Розділ іі. Сленг серед молоді та його особливості у спецаільності «автоматизація та комп’ютерно інтегровані технології»

2.1 Сучасний український сленг і його місце в сучасній мові

Ставлення до сленгу, експресивно-емоційної лексики і усного розмовного мовлення, неоднозначне — особливо серед науковців. Одні оцінюють його прихильно, визнаючи у ньому невичерпний мовотворчий потенціал, інші заперечують, вказуючи на негативну конотацію сленгізмів. Мову неможливо штучно змінити; вона є не лише інструментом, засобом комунікації і, як сказав Вільгельм фон Гумбольт: «ієрогліфами, в які людина вкладає світ та свою уяву» [2, с. 4]. Тому перед лінгвістом стоїть завдання зрозуміти витоки мовних феноменів, проаналізувати, що стоїть за мовним знаком і з якою метою вони використовується у мовленні. Вирішення проблеми функціонального застосування тих чи інших мовних знаків потребує, як передетап, з'ясування смислового наповнення слова, визначення якості мовного продукту.

Аналізуючи місце сленгу в сучасній мові, ми насамперед звертаємось до таких функціонально-стилістичних сфер мовлення, як засоби масової інформації, художні тексти та живе розмовне мовлення. Найголовніший інтеграційний чинник для зазначеного стилю — це свобода вербального прояву, неупередженість мовленнєвої ситуації, розкутість мовлення, що протистоїть будь-якій формальності, шаблонності тексту. Тому, під час дослідження сленгу, спостерігання за носіями цієї лексики проводиться без їх відома, щоб досягти найточніших даних.

Ще зо два-три десятки років тому не проводилось майже ніяких досліджень сленгової лексики, і вона не використовувався в різних мовно-функціональних стилях так широко, як зараз. Сам сленг позиціонувався в мові як явище маргінальне та функціонально обмежене — а отже, не міг бути застосованим у літературній мові.

Розмовне мовлення є найбільш продуктивним для дослідження, оскільки в ньому якнайповніше відображається вся сукупність проявів людської особистості. Це визначається засадничими властивостями цієї мовної структури. Так, розмовне мовлення характеризується особливими умовами функціонування, до яких відносять відсутність попереднього обдумування висловлювання та пов'язану з цим відсутність попереднього відбору мовного матеріалу, безпосередність мовленнєвого спілкування між його учасниками, невимушеність мовленнєвого акту, що пов'язана з відсутністю офіційності між ними та в самому характері висловлювання. Усі перелічені чинники у сукупності утворюють найсприятливіший ґрунт для реалізації мовної експресії та застосування лексичних засобів її творення.

Проводячи дослідження, шляхом спостереження за студентами в межах Донбаської державної машинобудівної академії, ми зіткнулися з декількома прикладами сленгів на професійній основі. Найчастіше такі слова народжуються в результаті їх скорочень, або абревіатур. Наприклад на заняттях з електроніки та мікропроцесорної техніки нам трапилося слово «глина» і ця гірська порода не мала ніякого зв’язку з нашою темою. Виявилось, що це трохи додумана російська абревіатура елементу під назвою «Генератор линейно-изменяющегося напряжения» - ГЛИН. Так це слово і перейшло в нашу мову, хоча абревіатура з

української має трохи інший вигляд. Тому ми можемо спостерігати ще й вплив іншої мови на сленгову лексику. Іншими прикладами можуть слугувати скорочення слів з інших дисциплін, які стали об’єктами нашого дослідження, що є дуже поширеними серед студентів – дифури (диференційні рівняння), вишка (вища математика), термех, або теормех (теоретична механіка). Слід зазначити, що ці ж слова часто використовують і викладачі.