- •Тема 1. Вступ. Українська мова як засіб професійного спілкування
- •1 Мова й професія
- •2 Предмет і завдання курсу
- •3 Ключові поняття
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2. Українська мова – національна мова українського народу, державна мова україни
- •1 Мова й мовлення
- •2 Природа й функції мови
- •3 Місце української мови серед мов світу. Проблема походження української мови
- •4 Правовий статус української мови. Поняття “державна” і “офіційна” мова
- •5 Закон «Про мови» в Україні й передумови його прийняття
- •Тестовий контроль
- •Тема 3. Сучасна українська літературна мова та її норми
- •1 Мовні норми й культура мови
- •2 Типізація мовних норм
- •3 Становлення українського правопису і його сучасні проблеми
- •Тестовий контроль
- •Тема 4. Стилі сучасної української літературної мови
- •1 Визначення стилю
- •2 Розмовний стиль та його підстилі
- •3 Книжні стилі та їх підстилі
- •2 Ліричний
- •3 Комбінований
- •Протокол явки з повинною
- •Будь ласка, направляйте ваші резюме та рекомендаційні листи на адресу: оІgа.Sushina@sap.Соm
- •Тестовий контроль
- •Тема 5. Складання та оформлення ділової документації
- •1 Документи, їх призначення і класифікація
- •2 Реквізити документа
- •3 Правила написання тексту документа
- •Тестовий контроль
- •Тема 6. Значення й функції власних назв у мові й суспільстві
- •1 Ономастика як наука і як сукупність власних назв
- •2 Статус власних назв і мовна політика
- •3 Антропоніміка – наука про вивчення власних імен людей
- •4 Принципи передачі іншомовних власних назв українською мовою
- •5 Мовний етикет професійного спілкування. Звертання
- •Тестовий контроль
- •Тема 7. Лексика і фразеологія в професійному спілкуванні
- •1 Словниковий склад мови. Класифікація української лексики
- •2 Поділ лексики за походженням. Запозичені слова в професійному спілкуванні
- •3 Активна й пасивна лексика. Лексика за сферами вживання
- •4 Словники як джерело інформації
- •5 Фразеологія в професійному спілкуванні
- •Тестовий контроль
- •Тема 8. Термінологія в професійному спілкуванні
- •1 Термін та його ознаки. Термінологія як система
- •2 Способи творення термінів
- •3 Загальнонаукова, міжгалузева й вузькогалузева термінологія. Професіоналізми й номенклатурні назви
- •Тестовий контроль
- •Тема 9. Морфологія. Вибір граматичної форми слова в професійному спілкуванні
- •1 Поняття граматики та загальна характеристика частин мови
- •2 Специфіка вживання іменника в діловому спілкуванні
- •3 Особливості вживання й правопису прикметника в професійному спілкуванні
- •4 Особливості вживання числівника в професійному спілкуванні
- •5 Специфіка вживання займенника в діловому спілкуванні
- •6 Прислівник у діловому мовленні
- •7 Дієслівні форми в професійному спілкуванні
- •8 Особливості використання прийменника в діловому мовленні
- •Тестовий контроль
- •Тема 10. Синтаксис і пунктуація професійного спілкування
- •1 Синтаксис словосполучень
- •2 Синтаксис речень
- •3 Значення і функції розділових знаків
- •Тестовий контроль
- •Термінологічний словник
- •Тема 10
- •Список використаної ЛітературИ
- •Лисак Лариса Костянтинівна
2 Поділ лексики за походженням. Запозичені слова в професійному спілкуванні
Лексична система української мови сформувалася в плині тривалого історичного розвитку. В її лексичному складі розрізняють дві групи слів за походженням – власні й запозичені.
До власної лексики належать слова, що входили до української мови в різні історичні періоди, починаючи з найдавніших – індоєвропейські (мати, брат, дочка, бик, вовк, м’ясо, сіль), спільнослов’янські (свідок, посол, боліти, холодний, дев’ять, я, він, там), східнослов’янські (батько, дядько, кулак, собака, урожай, хороший, сьогодні, тепер), власне українські (багаття, батьківщина, напувати, очолити, линути, малеча, гай, смуга, дружина, мрія, бандура, розкішний, чарівний).
У різні історичні епохи українська мова збагачувалася словами, запозиченими з інших мов. У сучасній українській мові їх порівняно небагато – 10 – 15%. Усі запозичення української мови поділяють на дві групи:
1) слова, запозичені зі слов’янських мов (з польської (скарб, байка, полковник, петрушка, барвінок), російської (паровоз, завод, взвод, безробіття, декабрист), білоруської (дьоготь, бадьорий) та ін.);
2) слова, запозичені з неслов’янських мов: із грецької (ангел, монастир, історія, біографія, поема, атмометр), латинської (акваріум, радіус, активатор, диктатура), тюркських (отаман, сарай, барабан, кизил, базар), французької (парад, кабінет, сержант, сюжет, ажур, салют), англійської (матч, баскетбол, смокінг, мітинг, лідер, фініш, бар), німецької (офіцер, штаб, єфрейтор, бухгалтер, вексель, масштаб), голландської (флот, брезент, дамба), італійської (банк, опера, помпа), іспанської (гітара, карамель, пума), фінської (камбала, морж, пельмені).
Із наукових досліджень відомо, що 10% нашої мови становить запозичена лексика.
Причини запозичень:
1 Запозичуються разом із поняттями і не мають українських відповідників: студент, академія, курорт…
2 Деталізація уявлення про предмет, який уже існує в мові: десерт – солодощі, які подають після обіду, бар – невеликий ресторан.
3 Заміна словосполучення одним словом: транспорт – засіб пересування, круїз – подорож на пароплаві…
Іншомовні слова в українській мові можуть бути єдиними назвами, або виступати синонімом – обмежувати – лімітувати, пам’ятник – монумент.
Поряд з іншомовними словами виділяють варваризми – іншомовні слова, які вживаються в українському тексті, але не засвоєні українською мовою.
Поради щодо вживання запозичених слів у ОДС та науковому стилі:
1) не слід використовувати іншомовні слова, якщо є їхні прямі відповідники;
2) при використанні запозичених слів, перевіряйте їх тлумачення за словниками та довідниками, щоб не виникло якоїсь нісенітниці.
3) не можна використовувати в одному тексті іншомовне слово і його відповідник, перевага надається державній мові.
Використовуючи іншомовне слово в мовленні, зокрема, у діловому, слід добре усвідомлювати його значення; іноді замість іншомовних слів доречно використати рівноцінні українські відповідники: анархія – безладдя; дебати – обговорення; дефект – недолік, вада, хиба; конвенція – угода; лімітувати – обмежувати; прерогатива – перевага; репродукувати – відтворювати; симптом – ознака.
