
- •ПЕРЕДМОВА
- •§ 1. Стислі відомості з історії письма
- •§ 2. Мова і суспільство
- •§ 3. Мова як знакова система
- •§ 4. Функції мови
- •§ 5. Усне і писемне мовлення
- •§ 6. Державний статус української мови
- •§ 7. Про походження української мови
- •§ 8. Сучасна українська літературна мова
- •§ 9. Мовна норма
- •§ 10. Українська мова серед інших мов світу
- •§ 12. Мовний етикет української науки
- •§ 13. Дещо про протокол та етикет
- •Список рекомендованої літератури до розділу I
- •Лексика
- •§ 14. Лексикологія як наука. Лексичне значення слова
- •§ 15. Омоніми. Синоніми. Антоніми. Пароніми
- •§ 16. Лексика української мови
- •§ 17. Словники в Україні
- •§ 18. Основні типи словників
- •Список рекомендованої літератури до II розділу
- •Стилістика
- •§ 19. Поняття про стиль
- •§ 20. Основні стилі української мови
- •§ 21. Публіцистичний стиль
- •§ 22. Художній стиль
- •§ 23. Науковий стиль
- •§ 24. Індивідуальний стиль мовлення
- •Текст. Найтиповіші наукові тексти
- •§ 25. Поняття про текст
- •§ 26. Текст як форма існування наукового знання
- •§ 27. Тези
- •§ 28. Конспект
- •§ 29. Анотація
- •§ 30. Доповідь
- •§ 31. Реферат
- •§ 33. Правила опису використаної літератури
- •§ 34. Стаття
- •§ 35. Рецензія
- •Список рекомендованої літератури до III – IV розділів
- •Офіційно-діловий стиль
- •§ 36. З історії офіційно-ділового стилю
- •§ 37. Характерні ознаки офіційно-ділового стилю
- •§ 38. Усна і писемна форми офіційно-ділового стилю
- •§ 39. Ділова розмова по телефону
- •Список рекомендованої літератури до V розділу
- •§ 41. Що таке документ?
- •§ 42. Класифікація документів
- •§ 43. Реквізити документів
- •§ 44. Вимоги до тексту документа і його оформлення. Мова документів
- •§ 45. Документи, їх різновиди
- •Документи щодо особового складу
- •§ 46. Заява
- •§ 47. Пропозиція
- •§ 48. Резюме
- •§ 49. Особовий листок з обліку кадрів
- •Довідково-інформаційні документи
- •§ 51. Запрошення
- •§ 52. Оголошення
- •§ 53. Доповідна записка
- •§ 54. Пояснювальна записка
- •§ 55. План
- •§ 57. Телеграма
- •§ 58. Адреса
- •§ 59. Листування
- •§ 60. Приватне та офіційне листування
- •Службове листування
- •§ 61. Особливості розвитку сучасного ділового листування
- •§ 62. Уніфікація службових листів
- •§ 63. Про правила листування
- •§ 64. Класифікація службових листів. Їх реквізити. Поради щодо укладання службових листів
- •§ 65. Особливості оформлення листів різних видів. Лист-прохання
- •§ 66. Протокол
- •§ 67. Витяг із протоколу
- •Обліково-фінансові документи
- •§ 69. Доручення
- •§ 70. Розписка
- •§ 72. Накладна
- •§ 73. Таблиця
- •Господарсько-договірні документи
- •§ 74. Договір
- •§ 75. Трудовий договір
- •§ 76. Трудовий контракт
- •Організаційні документи
- •§ 77. Положення
- •§ 78. Інструкція
- •§ 79. Правила
- •§ 80. Статут
- •Розпорядчі документи
- •§ 81. Вказівка
- •§ 82. Наказ
- •§ 83. Постанова
- •§ 84. Розпорядження
- •§ 85. Ухвала
- •Реклама
- •§ 86. Реклама
- •§ 87. Різновиди реклам
- •§ 88. Мова реклами
- •Додатки

Писемна форма офіційно-ділового стилю. Документи,їх різновиди.
