Укр. мова / Зразок вступу

ВСТУП

Дослідження механізмів функціювання мовних одиниць з урахуванням їх структурно-семантичних та комунікативно-прагматичних характеристик, зокрема специфіки функціювання мови як засобу спілкування, реалізації її оцінювальної функції — провідна тенденція сучасної лінгвістики. На виконання оцінних функцій, моделювання аксіологічних смислів зорієнтована не тільки лексична, але й граматична семантика й прагматика з урахуванням частиномовного розшарування лексики з семантикою оцінки.

Зважаючи на антропоцентричний принцип сучасних лінгвістичних досліджень, що передбачає вивчення зв’язку мови з мисленням людини, її емоційним світом, загальнолюдськими та національно-культурними цінностями, оцінку вважають однією з центральних категорій прагмалінгвістики.

Універсальну категорію оцінки досліджують сучасні українські й російські мовознавці: Н. Арутюнова, А. Бурячок, Т. Вільчинська, О. Вольф, Г. Золотова, В. Іващенко, Т. Космеда, В. Лопатін, Т. Маркелова, В. Нікітевич, І. Онищенко, О. Петрищева, С. Проскуркіна, М. Ретунська, О. Селіванова, О. Семенюк, О. Столярова, В. Шинкарук та ін.

Об’єкт дисертаційної роботи — прикметник сучасної української мови як репрезентант категорії оцінки.

Предмет дослідження — лексико-словотвірно-граматичні категорії прикметника, що моделюють аксіологічні значення (смисли), структурно-семантичні, стилістичні та комунікативно-прагматичні особливості функціювання прикметників сучасної української мови у вимірах граматики оцінки в проекції на чинні функційні стилі.

Джерельною базою дослідження є художні твори та епістолярна спадщина українських письменників кін. ХVІІІ — поч. ХХІ століть (представників нової української літератури — І. Котляревський, Т. Шевченко, І. Нечуй-Левицький, Панас Мирний, І. Франко, О. Кобилянська та ін.; письменників літературного процесу ХХ сторіччя — Б. Антоненко-Давидович, С. Васильченко, Остап Вишня, О. Стороженко, Ю. Яновський, І. Багряний, М. Вінграновський, І. Драч, І. Жиленко, Л. Костенко, Є. Летюк, Р. Лубківський, Б. Нечерда, Д. Павличко та ін.; сучасної української літератури — Ю. Андрухович, О. Забужко, Л. Клименко та ін.); публіцистичні тексти, вміщені в газетах «Дзеркало тижня», «Літературна Україна», «Україна молода», «Урядовий кур’єр» та ін. за останні 5 років (2008–2013), ресурси Інтернет-публіцистики зазначеного вище періоду, наукові тексти підручників, наукових статей, монографій, рецензій та ін. Для аналізу було дібрано понад 3000 карток уживання аналізованих одиниць.

Мета дослідження — з’ясувати прагматичний потенціал лексико-словотвірно-граматичних категорій прикметника сучасної української мови, що беруть участь у моделюванні значення оцінки, і репрезентувати структурно-семантичні й комунікативно-прагматичні ознаки використання прикметникових форм у функційних стилях.

Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:

– описати стан дослідженості лінгвофілософської категорії оцінки, а також прикметника в традиційній і новій прагматично зорієнтованій лінгвістиці, насамперед в аспекті граматики оцінки;

– схарактеризувати лексико-словотвірно-граматичні категорії прикметника;

• визначити ступінь продуктивності механізмів мовної гри для вираження оцінки за участю лексико-граматичних розрядів прикметника, його словотвірних засобів та порушення норм сполучуваності в сучасній мовленнєвій практиці українців шляхом застосування методу лінгвістичного експерименту;

– окреслити проблеми лексикографування ад’єктивних аксіологічних значень прикметників;

– з’ясувати особливості функціювання граматичних категорій прикметника.

Вибір методів дослідження зумовлений об’єктом, предметом, метою й поставленими завданнями. Для характеристики стану дослідженості категорії оцінки, засобів її вираження, а також репрезентації сучасного статусу прикметника як частини мови застосовано описовий метод. методи компонентного аналізу контекстуального аналізу; дескриптивного аналізу, аналізу словникових дефініцій, аналізу лексикографічних джерел, метод вибірки та випадкового вибору.

Наукова новизна дисертаційної праці полягає в тому, що вперше в українському мовознавстві здійснено аналіз прикметника сучасної української мови у вимірах граматики оцінки з урахуванням ознак його функціювання в різних стилях української мови.

Теоретичне значення дисертації вбачаємо в тому, що вона доповнює дослідження з граматики оцінки; результати роботи сприяють розв’язанню важливих проблем, пов’язаних із уточненням статусу присвійних, порядкових прикметників та прикметникових займенників; проаналізовані механізми моделювання оцінного значення прикметників мають теоретичну цінність як інструмент аналізу жанрової специфіки творів різних стилів, а також можуть бути використані для поглиблення теоретичних положень граматичної прагматики в проекції на факти сучасної української мови, актуалізовані тенденції її розвитку.

Практичне значення одержаних результатів зумовлено можливістю їхнього використання у вишівських лекційних курсах, на практичних заняттях, під час читання спецкурсів та спецсемінарів з морфології, прагмалінгвістики й стилістики сучасної української мови, в процесі укладання словників української мови, зокрема й активного типу, а також у перекладацькій практиці та викладанні української мови як іноземної.

Обсяг і структура роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та додатку (додаток А), що репрезентує лінгвістичний експеримент: дані про респондентів, зразок анкети, опис результатів опитування, списку джерел фактичного матеріалу (318 позицій — праці вітчизняних і зарубіжних авторів, 17 позицій — використані лексикографічні джерела), списку ілюстративних джерел (222 позиції). Загальний обсяг тексту дисертації разом із списком використаної літератури й додатками складає 263 сторінки, із них основного тексту — 174 сторінки.