
- •ПЕРЕДМОВА
- •§ 1. Стислі відомості з історії письма
- •§ 2. Мова і суспільство
- •§ 3. Мова як знакова система
- •§ 4. Функції мови
- •§ 5. Усне і писемне мовлення
- •§ 6. Державний статус української мови
- •§ 7. Про походження української мови
- •§ 8. Сучасна українська літературна мова
- •§ 9. Мовна норма
- •§ 10. Українська мова серед інших мов світу
- •§ 12. Мовний етикет української науки
- •§ 13. Дещо про протокол та етикет
- •Список рекомендованої літератури до розділу I
- •Лексика
- •§ 14. Лексикологія як наука. Лексичне значення слова
- •§ 15. Омоніми. Синоніми. Антоніми. Пароніми
- •§ 16. Лексика української мови
- •§ 17. Словники в Україні
- •§ 18. Основні типи словників
- •Список рекомендованої літератури до II розділу
- •Стилістика
- •§ 19. Поняття про стиль
- •§ 20. Основні стилі української мови
- •§ 21. Публіцистичний стиль
- •§ 22. Художній стиль
- •§ 23. Науковий стиль
- •§ 24. Індивідуальний стиль мовлення
- •Текст. Найтиповіші наукові тексти
- •§ 25. Поняття про текст
- •§ 26. Текст як форма існування наукового знання
- •§ 27. Тези
- •§ 28. Конспект
- •§ 29. Анотація
- •§ 30. Доповідь
- •§ 31. Реферат
- •§ 33. Правила опису використаної літератури
- •§ 34. Стаття
- •§ 35. Рецензія
- •Список рекомендованої літератури до III – IV розділів
- •Офіційно-діловий стиль
- •§ 36. З історії офіційно-ділового стилю
- •§ 37. Характерні ознаки офіційно-ділового стилю
- •§ 38. Усна і писемна форми офіційно-ділового стилю
- •§ 39. Ділова розмова по телефону
- •Список рекомендованої літератури до V розділу
- •§ 41. Що таке документ?
- •§ 42. Класифікація документів
- •§ 43. Реквізити документів
- •§ 44. Вимоги до тексту документа і його оформлення. Мова документів
- •§ 45. Документи, їх різновиди
- •Документи щодо особового складу
- •§ 46. Заява
- •§ 47. Пропозиція
- •§ 48. Резюме
- •§ 49. Особовий листок з обліку кадрів
- •Довідково-інформаційні документи
- •§ 51. Запрошення
- •§ 52. Оголошення
- •§ 53. Доповідна записка
- •§ 54. Пояснювальна записка
- •§ 55. План
- •§ 57. Телеграма
- •§ 58. Адреса
- •§ 59. Листування
- •§ 60. Приватне та офіційне листування
- •Службове листування
- •§ 61. Особливості розвитку сучасного ділового листування
- •§ 62. Уніфікація службових листів
- •§ 63. Про правила листування
- •§ 64. Класифікація службових листів. Їх реквізити. Поради щодо укладання службових листів
- •§ 65. Особливості оформлення листів різних видів. Лист-прохання
- •§ 66. Протокол
- •§ 67. Витяг із протоколу
- •Обліково-фінансові документи
- •§ 69. Доручення
- •§ 70. Розписка
- •§ 72. Накладна
- •§ 73. Таблиця
- •Господарсько-договірні документи
- •§ 74. Договір
- •§ 75. Трудовий договір
- •§ 76. Трудовий контракт
- •Організаційні документи
- •§ 77. Положення
- •§ 78. Інструкція
- •§ 79. Правила
- •§ 80. Статут
- •Розпорядчі документи
- •§ 81. Вказівка
- •§ 82. Наказ
- •§ 83. Постанова
- •§ 84. Розпорядження
- •§ 85. Ухвала
- •Реклама
- •§ 86. Реклама
- •§ 87. Різновиди реклам
- •§ 88. Мова реклами
- •Додатки

Розділ V
§ 37. Характерні ознаки офіційно-ділового стилю
Діловий стиль – це стиль, який задовольняє потреби суспільства в документальному оформленні різних актів державного, суспільного, політичного, економічного життя, ділових стосунків між державами, організаціями, а також між членами суспільства в офіційній сфері їх спілкування.
Офіційно-діловий стиль виконує три основні функції: 1) вплив, 2) повідомлення, 3) спілкування. Він реалізується в трьох різновидах (підстилях):
–законодавчому (закони, постанови, статути, укази),
–дипломатичному (міжнародні звернення – ноти, повідомлення – комюніке, протоколи, угоди – конвенції),
–адміністративно-канцелярському (документи різних видів). Адміністративно-канцелярська документація розподіляється на
планово-звітну,розпорядчу,директивну,обліковутаділовелистування.
До найхарактерніших рис цього стилю належать:
1)високий ступінь стандартизації мовних засобів (стандартизація виявляється: а) у широкому вживанні усталених словесних фор-
мул, напр.: з метою, у зв’язку, відповідно до, згідно з... Це спрощує
іполегшує процес складання окремих видів документів; б) у повторюваності тих самих слів, зворотів, конструкцій, форм);
2)виразна логізація викладу;1
3)майже цілковита відсутність емоційності та образності;
4)широке використання безособових і наказових форм;
5)лексика здебільшого нейтральна, вживається в прямому значенні;
6)характерна й «своя» «канцелярська» лексика, що вже не використовується майже в інших сферах комунікації через свою «архаїчність», або специфічне стильове забарвлення, напр.: вищезгаданий,
нижчепідписаний, вищезазначений, нижчевідзначений, пред’явлений, засвідчити, чинність, дієздатний, покараний, ухвала тощо;
7)застосовується особлива термінологія (ця термінологія відрізняється від наукової: вона менш штучна, менш точна, більшою мірою змінна і загальнозрозуміла). Використовується офіційно-ділова
та юридична термінологія, запозичення, інтернаціональна лексика;
1Див. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови: Підручник. – К.: Либідь, 1993. – С. 6 – 7.
234 |
Українська мова за професійним спрямуванням |