•номери підрозділів: 1.1, 1.2, 1.3, 1.4 … (сюди входить номер розділу 1 і номери підрозділів 2, 3, 4);
•номери пунктів: 1.1.1, 1.1.2, 1.1.3 … (сюди входить номер
розділу і підрозділу 1.1 і номери пунктів: 1, 2, 3). Зазначимо,щозаголовкитекстівпотрібнонелишепронумерувати,
айправильнооформити,назвати.Останнімчасомневикористовують великих заголовків. Дослідники рекомендують, щоб заголовки
•точно відповідали змістові документа чи його частині;
•були логічно повноцінними (недвозначними і несуперечливими);
•якнайкоротшими.
Кожен службовець повинен дотримуватися рекомендованих норм та правил. Це допоможе краще сприйняти складений текст, сприятиме ефективнішому діловому спілкуванню, а значить – і розв'язанню ділових проблем.
§ 45. Документи, їх різновиди
Таблиця 1. Документи різних видів
Документи |
Довідково- |
Обліково- |
Госпо- |
Організа- |
Розпорядчі |
щодо |
інформа-ційні |
фінансові |
дарсько- |
ційні |
|
особового |
договірні |
документи |
|||
складу |
документи |
документи |
документи |
документи |
|
|
|
|
|
|
|
Автобіо- |
Довідка, висно- |
Акт, |
Договір, |
Інструкція, |
Вказівка, |
графія, |
вок, доповідна |
доручення, |
трудова |
положення, |
наказ, |
резюме, |
записка, |
розписка, |
угода, |
правила, |
постанова, |
заява, |
пояснювальна |
список, |
контракт |
статут |
розпоряд- |
пропозиція, |
записка, |
таблиця, |
|
|
ження |
скарга, |
запрошення, |
накладна |
|
|
|
характерис- |
звіт, лист, ого- |
|
|
|
|
тика, |
лошення, план, |
|
|
|
|
трудова |
протокол, витяг |
|
|
|
|
книжка, |
із протоколу, |
|
|
|
|
особовий |
телеграма, |
|
|
|
|
листок |
адреса, |
|
|
|
|
з обліку |
телефонограма, |
|
|
|
|
кадрів |
радіограма, |
|
|
|
|
|
факс |
|
|
|
|
Українська мова за професійним спрямуванням |
279 |
|

Розділ VI
Ділова людина... Якою вона має бути?
Як давати інтерв'ю
Більшість осіб, які незнайомі з ситуацією надання інтерв'ю ЗМІ, почуваються досить невпевнено. Журналісти часто ставлять їм багато цікавих, несподіваних і нахабних питань. Це часто обеззброює й сприяє створенню негативного іміджу.
Саме тому дотримання правилпідготовкидоінтерв'ює стратегічним завданням і дозволяє організувати інтерв'ю щонайкраще.
Важливо знати, що саме людина, яка дає інтерв'ю, збирається повідомити, для кого, і який її власний погляд на певне питання.
Поводьтеся природно й впевнено. Пам'ятайте, що інтерв'юер також людина і просто намагається добре виконати свою роботу Побудова стосунків на ґрунті взаєморозуміння сприяє інтерв'ю.
Особа, що дає інтерв'ю, повинна виступати в живому, а не бюрократичному стилі, навіть якщо вона представляє солідну установу. Людям притаманно деперсоніфіковувати великі організації й не довіряти їм. Тому посилання на „установку» й вислови типу „ми впевнені» звучать аж занадто офіційно. „Я» тут буде набагато доречнішим. Бути індивідуумом, представником колективу набагато краще, ніж рупором деперсоналізованої бюрократії.
Будьте готовими до наївних запитань. Навіть якщо питання здається вам елементарним, ви повинні дати на нього відповідь. Воно може бути важливим для тих, хто не має достатніх знань з цього питання.
Відповідайте стисло й чітко. Уникайте беззв'язного мовлення. Ви не повинні говорити про те, в чому не компетентні, бо це може стати джерелом небезпечної і контрпродуктивної ситуації.
Не варто блюзнірствувати. Якщо кореспондент ставить питання, на які ви не зможете дати відповідь, визнайте це. Можете посилатися на людину, яка компетентна в даному питанні і спроможна дати вичерпне роз'яснення.
Наводьте факти, ілюструючи загальні положення. Факти та приклади сприяють авторитетності звернень. Подібною інформаційною підтримкою повинні бути забезпечені всі відповідні положення.
280 |
Українська мова за професійним спрямуванням |