2 Предмет і завдання курсу

Основною метою нормативної дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)» є усвідомлення системи української мови й розкриття особливостей її функціонування передусім у межах офіційно-ділового й наукового стилів (професійного спілкування).

Значення дисципліни полягає в тому, що вона надає такі знання й розкриває такі мовні й мовленнєві навички і вміння, які допомагають забезпечити професіоналізм основної трудової діяльності на рівні сучасних вимог, визначених Конституцією України, Законом «Про мови», Законом України «Про державну службу», іншими нормативно-правовими документами.

Об’єктом вивчення є культурний і соціально-політичний процес розвитку сучасного суспільства, що відбивається в мові, і виявляється в практичній площині професійного спілкування.

Предметом дисципліни є усна й писемна форми професійного спілкування в межах офіційно-ділового, наукового й публіцистичного стилів.

Основні завдання дисципліни:

* систематизувати знання з української мови взагалі й професійного спілкування, зокрема;

* сформувати вміння щодо написання, складання та перекладу професійних текстів;

* сформувати навички мовного оформлення ділових паперів;

* забезпечити оволодіння нормами сучасної української орфоепії, орфографії, граматики, лексики, стилістики й правилами мовного етикету в межах професійного спілкування на рівні знань і вмінь;

* збагатити запас загальновживаної й професійної лексики.

Основними організаційними формами вивчення дисципліни, пов’язаними з мовною підготовкою майбутніх фахівців, є лекції, практичні заняття, самостійна робота та контролюючі заходи.

Насамкінець студент повинен знати:

* загальну теорію походження й функціонування мови;

* специфіку походження й функціонування української мови як національної;

* місце й роль офіційно-ділового, наукового й публіцистичного стилів у системі професійного спілкування й вимоги до мови ділових паперів;

* особливості фонетичної, графічної, граматичної й лексичної систем української мови;

* орфоепічні й орфографічні норми сучасної літературної мови;

* засоби мовного етикету й правила оформлення усної й писемної форм ділового мовлення.

Студент повинен уміти:

* оцінювати правильність заходів щодо проведення культурно-мовної й національно-мовної політики в межах держави й конкретного регіону;

* самостійно складати, перекладати й редагувати тексти професійного й ділового спрямування;

* ефективно користуватися мовними, стилістичними й етичними нормами усної форми ділового мовлення в межах професійної діяльності.

Отже, мовні знання – один з основних компонентів професійної підготовки. Оскільки мова виражає думку, є засобом пізнання й діяльності, то правильному професійному спілкуванню людина вчиться все своє життя. Знання мови професії підвищує ефективність праці, допомагає краще орієнтуватися в різних ситуаціях на виробництві та безпосередніх ділових контактах.

3 Ключові поняття

Спеціальність – окрема галузь науки, техніки, мистецтва, у якій людина працює; основна кваліфікація; улюблена справа, заняття, у якому хто-небудь проявляє вміння, хист.

Професія – рід занять, певна форма трудової діяльності, що вимагає належного рівня знань і навичок, є для кого-небудь джерелом існування. Це слово виступає як родове поняття до слова спеціальність, а тому вживати одне замість іншого не рекомендується.

Фах – уживається з обома значеннями: вид заняття, трудової діяльності, що потребує певної підготовки і є основним засобом існування; професія, спеціальність, кваліфікація; справа, заняття, у яких хтось проявляє велике вміння, майстерність, хист.

Спеціаліст – той, хто досконало володіє певною спеціальністю, має глибокі знання в якій-небудь галузі науки, техніки, мистецтва.

Професіонал – той, хто зробить яке-небудь заняття предметом своєї постійної діяльності, своєю професією; добрий фахівець; знавець своєї справи; спеціаліст; професіонал.

Фахівець – той, хто досяг високої майстерності в чому-небудь; знавець чогось.

Правильно вживайте стандартні словосполучення!

Працювати за спеціальністю; за фахом.

Скласти іспит зі спеціальності.

Відповідно до обраного фаху.

Згідно з обраним фахом.

Стосовно обраного фаху.