Офіційно-діловий стиль
8)використовуються специфічні синтаксичні конструкції, зокрема кліше (тобто сталі формули, закріплені за певними ситуаціями:
високі договірні сторони, укладання угоди);
9)для чіткішої організації тексту запроваджується поділ на параграфи, пункти, підпункти;
10)у дипломатичній, а тепер і в офіційній сферах спілкування часто використовуються і титулування, напр.: пан, пані;
11)неозначена форма та наказовий спосіб дієслів;
12)іменний присудок переважає над простим дієслівним;
13)наявні характерні описові дієслівно-іменні штампи та означальні словосполучення з іменником у формі родового відмінка у функції означення;
14)найхарактерніші для цього стилю речення – прості поширені (кілька підметів при одному присудку, кілька присудків при одному підметі, кілька додатків при одному з головних членів тощо);
15)уживаються, звичайно, і складні речення з сурядним та підрядним зв’язками, з відокремленими зворотами, зі вставними і вставленими конструкціями;
16)велику питому вагу мають розщеплені присудки (ведеться розслідування, провадиться набір), а також присудки, виражені ді-
єсловами у формі теперішнього часу зі значенням позачасовості
(організовує, застосовує, розглядають);
17)відсутність індивідуальних авторських рис;
18)членування складної синтаксичної конструкції на абзаци;
19)стандартизація, стереотипність граматичних засобів;
20)стабільність форми викладу тощо.
Учені вказують основні риси офіційно-ділового стилю: точ-
ність, об’єктивність, конкретність, загальнозрозумілість.
§ 38. Усна і писемна форми офіційно-ділового стилю
Якщо ділова людина хоче переконати слухача (читача) у правдивості запропонованої теми, їй варто подбати, щоб слово її було зрозумілим, тема була переконливо обгрунтована. Слід навчитись контролювати свої емоції і інтонації, які диктують міміку і жести.
Справедливо відзначив І.Лафатер: «Хочеш бути розумним – на-
Українська мова за професійним спрямуванням |
235 |
|

Розділ V
вчись розумно питати, уважно слухати, спокійно відповідати й переставати говорити, коли нема чого більше сказати».
Ділове спілкування регулює офіційні стосунки комунікантів у державно-правовій і суспільно-виробничій сферах.
Офіційно-діловий стиль існує у двох формах: усній і писемній. Усне ділове мовлення – це спілкування людей під час виконання ними службових обов'язків (під час бесід, нарад, у години прийому відвідувачів тощо). Це може бути мовлення однієї службової особи
перед іншою або перед колективом чи зібранням.
Писемне мовлення є вторинним щодо усного мовлення. Воно й виникло пізніше. Писемне мовлення офіційно-ділового стилю є монологічним.
Усна форма ділового стилю |
Писемна форма ділового стилю |
Ділова бесіда |
Документи різних видів: автобіо-графія, |
діловий прийом |
резюме, заява, пропозиція, скарга, ха- |
ділова доповідь |
рактеристика, трудова книжка, особовий |
ділова розмова по телефону |
листок з обліку кадрів, довідка, висно- |
ділова нарада |
вок, доповідна записка, пояснювальна |
ділові переговори |
записка, запрошення, звіт, лист, оголо- |
|
шення, план, протокол, витяг із прото- |
|
колу, телеграма, адреса, телефонограма, |
|
радіограма, факс, акт, доручення, розпи- |
|
ска, список, таблиця, накладна, договір, |
|
трудо-ва угода, контракт, ділова доповідь |
|
(написаний текст) тощо |
Усне мовлення ділової людини має бути:
•виразним (потрібно з чіткою дикцією вимовляти кожне слово);
•точним і недвозначним (використовувати слова з прямим значенням);
•логічним (продумувати кожну фразу, викладати думки послідовно, логічно);
•відповідним ситуації мовлення (кожен службовець повинен пам'ятати: що – кому – коли – де – про що – чому говорить і відповідно добирати мовні засоби);
•нестандартним;
236 |
Українська мова за професійним спрямуванням |

Офіційно-діловий стиль
•доречним;
•змістовним;
•стислим (у народі кажуть, що багато говорити не завжди означає багато сказати).
Як правильно сказати українською мовою?
Російська сполука |
Українська сполука |
|
|
по крайней мере |
принаймні; щонайменше |
по курсу (банка - обменять валюту) |
за курсом (банку обміняти валюту) |
по курсу (двигаться) |
курсом (рухатися) |
по левую руку |
ліворуч; |
по левую сторону |
по ліву руку ліворуч; з лівого боку |
по лестнице (идти) |
сходами (іти) |
по линии наименьшего |
по лінії найменшого |
сопротивления |
опору |
по лицензии |
за ліцензією |
по лицу |
по обличчю |
по личному делу |
в особистій справі |
по личному опиту |
з власного досвіду |
по личному расчету |
за власними розрахунками |
по личным мотивам |
з особистих мотивів |
по март включительно |
до березня включно |
по мере надобности |
умірупотреби;як(яка)будепотреба; |
по мере того, как |
у міру того, як |
по местам! |
на місця! |
по мировым стандартами |
за світовими стандартами |
по мне |
як на мене; щодо мене; |
по мнению кого, чьему |
на думку чию |
по многим причинам |
з багатьох причин |
Українська мова за професійним спрямуванням |
237 |
|