Мая – Перше травня, площадь Независимости – майдан Незалежності, бульвар Машиностроителей – бульвар Машинобудівників. Але Первомайск – Первомайськ, Североморск – Сєвереморськ, Владивосток – Владивосток.

3 Принцип національно-адресної ідентифікації враховується:

1) при передачі власних назв типу Ворошиловськ, Єнакієве ( із суфіксом ов, ев, єв, бо в їх основі російські прізвища Ворошилов, Єнакієв), і Васильків, Київ (бо від українських назв Василь, Кий);

2) при передачі закінчень у присвійних прикметниках на о або е: Іваново, Домодєдово, Внуково (населені пункти Росії) і Єнакієве, Ханжонкове, Рівне, Мукачеве (населені пункти України);

3) при варіюванні коренів поль//піль – Севастополь, Маріуполь (з грецької мови поль – місто), Добропілля від «добре поле», Тернопіль від «тернове поле» (це міста, що пов’язані зі слов’янською культурою);

Слід пам’ятати, що закінчення ье в російських географічних назвах передається українською мовою як закінчення я з подовженою попередньою приголосною: Забайкалье – Забайкалля, Затишье – Затишшя, Заволжье – Заволжжя.

4) При відтворенні російських прізвищ типу Толстой, Крамськой (рос. Толстой, Крамской), але Чепурний (рос. Чепурной) – у залежності від національності. У цих випадках варіанти закінчень – яскраве свідчення належності цих людей до певної національності (у рос. наголос на ой, в українських завжди на ий). Проте, у російських географічних назвах прикметникового походження завжди буде закінчення –ий – Крутой Лог – Крутий Лог, Великий Устюг – Великий Устюг;

5) при пом’якшенні кінцевого ц у власних назвах слов’янського походження пишемо ь: Кравець, Швець, Бутинець. Але Кац, Барац.

4 Принцип статевої ідентифікації слід ураховувати при відмінюванні прізвищ:

1). Чоловічі та жіночі прізвища неслов’янського походження, що закінчуються на і, е. у, о та наголошені а, я не відмінюються: Лука Пачолі, Людовіко Флорі, Леоте і Гальбо.

2) Усі інші чоловічі прізвища, крім вищевказаних іншомовних, відмінюються.

3) Жіночі прізвища, які закінчуються на о, й та приголосний не відмінюються, наприклад: Юлія Тимошенко, Людмила Клець, Хожай Олена.

4) Необхідно пам’ятати, що в давальному й місцевому відмінках

– у прізвищах з основою на г, к. х, як у чоловічих так і жіночих відбуваються чергування г на з, к на ц, х на с: видано гроші Кочерзі Світлані, Сергію Гайдамаці, Ользі Мусі;

– у чоловічих прізвищах на о, й, приголосний можливі дві форми:

Президентові Ющенку й Президенту Ющенкові, міністрові Януковичу й міністру Януковичеві.

5) Прізвища, що походять від назв тварин, предметів, загальних назв людей у офіційних текстах бажано вживати в поєднанні з ім’ям, назвою посади тощо, наприклад: оголосити подяку викладачеві Зозулі, виступив Іван Петрович Паляниця, запропонував бухгалтер Заїка.

5 Принцип класифікаційно-родової належності реалізується при відмінюванні географічних назв. Так, назви населених пунктів відмінюються – до м. Краматорська, у місті Києві, але назви залізничних станцій, портів, що дублюють назви населених пунктів – ні: до станції Краматорськ, від порту Миколаїв. Слід звернути увагу, що прізвища й географічні назви, що від них походять, відмінюються так: прізвище Пушкіним і геогр. назва Пушкіном.

Отже, особливості української вимови й морфології враховуються лише тоді, коли ці особливості не впливають на інформативну або адресну природу власної назви.

Географічні власні назви й прізвища мають певні відмінності у відтворенні їх українською мовою. Географічні власні назви можуть перекладатися – город Николаев – місто Миколаїв, але прізвище Николаев, так і буде Ніколаєв.

Варто запам’ятати, що іншомовні прізвища не перекладаються, вони лише записуються відповідно до українського правопису!

Найбільша складність виникає під час передачі російських И, Е, Ё. Найчастіше російська буква и в основах власних назв передається як І – Іванов, Шкадінов, Федорінов. И з’являється лише тоді, коли вимова і неможлива, тобто:

а) після шиплячих та Ц: Чичиков, Щипачов, Анциферов,

б) у префіксі при і суфіксах ик, ич, иц, иш, ищ: Привалов, Голиков, Станкевич (тому що в українській мові префікс прі використовується тільки в трьох словах – прірва, прізвище, прізвисько ) і немає суфіксів ік, іч, іц, іщ )

в) якщо в споріднених українських словах виступає и: Тихомиров, Писарев,

г) у прізвищах, що закінчуються на их: Легких, Польських.

И передається як Ї після голосного, м’якого знака та апострофа: Воїнов, Ільїн, Гур’їн.

Особливості передачі російського Е. Найчастіше це Е – Державін, Петров.

Буква Є

а) на початку слова – Єльцин,

б) у суфіксах єв і єєв, якщо вони не стоять після ж, ч, ш, щ, р, ц – Малєєв, Фадєєв, але Лазарев, Тютчев, Плещеєв,

в) якщо в українській мові є споріднене слово з постійним і: Бєликов. бо білий, Пєшков, бо пішки, але Каменєв, бо камінь, каменя і чергується з е, а в такому випадку це правило не чинне.

Особливості передачі Ё:

ЙО пишеться на початку слова, після голосних, після приголосних б, п, в, м. ф та ч за роздільної вимови : Йолкін, Водойомов, Воробйов, Ручйов,

ЬО пишеться у середині слова, після м’яких приголосних: Тьоркін, Верьовкін,

О – під наголосом після ч, ш, щ: Горбачов, Хрущов,

Е – у прізвищах, що походять від імен: Артемов, Семенов, Федоров.

Слід пам’ятати, що суфікси ск, цк, зк українською мовою передаються через ь – Боярський.

У прізвищах прикметникового походження закінчення ая спрощується: Безпалая – Безпала, Кудерская – Кудерська.